ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.11.22 18:55
Усе життя - велике синє поле,
Крізь поле це дорога непроста
Кладе мовчання у сухі вуста,
Тут пісня не лунатиме ніколи,
Лише відлуння, сповнене крамоли!
Здається, все прожите - тільки сон...
Стоїть жури ворожий батальйон,
Засохли польові яскраві кві

Ірина Вовк
2026.11.22 18:46
ІІІ. ЕПОХА БАРОКО: Тінь, пристрасть і застигла мить

8. «КАРАВАДЖО: СВІТЛО І ТІНІ ПОРТО-ЕРКОЛЕ»

(Містерія на три з’яви-«видіння» з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Мікеланджело Мерізі да Караваджо – Майстер, поранений, згасаючий

Володимир Бойко
2026.11.22 18:27
Напівбрати-напівкати,
Напівтварюки-напівлюди,
Напівсвятоші-напів-Юди –
І спробуй з глузду не зійти!

Пощез стовідсотковий вміст –
Діли усе наполовину,
Бо навіть ницу худобину

Вячеслав Руденко
2026.11.22 17:22
Спить підступне у в’язниці,
Чути шерех чорних крил,
Млин розчинний у кавниці,
Місяць знову повен сил.

Бородою перехожі
Листя верб метуть вночі,
Рій метеликів вельможних,

Євген Федчук
2026.11.22 14:01
Дорога асфальтована кудись мене вела.
Ліси навколо золотом горіли.
Іноді з неба дощиком кропило.
Я їхав їхав від села і до села.
Та десь, напевно не туди звернув.
Те зрозумів, як довгий шлях проїхав.
Замовк мій навігатор, як на лихо.
Тож я на межі

Борис Костиря
2026.11.22 13:19
Холод ще повільно відступає,
А тепло приходить, мов король.
Долинають голоси із раю.
Так весна вступає в гідну роль.
Мерехтлива мова небокраю
Прозвучить, як первісний пароль.

Квіти язиками небо молять

Віктор Кучерук
2026.11.22 07:39
Жовтавий вихор знявся із дерев
І закружляв, описуючи кола, -
Так час летить, не знаючи перерв,
І струшує минуле з виднокола.
Несеться в далеч тужний шепіт крон,
В танку сплелися багрянець і просинь, -
Тримає гідно свій старий фасон,
Аби мені сподоб

хома дідим
2026.11.21 22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність

С М
2026.11.21 20:31
Гроші прогулявши
Йди де платять і заробляй ше
Гроші це дим
Загрібай готівкою у заначку всі

Ферарі чи кав’яр, зірковий люкс
Можу придбати футбольний клуб

Артур Курдіновський
2026.11.21 18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя

В Горова Леся
2026.11.21 14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.

Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,

Борис Костиря
2026.11.21 13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.

Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,

М Менянин
2026.11.21 12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.

Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –

Оксана Лозова
2026.11.21 11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…

Юрій Гундарів
2026.11.21 11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і

Олена Побийголод
2026.11.21 07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)

Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.

Прохолода добромисно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
    ... про заперечні судження Кант каже* таке: “Заперечні (Negation-заперечення, negativen-негативні як заперечні) судження, що є такими не лише за голою логічною формою, але й за змістом, спостерігаються жадібними мудрості (Wißbegierde-міс жадібний) людьми без особливої уваги, - вони дивляться на ці судження мов на нижчих противників нашого пізнавального руху – вони неусипно прагнуть до розширення та пізнавального тиску (Erkenntnistriebes) , тож потрібна мало не апологія (відкритий захист певних положень), щоб викликати до них (заперечень) бодай терпимість, а що вже казати - щоб домогтися прихильності й пошани”.
    Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
    *”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
    22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
    ... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
    ... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
    А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.

    * І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.

Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
    23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)
Я Саландяк.  Не морква...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 10:47:34
Переглядів сторінки твору 1597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.04.18 16:03
Автор у цю хвилину відсутній