ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.22 09:43
Сліди імперської сваволі
Рясніють досі навкруги,
Бо заганяють у неволю
Нас знов неправедні торги.
Вчуваю ясно силу впливу
Боліт на дії та думки,
Коли читаю директиви
Про те, куди нам йти з руки.

В Горова Леся
2025.12.22 07:16
Пройшло сьогодні найкоротший шлях,
Торкаючись верхівок, сонце срібне,
Й занурилось у жовте сяйво німба,
Який за лісом підіймався, ніби
Фантомна позолота із гіллЯ.

А стовбурів увіткнуті списИ
Врізалися у небо, рвали хустя

Володимир Бойко
2025.12.21 22:38
Політиків із бездоганною репутацією не буває, є недостатньо скомпрометовані. Спільні вороги об’єднують надійніше, аніж спільні друзі. Люди приручаються набагато краще за тварин завдяки розвиненим товарно-грошовим відносинам. Інстинкт самознищенн

Ігор Терен
2025.12.21 18:35
А ми на мапі світу трохи інші.
Воюємо, не вішаємо ніс
як і раніше...
та у моно більше
спецоперацій, бо у них безвіз.

***
А бути дурнями відомими

Артур Курдіновський
2025.12.21 16:13
Самотня ніч. Холодне підвіконня.
Зима в душі, негода за вікном.
Гостей немає. Тиша безпардонна
Заволоділа дійсністю та сном.

Покрились льодом почуття бездонні,
Зів'яв букет яскравих еустом.
Тепер мій світ - безбарвне царство сонне,

Ігор Шоха
2025.12.21 16:03
А на кону – на видимому фронті
ніякої містерії нема.
Тяжка робота
бити ідіотів,
бо їх уже не тисячі, а тьма.

***
А у раю не яблуко дешеве,

Світлана Пирогова
2025.12.21 15:44
Туман заполонив собою
Усе, що бачив, охопив.
Жупан невидимого крою
Затьмарив стільки див.
Ідеш ліворуч чи праворуч,
Ледь-ледь щось видно в пелені.
Земля свою шепоче сповідь,
Їй теж не хочеться війни.

Борис Костиря
2025.12.21 14:56
Ця сльота так трагічно зимова
Увірвалась з незнаних глибин,
Відібрала провісницьке слово,
Мов дарунок таємних вершин.

Ця сльота розчинила всі мислі,
Розчинила і радість, і сум.
І сніги наповзають невтішні,

Віктор Насипаний
2025.12.21 14:47
Задали дітям в школі творчу вправу,
Щоб загадку придумали цікаву.
Якщо її ніхто не відгадає,
Отой оцінку гарну, звісно, має.
Не було часу в мами з татом в Юлі,
Пішла мала спитати у бабулі.
Старенька мудра, всяке- різне знала,
Одну хитреньку загадк

Сергій Рожко
2025.12.21 13:55
Світ оцей завеликий, та тихо, дитинко, не плач,
не торкнеться тебе буревій світової толоки,
тато й мама завжди будуть поруч з тобою, допоки
скатертиною неба колує духмяний калач.
Іграшковий ведмедик – з усіх, самий відданий друг,
берегтиме твої потає

Микола Дудар
2025.12.21 13:04
Те саме знову без кінця.
Одне й те саме… все спочатку.
І та мелодія, і ця —
Тобі й мені, обом на згадку…
У кадрі наш з тобою зріст.
Зростали ми там без зупинки.
А в ньому вальс, а ньому твіст
І сна безрадісні уривки…

Євген Федчук
2025.12.21 12:56
Вставай, Данилку, почало світати!-
Прошепотіла мама і в ту ж мить
Відкрив Данилко сині оченята.
Здавалося, що вже давно не спить.
А таки так. Крутився цілу ніч,
Не зміг склепить очей. Бо ж разом з татом
На Січ сьогодні мають вирушати.
А він же мрі

Тетяна Левицька
2025.12.21 07:09
Проб'є годинник певний час,
Струною захлинеться.
І неймовірний білий вальс
Світ закружляє в берцях.
Гірлянди запалю вночі,
Немов на карнавалі.
Шампанське піниться — ключі
Від щастя у бокалі.

Ярослав Чорногуз
2025.12.21 01:28
Не відчуваю холоду погроз,
Давно не бачив на Дніпрі я кригу,
Куди подівся - ні не дід - мороз?
Ми тужимо за сонцем і за снігом.

За землі йде усепланетний торг,
Високий дух перетворивсь на тління.
Війна. Земля - немов лікарня й морг,

Сергій СергійКо
2025.12.21 00:25
Згадалася зима давніша
З далеких радісних часів:
Мороз гостинний, сплячий ліс,
Блакиті чистої навіс,
Де в кілька наших голосів
Вслухалась тиша.
Наче мури,
Згадались снігу кучугури,

Микола Дудар
2025.12.20 22:56
Дійшов до дна із дневим безголоссям…
В той самий час у списку безнадійних
Своїх мовчань, розплетеним волоссям
У погляді вчорашньої події —
Ти ще ніде… й тобі не по цимбалам
З яких причин, чи по якій причині
Один із днів піде на лікарняне —
Ти будеш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Василь Буколик / Проза

 Петро Чайковський і Надія фон Мекк. Листування
1. Мекк – Чайковському
[Москва]
18 грудня 1876 р.
П’ятниця
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Дозвольте скласти Вам мою найщирішу вдячність за таке скоре виконання мого прохання. Казати Вам, у який захват мене приводять Ваші твори, я вважаю недоречним, бо Ви звикли й не до таких похвал, і поклоніння такої мізерної істоти в музиці, як я, може видатися Вам лише смішним, а мені така дорога моя насолода, що я не хочу, аби з неї сміялися, тому скажу тільки й прошу вірити цьому буквально, що з Вашою музикою живеться легше і приємніше.
Прийміть мою щиру повагу і найщирішу відданість.
Надія фон-Мекк

2. Чайковський – Мекк
1876 р. грудня 19(?). Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Щиро Вам вдячний за все люб’язне і похвальне, що Ви зволите мені писати. Зі свого боку, я скажу, що для музиканта серед невдач і всіляких перешкод втішно думати, що є невелика меншість людей, до якої належите і Ви, котра так щиро і тепло любить наше мистецтво. Щиро Вам відданий і сповнений поваги
П. Чайковський

3. Мекк – Чайковському
Москва
15 лютого 1877 р.
Ласкавий пане
Петре Іллічу!
Не знаю, справді, як дякувати Вам за Вашу милу поблажливість до моєї нетерплячості. Якби не мої задушевні симпатії до Вас, я б боялася, що Ви мене збалуєте, але я занадто дорожу Вашою добротою до мене, аби це могло статись.
Хотілося б мені багато-багато при цій нагоді сказати Вам про моє фантастичне ставлення до Вас, та боюся забирати Ваш час, якого Ви маєте так мало вільного. Скажу лише, що це ставлення, яке воно не загальне, дороге мені як найкраще, найвище з усіх почуттів, можливих у людській натурі. Тому, якщо хочете, Петре Іллічу, назвіть мене фантазеркою, може, навіть шаленою, але не смійтеся, тому що все це було би смішно, коли б не було так щиро, ще й так ґрунтовно. Щиро Вас шаную і душею Вам віддана
Н. фон-Мекк

4. Чайковський – Мекк
1877 р. лютого 16. Москва
Ласкава пані Надіє Філаретівно!
Дозвольте Вам подякувати за більш ніж розкішну винагороду такої невеликої праці. Даремно Ви не схотіли сказати мені всього того, що думалось. Смію Вас запевнити, що це б було мені надзвичай цікаво і приємно, хоч би тому лише, що і я переповнений найбільш симпатичними почуттями до Вас. Це зовсім не фраза. Я Вас зовсім не так мало знаю, як Ви, можливо, думаєте.
Якби Ви потрудилися одного чудового дня вдостоїти мене письмовим переказом тих багатьох речей, що Ви б хотіли сказати, то я був би Вам надзвичайно вдячний. У кожному разі, дякую Вам від усієї душі за висловлення співчуття, котре я дуже-дуже ціную. Щиро шаную Вас і дякую
П. Чайковський

Переклав Василь Білоцерківський


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2016-03-19 23:52:07
Переглядів сторінки твору 1552
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ ПРОЗИ
Автор востаннє на сайті 2025.12.12 13:55
Автор у цю хвилину відсутній