Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
2026.01.23
16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
2026.01.23
11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
2026.01.23
10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
2026.01.23
06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
2026.01.23
03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
2026.01.23
00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
2026.01.22
21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
2026.01.22
16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.
Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,
2026.01.22
14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.
2026.01.22
12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Валерій Хмельницький /
Рецензії
Моя перша книга
Контекст : Моряк з Марселя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Моя перша книга
Шістнадцятого грудня 2017 року у видавництві "БукРі" побачила світ моя перша книга "Моряк з Марселя".
Із анотації: "Зачарування невимовною дівочою красою і понівечені зрадою серця ліричних героїв, таємничу недомовленість і жагучу пристрасть, любовні захоплення і задавнені образи, відверту розкутість і тонкий гумор, круті повороти сюжету і магію романтичних місць – все це ви знайдете в дебютній книзі оповідань, написаних в легкому і грайливому стилі.
У збірку увійшли оповідання, що раніше з’являлися в міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка Часу*Zeitglas», «Антології сучасної новелістики та лірики України», альманасі «Скіфія», «Віснику міжнародного конкурсу короткої прози «ZeitGlas-2016», а також нові твори."
Слово автору: "Вважаю, що писати треба тільки в моменти найвищого емоційного збудження – саме тоді створюються речі, які згодом й самому цікаво читати і перечитувати. Але ось проблема – щоразу, перечитуючи, берусь їх редагувати і відшліфовувати. Деколи це закінчується тим, що текст міняється до невпізнання. В момент випуску книги ця можливість для мене зникне. Насолоджуйтесь!
P.S. Хоча – можна ж випустити видання друге, виправлене і доповнене. Змінене до невпізнання. 🙂"
Слово критикам: “Чи є на світі справедливість? Трапляється. Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту? В оповіданні “Моряк з Марселя” автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість ним скористатися. Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися. Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. “Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу. Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
– Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс.” Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в оповіданні виразно.” (Микола Проценко “На українсько-німецькому пароплаві”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)
“Моряк з Марселя” – задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно.” (Юрій Шеляженко “56 цвірінькань про конкурс короткої прози”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)."
Ознайомитись із книгою і, якщо сподобається, придбати її можна на сайті видавництва "БукРі" за адресою:
http://bookri.com.ua/product/valentin_lipchynskyi_moryak_z_marselya
P.S. І ще. Надзвичайно цікаво було б почути думку читачів - у розділі "Відгуки" під моєю книгою на сайті видавництва. Особливо письменників та літературних критиків. Хто перший? :)
19.12.2017
Із анотації: "Зачарування невимовною дівочою красою і понівечені зрадою серця ліричних героїв, таємничу недомовленість і жагучу пристрасть, любовні захоплення і задавнені образи, відверту розкутість і тонкий гумор, круті повороти сюжету і магію романтичних місць – все це ви знайдете в дебютній книзі оповідань, написаних в легкому і грайливому стилі.
У збірку увійшли оповідання, що раніше з’являлися в міжнародному літературно-мистецькому журналі «Склянка Часу*Zeitglas», «Антології сучасної новелістики та лірики України», альманасі «Скіфія», «Віснику міжнародного конкурсу короткої прози «ZeitGlas-2016», а також нові твори."
Слово автору: "Вважаю, що писати треба тільки в моменти найвищого емоційного збудження – саме тоді створюються речі, які згодом й самому цікаво читати і перечитувати. Але ось проблема – щоразу, перечитуючи, берусь їх редагувати і відшліфовувати. Деколи це закінчується тим, що текст міняється до невпізнання. В момент випуску книги ця можливість для мене зникне. Насолоджуйтесь!
P.S. Хоча – можна ж випустити видання друге, виправлене і доповнене. Змінене до невпізнання. 🙂"
Слово критикам: “Чи є на світі справедливість? Трапляється. Людину скривдили. Чи має та людина право на помсту? В оповіданні “Моряк з Марселя” автор дав своєму герою Франсуа не лише таке право, а й можливість ним скористатися. Побачивши своїх давніх кривдників, Франсуа не випустив з рук можливість помститися. Бійка описана в оповіданні кваліфіковано. “Блискавично перехопивши лівою руку супротивника, Франсуа правою зацідив йому з усієї сили в щелепу. Потужний удар збив давнього недруга Франсуа з ніг, і він упав на бруківку, широко розкинувши руки.
– Ах ты ж су..! – замахнувся кулаком на Франсуа товариш полеглого, але Франсуа спритно ухилився від удару і натомість втопив свого кулака йому у сонячне сплетіння, а коли той зігнувся, хапаючи повітря відкритим ротом, наче велетенська акула, щойно витягнута на палубу риболовецького траулера, щосили вдарив у ніс.” Еротика (Франсуа і Катрін) теж подана в оповіданні виразно.” (Микола Проценко “На українсько-німецькому пароплаві”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)
“Моряк з Марселя” – задиристе, сексуальне оповідання під настрій французької музики та кіно.” (Юрій Шеляженко “56 цвірінькань про конкурс короткої прози”, міжнародний літературно-мистецький журнал “Склянка Часу*Zeitglas”, № 81, 2016 р.)."
Ознайомитись із книгою і, якщо сподобається, придбати її можна на сайті видавництва "БукРі" за адресою:
http://bookri.com.ua/product/valentin_lipchynskyi_moryak_z_marselya
P.S. І ще. Надзвичайно цікаво було б почути думку читачів - у розділі "Відгуки" під моєю книгою на сайті видавництва. Особливо письменників та літературних критиків. Хто перший? :)
19.12.2017
Контекст : Моряк з Марселя
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
