Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.26
13:45
Лягаючи о третій ночі,
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
Уже не виспишся ніяк,
Вдивляючись у сни пророчі,
Шукаючи чужий маяк.
Подивишся у лик безсоння,
В його пропечене чоло,
Шукаючи в гаю осоння
2026.10.26
12:19
Хвилі справа, хвилі зліва,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
Як цукерки льодяні.
Нам казали: правда — сила
У коханні навесні.
І запал витав у гривах
Між смарагдових тіней.
Як тут жити нещасливо,
2026.10.26
08:57
Коли народ очолюють балбеси,
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
то владі і народу гріш ціна,
не буде ні зростання, ні прогресу
і не питай-те, – а чия вина...
а згадуй-те, що «раяв сатана
на лісапеті» і віщала преса,
яким баригам вигідна війна.
А в кого меркантильні інтерес
2026.10.26
06:35
Мете по вулиці безлюдній
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
Опале листя вітровій,
А те лише шурхоче нудно,
В сумній покірності своїй.
І так від рання до смеркання
Кружляє, шурхає, мигтить, -
Не рветься в сутінках туманних
Осіннього прощання мить.
2026.10.25
23:51
У російському місті Коврові
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
Є фанати сергія лаврова.
Там виводять щодня
В сквер сумного коня
І корову у місті Коврові.
Монумент спорудили в Ростові,
Президенту московському вові.
2026.10.25
23:05
Хапає знов мене дорога, наче здобич.
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
Кудись штовхає час - думок сліпий погонич.
Хоч вороння пророчить нині зимну днину,
Ховаю острах, наче спійману рибину.
Ялин зелені дзвони сум хитають в серці,
А шлях, як сильна течія, мов нервів скерцо.
Гойдає не
2026.10.25
21:34
Плач, бейбі, плач
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
Матінка пробачить
Вона старіша й певніша
Король у Меріґолді куховарить
До сніданку королеві
А королева в залі
Грає на фортепіано для дітей
2026.10.25
18:20
Сьогодні пропоную подумати над тим, хто може вас замінити.
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
Ворожі обстріли почастішали, і може трапитися непередбачуване.
Щоб не переривати робочі процеси, колеги мають підхопити один одного.
Мають зробити вашу відсутність непомітною..
Я сам намагаю
2026.10.25
17:20
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.
І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та
2026.10.25
15:28
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.
Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеєний хрест-навхрест,
2026.10.25
14:48
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.
Я жду листа, що нині заспокоїть,
2026.10.25
14:40
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп
2026.10.25
14:00
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються
2026.10.25
12:48
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.
Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,
2026.10.25
07:16
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.
2026.10.24
21:29
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... про заперечні судження Кант каже* таке: “Заперечні (Negation-заперечення, negativen-негативні як заперечні) судження, що є такими не лише за голою логічною формою, але й за змістом, спостерігаються жадібними мудрості (Wißbegierde-міс жадібний) людьми без особливої уваги, - вони дивляться на ці судження мов на нижчих противників нашого пізнавального руху – вони неусипно прагнуть до розширення та пізнавального тиску (Erkenntnistriebes) , тож потрібна мало не апологія (відкритий захист певних положень), щоб викликати до них (заперечень) бодай терпимість, а що вже казати - щоб домогтися прихильності й пошани”.
Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
