ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.20
09:59
Про Павлика Морозова
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
Жив колись Морозов Павлик.
Причаївся, наче равлик,
а коли щось помічав,
«Гей, сюди!» - усім кричав.
Багатьох зігнув в дугу,
2024.04.20
09:56
Ти будеш втішений її лляним платком
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
В останній стації де слів уже не треба,
Як був утішений в холодну ніч зими
Вустами жінки, що сплела із неба
Платок весни, платок що сповнив грудь
Гарячим сонцем сяяння любові
І був тобі пеленою в очах, туманним м
2024.04.20
07:21
Обіймаю і… благаю
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
Не носи до вітру сліз
Він і сам цього не знає,
Що розсіє сльози скрізь…
Хто їх годен позбирати?
Хто посмілиться, скажи?
Ну хіба якщо вже мати…
Це відомо всім — ази
2024.04.20
06:52
Війна не розуму, а дронів,
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
такі реалії буття.
Міста великі – полігони,
а ти у них мішенню став.
Замість примножити красиве,
множим життя людське на нуль.
Якщо хтось вижив це вже диво
під градом мін, ракет чи куль.
2024.04.20
05:27
Хмарки струмують понад дахом,
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
Немов сріблясто-біла ртуть,
І, пил здіймаючи над шляхом,
Корови з випасу ідуть.
Звисають яблука та груші,
З донизу зігнутих гілок,
І, мов його хтось міцно душить,
Кричить на Лиску пастушок:
2024.04.19
22:47
Високі небеса, далекі виднокраї,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
Галяви і луги виблискують в росі,
Прадавнішні дуби дива оповідають
І молоді гаї чудуються красі.
Там неба голубінь і жовте сяйво поля,
Зо світом гомонить одвічна давнина,
Але ота краса не вернеться ніколи,
2024.04.19
18:27
Якби товариш Сі
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
пройшовся по Русі,
тільки Московію
лишив ісконно руським,
на повні груди
дихнуві би світ тоді,
сказавши розбещеній орді
належне їй: "Дзуськи!"
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
1. Мекк – Чайковському
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
Переклав Василь Білоцерківський
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ігореві Крикунову"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
Про публікацію