Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Космос…
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Космос…
(роздуми невігласа)
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року? Але рекомендую додатково ще один фільм : “Загадки темної матерії”, 2012 року, котрий теж доступний для перегляду в мережі інтернет…
…aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Число? Для мене, не фізика та не математика уже саме число - поняття доволі загадкове і абсолютно непереконливе, я би сказав - нереальне. Як можна абстрактною дією з абстрактними, як на мене, числами вирахувати конкретне – кількість матерії в просторі? Дивовижним чином щиро благоговію перед математикою – бо нічого тут не розумію, бо число, котре присутнє в моєму буденному вжитку є найоблудливішим з поміж інших понять. Візьмемо, наприклад – п’ять яблук, так мене колись вчили рахувати... Але коли я захочу купити тих п’ять яблук, то виявляється, що це завжди якесь, зовсім інше, число, бо виявиться, що одне з яблук було в середині гнилим і, отже, п’ять... це вже чотири, а далі тобі кажуть: дев’ятсот грам - з вас сім гривень! А ще, пам’ятаю, минулого року це, останнє, число було – чотири гривні – та це ж курс валют! Розумієте… і вам аргументовано доведуть всю ту-таку чехарду… але від тих рахунків саме число п’ять стане ще химернішим: – про що ви говорите – до чого тут п’ять яблук!
Але тут нагодився фізик і іронічно зауважив: купляйте яблука на Місяці – дешевше буде, там гарантовано буде меншою вага – ха–ха! Фізик пропонує рахувати гравітацію – не помилитесь ніколи, та й гравітація не знає сентиментів - гниле яблуко чи ні!.. Начебто все робиться зрозумілим, але переконаний – мого числа п’ять там, однак, близько не буде, і я щиро зізнаюсь – не-віг-лас!
Та повернімось до цієї загадкової темної матерії та енергії. Допустимо: на складі повинно бути сто мішків цукру, але там провели ревізію: чи можна тепер (після твердження фізиків про кількість матерії в космосі) сказати: зараз на складі є плюс 5 мішків, котрі ми бачимо, та мінус 95 мішків, котрі, згідно акта ревізії, на складі є (зобов’язані бути), але ми їх не бачимо? – Склад фантастично великий… але, все ж, - п’ять мішків ми переконливо бачимо в цьому фантастично великому…
Читаємо той акт – не про цукор ідеться… вірніше п’ять мішків таки цукру, а решта зазначено: мішків невідомо чого - темної матерії та енергії. Життєвий досвід підказує – таке може бути - ті темні матерія та енергія мають право бути зазначеними в накладній, і розрахунок може бути вірним, - мішки, або десь в іншому місці, або це зовсім навіть не мішки чогось, а, наприклад, ще цукровий буряк на бурякопункті, або тільки-но засіяний цукровим буряком лан, або – малинове варення десь… в величезній коморі їдальні, або… в голові не вкладається, якась ідея, котра складає дев’яносто п’ять відсотків сущого. Може й справді Ідея – саме вона може бути тим нематеріальним показуючи вагу і енергію потрібну для сталого існування всього. Пам’ятаєте, початково Бог жив на хмарах, коли людина дісталась думкою хмар – перемістився кудись в космос і… Сьогодні людина добирається до Нього? Але це не науковий аргумент.
Дуже вже велике те подвір’я де той склад і комора… і, насправді, дуже вже примітивними є порівняння всесвіту з подвір’ям, складом та коморою і, цукром… і той цукор–гравітація якась така дуже дивна річ, - то ця речовина (чорні діри) з неймовірною силою притягує та поглинає в собі всілякий “цукор”, то, нехтуючи гравітацію, немислимо швидко летить собі з швидкістю світла від зірок чи пульсарів кудись, чи то за межі чогось в ніщо, чи то розширюючи межі чогось… чи то - межі нічого… То воно було майже нічим, за розмірами, то зробилось фантастично швидко фантастично великим – цілком можливо, що це щось є не лише гравітацією… але свідомість ніяк не може уявити собі ніщо… і, також, не може логічно пояснити навіть те щось, - отож… гравітація робиться для мене малопереконливим аргументом. Але хоч я в цих рахунках повний невіглас – я, звичайно, не стану заперечувати, що на Місяці моїх п’ять яблук будуть легшими, але мені починає здаватись, що десь в космосі вони (яблука) можуть стати світлом і… полетіти собі геть, ба! Вони уже були світлом, сонячним! Можливо це не міняє розрахунки фізика, але, чим ще ті яблука були-будуть одної миті – може “темною матерією”?..
Фізик уміє рахувати гравітацію, і він в математиці значно-значно сильніший за мене – але, якщо він так легко проводить обрахунки такого величезного та складного та ще й, на додаток, “темного”, - мимоволі закрадається підозра, чи він знає що рахує, і чи… цю дію слід виконувати саме таким чином? А чи, насправді, може в його порахунках все відбувається так само, як то мені з моїми п’ятьма яблуками?
Якщо бути вже аж зовсім чесним, принаймні з самим собою, - я б не хотів виглядати невігласом – але завдяки цій-такій ситуації, мені, стає зрозуміло те, що фізик теж людина… і, як на мене, - хай би він, чесно кажу, був таки правий у своїх розрахунках, а я – хай буду повним невігласом, бо, однаково, аж дух захоплює це видиво космосу та величі, і завдяки цим розрахункам я стаю, на мить, ближче до загадки Бога!
28.09.2015
…бачили американський науково популярний серіал “Космос: простір і час”, Бреннона Браги де Ніл Тайсон… 2014 року? Але рекомендую додатково ще один фільм : “Загадки темної матерії”, 2012 року, котрий теж доступний для перегляду в мережі інтернет…
…aтоми складають всього п’ять відсотків всесвіту, решта - темна матерія та темна енергія, точніше так: 5 відсотків матерії звичайної, 23 – матерії темної, 72 - темної енергії, - отже, в підсумку – 95 відсотків темної… про котру кажуть, що вона там мусить бути, але ніхто не розуміє що ж то воно таке є.
Число? Для мене, не фізика та не математика уже саме число - поняття доволі загадкове і абсолютно непереконливе, я би сказав - нереальне. Як можна абстрактною дією з абстрактними, як на мене, числами вирахувати конкретне – кількість матерії в просторі? Дивовижним чином щиро благоговію перед математикою – бо нічого тут не розумію, бо число, котре присутнє в моєму буденному вжитку є найоблудливішим з поміж інших понять. Візьмемо, наприклад – п’ять яблук, так мене колись вчили рахувати... Але коли я захочу купити тих п’ять яблук, то виявляється, що це завжди якесь, зовсім інше, число, бо виявиться, що одне з яблук було в середині гнилим і, отже, п’ять... це вже чотири, а далі тобі кажуть: дев’ятсот грам - з вас сім гривень! А ще, пам’ятаю, минулого року це, останнє, число було – чотири гривні – та це ж курс валют! Розумієте… і вам аргументовано доведуть всю ту-таку чехарду… але від тих рахунків саме число п’ять стане ще химернішим: – про що ви говорите – до чого тут п’ять яблук!
Але тут нагодився фізик і іронічно зауважив: купляйте яблука на Місяці – дешевше буде, там гарантовано буде меншою вага – ха–ха! Фізик пропонує рахувати гравітацію – не помилитесь ніколи, та й гравітація не знає сентиментів - гниле яблуко чи ні!.. Начебто все робиться зрозумілим, але переконаний – мого числа п’ять там, однак, близько не буде, і я щиро зізнаюсь – не-віг-лас!
Та повернімось до цієї загадкової темної матерії та енергії. Допустимо: на складі повинно бути сто мішків цукру, але там провели ревізію: чи можна тепер (після твердження фізиків про кількість матерії в космосі) сказати: зараз на складі є плюс 5 мішків, котрі ми бачимо, та мінус 95 мішків, котрі, згідно акта ревізії, на складі є (зобов’язані бути), але ми їх не бачимо? – Склад фантастично великий… але, все ж, - п’ять мішків ми переконливо бачимо в цьому фантастично великому…
Читаємо той акт – не про цукор ідеться… вірніше п’ять мішків таки цукру, а решта зазначено: мішків невідомо чого - темної матерії та енергії. Життєвий досвід підказує – таке може бути - ті темні матерія та енергія мають право бути зазначеними в накладній, і розрахунок може бути вірним, - мішки, або десь в іншому місці, або це зовсім навіть не мішки чогось, а, наприклад, ще цукровий буряк на бурякопункті, або тільки-но засіяний цукровим буряком лан, або – малинове варення десь… в величезній коморі їдальні, або… в голові не вкладається, якась ідея, котра складає дев’яносто п’ять відсотків сущого. Може й справді Ідея – саме вона може бути тим нематеріальним показуючи вагу і енергію потрібну для сталого існування всього. Пам’ятаєте, початково Бог жив на хмарах, коли людина дісталась думкою хмар – перемістився кудись в космос і… Сьогодні людина добирається до Нього? Але це не науковий аргумент.
Дуже вже велике те подвір’я де той склад і комора… і, насправді, дуже вже примітивними є порівняння всесвіту з подвір’ям, складом та коморою і, цукром… і той цукор–гравітація якась така дуже дивна річ, - то ця речовина (чорні діри) з неймовірною силою притягує та поглинає в собі всілякий “цукор”, то, нехтуючи гравітацію, немислимо швидко летить собі з швидкістю світла від зірок чи пульсарів кудись, чи то за межі чогось в ніщо, чи то розширюючи межі чогось… чи то - межі нічого… То воно було майже нічим, за розмірами, то зробилось фантастично швидко фантастично великим – цілком можливо, що це щось є не лише гравітацією… але свідомість ніяк не може уявити собі ніщо… і, також, не може логічно пояснити навіть те щось, - отож… гравітація робиться для мене малопереконливим аргументом. Але хоч я в цих рахунках повний невіглас – я, звичайно, не стану заперечувати, що на Місяці моїх п’ять яблук будуть легшими, але мені починає здаватись, що десь в космосі вони (яблука) можуть стати світлом і… полетіти собі геть, ба! Вони уже були світлом, сонячним! Можливо це не міняє розрахунки фізика, але, чим ще ті яблука були-будуть одної миті – може “темною матерією”?..
Фізик уміє рахувати гравітацію, і він в математиці значно-значно сильніший за мене – але, якщо він так легко проводить обрахунки такого величезного та складного та ще й, на додаток, “темного”, - мимоволі закрадається підозра, чи він знає що рахує, і чи… цю дію слід виконувати саме таким чином? А чи, насправді, може в його порахунках все відбувається так само, як то мені з моїми п’ятьма яблуками?
Якщо бути вже аж зовсім чесним, принаймні з самим собою, - я б не хотів виглядати невігласом – але завдяки цій-такій ситуації, мені, стає зрозуміло те, що фізик теж людина… і, як на мене, - хай би він, чесно кажу, був таки правий у своїх розрахунках, а я – хай буду повним невігласом, бо, однаково, аж дух захоплює це видиво космосу та величі, і завдяки цим розрахункам я стаю, на мить, ближче до загадки Бога!
28.09.2015
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 18. І. Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної доктрини Розділ третій…"
• Перейти на сторінку •
"Життя в багатоповерхівці"
• Перейти на сторінку •
"Життя в багатоповерхівці"
Про публікацію
