Ось тільки не вчіть мене якою мовою мені писати, думати чи спілкуватись… ваша «мова» ніякого відношення до моєї мови не має… ви спілкуєтесь виключно мовою окупанта: брехні, жадібності, безкарності, вседозволеності, блюзнірства і ненажерства. А ще приплюсуйте сюди звірине своє відношення до природи Землі і Неба, і помножте все на, вами, покалічені долі… Не вчіть яблуню родити яблука. Бо тільки вчора ви проклинали носіїв німецької, а сьогодні наче жебраки просите, благаєте милостині у них. Так буде і з російською. Мені набагато ближче і рідніше любий з вас, котрий своїми вчинками вказав, допоміг, спас нужденного, чим рідний молодший брат, якого віддірвали, ледь віддірвали від стакана… І не кажіть, що це хвороба. У світі, у цьому грішному світі, а він був, є, і буде після любого з нас - кожен вибирає свій тернистий шлях. Мова тут ні - до - чо - го… Ціль і мета, кожної з мов, має значення: що саме вона несе, коли оживає в устах того чи іншого горла. Завчасно, щоб не втрапити в пастку, робіть висновки на короткі і довші перспективи себе і свого оточення. Обростайте невидимим саркофагом своєї Душі. Вона цього потребує. Вона тут не надовго. За ваші вчинки, вашого мирського гріховного відповідатиме Вона. Чому про Неї всі знають, але ніхто і ніколи досі ЇЇ не тримав, і як Вона виглядає - темінь. Бо якби Творець бажав би - давно відкрив ЇЇ лице. Але знаючи людську сутність, навіки скрив від людського ока. Чому у любові, на будь якій мові, один колір - світлий? А всі тирани усіх часів і народів мають одне походження? Чому? І при чому тут мова? Агов, друзі??? Я простий землянин. Мені б шмат землі, жінку і для початку батьківське знаряддя, досвід. По необхідності освіта і подібне. Все інше разом з дружиною ми напрацюємо. Від нас - людям, від них - нам. І все. Не чіпайте і не заважайте. Але не так судилось, як хотілось. І не тільки нам і вам.