ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.12.24 15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.

Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від

Микола Дудар
2025.12.24 14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.

В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,

Борис Костиря
2025.12.24 12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.

Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу

Сергій Губерначук
2025.12.24 09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.

23–24 серпня 1996 р., Київ

Віктор Кучерук
2025.12.24 06:54
Мов тополиний пух прилинув
На мерзлу землю за вікном, -
Рої сніжинок безупинно
Літали й вихрились кругом.
Кружляли, никли, шурхотіли
Навколо хати аж надмір
І світ ставав ще більше білим,
І білість вабила на двір.

Артур Сіренко
2025.12.23 23:51
Ми ховались від холодного дощу чужих слів під чорною парасолькою віри. Барабанні постукування по натягнутому пружному шовку китайщини здавались нам то посмішкою Будди, то словами забутого пророка-халдея, то уривками сури Корану. Ми ховались від дощу чужих

С М
2025.12.23 22:04
О докторе добрий – на поміч!
Там де серце було в мене – біль
Він тихий він б’ється
Можте вирвати і
У банці отій зберегти?

О мамо мені все недобре
І сьогодні не день а стрибок

Олександр Буй
2025.12.23 21:12
Я прочитати дам вогню твої листи,
А фото покладу чим глибше до шухляди, –
І потім сам-на-сам для пані Самоти
Співати заведу мінорні серенади...

Хай полум’я горить, ковтаючи слова,
Що зранили навік понівечену душу, –
І запалає вмить від болю голова

Борис Костиря
2025.12.23 19:57
Я іду забутими стежками
У глухих, неходжених місцях.
Заблукав поміж двома віками,
Хоч порив небесний не зачах.

Заблукав у лісі чи у полі,
У далеких хащах наземних.
Я шукаю волі у неволі,

Микола Дудар
2025.12.23 17:30
Перше моє прозвисько (в дитинстві) -- Євик, Свинопас, і пішло -- Сем, Кальок, Борода, Будулай, Татарин, Боніфацій, Лабух...
ПРИСВЯТА. ДЕЯКИМ:

Оптимістично налаштований, не згас…
Все те, що було придбане, з тобою.
Одне із прозвиськ, схожість, «свиноп

Тетяна Левицька
2025.12.23 17:18
Я босоніж пройду
по тонкому льоду —
не потону в сутужну хвилину.
А та біль, що в мені
пропаде навесні
у рожевім суцвітті люпину.

І не страшно іти,

Кока Черкаський
2025.12.23 15:31
Ой, нема чого читати,
усе нецікаве,
кожен пише про те саме
іншими словами

Усі стали патріоти,
проклинають рашку,
бо без рашки гарно жити,

Сергій Губерначук
2025.12.23 11:38
Повертатися годі
з-під чужого крила.
На далекому сході
ти за себе була.
Там династії бились,
там точились бої,
там на тебе дивились
через очі твої.

Віктор Кучерук
2025.12.23 08:01
Шумить стривожено Дніпро,
Коли борвій здіймає хвилі, -
Коли лякається добро
У вир стрибнути з мокрих схилів.
Пропахле пилом і багном,
Воно боїться обмивати
Себе при світлі чи смерком,
Щоб оминало річку свято.

Тетяна Левицька
2025.12.22 19:59
Видно не того любила,
розірвала, попалила
помаранчові вітрила.
Деревом вросла в землицю —
погляд гострий, серце — криця,
а душа, немов криниця:
милосердна, хлібосільна,
щира, горда, своєрідна,

Іван Потьомкін
2025.12.22 17:40
Він надійшов не з того Миколаєва, на який зазіхав кремлівський загарбник-мрійник, а з невеличкого містечка на Львівщині. У відповідь на свої дві книжки («Запорожець за Йорданом» та «Заплутавшись у гомоні століть») я отримав три («Розчарована осінь», «Тере
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Во имя жизнм. Героико-эротико-юмористическая поэма
Поэма написана в соавторстве с поэтессой Ульяной Задарма

Пакет!!! Иль это не сюжет?..
Не генеральский... Но... Пакет...
В нем не было военных планов...
Сюжет, достойный графоманов...
...... ...... ..... ...... ......
Пакет был полон сладких груш...
Таких медовых... Очень сочных...
Что две осы - желая срочно
Вкусить их сладость- громко жужжж-
жужж..жжж-ж-ж-жжжжа кружились над пакетом...
То каждый- соло, то дуэтом-
Во всю козявочную прыть,
И золотую полосатость,
И шестилапость, и крылатость -
Чтоб вожделенный плод вкусить...
Что так манил... взывал из плена
Не стен, а полиэтилена...
А впрочем, был прочнее стен -
Прозрачный полэлителен,
Где сладкий сок блистал на стенках...
И- дрожь в букашечьих коленках!..
О груши!!! Груши!... Не унять...
...и снова... Снова... Нет- опять
Въедались жадно в эту плоть...
...хоть
Глядят глаза из закутков
Любвеобильных пауков...
И мумии иссохших мух...
О, этот... Этот сладкий дух
Сиропом грушевым взлелеян!..
Хоть лапки склей!..
Он крылья склеил
Друг дружке осам... И тела...
А Ос бы ВЗЯЛ... Оса б ДАЛА...
...и бились в сладостной истоме
Два полосатых сердца... В коме
Висела муха в уголке...
Бурлила зависть в пауке...
...а в сей неотвратимый миг
Ртом алчно к рюмочке приник
Для них незрим... Неузнаваем...
Его Величество Хазяин
Сих пошло-сладких палестин.
Грызя подгнивший апельсин,
Таки не мальчик... Явно- муж...
Решил вкусить запретных груш.
...он подошел издалека,
И за мечтой его рука
Так вожделенно потянулась...
Но- чу! ...осою обернулась...
Как тать в ночи!!!
Как сердца стон!!!
Тогда за мухобойку он
Своей истерзанной рукой- ОЙ!!!
А совесть говорит- "постой-ой-ой..."
Они виновны... Но невинны...
И можно ль в испареньи винном
Любовь чужую погубить?...
Быть иль не быть?..
Убить... Бить...
БИТЬ!!!
...здесь вывод - сладкое любить
Бывает иногда опасно...
Так страстно...
...жжжужжжать...жжжжелать..?
...о как ужжжжасно
Взметнулась к небу
Мухобойка!!!!...
Постой-ка!
И, превращаясь
В ОСОбойку,
Вдруг
Опустилась на пакет...
Да... В мире совершенства нет...
И- счастья- нет...
ЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖЖ!!!
НЕТ!!!
И меркнет... Меркнет Божий свет
Для двух изысканных созданий...
Здесь обойтись без назиданий
Не в силах больше я, друзья!
О, ханжество! Взываю я-
Ты сколько погубило душ,
Запретных не вкусивших груш
От сотворенья мирозданий?..
...и вот - финал... Вино в стакане...
Ночь за окном...
... и на диване
В ошметках рваного пакета
Два тельца липкие лежат...
И- не жжживут...
И- не жжжжжужжжжжат...
Средь изуродованных груш,
Меж сладких пятен,
Мокрых луж,
Два полосатых слиплись чуйства...
Сплетенье крыл
И лапок буйство...
...плодов чужих
Медовых медь...
Жжжжжжжжуть...
Мухобойка...
Клочья...
Смерть...
..... ..... ..... .....
Но песнь опять поем мы храбрым!
Пора узнать. Познать пора бы-
А там- не страшно и пропасть-
Осино-жжжжжжалящую страсть...
...они в преддверии печали
Последней мукою познали
Сиропа страсти сладкий клей
Во имя жизни на земле.


© Copyright: Серго Сокольник, 2015
Свидетельство о публикации №115082700818



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-08-27 03:20:29
Переглядів сторінки твору 2022
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.645
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній