Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.23
09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
він ще дитина.
Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.
…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно
2026.03.23
07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...
2026.03.22
23:00
замість ПІСЛЯМОВИ)
Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.
2026.03.22
17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи
2026.03.22
15:33
Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.
Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С
2026.03.22
13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.
Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.
2026.03.22
12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю.
Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100.
Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею.
Струнким жінкам так би пасув
2026.03.22
12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.
В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді
2026.03.22
11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...
2026.03.22
10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.
Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти
2026.03.22
08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин.
Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу».
А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
2026.03.22
05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
2026.03.22
05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій
Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий
2026.03.22
01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип
2026.03.21
22:05
І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись
2026.03.21
16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам.
Природно, що видалити її зможу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Проза
Поміж рядками Аґади й Талмуда
Десять літ жило собі в злагоді подружжя. Здавалося б, радіти слід, та не було в них дітей. Минав рік за роком, а вони не являлись на світ.
І ось, мабуть, з чиєїсь намови вирішили чоловік і жінка розлучитись. Пішли до знаменитого в старожитному світі раббі – Шимона бар Йохая.
«Розлучиться так розлучиться,- сказав подружжю мудрець.- Щоправда, за однієї умови: як ви єднались зі святом, так і тепер влаштуємо його».
І це справді, як кажуть, був пир на весь мир. Вино лилося рікою і хвиля підхопила розлученого чоловіка так, що він мертвецьки сп’янів.
А напередодні, як був цілковито тверезий, сказав тоді ще дружині: «Вибери найдорожчу річ і разом з нею вертайся до батьківського дому».
Отож, коли чоловік захропів у безпробудному сні, жінка наказала слугам віднести його до батьківського дому.
Уранці чоловік прийшов до пам’яті, розплющив очі й питає: «Де я?»
«В домі мого батька»,- одповіда жінка.
«Якже це сталось?»
«А хіба ж ти забув, як звелів мені взяти найдорожче, що в тебе було. А для мене – це тільки ти, мій любий».
Обнялися, мов молодята, розлучені і, взявшись за руки, пішли до раббі за благословенням.
А через рік знову було сімейне свято: Всевишній подарував подружжю дитинку.
-------------------------------------------------------------------------------
Раббі Шимон бар Йохай (Рашбі) – один з найвидатніших юдейських законовчителів. Праведник, основоположник Каббали, вважається автором книги Зогар. Помер 160 року н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Поміж рядками Аґади й Талмуда
«Твоя жінка в кутах твого дому, як та лоза виноградна плідна»
Псалом 126:3
«Хто жінку чеснотну знайшов, знайшов той добро і милість отримав од Господа»
«Книга приповістей Соломонових», 18:22
«Якщо чоловік розлучається зі своєю першою дружиною, то навіть жертовник ллє сльози із-за нього»
Гітін, 90-б
Десять літ жило собі в злагоді подружжя. Здавалося б, радіти слід, та не було в них дітей. Минав рік за роком, а вони не являлись на світ.
І ось, мабуть, з чиєїсь намови вирішили чоловік і жінка розлучитись. Пішли до знаменитого в старожитному світі раббі – Шимона бар Йохая.
«Розлучиться так розлучиться,- сказав подружжю мудрець.- Щоправда, за однієї умови: як ви єднались зі святом, так і тепер влаштуємо його».
І це справді, як кажуть, був пир на весь мир. Вино лилося рікою і хвиля підхопила розлученого чоловіка так, що він мертвецьки сп’янів.
А напередодні, як був цілковито тверезий, сказав тоді ще дружині: «Вибери найдорожчу річ і разом з нею вертайся до батьківського дому».
Отож, коли чоловік захропів у безпробудному сні, жінка наказала слугам віднести його до батьківського дому.
Уранці чоловік прийшов до пам’яті, розплющив очі й питає: «Де я?»
«В домі мого батька»,- одповіда жінка.
«Якже це сталось?»
«А хіба ж ти забув, як звелів мені взяти найдорожче, що в тебе було. А для мене – це тільки ти, мій любий».
Обнялися, мов молодята, розлучені і, взявшись за руки, пішли до раббі за благословенням.
А через рік знову було сімейне свято: Всевишній подарував подружжю дитинку.
-------------------------------------------------------------------------------
Раббі Шимон бар Йохай (Рашбі) – один з найвидатніших юдейських законовчителів. Праведник, основоположник Каббали, вважається автором книги Зогар. Помер 160 року н.е.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
