Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.03
01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
2025.12.02
22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
2025.12.02
22:17
Насправді грудень не зігріє,
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
мою невтішну безнадію,
сніжниці білу заметіль.
Жасминові, легкі, перові
летять лелітки пелюсткові —
на смак не цукор і не сіль.
Льодяники із океану,
що на губах рожевих тануть
2025.12.02
21:18
Поворожи мені на гущі кавовій!
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
Горнятко перекинь, немов життя моє:
Нехай стікає осад візерунками –
Пророчить долю дивними малюнками...
На порцеляні плямами розмитими
Минуле з майбуттям, докупи злитії.
Можливо, погляд вишень твоїх визрілих
2025.12.02
20:34
Вже і цвіркун заснув.
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
Мені ж не спиться,
стискає серце біль-війна.
Чи вщухне доля українця,
що горя зазнає сповна?
Чи вщухне гуркіт біснування
рашистів на землі моїй?
Кого готує на заклання
2025.12.02
17:20
Грудень сіє на сито дощ,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
І туману волога завись
Осіда на бетоні площ.
Голуби на обід зібрались.
Віддзеркалення лап і ший
Мерехтить, ніби скло побите.
Хтось би хліба їм накришив,
2025.12.02
14:53
Дивлюсь у туман непроглядний, дівочий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
У епос далеких самотніх лісів.
Немов Гільгамеш, я бреду через очі
Дрімотних лугів і нежданих морів.
Я бачу в тумані чудовиська люті,
І посох пророка, і знаки біди.
Несеться полями нестриманий лютий,
2025.12.02
10:58
Дехто, хто де.
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
Тільки ти не зникаєш нікуди,
головно в думці моїй осіла,
сплела невеличку стріху,
загидила ваксою ґанок,
курочку рябу примусила знестись,
зненавиділа сусіда
і запросила,
2025.12.01
23:04
Закінчує справи свої листопад,
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
згрібаючи листя навколо .
А вітер жбурляє його невпопад,
Осіннє руйнуючи лоно.
Повітря холодним вкриває рядном.
Відчутна пронизлива туга.
Зима перетнула швиденько кордон.
2025.12.01
12:00
Двадцять літ минає від часів
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
Як Сержант зібрав собі музик
Мода змінювалася не раз
Пепер далі усміхає нас
Мені за честь представити
Зірок, що з нами рік у рік
Пеперів Оркестр Одинаків!
2025.12.01
11:08
Зрубане дерево біля паркану,
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
на яке я дивився з вікна,
як оголена сутність речей.
Воно не було красивим,
але з ним утрачено
щось важливе,
як дороговказ до раю.
Зрубане дерево нагадує
2025.12.01
09:50
А дерева в льолях із туману
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
(білене нашвидко полотно).
Тане день, ще геть і не проглянув,
але місто огортає сном.
Скавучать автівки навіжено
в жовтооку непроглядну путь.
Ми с тобою нині як мішені,
але й це минеться теж.... мабуть.
2025.12.01
09:33
З темного боку з темного майже
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
Чекали на сумнів відтяли окраєць
Та байдуже нам хто це розкаже
Якщо не цікавить якщо не торкає…
З іншого боку світлого боку
Вернувся окраєць сумнівно відтятий…
Втрачений день вірніше півроку
Якщо не чіплятись… якщо по
2025.12.01
08:53
Ходить Гарбуз по городу,
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
Питається свого роду:
«Ой, чи живі, чи здорові
Всі родичі Гарбузові?»
Обізвалась жовта Диня —
Гарбузова господиня
І зелені Огірочки —
Гарбузові сини й дочки:
2025.12.01
08:47
Хай і була найменшою з гірчин,
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
Які Ти для любові сієш, Боже.
Посіяна, я знала, що нічим
Окрім любові прорости не зможу.
Окрім надії, окрім сподівань,
Наділеної сили слова, волі,
Щоб між зневірою і вірою ставав
2025.12.01
05:52
Бушувала ніч прибоєм,
Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Вирувала, мов окріп, -
Затуманений журбою,
Ранок стишено осліп.
Вирв навколишніх не бачить,
Як і безлічі сміття, -
Болі зносити терпляче
Научило всіх життя...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... про заперечні судження Кант каже* таке: “Заперечні (Negation-заперечення, negativen-негативні як заперечні) судження, що є такими не лише за голою логічною формою, але й за змістом, спостерігаються жадібними мудрості (Wißbegierde-міс жадібний) людьми без особливої уваги, - вони дивляться на ці судження мов на нижчих противників нашого пізнавального руху – вони неусипно прагнуть до розширення та пізнавального тиску (Erkenntnistriebes) , тож потрібна мало не апологія (відкритий захист певних положень), щоб викликати до них (заперечень) бодай терпимість, а що вже казати - щоб домогтися прихильності й пошани”.
Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
*”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.
* І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.
Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
