ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.12
18:03
У джунґлях я на тигра наступив,
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
і все довкола стало враз смугастим,
цей жах мене злякав і притупив –
сон зник – і в пащі я не встиг пропасти.
На ковзанах лечу по кризі я,
яка вже надломилася на краї;
ось ріже лід, ось-ось підводний яр –
2026.02.12
17:32
Серед степу в глухій балці багаття палає.
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
Утомився, зупинився козак, спочиває.
Коня пустив, хай пасеться – трави у достатку.
Сам сидить та на сорочці пришиває латку.
Вже подерлася сорочка, на тілі зіпріла.
Давно уже козаченьки в похід не ходили.
Нем
2026.02.12
11:59
Я піду крізь дощ, і град, і бурі.
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
Я піду крізь болі лихоліть.
Я піду крізь снігу кучугури,
Щоб пізнати глибину століть.
Я пройду випробування світу,
Пастку сатани, вогонь проклять,
Продерусь крізь зарості і віти,
2026.02.12
10:31
Мила подруго, сестро чи мамо старенька й недужа
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
У холодному домі, де зимно від вікон і стін,
У замерзлому місті, де небо тривогами тужить,
Там усе, що ти мала, поставила доля на кін.
Найрідніші твої опинились у кроці до прірви.
А усе, що бажалос
2026.02.12
09:18
Тужать не дужі… очі нужденних…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
Боже, байдужі… гори консервних
Дико прикуті, зморені горем.
Прадід забутий без обговорень.
В сходах безсмерття панство панує,
А у конвертах старість сумує…
Тужаться дужі… тож небезпека?
Боже, байдужі… небом лелеки…
2026.02.12
09:03
Нині в класі про прикмети
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
Завели розмову:
Що це значить, як знайдеш ти
Враз стару підкову?
Всі мовчать. Один сміється:
- Певно, хитрість є там.
Бо мені чогось здається, -
2026.02.11
22:42
Зима шаліла - її лютий половинив,
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
прохожі куталися, ковзали і грузли,
а ми щасливі у тенетах хуртовини
стояли осторонь від всіх.
Землею
Тузли.
З твоїх очей на білий сніг летіли іскри.
2026.02.11
19:48
Он засяяв сніг за віконечком,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
Пішли іскорки у танок,
Народилося ясне сонечко –
Молодесенький Божич - Бог.
І надворі вже дні погожії,
Знову більшає білий день.
Прибуває нам сила Божая,
2026.02.11
12:29
Арчі —
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
мій малий читирилапий друг —
завершив свій ранковий ритуал
на газоні біля під’їзду.
Потім він подивився на мене
цими вологими очима,
у яких —
і любов, і виклик,
2026.02.11
11:23
Про ідеал, мій друже, не пишіть —
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
дурман ілюзій в полисках звабливих.
Немає цвіту в змореній душі,
це Вам здалося, що я особлива.
То Ви мене намріяли з пісень,
зліпили із фантазій феєричних.
А я скажу відверто Вам, лишень,
2026.02.11
10:18
Чи може бути
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
обличчя мовчання?
Обличчя у того,
у чого його не може
бути за визначенням.
Обличчя мовчання -
це лице пустки,
це хмара накуреного диму
2026.02.11
03:35
Невиліковний біль уже не вщухне.
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
Всі вірші, від початку до кінця, -
Естетика прокуреної кухні
Та сповідь непочутого мерця.
Метафора - мов порція отрути,
А цілий твір - отруєне вино.
Спостерігає чорним оком лютий,
2026.02.11
02:24
На кухні маленькій сиділа зима,
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди
Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?
І в спальні, в вітальні... Усюди
Така безпардонна, здавалося аж,
Що в гості прийшли саме люди
Та як без ключів і без дозволу та
В будинки вкраїнські проникла?
Яка ціль візиту, причина, мета?
2026.02.10
21:20
Із Леоніда Сергєєва
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
Наречена:
Зійди мерщій з фати, підкидьку божий,
не міг взуття почистити до дна!
А я, дурна, проґавила Серьожу,
там хоч свекруха звір, зате одна.
2026.02.10
19:23
Між нами - тільки тиша і тепло.
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
Така тонка, прозора невагомість.
Все, що до тебе в серці зацвіло,
переросло сьогодні у свідомість.
Я п'ю твій погляд, наче джерело,
В якому небо відбиває зорі.
І як би нас далеко не несло,
ми два вітрила в золотому
2026.02.10
18:53
Зло, не покаране належне за життя,
Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Спроможне мстити навіть з того світу.
В далекому минулім Ірод,
В нашу епоху біснуватий Гітлер
Керує помислами всіма із того світу
Пройдисвітів сьогоднішніх безпросвітних,
Готових на будь-яке зло, навіть на яде
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Київська сага. Маленька поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Київська сага. Маленька поема
***андеграунд***
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
-Позбираєте докази.
Придивіться до мерії,
І Дніпра синьоокого,
І будинку з химерами.
....................
...На будинок химера
З неба сіла нараз,
І небесна портьєра
Відхилилась на час...
Сонце прищуром хитрим
Київ зважило ницо,
Дивоцвітом пролите
На церковні двінниці.
Світла клапоть пробився
За свинцеві тенета,
Крізь фартух, мов проміння
У рентгенкабінеті,
Освітивши минуле
Віддзеркалення суті...
Щоби вже не забули
Те, що є незабутнім.
Як зчорнілий Архангел
Приземливсь на Майдані,
Замінивши незграбно
Добрий символ каштану.
Оком монстра блискучим
Бачить київський голуб
Безкінечні "тянучки"
"Декларовано- голих".
Буревієм недолі,
Наче вальс, заколисує
Вітер, київський Воланд,
Трансформація бісова...
Що, киянин, "по ходу"
Ти фамілії вивчив,
Ким надуто зі сходу
Цю війну братовбивчу?
Як оголені нерви
У тебе реагують
На медійності "перли"-
Ті "пугулі-пугулі"
Лікарів та аптекарів
З їх "рукою на пульсі",
Астрономів з планетами
Що з землею зіткнуться,
Адвокатів з "рішалами"
Тих проблем, що у змозі
"Розрулитись" "лошарами"
Не інакше, як в морзі?
Ось вона... На узбіччях
Наркоманисто-сіра
Безнадія в обличчях...
І банкіри... Банкіри...
Відійшли, мов із віком
Пацанячі полюції,
Нездійсненні каліки-
Мрії двох революцій...
...як ми лідерів хочемо -
Ми до них, а вони не ті...
І зостались самотніми.
І лишились покинуті.
Розмінялися щастям
Із душею ледачою -
Маргарито, де Майстер? -
ВТРАЧЕНО.
"Разводілам" здались
З їх серцями собачими -
Став печатку на казці -
ВТРАЧЕНО.
.....................
Заховалося сонце.
Та "інфу" донесе
По-під Боже віконце.
Зафіксовано. Все.
© Copyright: Серго Сокольник, 2016
Св. №116110201239
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1717 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1717 seconds