Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.14
12:08
щось написати я хотів
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
прийшла сусідка інна
і настрій елегійний мій
став радше мізогінним
феміна вжеж незгірша так
напевне це важливо
лібідо тут не при ділах
її цікавить пиво
2026.10.14
11:19
Вірш «Кукувала зозуленька» Володимира Мацюцького (Мацуцького) — це сучасна патріотична поезія, написана в червні 2025 року та присвячена полеглим українським воїнам і пам'яті героїв. У творі переплітаються мотиви трагічної втрати, незламності та відсилки
2026.10.14
06:43
Не думав я, що чутиму колись
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
Виття сирен і вибухи "шахедів", -
Ще й дні з ночами так переплелись,
Що радощів прийдешніх не розгледіть.
Повсюди морок, втома і обман,
Який уперто убиває віру
У те, що здохне прОклятий тиран,
Або собі учинить харакір
2026.10.13
20:55
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
Така вже доля мрійників самотніх.
В моїх розчаруваннях незворотних
І натяку нема на воскресіння.
Всі "вчора" й "завтра" - тьмяне мерехтіння.
Лишається загрозливе "сьогодні".
Я розчинюсь у вечері осіннім -
2026.10.13
19:53
Охрещених молитва лине
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
бо ми разом будь-де й коли.
Тебе цей вірус* не поглине
покайся й Господа моли.
Щоб мати участь у молитві,
зручним щоб був для тебе час –
твій стогін хай звучить у битві
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.12.07
2023.02.18
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
аргумент тринадцять
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
аргумент тринадцять
Аргумент тринадцять
(спроба простої логічної схеми)
З Канта*. Про свободу мислення...
... “розум, у всіх-своїх актах критики, підпорядковується собі і може, тут, допускати повну свободу - без будь яких заборон-без будь якого страху (не боячись) мимовільно, нашкодити собі самому, чи накликати, тут-на себе, підозру можливого творення якихсь втрат-шкоди”.
В цьому плані, свободі мислення, слід, очевидно, протиставити вже саму несвободу чинення шкідливої-втратної дії... Тобто – мислити слід усе, сАме для того, щоб знати що є втратним-шкідливим, а що ні... (Вільний розум мав би намислити атомну бомбу – аби нею не користуватись... Все ж - вільному розуму, завжди, як каже Віть Вітько: “...лячно спати в чорній скринці” **).
Перепетії перекладу:
“Розум, у всіх своїх (ihren-ihr-її-їхній-свій) операціях-діях критики, мусить підпорядковуватись собі, і може свободі останнього (поняття) - критики (derselben-той самий-останній) , цілком, без чинення будь-яких заборон припинення (kein Verbot Abbruch-жодних заборон припинення-замулення) (самої критики) та без того, щоб собі мимовільно нашкодити і підозру втратності-шкідливості на себе натягнути”.
** Скринька
Десь та спить тарган вусатий.
Та й горобчик хоче спати.
Дощик спить у кропиві.
Сплять край неба скрипалі.
І лишень одненькій скрипці
лячно спати в чорній скринці.
Віть Вітько: Скринька
“ Їв тролейбус булку з маком”
віршики
* “Die Vernunft muß sich in allen ihren Unternehmungen der Kritik unterwerfen, und kann der Freiheit derselben durch kein Verbot Abbruch tun, ohne sich selbst zu schaden und einen ihr nachteiligen Verdacht auf sich zu ziehen - Розум мусить собі в всіх їхніх-ваших операціях критики підпорядковуватись-коритися і може свободі останнього-того самого цілком-крізь-через-за допомогою ніяку-жодну заборону зносу-припиненню-замуленню чинити, без-крім собі сам від себе-мимовільно на шкодити і одну їх-вашу втратності-шкідливості-не вигідності підозру на себе на тягнути.” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку, перший абзац, перше речення.
17.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Скринька (фотошоп)

(спроба простої логічної схеми)
З Канта*. Про свободу мислення...
... “розум, у всіх-своїх актах критики, підпорядковується собі і може, тут, допускати повну свободу - без будь яких заборон-без будь якого страху (не боячись) мимовільно, нашкодити собі самому, чи накликати, тут-на себе, підозру можливого творення якихсь втрат-шкоди”.
В цьому плані, свободі мислення, слід, очевидно, протиставити вже саму несвободу чинення шкідливої-втратної дії... Тобто – мислити слід усе, сАме для того, щоб знати що є втратним-шкідливим, а що ні... (Вільний розум мав би намислити атомну бомбу – аби нею не користуватись... Все ж - вільному розуму, завжди, як каже Віть Вітько: “...лячно спати в чорній скринці” **).
Перепетії перекладу:
“Розум, у всіх своїх (ihren-ihr-її-їхній-свій) операціях-діях критики, мусить підпорядковуватись собі, і може свободі останнього (поняття) - критики (derselben-той самий-останній) , цілком, без чинення будь-яких заборон припинення (kein Verbot Abbruch-жодних заборон припинення-замулення) (самої критики) та без того, щоб собі мимовільно нашкодити і підозру втратності-шкідливості на себе натягнути”.
** Скринька
Десь та спить тарган вусатий.
Та й горобчик хоче спати.
Дощик спить у кропиві.
Сплять край неба скрипалі.
І лишень одненькій скрипці
лячно спати в чорній скринці.
Віть Вітько: Скринька
“ Їв тролейбус булку з маком”
віршики
* “Die Vernunft muß sich in allen ihren Unternehmungen der Kritik unterwerfen, und kann der Freiheit derselben durch kein Verbot Abbruch tun, ohne sich selbst zu schaden und einen ihr nachteiligen Verdacht auf sich zu ziehen - Розум мусить собі в всіх їхніх-ваших операціях критики підпорядковуватись-коритися і може свободі останнього-того самого цілком-крізь-через-за допомогою ніяку-жодну заборону зносу-припиненню-замуленню чинити, без-крім собі сам від себе-мимовільно на шкодити і одну їх-вашу втратності-шкідливості-не вигідності підозру на себе на тягнути.” (згідно словника) . ( І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція друга Дисципліна чистого розуму з погляду його полемічного вжитку, перший абзац, перше речення.
17.08.2017 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Скринька (фотошоп)

Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
