Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.07
11:37
Граматика – моя коняка
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
і це не заперечить Даль.
В поезії я з’їв собаку,
якій на виставці, в подяку,
мені вручили би медаль.
Мене і бджоли не кусають,
і осам я не до смаку...
2026.10.07
06:49
Немов на нитку чисті перла,
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
У ряд нанизую слова
Про те, що щирість не померла
І віра в щастя теж жива.
І кожен звук, і кожна фраза
Тримає в пам'яті тепло
Тих гарних днів, коли нам разом
Повсюди сонячно було.
2026.10.06
23:23
Старий розповідав казки
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
Мідник, що у грозі, самотній
Розчистить безнадійно
Листя на землі
І сім каменів побачить
У сьомім домі знайде дружній захист
Й переміни, що без наслідків
2026.10.06
22:32
Не зуздрився,як Сталіна і Арафата пережив,
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
Не кажучи уже про Леніна та Гітлера.
Хотілося б і Путіна-народовбицю пережить…
До віку Черчілля, знаю, не додризать.
Тим паче з дозою коньяка чи віскі
У ґроні товариськім, звісно.
Та хочеться, аби в життєву
2026.10.06
22:14
Наснився поетові недописаний вірш. Щербатий, той вештався околицями. Ніде його не приймали, бо недовершений. Знесилений притулявся до брудних стін, грівся після безхатьків біля невичахлих вогнищ, котився за вітром невідь-куди. Страждав і мріяв про білосні
2026.10.06
22:03
натуралісте
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
йди в дива
і видива осоння
де листя облітає із дерев
у сірій зоні
чи у мертвій зоні
яка різниця хто
і чим живе
2026.10.06
18:46
Там, де щезнув гамір міста,
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
де притишується крок,
осінь бавилася з листям
в лапанки поміж гілок.
Там, де вечорові тіні
вже вдягаються в сатин,
ті барвисті гри осінні
загубили часу плин.
2026.10.06
13:59
Пам'яті Віталія Коротича
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
Самотній патріарх прожив у лісі
У роздумах в наближенні зими.
Він відчував неподоланність висі
І обриси нової Колими.
Колись він був трибун, глашатай, лицар
2026.10.06
12:59
Поки поети клеплють вірші,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
В городі розкошують миші.
Усе погризли залюбки –
Картоплю, моркву, буряки.
Вони гризуть усе по праву –
Вони господарі в державі,
В їх розпорядженні город,
2026.10.06
12:09
Хвильове — чарівне!
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
Віртуальне — зайве!
Гвинтове — як совість —
Ніби щира правда!
Хвильові потоки:
Губи, очі, сльози,
У ресентиментах,
2026.10.06
10:11
Чому нудьгуєш день за днем? —
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
Перехрести лоба в змозі,
лайном не мастиш стіни ще,
не падаєш серед дороги.
Ще очі бачать спориші,
та відчуваєш запах м'яти.
Чому жаливою в душі
пече жалоба винувата?
2026.10.06
07:40
Ані туману, ані вітру
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
Побіля сонної ріки, -
Дух луки множиться в повітрі
На запах прілої луски.
Густіє темінь над водою,
Птахів стихають голоси, -
Трава хизується красою
Голубоватої роси.
2026.10.05
23:52
Пісок, пісок – пустеля –
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
не простір для життя,
аж раптом з Неба Скеля –
основа майбуття.
Бо Богу що подібне
хай на Землі росте,
тверде йому потрібне
і скеля саме те!
2026.10.05
22:38
поза вічним і тойбічним
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
позираючи до тем
що відмічено загальним
нехімічним олівцем
подорожі та їдальні
світлий зустрічі момент
і за певний час прощальний
щем а може і не щем
2026.10.05
16:17
Троє тезок, різних іпостасей
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
в різний час, плюючи на закон,
і тому однакові наразі
в образі із арії паяца, –
як нікому не віддати трон,
на який вилазять самозванці,
типу кайзер, швондєр і Нерон.
2026.10.05
15:55
І світ спростувався, і зорі недобрі,
де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...де мріявся спів;
і місяць так вірно і рівно за обрій
професор якийсь довів…
Ні! Це не пауз сумне дозвілля.
Так вже призвівся світ,
що поцейбічних істот свавілля
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Поміж рядками Аґади й Талмуда
Десять літ жило собі в злагоді подружжя. Здавалося б, радіти слід, та не було в них дітей. Минав рік за роком, а вони не являлись на світ.
І ось, мабуть, з чиєїсь намови вирішили чоловік і жінка розлучитись. Пішли до знаменитого в старожитному світі раббі – Шимона бар Йохая.
«Розлучиться так розлучиться,- сказав подружжю мудрець.- Щоправда, за однієї умови: як ви єднались зі святом, так і тепер влаштуємо його».
І це справді, як кажуть, був пир на весь мир. Вино лилося рікою і хвиля підхопила розлученого чоловіка так, що він мертвецьки сп’янів.
А напередодні, як був цілковито тверезий, сказав тоді ще дружині: «Вибери найдорожчу річ і разом з нею вертайся до батьківського дому».
Отож, коли чоловік захропів у безпробудному сні, жінка наказала слугам віднести його до батьківського дому.
Уранці чоловік прийшов до пам’яті, розплющив очі й питає: «Де я?»
«В домі мого батька»,- одповіда жінка.
«Якже це сталось?»
«А хіба ж ти забув, як звелів мені взяти найдорожче, що в тебе було. А для мене – це тільки ти, мій любий».
Обнялися, мов молодята, розлучені і, взявшись за руки, пішли до раббі за благословенням.
А через рік знову було сімейне свято: Всевишній подарував подружжю дитинку.
-------------------------------------------------------------------------------
Раббі Шимон бар Йохай (Рашбі) – один з найвидатніших юдейських законовчителів. Праведник, основоположник Каббали, вважається автором книги Зогар. Помер 160 року н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поміж рядками Аґади й Талмуда
«Твоя жінка в кутах твого дому, як та лоза виноградна плідна»
Псалом 126:3
«Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро і милість отримав од Господа»
«Книга приповістей Соломонових», 18:22
«Якщо чоловік розлучається зі своєю першою дружиною, то навіть жертовник ллє сльози із-за нього»
Гітін, 90-б
Десять літ жило собі в злагоді подружжя. Здавалося б, радіти слід, та не було в них дітей. Минав рік за роком, а вони не являлись на світ.
І ось, мабуть, з чиєїсь намови вирішили чоловік і жінка розлучитись. Пішли до знаменитого в старожитному світі раббі – Шимона бар Йохая.
«Розлучиться так розлучиться,- сказав подружжю мудрець.- Щоправда, за однієї умови: як ви єднались зі святом, так і тепер влаштуємо його».
І це справді, як кажуть, був пир на весь мир. Вино лилося рікою і хвиля підхопила розлученого чоловіка так, що він мертвецьки сп’янів.
А напередодні, як був цілковито тверезий, сказав тоді ще дружині: «Вибери найдорожчу річ і разом з нею вертайся до батьківського дому».
Отож, коли чоловік захропів у безпробудному сні, жінка наказала слугам віднести його до батьківського дому.
Уранці чоловік прийшов до пам’яті, розплющив очі й питає: «Де я?»
«В домі мого батька»,- одповіда жінка.
«Якже це сталось?»
«А хіба ж ти забув, як звелів мені взяти найдорожче, що в тебе було. А для мене – це тільки ти, мій любий».
Обнялися, мов молодята, розлучені і, взявшись за руки, пішли до раббі за благословенням.
А через рік знову було сімейне свято: Всевишній подарував подружжю дитинку.
-------------------------------------------------------------------------------
Раббі Шимон бар Йохай (Рашбі) – один з найвидатніших юдейських законовчителів. Праведник, основоположник Каббали, вважається автором книги Зогар. Помер 160 року н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
