ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Бондар
2025.12.12 07:59
ця присутність незримо гріє
ізсередини
як свіча
проростає в думки
надією
вперто спалюючи печаль
її дихання тихше тиші
її голос як неба глиб

Тетяна Левицька
2025.12.12 07:34
Дзвінок бентежний тишу зранив —
не мріяла узріть тебе
через сніги і океани,
захмарні молитви небес
такого дивного, чужого
без квітів і ковтка води.
Навіщо ж не лишив за рогом
свої непрохані сліди?

Віктор Кучерук
2025.12.12 06:55
Заспаний ранок туманиться
Стишено далі в півсні, -
Росами вкрита вівсяниця
Губить краплини ясні.
Чується каркання галичі,
В озері - слески плотви, -
Запах цвітіння вчучається
І шелестіння трави.

Віктор Насипаний
2025.12.12 01:13
Чому спізнивсь у школу ти? –
Питає вчителька Сашка Гудзя.
- На рибу з татом нині мали йти,
Та він мене з собою не узяв.

- Тобі ж, напевно, батько пояснив,
Чому до школи йти. Не на ставок.
- Еге ж. Сказав, чому не піду з ним.

Наталя Мазур
2025.12.11 21:42
Відколоситься, відголоситься,
Відцвіте, відшумить, відіграє.
Сива осінь - журлива пророчиця
Позбирає лелеки у зграї.

І відплаче дощем, і відмолиться,
Відгорить, порозносить димами.
Побілішає місто та вулиця,

Борис Костиря
2025.12.11 21:24
Ітимеш у лютий мороз
Босоніж крізь поле стооке,
Крізь спогади, сосни тривог,
Крізь мороку дивні мороки.

Ітимеш стернею кудись,
До крові поранивши стопи.
Ітимеш у даль чи у вись

Євген Федчук
2025.12.11 21:00
Розлючений Куремса у шатрі
Своєму собі місця не знаходив.
Кляв і Данила, й дощову погоду,
Й набіги шаленіючих вітрів.
Вже стільки літ він прагне одного:
Розширити монгольські володіння,
В Данила землі відібрати з півдня,
Улуса щоб розширити свого.

В Горова Леся
2025.12.11 20:24
Де безмежність засяяла спалахом зірки новОї
Де космічні потоки сплітають галактикам коси,
Там у просторі часу лунає наспІв із любові
Нам про те, що чекає на нас і що вже відбулося.

А любов - вона вічна Чумацького шляху скиталиця,
Не погасне на Обру

Світлана Пирогова
2025.12.11 13:19
Зима безсніжна оселилась
У час оголених дерев,
І десь далеко чути рев,
Пропаща рветься гірко сила.

Для попелищ нема різниці.
За роком рік одне і теж.
Червоне ллють сповна без меж

Тетяна Левицька
2025.12.11 11:25
Ніч стелила сиві сни
на стежину білу.
За п'ять років до війни
я тебе зустріла.
Посиділи сам на сам
у кафе готичнім:
Музика... поезій храм
і слова ліричні.

Віктор Кучерук
2025.12.11 07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...

Сергій СергійКо
2025.12.10 23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.

У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море

Іван Потьомкін
2025.12.10 22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув. Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?» «Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь. «Ні! Там, за рогом, усім

Борис Костиря
2025.12.10 20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.

Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,

С М
2025.12.10 16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс

Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі

Тетяна Левицька
2025.12.10 15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.

Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марґо Ґейко / Проза

 ЖІНКА - ЦЕ ПОЛОВИНА ВСЬОГО ІІ
Жінка – це половина всього… це модифікація чистого вуглецю, що більше, аніж пів млн. років тому утворився на інфернальній глибіні надр Землі-Матері. Жінка, ні, умовно поки половина, перебуваючи в іншій Жінці, разом з нею в момент її власного народження з’являється у Всесвіт.
Під впливом надзвичайно високого тиску і температури, лавою вивергається із кратеру брудним, коштовним, безформним жомком.
Вона камінь. Наразі - Алмаз. Міцний, коштовний мінерал. Від початку - це ще не зовсім навіть Жінка.
Її єство - сировина, заготовка, її інтелект – Tabula rasa, її особистість - мрія, задум … Чийсь задум. Чиясь мрія.
Жінка – це половина. Знавцями розшукана й оцінена, проте ще некрасива й неокреслена Вона.
Далі «о, Фортуна!»
Лиш після безжального творчого дотику цей таємничий, огорнутий містикою і пристрастями камінь притягуватиме і заворожуватиме, вражатиме і викликатиме заздрість, слугуватиме підтвердженням статусу і приводом для вбивства, даруватиме і відбиратиме …
Свою надзвичайну твердість він одвіку має зсередини, свою незбагнену красу він у часі отримує ззовні.
Алмаз-витвір вигадується, потім нещадно шліфується, підчас роками і десятиріччями огранюється і переогранюється інструментами долі – обставинами і людьми. Аж допоки не вийде з половини ціле.
Жінка стає цілим всього. Для її сутності – це насильство, для її душі – страждання, для її особистості – становлення. Вона пручається, намагаючись тримати оборону, проте доля творить…
Доля творить, а зважує й оцінює, присвоює й засвоює Він.
Діамант означає «блискучий». Це не камінь, а лише оформлення, що передбачає не менше 18 граней. Тому процес від і до є кропіткий й довготривалий, залежний як від мінералу, так і від майстрів. Він занадто складний. Тому вишукане діамантове ограновування застосовують для обробки лише цінних алмазів. Гра має вартувати свічок.
Найцінніші, ті що за вагою мають більше 25 карат, є рідкісними, тому історія присвоює їм власні «імена». Імена переживають своїх володарок і стають прецедентним. Ними «вінчають» і дорікають, вихваляють і засуджують. Імена говорять.
Задля візуальної ілюзії, задля створення дублікатів унікальних діамантів, звичайне скло або гірський кришталь часто теж піддають огранюванню "діамант". Саме щоб потім замість оригіналів виставляти перед очима ласої до пустопорожнього блиску публіки. Але життя саме поставить пробу. І наша мова про справжнє. Про Діамант-Алмаз. Про Жінку.
Будучи найтвердішим із мінералів він-Вона є майже неуразливою для подряпин. Ушкодити її може хіба що інший, еквівалентний за щільністю і цілісністю, подібний Алмаз. Але попри це, доклавши зусиль і маючи відповідний намір, його-ЇЇ можна розбити, бо як не парадоксально, він-Вона при всій своїй твердості є досить крихкою … Не треба розбивати.
Нехай Жінка буде ціла.
Нехай Жінка буде ціле всього.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2017-10-06 10:41:50
Переглядів сторінки твору 832
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.984 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.984 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.774
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2024.10.10 23:34
Автор у цю хвилину відсутній