Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.25
18:41
ХОР ВОЇНІВ СВІТЛА:
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
«Ця сповідь – тим, чий земний шлях обірвався надто рано,
ставши тихим болем нашої весни.
Ми присвячуємо ці слова кожному дому, що вистояв під крижаним вітром,
і кожному серцю, яке не згасло в сутінках втрат.
Нехай наш сад прокине
2026.02.25
18:23
Дратує душу тліюче багаття,
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
Блакить небесну пронизав кармін.
Стою посеред лютого один...
Самотносте! Рубай мене на шмаття!
Роби це без жалю, з палким завзяттям!
Багато невідмолених провин!
Життя - болото. Жодних світлих змін.
2026.02.25
17:32
Оглянуся, буває, у минуле
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
тай думаю, не знаючи чому, –
а може, і мене не всі забули
так само як і я, коли почули
що згадувати їх ще є кому.
І є кому журитися так само
за митями щасливої доби
і червоніти темними ночами,
2026.02.25
15:56
Не німіли в тужному мовчанні,
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
Наче стадо зляканих овець, -
Спалахнули шини на Майдані
Від вогню обурених сердець.
Почалася смертна скрута бою
На промерзлих вулицях святих, -
Помирали здружено герої,
Щоб навічно в пам'ять увійти.
2026.02.25
13:05
Непомітно літо підійшло,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
Ніби пілігрим святий і грішний.
Листям і літописом тепло
Напливає передвістям грізним.
Літо підійшло без привітань,
Без анонсів і фанфар веселих.
У вікно постукала герань,
2026.02.25
10:23
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Отже, у мене народилася ідея - дарувати тим читачам, які стежать за тим, що я пропоную їхній увазі, свої емоції від тих поетичних чи прозових творів, що залишають слід у душі. Йтиметься про художні перлини українських творців - і тих,
2026.02.25
08:15
То ніж у серце, то плювок у спину!
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
По правій б'ють, підстав і ліву. Доти
мовчиш і терпиш гніт ти не людина —
істота.
Ти — генетичний робот не інакше,
і не зважай на те, що серце чуйне
від болісної ніжності заплаче
2026.02.24
22:40
Цей місяць лютий, він такий важкий.
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
Болять його події ще з майдану.
Кровлять його натоптані стежки:
Калинно - свіжим, а збуріло - давнім,
В канві слідів оплакано-гірких.
Короткий днями, тягнеться між дат
За роком рік все той же місяць лютий...
2026.02.24
21:49
Зачепилось сонце за верхівку клена,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
тріпотало сяйвом у тенетах віт
і тяглось промінням з-за гілля до мене,
помогти благало злинути в зеніт.
Я закляк в задумі: що мені робити?
Хоч бери сокиру і рубай той клен...
Та повіяв вітер, захитались віти,
2026.02.24
19:33
Не йде із пам’яті мале оте хлоп’я –
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
Товстогубе, в ластовинні все,-
Воно побачило, як ти, Цереро,
Ковтаєш жадібно напій з ячменю,
І засміялося, й сказало: «Ненаситна...»
Невже за цим, як на сільську дитину,буденним словом
Почувсь тобі, богине,
Мало
2026.02.24
18:35
Розквітла троянда красива,
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
І сонечко світить палке!
Не треба нам тут негативу,
Тож геть все мінорне й гірке!
Цю темряву, сум і химери
Готові здолати? Авжеж!
Скасуймо сонети Бодлера
2026.02.24
14:08
Хоч топить ніч квапливо
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
в долоні сніг лютневий,
збагнути неможливо
цей погляд металевий.
Полудою в зіницях
кришталики туманні
ховають таємниці
на денці океану.
2026.02.24
13:53
Одного разу кілька раз
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
Я заглядав собі у вічі.
Не ради себе, на показ
Не як небудь, по-чоловічі.
Було минуле сполоснеш
Туди - сюди, де сам скитався
І зайве тихо проковтнеш —
Куди впаде — не роздивлявся…
2026.02.24
13:09
Я одинокий менестрель
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
край річки, поля, лісу, неба
і більшого уже й не треба,
окрім дороги до осель,
куди навідуватись мушу,
щоб оплатити вічний борг
за те, що маю тіло й душу
хоча б одну з небагатьох,
2026.02.24
12:50
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
до благородства і милосердя.
Неси, мій Червоний, всупереч болю
сивого серця…
Неси ж мене, коню, по чистому полю
до віри, надії, до Бога.
Неси, мій Червоний ВогнЯний, до волі,
2026.02.24
12:13
На узліссі часу, де весна цілує холодні шрами землі,
Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Стоїть хата -- ковчег, обвітрений бурями, але міцний, як віра.
За вікном Марена ще розкидає пригоршні мокрого снігу,
Намагаючись забинтувати льодом те, що болить і ятриться,
Але під корінням саду вж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Святослав Караванський (1949) /
Критика | Аналітика
/
ПРАВОПИС
Модернізований правопис-24
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Модернізований правопис-24
Правопис-29 і правопис-33 на ділі не можуть задовольнити вимог сучасности.
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
І той і той мають недоліки, і той і той вимагають удосконалення. Оскільки праця правописної комісії НАНУ досі не принесла сподіваних результатів, і досі не вироблено справді українського правопису, автор змушений самостійно вирішувати правописні питання. У попередніх своїх працях автор послуговувався правописом-29, хоч з цілим рядом його положень не погоджувався. У пошуках альтернативи довелося звернутися до попередніх українських правописів-до-29. І саме на одному з них, на правописі УАН, вжитому в "Російсько-українському словнику" (1924-1933 рр.) за редакцією академіка А. Кримського, автор і спинився, внісши до правил УАН незначні зміни. (Слова з відмінною від правопису-24 ортографією у дальшому тексті позначено зірочкою*.)
Риси цього модернізованого правопису-24 такі:
1. Іменники жіночого роду із закінченням -ість, -ерть у родовому відмінку однини мають закінчення -и: повісти, смерти.
2. Іменники чоловічого роду після числівників два, три, чотири мають закінчення множини: два робітники, три огірки, чотири мундири.
3. Ряд прикметників мають м'яке закінчення: безпросвітній*, народній, природній, зворотній*, східній, західній, трикутній, прямокутній, п'ятикутній.
4. Низка слів має традиційну ортографію: манастир, мариво*, салітра, Басарабія, сантименти, костел, шаравари, голодівка.
5. Українські прізвища відмінювано відповідно до української морфології: Гончар — Гончаря, Швець — Шевця, Масол — Масла, Мазурок — Мазурка, Янів — Янева, Антонів — Антонова, Пономарів — Пономарева.
6. Приросток З- перед літерою Ф не змінюється: зфальшувати, зфотографувати.
7. Слова який-небудь, що-небудь, по-перше*, по-друге* пишемо через дефіс; слово неабиякий* — разом.
8. Слова раз-у-раз, день-у-день, око-в-око пишемо через дефіс, як де-не-де, пліч-о-пліч, будь-що-будь; слова в наслідок та не раз пишемо окремо.
9. Слово мистець у непрямих відмінках тратить С: митця*, митцем*, митці*; родовий відмінок множини слова стаття — статей*.
10. Географічні назви: Букарешт, Берестя, Лубні, Маріупіль, Мукачів, Прилука, Ромен, Тираспіль, Озівське море.
11. Прикметники від міст: рівенський, віленський, лубенський, лубенський.
12. Іноземне L пом'якшуємо відповідно до правопису-24: пляж, але класик, номенклатура, флот, амбулаторія, молекула.
13. Сполучення ІА віддаємо ІЯ: парафіянин, комедіянт, матеріял.
14. Пишемо готовість від готовий, духовність від духовний.
15. Грецькі скорочені слова на початку складних слів єднаються із словом-партнером літерою /звуком/ О: гідр-о-станція, аер-о-клуб, аві-о-пошта, аві-о-носець, аві-о-мотор.
16. Грецьку літеру "тета" віддаємо як Т, але допускаємо і Ф: катедра/кафедра*, міт/міф*, анатема/анафема*, Методій/Мефодій*.
17. Допущено паралельне вживання слів: роль/роля, метод/метода, медаль/медаля, візит*/візита;
18. Іноземні міста — Рим, Париж, Берлін — у родовому відмінку мають, закінчення -у: до Риму, з Парижу, після Берліну;
19. Латинську літеру G в іншомовних власних назвах передавано літерою Ґ: Ґарібальді, Глазго, Гватемала; у словах-неіменах конгрес, агроном, агент, аргумент пишемо Г відповідно до української традиції.
(Вилучення літери Ґ — виправдане в запозиченій іноземній лексиці — обернулося безглуздям у відтворенні іноземних власних імен. Наприклад, написання й вимова прізвища віце-президента США Ґора як Гор є образою, бо англійське слово Whore (вимовляється "Гор") — лайливе слово. Вимова Гор замість Ґор — це дискредитація української культури на світовій арені.)
20. Іншомовне H віддаємо нашим Г: Гельсінкі, Гофман, Гаммер; виняток: хокей.
21. Німецький дифтонг EI перекладаємо як АЙ: Айнштайн, капельмайстер, гросмайстер.
22. Німецький дифтонг EU віддаємо як ОЙ: Фройд, Дойч.
23. Англійське W в іменах перекладаємо як В: Волтер, Вільям, Вотерґейт.
24. Іншомовні м'які НЬ та ДЬ віддаємо м'яко: Нью Йорк, коньюнктура*, адьє, адьютант*.
25. Пишемо Европа, евнух, евфорія, епархія, епископ, Евген і Євген, але феодал*, нейтральний*.
26. Пишемо Геллада, гістерія, гієрогліф, гураган, гієрархія.
27. Пишемо хемія, амнестія, Еспанія, претенсія.
28. Толеруємо варіянти Олександер/Олександр*, міністер*/міністр, циліндер*/циліндр.
29. Толеруємо варіянти надхнення і натхнення.
30. Пишемо голф, шелф, носталгія, але фольклор.
Такий у загальних рисах правопис, до якого схилився автор і який застосовано у даній публікації.
Кілька слів про варіянти написань.
Лексичні варіянти в нашій мові існують віддавна:
вухналь/ухналь
збіговище/збіговисько
малесенький/манісінький/малюсінький
посидючий/посидющий
просимо/просим
ратай/оратай
сміятись/сміятися
співати/співать
стрибає/стриба
холоднесенький/холоднісінький
щемкий/щімкий.
Тому допущення таких варіянтів, як
Олександер/Олександр
Евген/Євген
Методій/Мефодій візит/візита
міт/міф тощо
цілком виправдано і жодною мірою не шкодить правописним нормам, дотримання яких лишається обов'язковим.
Надруковано з Майдану. http://maidan.org.ua/
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Надруковано зДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
