ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.02.19 22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.

***
А європейці мовою Езопа

Ігор Шоха
2026.02.19 21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.

***
А демократій остається купка

Артур Курдіновський
2026.02.19 19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!

Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках

Євген Федчук
2026.02.19 19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,

Іван Потьомкін
2026.02.19 18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,

Борис Костиря
2026.02.19 11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.

Світлана Пирогова
2026.02.19 10:04
Зітхнули дахи, скинувши гучно срібну парчу,
І небо солодким туманом осіло на скроні.
Я більше про зиму і стужу тепер не шепчу,
Тримаю краплину, мов пульс, у гарячій долоні.

Ще вчора завія крутила свій білий сувій,
А нині калюжі - дзеркала утрачених

Віктор Кучерук
2026.02.19 07:24
Уже повиривались
З оков зими струмки, -
Купається в них галич
Щоденно й залюбки.
Під сонцем сніг підтанув
І став щезати лід, -
І нявкає, мов п'яний,
Чи одурілий, кіт.

Олена Побийголод
2026.02.19 07:12
Із І.Тургенєва (1818-1883)

Сиве світання, туманом сповите,
ниви зажурливі, снігом укутані...
Раптом згадаєш колись пережите,
й лиця, що довго здавались забутими.

Враз пригадаєш гарячі зізнання,

Тетяна Левицька
2026.02.18 22:18
Не чекаю на звістку з далеких доріг —
відпустила минуле у вічність.
Є сьогодні, а завтра, цей пористий сніг,
у відлизі потоне циклічно.

Ти мене не читав по складах власноруч;
проковтнув сторінки обважнілі.
Мимохідь прогорнувши та нашвидкуруч

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:20
На небі – хоча б хмаринка!
Хтось ніби граблями вискріб.
Поникла моя зоринка –
боюся, не згасла в іскрі б.

Розкрилилась ніч привільно,
півсвіту уже накрила,
а місяць блукав безцільно

Володимир Невесенко
2026.02.18 18:04
Поник в заграві горизонт,
багрянцем хмари обдало,
і, мов згори спускався зонт,
спадала сутінь на село.

Тьмяніла неба бірюза,
дзвенів кришталем ожелест ,
мечем, уткнутим в гарбуза,

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:58
Лізе в очі пітьма тягуча,
біля вуха дзеленька час.
Звисла туча, немов онуча,
закриваючи Волопас.
Тільки й видно: зорить окраєць
закоптілих у тьмі небес.
Он збліднілий мигає Заєць,
ось яріє Великий Пес.

Володимир Невесенко
2026.02.18 17:54
Столочений день утомно
за обрій злетів пелюсткою,
похнюпився звід розлогий
і світоч небесний згас.
Густий опустився морок
і світ закапканив пусткою,
і мов розчинився простір,
і ніби спинився час...

Іван Потьомкін
2026.02.18 17:48
Коли вийшов Ізраїль з Єгипту,
Дім Яакова – від чужого народу,
Стала Юдея Йому за святиню,
Ізраїль – підвладним Йому.
Побачило море й побігло,
Йордан порачкував назад,
Гори стрибали, немов барани,
Пагорби – немов ягнята.

Володимир Бойко
2026.02.18 16:34
І розворушили давні київські князі угро-фінське болото на нашу голову. Хтось зостається у пам’яті, а хтось – у прокльонах. Поки виборсувався із трясовини давніх ілюзій – вляпався у новітні фантазії. За кількістю накопиченої отрути деякі токсичні
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Аргумент шість
Варіанти заперечення...
(спроба простої логічної схеми)
    ... Але, про заперечення, також Кант каже і таке: “Можна, правда, й логіку всіх положень, яких хочеш, в зауваженій площині змісту висловити заперечними (негативними) реченнями... - Man kann zwar logisch alle Sätze, die man will, negativ ausdrücken, in Ansehung des Inhalts...” (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
    А далі, так званий зако́н подві́йного запере́чення — принцип, що покладений в основу класичної логіки, згідно з яким: «якщо невірно, що невірно А, то А вірно» (вікіпедія), здавалось би, далі, виводив дійсність на однозначне... Але, - відколи в серйозному науковому обігу, для тлумачення природи світла (наприклад), утвердилось поняття якогось “стану заплутаності” * – двозначності реального (то, один раз, світло поводиться як “частка”, - то, іншого разу, як “хвиля”), можливо варто розглянути інший варіант тлумачення так званого “заперечення заперечення”, оскільки в українській мовній традиції поширена інша версія вживання “заперечення запереченого”, як посилення (подвоєння) самого заперечення – дубель ні – ні-ні!.. А не відкидання запереченого: не ні, - а так! І тепер сумнівне твердження на зразок: “немаю нічого” в понятті “стану заплутаності” один раз може тлумачитись як відкидання самого заперечення, а іншого разу – як підтвердження (посилення) заперечення... це хоч якось пояснювало би сам-такий “стан заплутаності”, котрий закономірно виникає в понятті відносності введеному вченими в науковий обіг цілком серйозно...

    *“групі європейських фізиків під керівництвом Рональда Хенсона (Ronald Hanson) з Технологічного університету Делфта (Нідерланди) вдалося здійснити повноцінну перевірку нерівності Белла, навчивши електрони та фотони "обмінюватись" станом заплутаності...” (інтернет)
    07.05.2017р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-07 15:38:56
Переглядів сторінки твору 1803
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.724
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2017-05-08 11:16:25 ]
«Заперечення заперечень» – це протиставлення один одному двох «вузлуватих німців» Канта і Гегеля – єдине, що в мене зав’язалось у пам’яті від вивчення гуманітарних предметів на шляху до похованої наукової кар’єри.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2017-05-09 11:16:56 ]
... загалом простіше, здавалось би, всю логіку звести до "так" та "ні"... зрештою до одного "так"... хоч воно зійде на "так-так!" та "так-ні!"... Перебування в ствердному полі ускладнює дійсність, наприклад, простіше сказати: " я не маю яблук", аніж подати ствердну логічну схему: " з десяти яблук, котрі в мене були... три зогнили, два віддав сусіду, п'ять зїв... три зернятка проросли - решту, щось склювали птахи, щось-десь...", якщо ж казати про усі яблука - уявляєте собі картину... Значно простіше сказати "не-ні", хоч зрозуміло всю умовність заперечного поняття "ні", та всю складність відносно-всього "так"...