Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.08
21:05
Марія Вега (1898-1980)
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
Не дивіться ви так крізь прозурку очей,
джентельмени, піжони та денді!
За п’ятнадцять хвилин не сп’янить мене цей
перший келих духмяного бренді.
Бо я – інститутка, дочка камергера,
2026.05.08
20:33
За обрієм, далеко як не першим,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,
І скільки би їх не нарахував,
Ти знахідкою пошук не завершиш,
Бо це ілюзія і зоровий обман.
Тремке повітря оптику збиває –
Ти для омани наче й на землі,
І виднієшся перед небокраєм,
2026.05.08
18:10
Місто зморене – в облозі,
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
тліють школи і будинки,
люди маються в тривозі –
ні м’якушки, ні скоринки.
Дике ревище сирени,
гул гарматний із-за яру...
І забутий, і смиренний
2026.05.08
17:03
Останній вірш, то все тому віддам.
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
Нехай із крапкою, готовий.
Звіряюся написаним листкам,
Кому не зміг сказати слова.
Шкодую, що невчасно загубив,
Коли на полі звівся серпень.
Невже напередодні довгих злив
2026.05.08
13:30
За цю реальність і гроша не дам я!
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
Хай промовчить оратор-демагог.
Удвох на кухні, я і світла пам'ять,
Створили нескінченний діалог.
Для мене порятунок - тільки втеча,
І щоб нікого не було навстріч!
Навколо мене - чорна порожнеча,
2026.05.08
13:02
Сильний вітер історії дише
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
У потилицю пеклом лихим.
І напружилась м'язами тиша,
І напружився голосом дим,
Увібравшись в небачені вірші.
Сильний вітер змітає людину
І непевний, фальшивий плакат.
2026.05.08
11:35
Сьогодні день пам’яті мами, омитий дощами.
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
І небо захмарене плаче над нами за нами…
Та квітне бузок, наливаються трунком тюльпани,
І образ малюють далекої юної панни –
То спогад-відлуння, то хміль чи видіння, а може…
То сміх дзвінкострунний рясний, н
2026.05.08
11:29
Що таке війна?
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
Це коли весна,
неба свіжа блакить…
А в труні - юнак,
наче просто спить.
Що таке війна?
Це коли весна,
2026.05.08
10:15
Знай!- за восьмим не завжди приходить сьоме,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
Не тривке, марке, зманіжене, кошлате,
Тихо-мирно, проникати в підсвідоме
Тріскотінням довгим вправної цикади.
Дні друїдів ефемерні і тривожні,
Німфи Фів миліши нам за кола в ЦЕРНі*,
Є крихке передчуття,
2026.05.08
09:57
сьогодні був хороший день
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
а завтра буде ліпший
і я співатиму пісень
на пересічні вірші
чи споглядатиму усе
здійнявшись трішки вище
бо травень і кудись несе
природа ідентичність
2026.05.08
08:37
Я б тебе в юрбі пізнала
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
серед тисячі облич.
Чом же на воротах раю
просиш «Богу помолись»?
Нащо ті псалми читати
з помислом пустих благань?
Перед образом розп'ятим —
2026.05.07
19:50
Коли війна ця, врешті, закінчиться,
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
Повернуться додому українці,
Які по закордонах рятувались,
Дітей порятувати намагались?
Питання багатьох сьогодні мучить.
Я думаю, історія научить,
Як це питання треба розглядати,
Щоб відповідь на нього точну да
2026.05.07
19:40
Сів Василь під образами,
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
Умивається сльозами.
Увіходить в хату мати,
Давай сина розпікати:
"Знов думками у вдовиці?
Бодай їй вже утопиться.
Не позволю вдову брати,
Вдова вміє чарувати..."
2026.05.07
18:11
Сліди, сліди... О , скільки їх стежками!
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
Таких несхожих, як самі стежки.
Коли ходила, що по них шукала?
Куди спішила ними навпрошки?
Вони то вдалині, то за порогом,
Вкриваються то в сніг, то в жовтий лист,
То радо розбігаються на боки,
2026.05.07
13:44
Летять роями —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
через брук, асфальти, ями,
виють гальма, ниють шини —
машини, машини, машини.
Переходи, світлофори —
потвори, потвори, потвори.
Вже майже дикі —
2026.05.07
13:41
По вулиці моїй який вже рік
Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лунають кроки, — друзі йдуть від мене.
Загублений тим втратам з часом лік,
Та темрява їх знає поіменно.
Там справи всі запущені давно.
В оселях зникли музика і співи.
Лише Дега, дівчатка, все одно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Рецензії
Моя перша книга
Контекст : Моряк з Марселя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Моя перша книга
Шістнадцятого грудня 2017 року у видавництві "БукРі" побачила світ моя перша книга "Моряк з Марселя".
Із анотації: "Зачарування невимовною дівочою красою і понівечені зрадою серця ліричних героїв, таємничу недомовленість і жагучу пристрасть, любовні захоплення і задавнені образи, відверту розкутість і тонкий гумор, круті повороти сюжету і магію романтичних місць – все це ви знайдете в дебютній книзі оповідань, написаних в легкому і грайливому стилі.
У збірку увійшли оповідання, що раніше з’являлися в міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка Часу*Zeitglas», «Антології сучасної новелістики та лірики України», альманасі «Скіфія», «Віснику міжнародного конкурсу короткої прози «ZeitGlas-2016», а також нові твори."
Слово автору: "Вважаю, що писати треба тільки в моменти найвищого емоційного збудження – саме тоді створюються речі, які згодом й самому цікаво читати і перечитувати. Але ось проблема – щоразу, перечитуючи, берусь їх редагувати і відшліфовувати. Деколи це закінчується тим, що текст міняється до невпізнання. В момент випуску книги ця можливість для мене зникне. Насолоджуйтесь!
P.S. Хоча – можна ж випустити видання друге, виправлене і доповнене. Змінене до невпізнання. 🙂"
Слово критикам: “Чи є на світі справедливість? Трапляється. Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту? В оповіданні “Моряк з Марселя” автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість ним скористатися. Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися. Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. “Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу. Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
– Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс.” Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в оповіданні виразно.” (Микола Проценко “На українсько-німецькому пароплаві”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)
“Моряк з Марселя” – задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно.” (Юрій Шеляженко “56 цвірінькань про конкурс короткої прози”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)."
Ознайомитись із книгою і, якщо сподобається, придбати її можна на сайті видавництва "БукРі" за адресою:
http://bookri.com.ua/product/valentin_lipchynskyi_moryak_z_marselya
P.S. І ще. Надзвичайно цікаво було б почути думку читачів - у розділі "Відгуки" під моєю книгою на сайті видавництва. Особливо письменників та літературних критиків. Хто перший? :)
19.12.2017
Із анотації: "Зачарування невимовною дівочою красою і понівечені зрадою серця ліричних героїв, таємничу недомовленість і жагучу пристрасть, любовні захоплення і задавнені образи, відверту розкутість і тонкий гумор, круті повороти сюжету і магію романтичних місць – все це ви знайдете в дебютній книзі оповідань, написаних в легкому і грайливому стилі.
У збірку увійшли оповідання, що раніше з’являлися в міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка Часу*Zeitglas», «Антології сучасної новелістики та лірики України», альманасі «Скіфія», «Віснику міжнародного конкурсу короткої прози «ZeitGlas-2016», а також нові твори."
Слово автору: "Вважаю, що писати треба тільки в моменти найвищого емоційного збудження – саме тоді створюються речі, які згодом й самому цікаво читати і перечитувати. Але ось проблема – щоразу, перечитуючи, берусь їх редагувати і відшліфовувати. Деколи це закінчується тим, що текст міняється до невпізнання. В момент випуску книги ця можливість для мене зникне. Насолоджуйтесь!
P.S. Хоча – можна ж випустити видання друге, виправлене і доповнене. Змінене до невпізнання. 🙂"
Слово критикам: “Чи є на світі справедливість? Трапляється. Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту? В оповіданні “Моряк з Марселя” автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість ним скористатися. Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися. Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. “Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу. Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
– Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс.” Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в оповіданні виразно.” (Микола Проценко “На українсько-німецькому пароплаві”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)
“Моряк з Марселя” – задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно.” (Юрій Шеляженко “56 цвірінькань про конкурс короткої прози”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)."
Ознайомитись із книгою і, якщо сподобається, придбати її можна на сайті видавництва "БукРі" за адресою:
http://bookri.com.ua/product/valentin_lipchynskyi_moryak_z_marselya
P.S. І ще. Надзвичайно цікаво було б почути думку читачів - у розділі "Відгуки" під моєю книгою на сайті видавництва. Особливо письменників та літературних критиків. Хто перший? :)
19.12.2017
Контекст : Моряк з Марселя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
