Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
2026.04.06
18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
2026.04.06
11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
Немов гучн
2026.04.06
09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
2026.04.06
08:54
Втрачені сенси неможливо відновити.
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
Можна виростити інші – через ціннісне сито
просіяти коштовне зерня від лушпіння та інших видів сміття –
перетворивши втрату на зачин для нового життя.
Сенси, які загинули, мали базові вади:
приховані, замаскова
2026.04.06
05:56
Коли поволі повзаю
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
Угору чи униз, -
Ловлю себе на роздумі
Про неймовірну слизь
Отам, де є залишені
Колінами сліди, -
Де мрії глумом знищені
Мені болять завжди.
2026.04.05
19:35
Найперше зійшлась грищенецька рідня,
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
Навіть ті, кого, на жаль, досі не знав.
А ось із саду лутовок, що на горі,
Став несміло Езоп на поріг.
Неспішно Овідій з Причорномор’я прийшов,
Струшує куряву з подертих уже підошов.
З мольбертом і скрипкою (не ч
2026.04.05
17:54
Мовчазна жура у домі
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
позбирала ртуть.
Бідолашний, ще не в комі,
я, ще поряд, тут.
Не знаходжу собі місця
для негожих рук.
Це за буревійним містом
2026.04.05
17:51
Скажу чесно, без дешевої доброти і цехової фамільярності: модернізм, як Ви зазначили у таблиці, у цього вірша є, але "легкий", така собі модерністська стилізація експериментальної поезії без ознак високого модерну.
Втім, є модерністські риси, які у в
2026.04.05
17:31
Шановні друзі - однодумці! Вибачайте, це мій останій допис в Поетичні Майстерні. Маю вам зізнатись, що був інколи нестримний до ваших зауважень щодо моєї писанини… Огризався на гризотню де-яких… Але я горжусь тим, що прожив свій час, Богом даним, у пошука
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Святослав Караванський (1949) /
Критика | Аналітика
/
ПРАВОПИС
Модернізований правопис-24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Модернізований правопис-24
Правопис-29 і правопис-33 на ділі не можуть задовольнити вимог сучасности.
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Надруковано зДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
