Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.06
15:10
1
Давно живу, та не збагну і досі
в природі перетворень весняних.
Дедалі краще розумію осінь.
А паростки? Що знаю я про них?
2026.09.06
11:41
Вірші, мої діти,
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
щодня підростають,
осені квіти
ще зацвітають,
умиваються росами
і втираються травами,
стають вірші дорослими
вірою й правдою;
2026.09.06
08:46
заніміло поскучавши
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
розбрелися сірі сни
не залишивши у чаші
неживої рідини
все на ліпше
все на краще
все кінець іще війни
й перемога наша завше
2026.09.06
07:34
Я тебе, веселу і лукаву,
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
Пестити не хочу напоказ, -
Зігріваю поглядом ласкавим,
Подумки голублю повсякчас.
Росами вмиваю пишну вроду,
Витираю сонячним теплом
І, твоєму серцю на догоду,
Вітерцем цілую перед сном.
2026.09.06
00:04
ти прийшов до лікаря,
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
він тебе оглянув
запитав як завжди
чому не прийшов раніше
виписав якісь пігулки
по дві штуки під час їжі
тричі на день
одужуйте
2026.09.05
22:42
Непідписаний щоденник загубився в школі.
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
Ніч лежав у коридорі на підлозі голій.
Мав, сердешний, сподівання на власника Вову,
що той знайде і закине до портфеля знову.
Та не сталось, як гадалось, бо якісь дівчата
підняли його з підлоги і мерщій гортат
2026.09.05
21:03
Цей сум, в очах
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
Тьми сміх, о так
В її очах
Почати щоби
У бездиханну ніч відчуй
Найлегший поцілунок уст
На самоті
2026.09.05
18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!
2026.09.05
13:20
був ліс
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці
2026.09.05
13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.
Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.
2026.09.05
11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.
Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
2026.09.05
11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог
2026.09.05
07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.
2026.09.05
04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.
Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів
2026.09.05
04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.
Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого
2026.09.04
22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
1. Мекк – Чайковському
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
Переклав Василь Білоцерківський
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ігореві Крикунову"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
Про публікацію
