Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.26
19:41
Москалі хвалитись люблять величним минулим,
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
Які ото їхні предки героїчні були.
Як вони на своїх нивах мирно працювали,
Та, коли була потреба, мечі в руки брали.
І громили супостата, і гнали, і били,
Аби ті до них «у гості» з мечем не ходили.
Не було
2026.07.26
16:50
Пливу на тебе сонного дивитись,
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
крізь продихи стіни - в кімнатну глиб -
у мить, коли Душа твоя розкрита -
безназвана, безрольна, і безли...
безлика - вільно пущена на хвилю
сновидива - у просторі безчась.
Без дозволу прийшла, бо можу й смію
2026.07.26
15:58
Ми познайомилися спочатку заочно — через його маму Валентину Дмитрівну, яка презентувала твори сина на поетичному фестивалі, що відбувся в Ізюмському будинку культури «Залізничник» року так 2008-го. На той час нашого земляка вже друкувала котрась із захі
2026.07.26
13:33
Штрихи до сюжету кіноповісті)
До 235-ліття маестро Ксавера Франца Моцарта і 270-ліття його геніального батька Вольфганга Амадея Моцарта
П.С. Сьогодні, 26 липня 2026 року виповнюється 235 років від дня народження КСАВЕРА МОЦАРТА
«КСАВЕР МОЦАРТ: С
2026.07.26
13:27
Сьогодні виспався на полі бою,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
На полі бою круки голосили,
На полі парадоксів і пасток.
Схрестився я у лютому двобої
Із долею на згарищі думок.
І тільки так пребуду я собою,
Будуючи із космосом місток.
На полі бою круки голосили,
2026.07.26
12:36
Юрба "златоліфонна"* все ж дотисла —
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
забрала репутацію, ім'я,
і дерев'яні іграшки дитинства,
і право дерев'яне на стояк.
А ще можливість виграти в фіналі
сусально-золотий товстий ліфон.
І боячись, і прагнучи аналу,
2026.07.26
11:22
Війна гучна і все догори-дригом —
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
нестерпна ніч і день, немов смола.
Ятриться воском кров'яниста стигма,
мов поминальна свічка край стола.
В коморі погреба глибока вирва —
на три замки я ляду зачиню.
Таке чуття, що ворог серце вирвав
2026.07.26
10:04
іще поет спішить біжить додому
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
хоч літні грози поетична річ
вода спадає з пліч тече за комір
стікає по очах атож поет спішить
сушитися спивати чай ожиновий
який дружина заварила вже
ну а якщо не має він дружини
заварить сам чи джину споживе
2026.07.26
08:56
На собі перевіз до Уганди
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
Балетмейстер кіло контрабанди.
І мішок панталон,
Бо спішив на поклон
До солістки балету Уганди.
Виступали хористки гуняві
З симфонічним оркестром на Яві.
2026.07.26
08:27
Триптих
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
Художнику Ярославові Саландяку
1.
Ти намалюєш музику, як діву
з обличчям, розпашілім на вітрах,
і з усмішкою, що не облетіла,
і з косами, жвавішими од трав.
Вдихатиме та музика на повні,
2026.07.26
06:39
Повіки важкі від безсоння
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
І очі набряклі від сліз,
Бо ніч у підвалі бетоннім
Посеред візків і валіз.
Утомою пройняте тіло
Зрадливо німіє й гуде, -
Набігався вниз очманілий,
Щоб тісно присісти хоч де.
2026.07.26
01:54
де любові острів?
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
бо тепер їх два
там де тиша гостра
коляться слова
і думок дві ріки
висохли до дна
нам тепер довіку
бачитись... у снах...
2026.07.26
00:41
Гриць із малечку марив Мальдівами,
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
Та спізнався з облесними дівами.
Гриць до решти на дів
Усі гроші подів
І не марить відтоді Мальдівами.
В сучки знатної із Цинциннаті
Народились круті цуценята.
2026.07.25
21:12
Хай би у словах недосить сенсу
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Мовлю, щоб тебе торкнутись, Джуліє
Джуліє, Джуліє, океанча зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
Джуліє, очі-мушлі
Усміх вітру, зве мене
Я співаю про любов, Джуліє
2026.07.25
20:55
Про виделки з мельхіору
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
Говорили у вівторок
Серед грудня в час мінору
Марафону і коня,
У горі з рахат лукуму
Ковдрам ребра розминали,
Міцелярною водою
Обливались серед дня.
2026.07.25
18:34
Цілу ніч випитували Духи:
- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...- Звідкіля втручання,
звідкіля?
- Зо земського тла, що бог
роздмухав -
там, де на енергії посуха -
звідтіля, кохані, звідтіля.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2015.02.23
2014.11.04
2013.04.15
2011.10.13
2009.03.26
2006.11.27
2006.09.28
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександра Кисельова (1954) /
Огляди іншомовної поезії
3
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
3
Крынка светлого мая
Веточки весенние кулачки разжали:
- Невидимка - ветер, с нами поиграй!
Трепетные листики изумрудной дали
Солнечный лучик целует невзначай.
Светлые нотки ландыш напевает,
Исчезает образ в сиреневой дымке.
Радостно, нежно май приласкает
И расплескает запахов крынку.
06.05.2004
Есть своя кириллица у родственных душ
Золотая ниточка тянется в сторону.
Любовь коварная не делится поровну.
Яблочко зеленое сорвалось, упало.
Сердечко девчёночки тоской изнывало.
Вышла на околицу - стелется дорога.
Любовь безответная - знамо безнадёга.
Села на пригорочке, причитает слёзно.
Горю безутешному помогите, звёзды !
Легкий ветер-мотылёк высуши слезинки.
Приглуши трава печаль девочки-росинки.
Поведайте тайну - свет: волшебство рядом!
Породнятся души, прикоснутся взглядом.
Светло и спокойно счастью на ресницах.
Потерпи, хорошая. Засветится душа - птица.
2004
Грусть
Капает, капает дождь за окном.
Если бы вместе мы были вдвоём...
Длинная, длинная ночь декабря.
Лёгкая, лёгкая грусть у меня.
Длинная длинная ночь.
Капает капает дождь.
Плачет и плачет декабрь,
Словно судьбе он не рад.
Знаю, что грусть моя скоро пройдёт.
Близится время - идёт Новый год.
Я с ней прощаюсь и, кажется, жаль -
Сладкой и светлой стала печаль.
Лёгкая грусть безмятежна,
Если у счастья надежда.
Скажешь ли ты мне, зима,
Долго ли буду сама.
2004
Веточки весенние кулачки разжали:
- Невидимка - ветер, с нами поиграй!
Трепетные листики изумрудной дали
Солнечный лучик целует невзначай.
Светлые нотки ландыш напевает,
Исчезает образ в сиреневой дымке.
Радостно, нежно май приласкает
И расплескает запахов крынку.
06.05.2004
Есть своя кириллица у родственных душ
Золотая ниточка тянется в сторону.
Любовь коварная не делится поровну.
Яблочко зеленое сорвалось, упало.
Сердечко девчёночки тоской изнывало.
Вышла на околицу - стелется дорога.
Любовь безответная - знамо безнадёга.
Села на пригорочке, причитает слёзно.
Горю безутешному помогите, звёзды !
Легкий ветер-мотылёк высуши слезинки.
Приглуши трава печаль девочки-росинки.
Поведайте тайну - свет: волшебство рядом!
Породнятся души, прикоснутся взглядом.
Светло и спокойно счастью на ресницах.
Потерпи, хорошая. Засветится душа - птица.
2004
Грусть
Капает, капает дождь за окном.
Если бы вместе мы были вдвоём...
Длинная, длинная ночь декабря.
Лёгкая, лёгкая грусть у меня.
Длинная длинная ночь.
Капает капает дождь.
Плачет и плачет декабрь,
Словно судьбе он не рад.
Знаю, что грусть моя скоро пройдёт.
Близится время - идёт Новый год.
Я с ней прощаюсь и, кажется, жаль -
Сладкой и светлой стала печаль.
Лёгкая грусть безмятежна,
Если у счастья надежда.
Скажешь ли ты мне, зима,
Долго ли буду сама.
2004
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
