ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові

Кока Черкаський
2025.12.10 14:29
Якби я знав дванадцять мов, То був би мов Франко немов. Всіма руками і ногами Я лезом лізу між світами, Шукаю істини горіх Щоби спокутувать свій гріх. Не хочу знати навіть де ти? Не простягай свої лабети!

Артур Сіренко
2025.12.10 14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?

Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення

Віктор Кучерук
2025.12.10 13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні

Мар'ян Кіхно
2025.12.10 04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й. Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення. Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера

Олександр Буй
2025.12.09 22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!

Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.

Ярослав Чорногуз
2025.12.09 18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.

Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,

Артур Курдіновський
2025.12.09 17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?

Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,

Тетяна Левицька
2025.12.09 17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.

Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж

Сергій Губерначук
2025.12.09 15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…

Борис Костиря
2025.12.09 12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила

Світлана Пирогова
2025.12.09 09:12
Явився грудень-плакса в поволоці.
Де втратив білосніжність хмурень?
Спадають крапель сірі монологи
І кам'яні мокріють мури.

Брудні дороги лізуть зі сльотою,
А грудень не спішить нікуди.
Застряг на місці разом з темнотою.

Віктор Кучерук
2025.12.09 06:23
Вечоріє рано і скупіє
Сонце нині більше на тепло, -
Заростає мулом безнадії
Нещодавніх прагнень джерело.
Обміліла сподівань криниця,
Сохнуть краплі залишків бажань, -
Мов життю вже радить зупиниться
Сутінню насичена межа...

Мар'ян Кіхно
2025.12.09 03:08
Осьде як це відбувалося би зараз, наскільки змога (символічно) уявити. Я оголошую "унікальне свято" та запрошую всіх на берег моря. З міста-мільйонника приходять сотні дві-три. - Браття та сестри! - кажу я. - Ми завжди сиділи тут і ні про що не думали
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 13. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
    ... про заперечні судження Кант каже* таке: “Заперечні (Negation-заперечення, negativen-негативні як заперечні) судження, що є такими не лише за голою логічною формою, але й за змістом, спостерігаються жадібними мудрості (Wißbegierde-міс жадібний) людьми без особливої уваги, - вони дивляться на ці судження мов на нижчих противників нашого пізнавального руху – вони неусипно прагнуть до розширення та пізнавального тиску (Erkenntnistriebes) , тож потрібна мало не апологія (відкритий захист певних положень), щоб викликати до них (заперечень) бодай терпимість, а що вже казати - щоб домогтися прихильності й пошани”.
    Моє особисте відношення до заперечних тверджень ґрунтується на сприйнятті дійсності як субстанції наявної (світ доокола є), а поняття дійсності – як поняття присутнього (говорити можна про те, що є), в стосунку до котрих всяке заперечення слід рахувати умовним та відносним: якщо чогось немає, - то... вся-всяка заперечна логіка потребує переведення, потім, на логіку ствердну...
    *”Die negativen Urteile, die es nicht bloß der logischen Form, sondern auch dem Inhalte nach sind, stehen bei der Wißbegierde der Menschen in keiner sonderlichen Achtung, man sieht sie wohl gar als neidische Feinde unseres unablässig zur Erweiterung strebenden Erkenntnistriebes an, und es bedarf beinahe einer Apologie, um ihnen nur Duldung , und noch mehr, um ihnen Gunst und Hochschätzung zu verschaffen. - Негативне судження, воно не голо логічної форми, але також зміст на-після-згідно посилається, стоячи біля допитливих людей в жодні особливій увазі, бачити вони хочуть готовим як нижчих противників нашого неусипного до розширення досягаючи пізнавального тертя в, і воно потребує ледве не відкритого захисту, через їх лиш терпимість, і ще більше, через їх прихильність і високо поважність до домогтися”.(згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, перший абзац.)
    22.04.2017 р.
13.2. Діалектика для фейсбука (з Канта)...
    ... а ще про заперечні судження Кант каже: “Daher auch negative Sätze, welche eine falsche Erkenntnis abhalten sollen, wo doch niemals ein Irrtum möglich ist, zwar sehr wahr, aber doch leer, d. i. ihrem Zwecke gar nicht angemessen, und eben darum oft lächerlich sind . - Звідси-тому-від цього теж негативне положення-речення, яке одне фальшиве усвідомлення утверджувати повинно, де-коли однак ніколи одні помилки можливі є, правда дуже вірні, однак порожні-чисті, тобто, їхні наміри-мета готові не розмірно-достатньо, і рівно ради цього часто смішно-забавно буде”. (згідно словника). ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Розділ перший Предмет (Die Disziplin) чистого розуму, другий абзац.)
Що я зрозумів так: “Виходячи з цього негативні (заперечні) речення, котрі повинні визначати фальшивість пізнання, інколи, все таки, не можливі як помилки, правда, такі твердження хоч і вірні, однак порожні-чисті, тобто – невідповідні наміру і через це щоразу смішні та забавні”.
Неборак!..
    ... логічна схема всякого заперечного терміну, як правило, передбачає спочатку ствердний аналог: буття – небуття, буряк – не буряк... “І не морква”*. А то ще й відповідники жіночого та чоловічого роду: відомий-відома - невідомий-невідома... чи ось вам, наприклад, доволі химерний, формально, здавалось би, зразок заперечного: небіж - небога...
    А термін: неборак – чоловік, становище або вчинки, дії якого викликають співчуття? - Саме тому його дії викликають співчуття, що (бо) він рак... тобто – корчиться, повзає? А, виключно, чоловічий рід цього терміну утвердився в пору матріархату... Той, котрий у стосунках з самицею – тільки як рак? В немилості – не! Бо рак... – Але це-таке моє твердження, очевидно, анекдот.

    * І не морква
На вербі росте цибуля -
не буряк,
на майдані свиснув рак-неборак.
Вулиця до неба стала сторч,
і не так ходити треба -
хоч-не-хоч!
У кишені в мене жук, жук, жук,
угадаєш у котрій -
покажу!
І не морква - не цибуля -
не буряк -
на майдані свиснув рак-неборак.

Під псевдом Віть Вітько
З книжечки "РАВЛИК-МУРАВЛИК" 1988 РІК
    23.04.2017 р.
худ. Я Саландяк Не морква... (фотошоп)
Я Саландяк.  Не морква...




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-05-25 10:47:34
Переглядів сторінки твору 1231
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній