ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ірина Вовк (1973) / Критика | Аналітика

 "З любов'ю до Лесі" ( до 147-ліття Лесі Українки)
Сьогодні Лесі Українці виповнються 147!
Вчора до цієї дати по каналу "Культура" з Волинського меморіального музею був репортаж про збережені рукописні архівні документи Лесі Українки, серед них вперше показано на камеру зошит з фольклорними записами та нотами, знайдений колись давним-давно випадково серед паперового мотлоху в закамарках історичного музею у Києві.
Серед них, певно, був запис і цієї української колискової, наспіваної Лесі Українці у селі Миропілля Звягельського повіту:

"ОЙ ДЕ Ж БО ТИ, МАТИ БОЖА..."

— Ой де ж бо ти, Мати Божа, ой де ж ти бувала?
— В Іванихи-породіллі дитятко купала.

— Ой де ж бо ти, Мати Божа, ой де ж ти бувала?
— В Іванихи-породіллі дитя повивала.

— Ой де ж бо ти, Мати Божа, ой де ж ти бувала?
— В Іванихи-породіллі дитя годувала.

— Ой де ж бо ти, Мати Божа, ой де ж ти бувала?
— В Іванихи-породіллі дитя колихала.

(Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. — К.: Наукова думка, 1977 р., т. 9, с. 255.)


Навчаючись у Львівському національному університеті ім. Івана Франка на факультеті української філології, мала щастя багато років спілкуватися з відомим професором Іваном Овксентійовичем Денисюком, який присвятив свою наукову діяльність вивченню спадщини Лесі Українки, оскільки народився на Волині, у місцині, що сусідила з Лесиним Колодяжним і знаменитим Скулинським лісництвом та, тепер уже зарослим густою ряскою, Мавчиним озером Нечімлим (Нечімним). Всіх своїх улюблених студентів Іван Оксентійович возив з ночівлею до Колодяжного і до заповітного лісу, неодмінно розказуючи легенди про місцевих відьом, що літають на свої шабаші до пралітніх дерев і замовляють худобу та зміїв (вужів). Це з його ініціативи двічі у різний період його наукової кар'єри студенти-філологи грали "Лісову пісню" - у 60-их роках та у 80-их роках минулого століття. Так сталося, що у 80-их роках Мавку в "Лісовій пісні" випало зіграти мені. Про свої спогади Іван Овксентійович Денисюк написав щемливу, повну любові до Лесі Українки та її "Лісової пісні" (а з нею і всієї складної драматичної творчості своєї талановитої землячки) статтю "МАГІЯ СТУДЕНТСЬКОГО ТЕАТРУ", що видрукувана у №1(2) Львівського часопису "Просценіум" за 2002 рік. Ця стаття заявлена в інтернеті, проте сторінка з її публікацією є чомусь заблокована і недоступна (надіюсь, тимчасово!) www.anthropos.net.ua/jspui/handle/123456789/1347

Зате доступною є інша стаття Івана Овксентійовича, вірніше, його інтерв'ю в Львівській газеті "Високий замок"за 1 липня 2004 року. Витяги з цього інтерв'ю хочу навести у цій публікації.

"– Ви є одним із найвідоміших дослідників життя і творчості Лесі Українки, видали спільну із Тамарою Скрипкою працю ”Дворянське гніздо Косачів”, де описана доля батьків і дітей Косачів. Чи віднайдені всі архіви Лесі Українки?

– Ще студентом я був у Колодяжному, коли хата Лесі була вкрита солом’яною стріхою. Зустрічався із Варварою Дмитрук, яка пам’ятала Лесю. А коло озера Нечимного зі студентами ставили в природних декораціях “Лісову пісню”. Моя дипломна робота була присвячена творчості великої поетеси. І пізніше я займався вивченням біографії поетеси і всієї її родини.

А щодо архівів, то немає листів Івана Франка, Ольги Кобилянської та багатьох інших до Лесі Українки. Згідно з легендою академіка Михайла Возняка, архів поетеси був замурований у стінах одного волинського монастиря. Тамара Скрипка шукала архів у Запрудді, де жила тітка Лесі Українки, орала трактором землю і знайшла… срібний посуд.

– Як часто ви буваєте у своїх рідних місцях?

– Щороку влітку я їду до рідного села Заліси на Волинському Поліссі, відвідую село Тур, де народилася моя мати, і обов’язково декілька днів проводжу з сином Андрієм на Святому озері, що знаходиться в лісі на околиці Тура. За легендою, на цьому місці стояла свята обитель-монастир, яку розгніваний Бог затопив за гріхи. І тепер шелестять молитов старі дуби, які були колись ченцями. Традиційно зупиняємося в одного господаря. Вдосвіта син пливе на човні забирати рибу з сітей, потім смажить її. Господиня готує мої улюблені з дитинства страви, які стоять в печі гарячими цілий день.

– Розкажіть про давню поліську кухню. Які страви готувала вам мати?

– Страв багато, і готувалися вони в печі, завжди були свіжими, із екологічно чистих продуктів. На Різдво варили чорний борщ на свинячій крові зі свіжиною із особливо заквашеними буряками. Особливий смак мають запечені в печі головки капусти, смажені на салі гриби, вареники із гречаної муки, начинені пшоняною кашею із сиром, хліб, випечений на листі лепехи або тополиному чи кленовому. Рибу сушили в напаленій печі на соломі. Вона тоді дуже смачна. Додавали до борщу. На Великдень пекли порося, начинене намоченими сухарями. Кутю робили із обдертого ячменю, з медом і маком."

http://portal.lviv.ua/uncategorized/2004/07/01/142210

Завдяки Івану Овксентійовичу Денисюку не одне покоління українських філологів пізнало Лесю Українку та її творчий світ не з трафаретних сухих сторінок підручників та хрестоматій, а з живого трепетного слова людини, що відчувала її особливо глибоко, десь на рівні етногенетичних коренів, бо й сама черпала свою життєву енергію, свій Дух до праці і творчості з цього ж невичерпного джерела.


25 лютого 2018 року.

Свої авторські присвяти Лесі Українці вже видрукувані мною на сайті "Поетичних майстерень". Бажаючим відновити їх в пам'яті з нагоди Лесиних днів, даю посилання на інтернет-сторінки:

"Офелія...і Тірца... і Йоганна" http://maysterni.com/publication.php?id=126387

"Лесиними стежками"(цикл) maysterni.com/publication.php?id=126365

"Сцена з Перелесником" з циклу "Лесиними стежками" maysterni.com/publication.php?id=126366

"Мавчине..." maysterni.com/publication.php?id=129303


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-02-25 20:43:46
Переглядів сторінки твору 1965
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.965 / 5.66)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.994 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Соціум
Наша міфологія, аналітика
Автор востаннє на сайті 2026.11.16 14:28
Автор у цю хвилину відсутній