Правопис-29 і правопис-33 на ділі не можуть задовольнити вимог сучасности.

І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)

Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.

2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.

3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.

4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.

5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.

6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.

7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.

8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.

9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.

10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.

11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.

12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.

13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.

14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.

15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.

16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.

17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;

18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;

19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)

20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.

21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.

22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.

23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.

24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.

25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.

26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.

27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.

28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.

29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.

30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.

Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.

Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.

Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.

Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/