ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.23
23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.
Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана
2024.04.23
22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
2024.04.23
20:00
Із І.В.Царьова (1955-2013)
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.
А потрясіння беріз пісенних!
2024.04.23
09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б
2024.04.23
09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.
2024.04.23
07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад
2024.04.23
04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.
2024.04.22
21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але досі до нас не дійшла.
У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими
2024.04.22
10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк
2024.04.22
08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак
2024.04.22
08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав
Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,
2024.04.22
07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг
2024.04.22
07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.
2024.04.22
05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.
2024.04.21
22:16
МАГІСТРАЛ
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?
Мелодія, пригнічена журбою
2024.04.21
21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…
Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2024.04.15
2024.03.02
2023.02.18
2021.07.17
2021.01.08
2020.12.05
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Святослав Караванський (1949) /
Критика | Аналітика
/
ПРАВОПИС
Модернізований правопис-24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Модернізований правопис-24
Правопис-29 і правопис-33 на ділі не можуть задовольнити вимог сучасности.
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Надруковано зДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію