ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Самослав Желіба
2024.05.20

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Яна Правобережная (2016) / Поеми

 Вампир-неудачник

You were the centre of my little Universe ...

Образ твору Часть 1.
А в мире не найти таких же глаз,
да что там в мире. Во вселенной целой.
Я ведь искала их в топле не раз,
но ты ушел и свет погас.

Ты тянешь меня, будто бы магнитом.
Странно это, но не сопротивлялась.
И ты как не крути, мой криптонит,
И я в тебе нуждаюсь все больше и больше.

Мне не найти губ лучше чем твои,
и холоднее тоже, уж поверь.
И даже если все они в крови
ты самый нежный в целом мире, зверь.

Ты говорил зависим от меня.
О, брось! Сама подсела на тебя, как на наркотик.
Ты хитрый, резкий! Ты меня пленил.
Но я как будто даже и не против.

Ну а теперь тебя здесь больше нет.
И нет нигде, что более обидно.
Зову тебя, но тишина в ответ.
Меня ломает, но ничуть не стыдно.

Часть 2.
Я ищу тебя в каждом чужом прохожем,
у каждого неизменно свои черты.
Ты знаешь, тут никто на тебя не похож -
ни одеждой, ни лицом и ни походкой.

Пустые крики тишь хрустальную рвут,
все, что случилось - должно остаться в прошлом.
Я больше не вижу тебя, не замечаю.
Я в замешательстве с приближением темноты.

Вот ветер шипит мне в лицо - кажется у него голос твой.
Он обнимает меня со спины - я знаю, что это не ты.
Если бы не моя ошибка, могли бы быть вдвоем -
два мира слились бы в одно.

Я не вижу тебя. Хоть ищу в каждом прохожем,
свой разрушаю и без того хрупкий мир.
Я знаю, что ты уже сюда не вернешься.
И больше мне не коснутся холодной руки.

Часть 3.
Почему ты ушел так рано
и оставил во мне эту боль?
Жаль, что времени было мало,
ты сыграл превосходную роль.

Почему я не слышу голос?
Почему ты во век замолчал?
Почему к нам судьба так жестока?
На кого ты оставил меня?

Почему я тогда улыбнулась?
Почему засмеялась я вслух?
Ведь мой мир тогда пошатнулся,
когда ты испустил рядом дух.

Почему отдалась я желанию,
овладеть всем запретным - тобой.
Почему же помог ты мне в этом?
Ведь, считай, сам развязал этот бой.

Почему ты в моём подсознании,
милый Ангел и Грех во плоти?
Тот, кто стал для меня всей Вселенной,
тот, кто встал у меня на пути.

Часть 4.
Почему не просила бессмертия,
чтобы вечность мы были вдвоем,
чтобы жили, смеялись, любили
и вместе прошли сквозь проём.

Почему? Почему ты так смотришь?
Откуда эта слабость в тебе?
Ты была милым беззаботным котенком,
перед которым не смог устоять.

Твои глаза, улыбка, твой запах,
твой голос, что вечно манил,
твое сердце, что больше не будет биться,
твои чувства, что я разорил.

Почему отдалась ты эмоциям,
что в тот миг переполняли тебя?
Зачем ты дверь передо мной закрыла,
что так тщательно я открывал.

Почему мы тогда попрощались?
Почему ты бросила меня,
словно мусор, что долго мешался
в бездонную пропасть огня?

Часть 5.1.
Почему я так грязок и жалок?
В жизни не был достоин тебя,
я вампир-одержимый, я неудачник.
Не уверен, простишь ли меня.

Как тогда на улице, я верил,
что толпа к цели меня приведёт.
Никогда бы и впредь не поверил,
что за человек их там соберёт.

Девушка, с окрашенной челкой
и старенькой гитарой в руке.
Девушка, что собиралась песню петь ...
Ту, что говорит обо мне.

Я помню как пение ты начала,
как чувствительно ты заиграла.
На эмоциях, ты хотела агрессии,
по щеке как катилась слеза ...

Ты смотрела в толпу и будто не видела их,
смотрела пустыми глазами и пела.
Но под конец, у фонаря ты увидела того,
кого вовсе не должно было быть.

Часть 5.2.
И вот мы снова вместе смеемся,
в доме, что стал нам родным.
Где легче высказывать чувства,
где мы могли побыть одни.

Поверить трудно, но это так,
не знаю как, но ты простила меня.
Но лицо становилось уставшим,
а в глазах читалась мольба.

Дни становились труднее,
много невысказанных слов.
Я бы мог прочитать твои мысли,
но ждал ответа твоего ...

Летели дни, недели, месяца.
И ты уже стоишь у алтаря.
Видно чувства мои надоели,
раз не стою я напротив тебя.

И вот, этот дом, что был нам родным
стал серым, грустным и пустым.
Мы стали видится реже,
мы стали как будто чужды.

Часть 6.
Сколько лет уже прошло? Я сбился ...
Только знаю - ты скоро умрешь.
Все бы отдал, лишь бы снова услышать голос,
Ангела, что в пропасть упадёт.

Не смотря на морщины и слабость,
на старость и прожитый век,
те глаза, что сияли от веры.
Наблюдали из под высохших век.

Словно воин, боролась со смертью,
ожидая великого дня,
когда больше не будет тех миссий,
что составил Бог для тебя.

Почему ты так улыбнулась,
подарив свой последний подарок.
Давая мне бесценную силу -
поцелуй, что так нежен и сладок.

Ты сказала - "Я тебя отпускаю."
Это были последние твои слова.
Но это стало той кодовой фразой,
что когда-то я тебе сказал.

Почему же ты так попрощалась
и вновь оставила меня?
Почему одно лишь воспоминание,
это все, что осталось от тебя.

Ты бы стала Королевой Вселенной,
поселилась бы в моём темном мире,
и обрела полноценную власть.
Но отпустила все на самотек...

Пытаясь облик любимый забыть,
вспоминаю нашу первую встречу.
Воспоминания разъедают меня,
но увы не могут убить.

Часть 7.
Бессмысленно тянутся серые дни,
когда в тех глазах вдруг погасли огни.
И сердце отбило последний свой вздох,
застав этим утром двух влюблённых врасплох.

Как в прежнее время её целовал,
но первый луч света нежданно упал.
Запомнив улыбку, застыл на лице.
Один как и раньше, мечтал о конце.

И время исчезло, упав, как песок,
когда твоя жизнь не имеет свой срок.
Последняя просьба зажала в тиски
вампир-неудачник без шанса уйти.

Он счет потерял, запутался в масках,
окрасив все чувства в померкнувших красках.
Остался один, с холодеющей кровью -
несчастный вампир со своею любовью.


немного фантазии и хорошая музыка творят чудеса.
My Chemical Romance - Vampires Will Never Hurt You

P.S. первые 3 части от лица девушки, другие 3 части - вампир, а последняя вместо эпилога.
на самом деле в моей голове оно выглядело иначе, а в письменном виде вышло так, как вышло.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-05-11 00:56:06
Переглядів сторінки твору 1462
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором 4
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2017.02.06 17:27
Автор у цю хвилину відсутній