Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.20
06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.
2026.06.19
21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2026.06.19
20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.
Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,
2026.06.19
19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ
2026.06.19
16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів
2026.06.19
15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.
Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей
2026.06.19
12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.
Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї
2026.06.19
12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,
2026.06.19
08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого
2026.06.19
07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
2026.06.19
06:21
Жвріє вогник знеднілого сонця за містом -
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
встигну іще присмалити цигарку думок.
Вітер лабає на кабелях пісню джазисту,
свінг одтанцьовує - скок- йому все - перескок.
Не поспішаю сьогодні. Запаривши м'яти,
ковзаю поглядом з лоджії -з лету птахів.
2026.06.19
06:18
Коли облітала акація біла
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
і падав додолу обпечений цвіт,
я невиліковно любов'ю хворіла,
бо ліків від неї не вигадав світ.
Світилися очі небесним опалом,
шалено у грудях вистукував пульс.
Та Єва в мені крізь віки воскресала
2026.06.18
22:09
Танець у піску на морі ]
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
Атож, ось і ми, а точніш, ось і я, сам-один
Видимі речі, які були спільними, о давніше
Пам’ять розтягується, я вражений, чому би ні
Бо це був прегарний час, я сміявся
Часи змінилися, недосяжна ти, я не можу скаржитись
Були
2026.06.18
20:12
Коли війна закінчилась, москалі завзято
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
Узялись про перемоги книжечки писати.
Тонни книжок написали про Московську битву,
Як їм удалося вперше ворога розбити,
Сталінградську, Курську, звісно, про взяття Берліна,
Як поставили фашистів вони на коліна.
2026.06.18
20:04
Війни невигойні стигмати.
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
Печаль Арахна тче і тче.
Виходить на узвишшя Мати
І руку прикладає до очей.
Кого там надивляє, – не питайте.
Про те в нас знають навіть малюки...
...Війни невигойні стигмати,
Невжеж ви оселились навіки?
2026.06.18
14:21
Лютує сіре небо грозове.
Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Живуть під ним приборкані міщани.
Безпосередність малюка Жерве
Зустрілася з підступністю Вальжана.
Знов заглушають Божу благодать
Реальності приземлені куплети.
Нічого не змінилося. Дзвенять
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... про заперечні судження Кант каже* таке: “Заперечні (Negation-заперечення, negativen-негативні як заперечні) судження, що є такими не лише за голою логічною формою, але й за змістом, спостерігаються жадібними мудрості (Wißbegierde-міс жадібний) людьми без особливої уваги, - вони дивляться на ці судження мов на нижчих противників нашого пізнавального руху – вони неусипно прагнуть до розширення та пізнавального тиску (Erkenntnistriebes) , тож потрібна мало не апологія (відкритий захист певних положень), щоб викликати до них (заперечень) бодай терпимість, а що вже казати - щоб домогтися прихильності й пошани”.
Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
