Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.11
07:14
Десь отам за видноколом
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
Край спокою і добра, -
Там в яскраво-синій колір
Вбрані лагідні моря.
Там хмариночки прозорі
Не затінюють блакить
І немає вбитих горем,
І стривожених щомить...
2025.12.10
23:47
Поповзла завіса, схоже,
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
Зал готує очі й слух.
Ми удвох. Затишна ложа
І легкий парфумів дух.
У житті ми ті ж актори.
Не на сцені хоч, але
Почуттів примхливе море
2025.12.10
22:41
Гадаю, що байка про Зайця й Ведмедя багатьом відома. Оповім її тим, хто ще не чув.
Якось стрілись віч-на-віч наші герої. Привітались. А потім Заєць каже Ведмедю: «Хочеш у морду?»
«Од тебе?»- питає з глуздом ошелешений Ведмідь.
«Ні! Там, за рогом, усім
2025.12.10
20:55
Не сховаєшся уже у нішах.
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
Лише ти і голизна світів.
Ти стоїш, немов самотній інок,
У краю зруйнованих мостів.
Не сховаєшся за ті ідеї,
Що зітліли і упали в прах.
Не сховаєшся в краю Медеї,
2025.12.10
16:42
Парашутистко приземлись на мене
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
Парашутистко приземлись на мене
Я вхоплю Нью Орлеан
І Керолайна має сенс
Парашутистко зі мною ти лети
Парашутистко зі мною ти лети
Я робитиму гру в Далласі
2025.12.10
15:07
Життя цікава повість.
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
Від весен до зими
то засуха, то повінь,
а то гучні громи.
Жертовна у любові —
за радістю сльоза.
Бог згарди калинові
2025.12.10
14:29
Якби я знав дванадцять мов,
То був би мов Франко немов.
Всіма руками і ногами
Я лезом лізу між світами,
Шукаю істини горіх
Щоби спокутувать свій гріх.
Не хочу знати навіть де ти?
Не простягай свої лабети!
2025.12.10
14:05
Едвард:
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
Сон – це тканина з овечої шерсті,
В яку загорнули сувій з портоланом.
І що тоді лишиться лелекам-апостолам
Що летять на озера кольору Сонця?
Філіппа:
Зафарбуй оксамит сьогодення
2025.12.10
13:00
Нагороди
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
З уст народу
Визнавав і визнаю, -
А ось інші
Геть не тішать
Душу праведну мою.
Бо донині
В Україні
2025.12.10
04:17
Якщо можна написати 1 вірш, можна про це ж саме написати і 2-й.
Про те ж саме тими самими словами (майже). Від цього виникає посилення.
Можна писати про те саме далі. Якщо один вірш це - випадок, 2 - вже замір, 3 - навмисне, 4 - тенденція, 5 - манера
2025.12.09
22:11
Все одно, панотче, не спитаєш
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
Те, про що б хотів розповісти.
Сам, напевне, достеменно знаєш:
Грішний – я, та праведний – не ти!
Моя сповідь – що вона для тебе?
Якщо хочеш, не відповідай –
Знаю сам: лише церковна треба.
2025.12.09
18:01
Знову відчай рве душу сьогодні --
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
Самота, самота, самота.
Наче око жахливе безодні --
Безнадією все огорта.
Де ж ті душі чутливі і чулі,
Що розрадять і лік принесуть?
І відіб'ють невидимі кулі,
2025.12.09
17:57
Замовкло дев'ятнадцяте сторіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
Цинічне двадцять перше на зв'язку.
Романтика нікому тут не личить.
Знайти надію? Хто би знав, яку?
Сумний митець ховатиме обличчя
І серце у крамольному рядку.
Життя йому дає лише узбіччя,
2025.12.09
17:04
Для інших, ніби то, своя,
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
та не збагну ще й досі?
На тебе не дивлюся я,
а ти на мене зовсім.
Ми різні палуби, авжеж? —
залізні та бетонні.
Мовчить мій телефон, твій теж
2025.12.09
15:07
В моїм мезозої
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
є зорі від Зої до зойків.
Вони на світанні
щоразу зникали востаннє,
лишаючи тільки
хвощів захаращені хащі,
де сплять динозаври,
роззявивши пастково пащі…
2025.12.09
12:47
Кішка, яка приблудилася
і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і так само раптово
утекла. Дружба виявилася
нетривалою. Що хотіла
сказати доля цією кішкою?
Що означала її раптова поява?
Кішка як таємнича подруга,
яка нічого не залишила
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Анонім Я Саландяк (1955) /
Критика | Аналітика
Аргумент двадцять шість
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Аргумент двадцять шість
Чудеса неминучі – все є!..
(спроба простої логічної схеми)
... якщо в цілому-усьому – щось одне невірне – то невірне і все!.. а в усьому-цілому завжди щось знайдеться невірного... отже увесь світ – мав би бути неможливим?..
... та справді Кант* каже просто:
(що я зрозумів так) “Бо ця примара (яким є голе Vorstellungen – виголошення-вистава-заперечення) само по собі (як об’єкт), в даному випадку, однак стане (мусить) посилатись на якусь міру неможливості, і нескінченність – здавалось би цього, й так примарного, цілого (eingebildeten Ganzen) зробиться обов’язковим (неминучим)... - хоч тут-це – правда – варто сміливо заперечити: але, тут (тому-що в цій примарі все зумовлене), також передбачено (vorausgesetzt-правомірно) й безумовність велико-достеменності (Größenbestimmung-велико-визначення) всього (присутність реальності) вже в самій ідеї (Begriffe-понятті).”
(а згідно словника) “Тому що з’явлення-примара (як голе поняття-вистава-заперечення), однак в собі самому (як об’єкті) даний випадок стане, посилати щось-трохи неможливого, і нескінченність цього примарного цілого-сукупного стане-зробиться правда-хоч безумовно-абсолютно йому-бути, заперечу-суперечу проте (тому що все в з’явлені-примарі зумовлене є) безумовна-неодмінна достовірность-велика міра визначення, однак в понятті передбачатися стане.-Denn Erscheinungen (als bloße Vorstellungen) die doch an sich selbst (als Objekte) gegeben wären, sind etwas Unmögliches, und die Unendlichkeit dieses eingebildeten Ganzen würde zwar unbedingt sein, widerspräche aber (weil alles an Erscheinungen bedingt ist) der unbedingten Größenbestimmung, die doch im Begriffe vorausgesetzt wird.”
... а непросто Кант каже так:
“Denn, entweder diese Widerlegung ist nichts anderes, als die bloße Vorstellung des Widerstreits der entgegengesetzten Meinung, mit den subjektiven Bedingungen der Begreiflichkeit durch unsere Vernunft, welches gar nichts dazu tut, um die Sache selbst darum zu verwerfen, (sowie z. B. die unbedingte Notwendigkeit im Dasein eines Wesens schlechterdings von uns nicht begriffen werden kann, und sich daher subjektiv jedem spekulativen Beweise eines notwendigen obersten Wesens mit Recht, der Möglichkeit eines solchen Urwesens aber an sich selbst mit Unrecht widersetzt,) oder beide, sowohl der behauptende, als der verneinende Teil, legen, durch den transzendentalen Schein betrogen, einen unmöglichen Begriff vom Gegenstande zum Grunde, und da gilt die Regel: non entis nulla sunt praedicata, d. i. sowohl was man bejahend, als was man verneinend von dem Gegenstande behauptete, ist beides unrichtig, und man kann nicht apagogisch durch die Widerlegung des Gegenteils zur Erkenntnis der Wahrheit gelangen.” (згідно словника) “Тому що-бо, або це спростування є не друге-інше, як голе поняття-вистава сутички-суперечки протилежних-зустрічних думок-поглядів, разом-з суб’єктивністю умов зрозумілості через наш розум, який готовий не до того робити-трубити, через предмет-пожитки-справу сам навколо цього для відхиляння-викидання, (так-як, наприклад, безумовна-абсолютна необхідність в тут-там бутті одної суті-вдачі рішуче-безумовно від-з нас-нам не розуміти-тямити зробитися може, і собі від цього-тому субєктино-кожний-всякий спекулятивний довід одного необхідного вищої суті-вдачі з правильної, можливості одної такої-подібної першосуті але-однак в собі самому з неправди противитися-чинити опір) або обидва-той і цей, так хоче-і що стверджує, як заперечна частина-доля-сторона, лежить, крізь-через трансцендентальну видимість обманом позбавлятись, одного неможливого-нестерпного поняття від-з предмета для основи-грунту, і тут-там має силу правило: non entis nulla sunt praedicata (лат.-там є нуль предмета мови) , тобто, так хочу дещо підтверджуючи, як дещо заперечне від-з предмета-сюжету запевняючи-відстоюючи, є той і цей-обидва неправильні, і може не від апагогічного через заперечення-спростування цієї протилежності для-до свідомості-пізнання правди-істини досягати.”
... що я зрозумів:
Тому що, (entweder-вибираючи) або - це спростування є не що інше, як звичайне (bloße-голе) виголошення-демонстрація (Vorstellungen-напучення-вистава-вказівка) сутички зустрічних (протилежних) думок-поглядів, теж (mit-разом-з) - суб’єктивних умов і їх втямлення (Begreiflichkeit-зрозумілості) , через наш розум, який не готовий на щось інше, крім цього виголошення (nichts dazu tut-не до того трубить) , через предмет (Sache-пожитки-справа) , про щось навколо цього-самого відхилення (як, наприклад, безумовна (unbedingte-неодмінна) необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) в бутті (Dasein - там-тут буття) одної сутності – що незалежно (schlechterdings-рішуче-безумовно) від нас може зробитися незрозумілою, а для себе (для безумовності процесу), однак, іде далі - від субєктивності всякого спекулятивного доводу, до необхідності (notwendigen - потребо-рухомо) вищої первинності правди (Wisents mit Recht-первинність разом-з істиною) самої можливості цеї-такої первосуті (Urwesens) , але щоб, переглядаючи її, з (позиції) неправди (Unrecht) , суперечити (widersetzt-проти дивлячись) їй ж, в собі самій), - або обидва (той і цей), сміливо (sowohl-так воліють) твердять, в тай час як відкидаюча сторона (заперечна частина) пролягає через трансцендентальну (котра веде за межі) видимість (Schein-сяйво) щоб обманюватись (betrogen-обманом позбавляти) щодо неможливості спільного (einen-об’єднаного) поняття (unmöglichen Begriff-нестерпності поняття) про (такий-з протилежного складений) предмет для фундаменту (основ), то тут, всюди (da-тут-там) , має силу правило: немає про що й казати non entis nulla sunt praedicata (лат. там є нуль предмета мови) , тобто - сміливо (sowohl-так воліють) стверджувати (брати) щось - як щось заперечне (протилежне) з предмета-сюжету (як окреме-одне) - значить відстоювати неправильність обидвох (саму протилежність), і може не апагогічно (не виходячи від протилежного), а прямо – про досягагнення правди (істини) через спростовання цієї протилежності в самому усвідомленні (zur Erkenntnis- для це пізнання) .
*І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, десятий абзац).
07.09.2018 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Чудеса неминучі... (фотошоп)

(спроба простої логічної схеми)
... якщо в цілому-усьому – щось одне невірне – то невірне і все!.. а в усьому-цілому завжди щось знайдеться невірного... отже увесь світ – мав би бути неможливим?..
... та справді Кант* каже просто:
(що я зрозумів так) “Бо ця примара (яким є голе Vorstellungen – виголошення-вистава-заперечення) само по собі (як об’єкт), в даному випадку, однак стане (мусить) посилатись на якусь міру неможливості, і нескінченність – здавалось би цього, й так примарного, цілого (eingebildeten Ganzen) зробиться обов’язковим (неминучим)... - хоч тут-це – правда – варто сміливо заперечити: але, тут (тому-що в цій примарі все зумовлене), також передбачено (vorausgesetzt-правомірно) й безумовність велико-достеменності (Größenbestimmung-велико-визначення) всього (присутність реальності) вже в самій ідеї (Begriffe-понятті).”
(а згідно словника) “Тому що з’явлення-примара (як голе поняття-вистава-заперечення), однак в собі самому (як об’єкті) даний випадок стане, посилати щось-трохи неможливого, і нескінченність цього примарного цілого-сукупного стане-зробиться правда-хоч безумовно-абсолютно йому-бути, заперечу-суперечу проте (тому що все в з’явлені-примарі зумовлене є) безумовна-неодмінна достовірность-велика міра визначення, однак в понятті передбачатися стане.-Denn Erscheinungen (als bloße Vorstellungen) die doch an sich selbst (als Objekte) gegeben wären, sind etwas Unmögliches, und die Unendlichkeit dieses eingebildeten Ganzen würde zwar unbedingt sein, widerspräche aber (weil alles an Erscheinungen bedingt ist) der unbedingten Größenbestimmung, die doch im Begriffe vorausgesetzt wird.”
... а непросто Кант каже так:
“Denn, entweder diese Widerlegung ist nichts anderes, als die bloße Vorstellung des Widerstreits der entgegengesetzten Meinung, mit den subjektiven Bedingungen der Begreiflichkeit durch unsere Vernunft, welches gar nichts dazu tut, um die Sache selbst darum zu verwerfen, (sowie z. B. die unbedingte Notwendigkeit im Dasein eines Wesens schlechterdings von uns nicht begriffen werden kann, und sich daher subjektiv jedem spekulativen Beweise eines notwendigen obersten Wesens mit Recht, der Möglichkeit eines solchen Urwesens aber an sich selbst mit Unrecht widersetzt,) oder beide, sowohl der behauptende, als der verneinende Teil, legen, durch den transzendentalen Schein betrogen, einen unmöglichen Begriff vom Gegenstande zum Grunde, und da gilt die Regel: non entis nulla sunt praedicata, d. i. sowohl was man bejahend, als was man verneinend von dem Gegenstande behauptete, ist beides unrichtig, und man kann nicht apagogisch durch die Widerlegung des Gegenteils zur Erkenntnis der Wahrheit gelangen.” (згідно словника) “Тому що-бо, або це спростування є не друге-інше, як голе поняття-вистава сутички-суперечки протилежних-зустрічних думок-поглядів, разом-з суб’єктивністю умов зрозумілості через наш розум, який готовий не до того робити-трубити, через предмет-пожитки-справу сам навколо цього для відхиляння-викидання, (так-як, наприклад, безумовна-абсолютна необхідність в тут-там бутті одної суті-вдачі рішуче-безумовно від-з нас-нам не розуміти-тямити зробитися може, і собі від цього-тому субєктино-кожний-всякий спекулятивний довід одного необхідного вищої суті-вдачі з правильної, можливості одної такої-подібної першосуті але-однак в собі самому з неправди противитися-чинити опір) або обидва-той і цей, так хоче-і що стверджує, як заперечна частина-доля-сторона, лежить, крізь-через трансцендентальну видимість обманом позбавлятись, одного неможливого-нестерпного поняття від-з предмета для основи-грунту, і тут-там має силу правило: non entis nulla sunt praedicata (лат.-там є нуль предмета мови) , тобто, так хочу дещо підтверджуючи, як дещо заперечне від-з предмета-сюжету запевняючи-відстоюючи, є той і цей-обидва неправильні, і може не від апагогічного через заперечення-спростування цієї протилежності для-до свідомості-пізнання правди-істини досягати.”
... що я зрозумів:
Тому що, (entweder-вибираючи) або - це спростування є не що інше, як звичайне (bloße-голе) виголошення-демонстрація (Vorstellungen-напучення-вистава-вказівка) сутички зустрічних (протилежних) думок-поглядів, теж (mit-разом-з) - суб’єктивних умов і їх втямлення (Begreiflichkeit-зрозумілості) , через наш розум, який не готовий на щось інше, крім цього виголошення (nichts dazu tut-не до того трубить) , через предмет (Sache-пожитки-справа) , про щось навколо цього-самого відхилення (як, наприклад, безумовна (unbedingte-неодмінна) необхідність (Notwendigkeit – потребо-рухомість) в бутті (Dasein - там-тут буття) одної сутності – що незалежно (schlechterdings-рішуче-безумовно) від нас може зробитися незрозумілою, а для себе (для безумовності процесу), однак, іде далі - від субєктивності всякого спекулятивного доводу, до необхідності (notwendigen - потребо-рухомо) вищої первинності правди (Wisents mit Recht-первинність разом-з істиною) самої можливості цеї-такої первосуті (Urwesens) , але щоб, переглядаючи її, з (позиції) неправди (Unrecht) , суперечити (widersetzt-проти дивлячись) їй ж, в собі самій), - або обидва (той і цей), сміливо (sowohl-так воліють) твердять, в тай час як відкидаюча сторона (заперечна частина) пролягає через трансцендентальну (котра веде за межі) видимість (Schein-сяйво) щоб обманюватись (betrogen-обманом позбавляти) щодо неможливості спільного (einen-об’єднаного) поняття (unmöglichen Begriff-нестерпності поняття) про (такий-з протилежного складений) предмет для фундаменту (основ), то тут, всюди (da-тут-там) , має силу правило: немає про що й казати non entis nulla sunt praedicata (лат. там є нуль предмета мови) , тобто - сміливо (sowohl-так воліють) стверджувати (брати) щось - як щось заперечне (протилежне) з предмета-сюжету (як окреме-одне) - значить відстоювати неправильність обидвох (саму протилежність), і може не апагогічно (не виходячи від протилежного), а прямо – про досягагнення правди (істини) через спростовання цієї протилежності в самому усвідомленні (zur Erkenntnis- для це пізнання) .
*І Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної методології Першого розділу Секція четверта Дисципліна чистого розуму стосовно його доказів, десятий абзац).
07.09.2018 р.
худ. Я Саландяк – композиція: Чудеса неминучі... (фотошоп)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Мандри в космосі 59. 32. Іммануїл Кант Критика чистого розуму Трансцендентальної діалектики… Додаток"
• Перейти на сторінку •
"Творчий метод художника ікс."
• Перейти на сторінку •
"Творчий метод художника ікс."
Про публікацію
