ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:14
Хлюпоче дощ і вітер дзенька.
Стою, укутаний плащем.
Безлюдна площа. Лиш одненька
танцює жінка під дощем.

Прилипла суконька до тіла,
злітають коси раз у раз,
і їй нема до того діла,

Володимир Невесенко
2026.02.22 21:00
Сполоханий ранок давно від’ятрів
і землю розбурхав схололу,
і хмари ковзнули в обійми вітрів
й дощем полилися додолу.

Околицю вкрила густа пелена,
тьмяніють будинків зіниці,
і грім торохтить, і небес далина

Євген Федчук
2026.02.22 15:39
Мільярди років крутиться Земля.
На ній усе міняється із часом.
Але природа ( і то бачим ясно)
Змінити неспроможна москаля.
Віки ідуть, міняється усе.
Щиріші стають люди і добріші,
Життя у них покращується, лише
Від москалів лайном так і несе.

Олена Побийголод
2026.02.22 14:23
Леонід Радін (1860-1900)

Друзі, сміливо, у ногу!
Дух зміцнимо в боротьбі.
В царство свободи дорогу
ми проторуєм собі.

Вийшли ми всі із народу,

С М
2026.02.22 14:08
Леді Мадонно, діти під ногами
Як же зводиш ти кінці із кінцями
Де взяти гроші, чим платить оренду?
Думала, що гроші упадуть із неба?

У п’ятницю прибувши без валізи
У суботу навзнак молишся
Неділченя шнурки в’язати вчиться

Борис Костиря
2026.02.22 12:08
У подорожах дивних, безкінечних
Себе я загублю в знов знайду.
Готель - то вічний і правдивий речник,
Який відверне горе і біду.
У подорожах загублю частини
Самого себе, спогадів, ідей.
Так протікають дорогі години
У сяйві днів і темноті ночей.

Микола Дудар
2026.02.22 11:57
Поставим все це ми на паузу…
Розвієм дим і «вовчі» спалахи.
Гармат попросим балалайкати
Діалектично, врівень гамузу…
Переосмислим все схоронене
На полі нашого осмислення,
А хто призвав сюди гнобителя —
Попросим, щоб було відновлене…

Тетяна Левицька
2026.02.22 10:08
Нейлоновим пензлем малює любов —
ромашкове поле на срібних шпалерах,
і очі п'ють очі навпроти, немов
солодке вино з кришталевих фужерів.

Розмова джерельним струмком жебонить,
чечітку вистукують пульси ритмічно.
Завмерли у чуйних обіймах в цю мить

Віктор Кучерук
2026.02.22 06:58
Діти міряють калюжі
Попри те, що йде війна,
Бо малечі не байдуже
Їхня площа й глибина.
Дітворі завжди цікаво
Що і як, коли та де
Гра нова або забава
На появу їхню жде.

Володимир Невесенко
2026.02.21 23:55
Хмурий день тамує втому,
вечір ще ген-ген,
мліє в закутку тісному
одинокий клен.
Пнеться вгору міст горбатий,
як у небо трап.
І мов тріснув звід щербатий –
зверху кап та кап.

Іван Потьомкін
2026.02.21 21:45
Люблю дитячі голоси,
Де правих і неправих не існує,
Бо в річище одне зливаються усі,
Де фінал спірок - руки на плечі,
Щирі обійми, скріплені сміхом.
А як не терпиться довести правоту кулаками,
Того приборкують силою до пам’яті.
…Пригадую своє дитин

Артур Курдіновський
2026.02.21 18:46
Мені хоча б одну розмову,
Єдиний вечір нам на двох!
Щоб написавши епілог,
Я все сказав, моя Любове!

Псує дорогу кольорову
Байдужості отруйний смог.
Мені хоча б одну розмову,

Ірина Вірна
2026.02.21 15:17
Мова змучена, та не зраджена.

Як трава в полі скошена,
у стоги складена,
у снопи зв'язана,
колосок до колосся,
у вінок слово вплелося...
Міцно скріплене однодумк

Микола Дудар
2026.02.21 14:28
Експерт на експерті…
Брехня на брехні.
Нескорені вперті
Зросли у вогні…
Проплачено з крові
Майбутнє картин,
Де хвилі Дніпрові,
Де Матір і Син.

Світлана Пирогова
2026.02.21 13:50
Вона не просто звук, не просто певні знаки,
А сила роду, велич і вогонь любові.
Це шепіт трав, це крик відваги, розквіт маків
Що крізь віки несли нам пращури у мові.

Вона - як теплий з печі хліб, що пахне домом,
Як - перша ніжна пісня, що співала м

Ігор Шоха
2026.02.21 12:55
Позаростали чагарем стежки,
барвінком устелилися дороги
і вулиці околиць, по яких
поза ярами через байраки
пішло моє дитинство босоноге
шукати щастя більше як було
у затишку ошатного подвір’я,
куди жар-птиця уронила пір’я,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Анонім Я Саландяк (1955) / Критика | Аналітика

 Аргумент двадцять шість
Чудеса неминучі – все є!..
(спроба простої логічної схеми)
... якщо в цілому-усьому – щось одне невірне – то невірне і все!.. а в усьому-цілому завжди щось знайдеться невірного... отже увесь світ – мав би бути неможливим?..
... та справді Кант* каже просто:
    (що я зрозумів так) “Бо ця примара (яким є голе Vorstellungen – виголошення-вистава-заперечення) само по собі (як об’єкт), в даному випадку, однак стане (мусить) посилатись на якусь міру неможливості, і нескінченність – здавалось би цього, й так примарного, цілого (eingebildeten Ganzen) зробиться обов’язковим (неминучим)... - хоч тут-це – правда – варто сміливо заперечити: але, тут (тому-що в цій примарі все зумовлене), також передбачено (vorausgesetzt-правомірно) й безумовність велико-достеменності (Größenbestimmung-велико-визначення) всього (присутність реальності) вже в самій ідеї (Begriffe-понятті).”
(а згідно словника) “Тому що з’явлення-примара (як голе поняття-вистава-заперечення), однак в собі самому (як об’єкті) даний випадок стане, посилати щось-трохи неможливого, і нескінченність цього примарного цілого-сукупного стане-зробиться правда-хоч безумовно-абсолютно йому-бути, заперечу-суперечу проте (тому що все в з’явлені-примарі зумовлене є) безумовна-неодмінна достовірность-велика міра визначення, однак в понятті передбачатися стане.-Denn Erscheinungen (als bloße Vorstellungen) die doch an sich selbst (als Objekte) gegeben wären, sind etwas Unmögliches, und die Unendlichkeit dieses eingebildeten Ganzen würde zwar unbedingt sein, widerspräche aber (weil alles an Erscheinungen bedingt ist) der unbedingten Größenbestimmung, die doch im Begriffe vorausgesetzt wird.”
... а непросто Кант каже так:
    “Denn, entweder diese Widerlegung ist nichts anderes, als die bloße Vorstellung des Widerstreits der entgegengesetzten Meinung, mit den subjektiven Bedingungen der Begreiflichkeit durch unsere Vernunft, welches gar nichts dazu tut, um die Sache selbst darum zu verwerfen, (sowie z. B. die unbedingte Notwendigkeit im Dasein eines Wesens schlechterdings von uns nicht begriffen werden kann, und sich daher subjektiv jedem spekulativen Beweise eines notwendigen obersten Wesens mit Recht, der Möglichkeit eines solchen Urwesens aber an sich selbst mit Unrecht widersetzt,) oder beide, sowohl der behauptende, als der verneinende Teil, legen, durch den transzendentalen Schein betrogen, einen unmöglichen Begriff vom Gegenstande zum Grunde, und da gilt die Regel: non entis nulla sunt praedicata, d. i. sowohl was man bejahend, als was man verneinend von dem Gegenstande behauptete, ist beides unrichtig, und man kann nicht apagogisch durch die Widerlegung des Gegenteils zur Erkenntnis der Wahrheit gelangen.” (згідно словника) “Тому що-бо, або це спростування є не друге-інше, як голе поняття-вистава сутички-суперечки протилежних-зустрічних думок-поглядів, разом-з суб’єктивністю умов зрозумілості через наш розум, який готовий не до того робити-трубити, через предмет-пожитки-справу сам навколо цього для відхиляння-викидання, (так-як, наприклад, безумовна-абсолютна необхідність в тут-там бутті одної суті-вдачі рішуче-безумовно від-з нас-нам не розуміти-тямити зробитися може, і собі від цього-тому субєктино-кожний-всякий спекулятивний довід одного необхідного вищої суті-вдачі з правильної, можливості одної такої-подібної першосуті але-однак в собі самому з неправди противитися-чинити опір) або обидва-той і цей, так хоче-і що стверджує, як заперечна частина-доля-сторона, лежить, крізь-через трансцендентальну видимість обманом позбавлятись, одного неможливого-нестерпного поняття від-з предмета для основи-грунту, і тут-там має силу правило: non entis nulla sunt praedicata (лат.-там є нуль предмета мови) , тобто, так хочу дещо підтверджуючи, як дещо заперечне від-з предмета-сюжету запевняючи-відстоюючи, є той і цей-обидва неправильні, і може не від апагогічного через заперечення-спростування цієї протилежності для-до свідомості-пізнання правди-істини досягати.”
... що я зрозумів:
    Тому що, (entweder-вибираючи) або - це спростування є не що інше, як звичайне (bloße-голе) виголошення-демонстрація (Vorstellungen-напучення-вистава-вказівка) сутички зустрічних (протилежних) думок-поглядів, теж (mit-разом-з) - суб’єктивних умов і їх втямлення (Begreiflichkeit-зрозумілості) , через наш розум, який не готовий на щось інше, крім цього виголошення (nichts dazu tut-не до того трубить) , через предмет (Sache-пожитки-справа) , про щось навколо цього-самого відхилення (як, наприклад, безумовна (unbedingte-неодмінна) необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) в бутті (Dasein - там-тут буття) одної сутності – що незалежно (schlechterdings-рішуче-безумовно) від нас може зробитися незрозумілою, а для себе (для безумовності процесу), однак, іде далі - від субєктивності всякого спекулятивного доводу, до необхідності (notwendigen - потребо-рухомо) вищої первинності правди (Wisents mit Recht-первинність разом-з істиною) самої можливості цеї-такої первосуті (Urwesens) , але щоб, переглядаючи її, з (позиції) неправди (Unrecht) , суперечити (widersetzt-проти дивлячись) їй ж, в собі самій), - або обидва (той і цей), сміливо (sowohl-так воліють) твердять, в тай час як відкидаюча сторона (заперечна частина) пролягає через трансцендентальну (котра веде за межі) видимість (Schein-сяйво) щоб обманюватись (betrogen-обманом позбавляти) щодо неможливості спільного (einen-об’єднаного) поняття (unmöglichen Begriff-нестерпності поняття) про (такий-з протилежного складений) предмет для фундаменту (основ), то тут, всюди (da-тут-там) , має силу правило: немає про що й казати non entis nulla sunt praedicata (лат. там є нуль предмета мови) , тобто - сміливо (sowohl-так воліють) стверджувати (брати) щось - як щось заперечне (протилежне) з предмета-сюжету (як окреме-одне) - значить відстоювати неправильність обидвох (саму протилежність), і може не апагогічно (не виходячи від протилежного), а прямо – про досягагнення правди (істини) через спростовання цієї протилежності в самому усвідомленні (zur Erkenntnis- для це пізнання) .
    *І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, десятий абзац).
07.09.2018 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Чудеса неминучі... (фотошоп)
 Я Саландяк – Чудеса неминучі...

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-09-08 12:16:26
Переглядів сторінки твору 1283
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.904 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.524 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.07.20 13:58
Автор у цю хвилину відсутній