ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2019.03.23 00:09
Промайнула ніч, як тінь
Хмари жвавої над морем, –
І манлива далечінь
Знов ясніє перед зором.
За прочиненим вікном,
Сонцем збуджене світання
Світу біле полотно
Розфарбовує старанно.

Юрій Сидорів
2019.03.22 22:05
Щось книжка наступна не пишеться,
А збірник поем не розпроданий.
Злиденність - читацька сподвижниця,
А гендель - завжди з перешкодами,
З вечірками та ресторанами.
Забудьмо про них за роботою.
Про гендель думками примарними
Психічно себе не вимотую

Ніна Виноградська
2019.03.22 21:28
Кохання наше осявало світ,
Де все навкруг буяло і горіло.
І ми удвох творили той політ,
Де говорили руки, серце, тіло.

Ми падали знеможено в траву,
Спивали від безсилля ночі, роси.
Там полини гірчили наяву,

Олексій Кацай
2019.03.22 21:03
Портал
розташувався у затоні,
в якому тільки хвильки безборонні
з мальками граються на мілині.
Довкіл човнів
немає, ні туристів…
Од вогнищ виразок тут беріг чистий,
а від пляшок, то вже і поготів!..

Віктор Кучерук
2019.03.22 20:51
Коли змагаються щосили
Дощі з жадобою ріки, –
Високих круч похилі схили
Різьблять безтрепетно струмки.
Підступні впадини та вирви,
Кругом на пагорбах рудих, –
То заховаються, то вирнуть
Під час непевної ходи.

Василь Василенко
2019.03.22 19:10
Поетичні війни це – лафа.
Бо нема поранених і вбитих.
Слів-патронів скінчиться графа,
Епілогом будемо сповиті.

Ворог вириває кадика!
Кров дзюрчить, але мені начхати.
Напишу йому на пів листка,

Сонце Місяць
2019.03.22 15:52
Коли в саду волочать леви сумовиті
Бідарку зі старих кохань
На вежі вуглики очей моїх жадань
Спостерігають, сумовиті
Бідарку зі старих кохань

В обвитий вервицею звабний силует
Грудей цариці – злотий встромлено стилет

Вікторія Лимарівна
2019.03.22 14:09
По мотивам телесериала "Позднее раскаяние")

Как важно в буднях, суете
Уметь ценить, что жизнь даёт.
Избегнув пагубных страстей,
Чтоб не увлёк водоворот,

Где ложь бесчинствует, порок.

Лесь Українець
2019.03.22 13:31
Ой непокоїться серце,
Душа умліває,
Ой, кохана, не сердся,
Що мене немає,

Що немає мене поряд,
Не гань мене, люба, -
Заблукав мій кінь у полі,

Іван Потьомкін
2019.03.22 11:51
Під час молитви якось раббі Леві
Звернувся до Всевишнього:
«Владико всього світу,
Колись ходив Ти із Торою
І намагавсь продать її,
Як яблука збувають торгівці,
Доки не погнили вони.
І що ж? Навіть поглянуть на товар твій

Лесь Українець
2019.03.22 11:38
Ох, мавочко, мавко,
Кохав тебе палко,
Сонце лягало,
Кохання палало,
Сонце прокидалось,
Серце калаталось...

Ой на полонині,

Ігор Деркач
2019.03.22 11:28
А ми живучі, та на разі
електорату не стає,
коли на часі
і заразі
голосувати за своє.

***
А у Раді не їли цукерок

Світлана Майя Залізняк
2019.03.22 10:39
віяло пальмове....
сонячний вітер...
Муза плете, не рахуючи петель.
Три пелікани наповнюють відра,
віти ожинні притоптує нетель.

Стан усевміння розлився чорнильно.
Час позбирати - і видати зріле.

Олександр Сушко
2019.03.22 09:58
То, хочеш коханкою бути?
Подобаюсь, наче Амур?
Е, ні! В мене є вже "трикутник"
І коник, що любить алюр.

А жіночка - сонячна казка,
Довірлива, наче теля.
Шуруй звідси, хтива любаско!

Микола Дудар
2019.03.22 09:43
Після обстрілу - тиша…
І зозуля мовчить
Хтось - комусь не напише
Обірвалося в мить…

Зирять кулі зі стволу
Смертний Гільзи мотив…
Свое Поле футболу

Любов Бенедишин
2019.03.22 08:56
У гримі чи без
граматика,
рікою – словес-
на патока.

Фанати(ки) з о!-
пахалами.
У фантиках що
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Лариса Пугачук
2016.03.01

Богдан Завідняк
2016.02.29

Вадим Василенко
2015.05.16

Іолана Тимочко
2015.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сонце Місяць (1974) / Рецензії

 купатися чи — ?
 
після провального сюжету «Сонцемісячні хлипи»,
із шедевральними, не побоюся такого епітету, одкровеннями, зокрема:

Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском...


(авжеж бо, у дзеркалі)

&

Звик строчити кошлато, без логіки, рими та ком,
Ковтунисте рунО випліталося із закарлюччя.
Та катюга-Сушко потягнув в сатиричний альков,
Мій потужний талант камасутрою гумору змучив.


&

Похмелитись пора. "Бензобаки" заправлю в куми,
В неї гарна меляса - ковтну, то цвіту, наче ружа.
Місяць блимнув й погас, сонце з розпачу стало німим,
Між ногами від горя набігла таланту калюжа.


(останній рядок — вже хрестоматійний),


перейнятий ’катюга-Сушко’, вкінець закинувши всяку свою притаманну героїчну рутину
про мнякання цицьок-м’якушок, лускання бульки з носу. полірування голівки та іншу камасутру —
засукав рукави маминої кофтини, і нагородив улюблену публіку тепер отаким:

http://maysterni.com/publication.php?id=135910

ну що ж, посмакуємо генія (за версією Д.Павличка), трохи подробніш
оскільки до самого ’катюги’ заходити якось некомільфо, ну бо маніяк...

атож, будьмо уважні. . .

1. Невідомо - правда це чи жарт,
2. Знамо тільки - місяць був уповні.
3. Сів поет з розгону на шпагат,
4. Виваливсь "талантище" назовні.

1. таки невідомо, бо висмоктав жеж, сам ’катюга’, неясно з якого саме пальця
2. насправді новий місяць надворі, але видно, тут якісь давні травми
3. тут продовжується шизове протистояння ’пііт (поет) - сатирик’, ну те, що ’у дзеркалі’
а з якого саме розгону і на який саме шпагат — несуттєво, бо дальше має бути цікавіш
4. про талантище, який(?) ’вивалюється назовні’ (для чого?) —
оце видно геніальний сатиричний ’жир’, тут треба сміятися, бо так треба

5. Чи блідавець трохи з бодуна,
6. А чи сонце спало у коноплях,
7. Бачу, що Пегасові хана,
8. В музи передсмертні крики, воплі.

5. тут починається розмисел, про природу творчості
ну, бо про ’заправку "Бензобаків" в куми’ вже було, тепер в сатирика бодун, логічно
6. а тут — альтернативна реклама
7. ’Пегас’ це такий улюблений коник між ногами в ’катюги’, знаємо
8. ну, тут всім шкода якусь музу, хоча таки невідомо чого вона присмерті

дальше — більше

9. На бандурі бринькає акин,
10. В дами серця під очима слізки.
11. Сумно, бо "творіння" - здохляки,
12. Кожен віршик - мухомор поліський.

9. тут вступає якийсь акин на бандурі
10. тут якась нізвідки дама серця, їй шкода
11. тут чогось їй (дамі серця?) раптом ще сумно,
12. а тут знову має бути смішно, бо ’віршик’ (він жеж ’"творіння"’ можливо, навіть ’акина’, але не факт) насправді — ’мухомор’, тобто, від ’віршика’ дохнуть мухи, але чомусь ’поліський’, ну видно тому що там радіоактивна зона. замислувато, але нехай

що ж далі?

13. На папір кошлаті рими "Плиг!",
14. Тля обсіла поетичну гілку.
15. Критик би "ашугу" допоміг,
16. Затягнув би у труси резинку.

13. ’кошлаті’ — цей епітет прогресує, наявний в кожному творінні генія, хоча непонятний
14. ’поетична гілка’ це — ?
15. ’ашуг’ це, для непосвячених, азербайджанський ’акин’, чому саме азербайджанський — навіть не питайте. . .
а ’критик би’—
16. затягнув у труси резинку, бо мали би бути труси без резинки. о так, це був гумор.

вже якось тоскно, але продовжуймо

17. Нині кожен - геній, златоуст,
18. Табунами бігають таланти.
19. У модерні потопає глузд.
20. То чому ж я, сестроньки, не радий?

17. само собою, товаришу геній
18. справедливо
19. модерн це початок минулого століття, сто років вже як
20. і справді, чо ж геній — не радий?


*

бонус:

Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 14:08:50 ]
Ви, мабуть, ще карпатських мухоморів не бачили )))


Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-09 18:40:27 ]
Ох і справді! Звик до поліських.




ну вже хоч одна загадка прояснилася, про мухомори (12.)


резюме:

несмак. тоскний





 



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2018-11-09 21:46:51
Переглядів сторінки твору 6637
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
ВИДАННЯ
ЛІТПРОЦЕСИ
Українська та давньослов'янська міфологія, рецензії
Дамський клуб, рецензії
Автор востаннє на сайті 2019.03.22 15:54
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:00:01 ]



З Днем української писемності та мови, дорогі друзі!

а оце святкова порція похабних пригод сатирика сушка, пані й панове

щиро запрошую всіх небайдужих)







Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:34:12 ]
нема більше небайдужих?

а шо ж так


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-09 23:56:38 ]
Тішуся, що потрапила в "бонус" ))
Дякую за порцію гумору на ніч )))
Цікаво, що то мені насниться після цього всього читання?
На все добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-09 23:59:32 ]
дякую, Галино, сподіваюся, що ’на все добре!’ це не прощання...

а гумор, звісно ж, велика сила

потім може розкажете, якби справді щось цікаве наснилося)

гарної ночі Вам


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:25:28 ]
Дякую ))
снилося чогось багато, але, чи цікаве, не знаю:
якась мансардна квартирка з декількох мацюпусіньких кімнат, багато людей - не то зустріч однокласників/однокурсників, чи богеми... велика тераса на плоскому даху... всі спілкуються, фотографуються, а я ходжу і нікого не впізнаю... тільки свою тезку по імені і по батькові - маму моєї подруги, і ще одну мамочку з гімнастики малого... - які й не мають наче жодного логічного відношення до тих всіх інших...
одним словом - тусня якась певно нині буде ))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:35:52 ]
о Галино

невимовно Вам вдячний, що знайшли час зайти, поділитися, чесно

*задумався про тусню*

та хотілося би, щоби люди спілкувалися, мов у старі добрі часи

може це таке підсвідоме бажання, чогось теплішого-лампового
на фоні оцього всього, що є в наявності, натомість

я не тлумачу сни, ніколи, але дуже радий слухати, бо
мені думається, поетичні твори
вони є більшою, чи меншою мірою, але сновидіннями

або мали б бути



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 02:08:46 ]
тут прямо напросилася навіть епіграма:


мухоморами заправивсь. із полісся!
труселя в сусіди-рагуля
вкрав ашуг & борзописець лисий —
о. сушко, о сатирична тля )


ну як вам?



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 09:46:34 ]
бонус-2

сусіда виявився якимсь Василем Василенком...
він ще любить розказувати анекдоти про ГоловаЧлєна, пригадую

ну шо ж, бидло ідентифіковане чисто інтуїтивно,
але безпомилково. хороша компанія, так тримати




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2018-11-10 10:30:16 ]
Навіщо Вам та вся нехороша лексика?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:38:49 ]
я не прихильник, зізнаюся...

але що поробиш, ці сторінки досліджують питання творчого несмаку & людської агресії

яка маскується під сатиру

даруйте, це просто люстро, я ж старатимуся, звісно
мінімізувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 10:43:29 ]
може навіть, було би точніш сказати ’примітивної людської агресії’


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-10 11:02:07 ]
а взагалі - Ви ж цікавитеся культурологією всякою хорошою, правда ж?

подивіться якось - де Вам зручно наґуґлиться
або, якщо маєте доступ до книг, це навіть ліпше

про мистецтво арлекінади

чомусь певний, що Вам буде цікаво


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:00:16 ]
ось ще такий бонус про інтелект (sapienti sat),
із окремого посту:


1. моя пародійна спроба


зачерпнувши фарби охряної
(несподіванки дитячої зразка)
помалюю ставні, мов до бою —
вітрякові, імені сушка

щось він меле, наче би римує
жорнами без продиху довбе
хай тимчасом шашіль точить тую
в спину лихо дихає бобер —

крутить мацаками обсирака
кажанів з горища витряса
ліс пм мовчить, повсюди мряка
а була б, здавалося — яса

Cонце й Mісяць, паки вражі кулі
не втечеш, не змелеш, хоч би як
свині передохли, дохнуть кури
рохкає собі один — вітряк

часоплин спинивши на хвилину
вічність потихеньку обійма
вітрячиху на кого покинув —
чи задовольняється сама?

але що резони, «що там, дохтєр?»
«вас шиза ковбасить, навсібіч!» —
скрапує в очах пекельна вохра

Cонце й Mісяць
suka—
божий бич


*


2. Коментар сабжа:

Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-11-10 06:28:18 ] - відповісти
Ви правильно вчинили, друже, що написали оце. Хай люди побачать який Ви "майстер" і в сатирі. Кошлатий сумбур - оце і є Ваш стиль письма. І помилок тьма. А гумор потребує інтелекту і непересічного таланту. Перевірити якість написаного просто: почитайте спочатку котові. Якщо він зарегоче - все гаразд. Якщо буде вилизувати під хвостом - треба доопрацювати.











Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-11-11 06:03:13 ]
ну і фінальна наразі ’сатирична’ цяцька, без претензій


хай сумбур кошлатий. ні, не майстер
не сатирик, доля не важка
все не те, єдина дрібка щастя
поцілунок в гузно ~ від сушка



*