ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає ще раз ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
2024.03.17
18:57
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в
2024.03.17
18:45
Чи можна, люди, все оте простити,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
що чинять нелюди на зболеній землі?!.
Як гинуть мирні жителі і діти
у хижих скрутлях «братньої» петлі…
Хто має право підло забирати
життя других, якого не давав?
Зробити це не вправі навіть мати,
2024.03.17
18:06
У час стрімкий , шалений, час смартфонів
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
Спілкуємось частіше в Інтернеті.
Ніяких не існує нам кордонів.
Людина, мов незвідана планета.
Пізнати, зрозуміти її важко,
А ще й на відстані такій великій.
Це ж ніби в небесах літає пташка,
Удалині тріпочут
2024.03.17
15:28
Прокинься синку! Час уже вставати! –
Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Крізь сон все ж мамин голос долетів-
Ти ж до Гелону нині їдеш з татом!
Вставай! Ти ж сам поїхати хотів.
Сон враз пропав. Хлопчина підхопився.
Ледь не проспав. Хоч не змикав очей
Але під ранок сну таки скорився.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2021.12.12
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Істин (1972) /
Рецензії
Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду
Яна Лілл
"Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду"
(Микола Істин, видавництво "Час Змін Інформ")
Лише після усвідомлення прочитаного, ненароком повертаєшся до анотації,
цієї своєрідної авторської рефлексії яка перегукується із назвою самої
книги - "Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду".
Що ж таке некстмодернізм? Ось, що пише автор відповідаючи на це запитання
- "Некстмодернізм – багатозначний, він наступна сходинка модернізму, в
окремих літературних творах він прилеглий, в чомусь паралельний з
модернізмом, і постмодернізмом, він прийдешній,і т. п. Він являє собою
наступні світогляди та світобудови, що розширюють та збагачують
менталітет. В ньому творче оновлення що переходить в якісну форму
розвитку... Він має багато рис, граней, властивостей, шляхів, які є в моїх
творах, та які я описав в різних публікаціях"
Але повернімося до самої книги. Постмайданівський паралельноатовський
період пропущений крізь мембрану душі, показує сьогодення, те сьогодення
яке болить поету:
"Опустіть молотки
і розтисніть пальці,
хай випадуть цвяхи з руки,
які забиваєте в серце..."
І надалі, з кожним віршем, рядком написаним автором книги все глибше і
глибше занурюєшся, осягаючи наболіле:
"Філософе Григорію, почуй, світ не спить!
Майдан, як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба
тече вулицями, мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну стіна.
Із завойовницької псевдокультури
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтоптують імператив Канта
чоботи окупанта..."
І дещо автобіографічне:
"Коли ти на дні,
лежиш,
умиротворений безвиходом,
і залишається лише чекати з моря погоди,
зберігати сили
і майструвати вітрила
для попутного вітру везіння
і часу весла.
А доля ще більше затискає тебе
в лещатах
і обробляє, наче деталь на станку..."
Можна цитувати й цитувати автора, адже направду, надто широко розкриває
поет свою літературну душу. Але я втримаюся від цієї спокуси, лише на
закінчення додам, що цю книгу варто прочитати, щоб повністю осягнути
всесвіт, поезокосмос поета.
"Некстмодернізм постМАЙДАНівського паралельноАТОвського періоду"
(Микола Істин, видавництво "Час Змін Інформ")
Лише після усвідомлення прочитаного, ненароком повертаєшся до анотації,
цієї своєрідної авторської рефлексії яка перегукується із назвою самої
книги - "Некстмодернізм постмайданівського паралельноатовського періоду".
Що ж таке некстмодернізм? Ось, що пише автор відповідаючи на це запитання
- "Некстмодернізм – багатозначний, він наступна сходинка модернізму, в
окремих літературних творах він прилеглий, в чомусь паралельний з
модернізмом, і постмодернізмом, він прийдешній,і т. п. Він являє собою
наступні світогляди та світобудови, що розширюють та збагачують
менталітет. В ньому творче оновлення що переходить в якісну форму
розвитку... Він має багато рис, граней, властивостей, шляхів, які є в моїх
творах, та які я описав в різних публікаціях"
Але повернімося до самої книги. Постмайданівський паралельноатовський
період пропущений крізь мембрану душі, показує сьогодення, те сьогодення
яке болить поету:
"Опустіть молотки
і розтисніть пальці,
хай випадуть цвяхи з руки,
які забиваєте в серце..."
І надалі, з кожним віршем, рядком написаним автором книги все глибше і
глибше занурюєшся, осягаючи наболіле:
"Філософе Григорію, почуй, світ не спить!
Майдан, як розпечена сковорода.
Вогонь від шин шкварчить.
Юрба
тече вулицями, мов лава вулкана.
Для бунтарів бочки за барабани.
Не водою,
а кров’ю
вмивають руки кати.
Спадають корони з корупціонерів.
Втікають зрадливі гетьмани.
А далі, війна.
На стіну стіна.
Із завойовницької псевдокультури
лунають вибухи, і вилітають кулі.
Розтоптують імператив Канта
чоботи окупанта..."
І дещо автобіографічне:
"Коли ти на дні,
лежиш,
умиротворений безвиходом,
і залишається лише чекати з моря погоди,
зберігати сили
і майструвати вітрила
для попутного вітру везіння
і часу весла.
А доля ще більше затискає тебе
в лещатах
і обробляє, наче деталь на станку..."
Можна цитувати й цитувати автора, адже направду, надто широко розкриває
поет свою літературну душу. Але я втримаюся від цієї спокуси, лише на
закінчення додам, що цю книгу варто прочитати, щоб повністю осягнути
всесвіт, поезокосмос поета.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію