Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.29
00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
2025.12.29
00:12
дружня пародія)
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
2025.12.28
22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
2025.12.28
22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
2025.12.28
16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
2025.12.28
15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
2025.12.28
14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
2025.12.28
13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
2025.12.28
13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
2025.12.28
12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
2025.12.28
12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
2025.12.28
12:13
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
2025.12.28
11:06
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
2025.12.27
14:02
Розмовляють гаслами й кліше
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.
"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -
Спостерігачі та словороби.
Все для них однакової проби -
Куряче яйце чи Фаберже.
"Вір!", "Радій!", "Кохай!", "Кохай кохання!" -
Розмовляють гаслами й кліше.
Тільки їхня фраза: "Та невже?" -
2025.12.27
12:49
Страх нагадує кригу,
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
усепоглинаючу і всевладну.
Страх схожий
на безмежне царство зими.
Страх опутує людину
своїм павутинням,
нейронами непевності
та нейтронами зникомості.
2025.12.27
02:11
Боже, припини війну!
Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Знищи зброю на планеті!!!
Поклади її в труну
і сховай від злої смерті!
Хай настане врешті-решт
мир і спокій первозданний,
бо на кладовищі хрест
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Василь Буколик /
Проза
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
1. Мекк – Чайковському
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк
2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський
3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк
4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський
Переклав Василь Білоцерківський
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Ігореві Крикунову"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
• Перейти на сторінку •
"Петро Чайковський. Київська опера. Четверте симфонічне зібрання"
Про публікацію
