ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.03.19
13:42
Небо квилить клином журавлиним,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
хмарами укрившись де-не-де,
молода приваблива феміна
берегом замріяно іде…
Легіт ніжно пестить її коси,
хвиля легко котиться до ніг,
та весну уже змінила осінь,
2024.03.19
13:26
Украла віра чужоземна все:.
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
Зелене свято - нині це вже Трійця.
А Коляда - Різдво. А Пасха ссе
Ярила, наче кровосис Жар-прицю.
У Дідуха обскубли колоски
І доточили до чужих традицій.
Купайло став...Іваном! Роде, згинь!
2024.03.19
11:54
Відома українська гонщиця, має міжнародний титул «Королева доріг».
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
Волонтерка, парамедик, підприємець.
На своїй автівці евакуювала із зони бойових дій понад 110 поранених бійців.
Народний Герой України.
Позивний - «Вітерець».
Ніч. Зима. В салоні
2024.03.19
10:22
Дощові каплі дзвінко дріботять в весняні привідкриті двері.
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
Старається ввійти Життя, у лагідній манері
питаючи – де хазяї, готові зустрічати?
Течуть весело ручаї, стікаються до хати.
Стук-перестук – капотить дощ, сюрчачи на порозі.
Коли хотіння з
2024.03.19
08:40
На Істину табу немає:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
Любов, Природа, Пам*ять, Творчість...
Народ ці епіцентри знає.
За Ліну нас проймає гордість.
Натхнення розуму і серця,
Магічне поетичне слово.
Напруга в переможнім герці:
2024.03.19
08:27
– На покутті вмостився Дідух
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
і звідти рід благословив…
– Чи бачили самі Ви, діду,
найбільше із Різдвяних див?
Коли отелиться худоба,
зима утратить свою міць,
рум’яниться у печі здоба
2024.03.19
08:03
До нас ішов напівтверезий "брат",
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
Нав'язуючи сморід і неволю.
Та бачимо ми гідний результат:
Пів окупанта десь лежить у полі.
На нього сонце у височині
Все дивиться лукаво й жартівливо.
Не знаю: чи красиво це, чи ні,
2024.03.19
05:44
Чайка жалібно кигиче,
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
Тоскно квилить і кричить, –
Ухватила в дзьоб добичу,
А та вирвалася вмить.
І безслідно зникла в морі –
Розчинилася, мов сіль, –
Квилить чайка вбита горем
Й обирає іншу ціль…
2024.03.18
21:11
Рецензія на поетичну збірку Миколи Грицая "Під музику дощу")
Буває так, коли тебе зачепить за живе чиєсь слово і ти уже знаходишся у його колі, воно невидимими нитками тримає тебе на відстані і ти не можеш звільнитися від нього, а заглиблюєшся все бі
2024.03.18
13:46
Вавілонський Талмуд випадає з рук, коментарі Раші не западають у серце, приказки ефіопські припадають пилом…
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
Тільки-но включу телевізор, муляє серце од болю... І промовляє 94-им Псаломом:
«Допоки злочинці радітимуть?
Базікають, промовляють чванливо з
2024.03.18
08:49
Поміж ромашок-штор
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
Світла холодний проблиск.
Над хутряним пальтом
Профілю ніжний обрис.
Витонченим пучком
Коси тримають "краби".
Стверджує щось кивком,
2024.03.18
05:40
Защеміло серце від сигналу
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
Про атаку декількох ракет, -
Ці тривоги вже мене дістали
Більше, ніж слабкий імунітет.
Поглядаю боязко на вікна
За якими, злу наперекір,
Світле небо, ніби поле плідне,
Вабить погляд урожаєм зір.
2024.03.18
05:14
Після слів: «Сьогодні прибирання» –
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
тут безсилий, навіть лисий чорт,
трутнем не лежати на дивані
з глянцевим журналом «Все про спорт».
Бджілкою літаю по квартирі,
віхтиком стираю пил та бруд,
а жона рахує:
…три, чотири,
2024.03.18
01:03
У пульсі відіб'ється кожна мить,
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
Покрита чорним простирадлом ночі.
Немов сліпий, будиночок стоїть,
Де чорні вікна - виколоті очі.
Лише мовчання, як густа смола...
Ось блискавка. Ось дощ... Та все замало.
Розбиті долі та уламки скла
2024.03.18
00:16
Гроші від торгівлі нафтою пахнуть на диво бездоганно.
Коли у політиків мовкне розум, говорять гармати.
Тим, хто перекроює кордони, треба розкроїти голову.
Коли тузом стає шестірка – усі козирі зарання биті.
У гіганта мислі усе інше мізерне.
2024.03.17
19:32
Коли сказав мені «перетерпи»,
Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мене накрила пелена тривоги.
Летіли коні туги у степи.
Душею йшла навпомацки до Нього.
Як прошептав настійливо «пробач»,
Засумнівалась – як таке пробачить?
Летіли коні спротиву навскач.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
2023.05.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Сушко (1969) /
Проза
Давай вип'ємо, бо одвикнемо!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Давай вип'ємо, бо одвикнемо!
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи!
Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої і… благополучно заснув. Там такі мовні викрутаси закодовані, така гуща маловживаних слів та неологізмів, що щелепи самі роззявляються аби позіхнути.
Читав якось лекцію з квантової механіки студентам в університеті, коли дійшов до квантової заплутаності та почав розжовувати елементарні речі лопуцькам, то половина молоді поснула. Отака от «слонова хвороба» нападає і на читачів «Пихокардії». Повірте, ця важка як цеглина книга – найкращий рецепт від безсоння, сміливо розгортайте на будь-якій сторінці і - вперед!
Ще одну капость примітив після чтива цього фоліанта: жінка перестає цікавити. А оце вже диверсія, за таке можна і до суду притягнути. Бо це вже не поезія, а психотропна зброя для знищення роду людського. А нас, українців, і так меншає, новий Президент навряд чи кардинально поліпшить рівень народжуваності в країні, оскільки вся його потенція розхлюпалася на виборчу кампанію, в результаті якої у владні коридори сповзається голодна до готівки безідейна молодь.
Пробував я інший - творчий підхід до опанування її письмацького вантажу: почав читати її творіння з ліва на право, книжку перевернув уверх ногами та почав одразу з кінця. І, о диво! – справа пішла веселіше! Там такі мовні дива можна здибати – аж дух захоплює! Це вам не банальний Булгаківський АБИРВАЛГ з «Собачого серця». Чого варте слово «ЙИНЧУБЬЛЕВ»? Звучить майже як Чингачгук, правда ж? Ох і потужно! Або АВИЛГ! Ну це вже просто позаземна симфонія, а не слово!
Ось такий спосіб прочитання виявився набагато цікавішим – стільки алюзій з’явилося незвичайних! А фантазія узагалі почала розвиватися бурхливими темпами: кожне слово – новий образ, неповторний; кожний вираз – як постріл з гаубиці - убиває наповал. Так зараз тільки в Полтаві пишуть. І ще на Борщагівці. Наче.
Є одна деталь, яка псує позитивну дію цієї фундаментальної праці: геній оригінально спілкується зі своїми колегами у групах: під публікацією іншого майстра виставляє одразу п'ять своїх. А то й десять. Коментар до твору початківця неодмінно розпочинається словами: «Я про таке уже писала років з десять тому і набагато майстерніше. Ось приклад…» .
І не приведи Господи зробити зауваження, що у людини є власна точка зору! Отримаєш одразу кулеметну чергу аргументів на кшталт: «Я знаю всі слова! Я пишу все без редактора! Я стала грамотною одразу як зіп'ялася на ноги! А ти, селючка, не вимивши рук після доїння кози, біжиш мені тут давати поради!»
До аргументів на власну користь неодмінно доточуються цитати великих світу цього, а саме «Бевзям не місце в літературі», «Кинь ручку, бовдуре, читай моє», «Слухай що я кажу!»… ну і так далі, і таке подібне.
З якогось дива на мою електронну адресу почало приходити її листування з певними майстрами. Мабуть, автоматична розсилка десь збоїть. Ох і дивні речі мені потрапили на очі! Хоча загалом тема одна: у мене - цяця, а от у того майстра – кака, той – бовдур, у того - немає смаку, і взагалі, увесь сайт – суцільна графоманія. Якби не я, то нічого й читати.
Ось така вона – Аглая Саловсмак, геній з надрозвиненими півкулями головного мозку та гіпертрофованим его.
Аж тут як Пилип з конопель на сайті з’явився якийсь грайливий сатирик. Пише і вдень, і вночі гуморески, особливо не заморочуючись над тим, чи вляпаються його творіння у вічність, чи обминуть стороною. Шалапутник, одним словом. Куснув трохи її музу в опуклий зад, вказав на спесивий характер і автора, і літгероїв, ще й станцював гопак на якійсь з її нетлінок.
Тьотя в крик: «Як посмів замахнутися щербатою сокирою гумору на брилу таланту?».
Не знав вуйко із села, що це - особа недоторкана, критики недостойна, гумору не розуміє. І поплатився страшно: підмовила майстриня гурточок власних епігонів здійснити акт насилля над горопашним гумористом. З палаючими від праведного гніву очима загнали його в темний і глухий завулок фанатики її творчості та закидали кізяками аж по саму шию.
Я теж хотів її трохи критикнути, але остерігаюся: ця мотрона може й мене забризкати нечистотами. Подумав трохи і вирішив обійти стороною цю слизьку тему. Хай пише що хоче і кому хоче. Від лиха подалі воно якось спокійніше. А відучора і її листування перестало мені приходити, тож душа моя звільнилася від тягаря чужих таємниць.
Настрій поліпшився, день сьогодні сонячний, теплий, обіцяють невеличкий дощик. Тож надвечір побіжу на річку карасиків наловити. А ви, шановні, якщо не спиться - читайте Аглаю Саловсмак, але недовго, і нечасто. Бо побічний ефект занадто потужний. Жінки вас тоді з дому виженуть.
Все, прийшов кум з сулією «святої води» за халявою, кличе на рибалку. Якщо хочте – приєднуйтеся, я у лозах над річкою ще одну пляшку приховав – всім вистачить. То що - йдете з нами?
23.05.2019р.
Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої і… благополучно заснув. Там такі мовні викрутаси закодовані, така гуща маловживаних слів та неологізмів, що щелепи самі роззявляються аби позіхнути.
Читав якось лекцію з квантової механіки студентам в університеті, коли дійшов до квантової заплутаності та почав розжовувати елементарні речі лопуцькам, то половина молоді поснула. Отака от «слонова хвороба» нападає і на читачів «Пихокардії». Повірте, ця важка як цеглина книга – найкращий рецепт від безсоння, сміливо розгортайте на будь-якій сторінці і - вперед!
Ще одну капость примітив після чтива цього фоліанта: жінка перестає цікавити. А оце вже диверсія, за таке можна і до суду притягнути. Бо це вже не поезія, а психотропна зброя для знищення роду людського. А нас, українців, і так меншає, новий Президент навряд чи кардинально поліпшить рівень народжуваності в країні, оскільки вся його потенція розхлюпалася на виборчу кампанію, в результаті якої у владні коридори сповзається голодна до готівки безідейна молодь.
Пробував я інший - творчий підхід до опанування її письмацького вантажу: почав читати її творіння з ліва на право, книжку перевернув уверх ногами та почав одразу з кінця. І, о диво! – справа пішла веселіше! Там такі мовні дива можна здибати – аж дух захоплює! Це вам не банальний Булгаківський АБИРВАЛГ з «Собачого серця». Чого варте слово «ЙИНЧУБЬЛЕВ»? Звучить майже як Чингачгук, правда ж? Ох і потужно! Або АВИЛГ! Ну це вже просто позаземна симфонія, а не слово!
Ось такий спосіб прочитання виявився набагато цікавішим – стільки алюзій з’явилося незвичайних! А фантазія узагалі почала розвиватися бурхливими темпами: кожне слово – новий образ, неповторний; кожний вираз – як постріл з гаубиці - убиває наповал. Так зараз тільки в Полтаві пишуть. І ще на Борщагівці. Наче.
Є одна деталь, яка псує позитивну дію цієї фундаментальної праці: геній оригінально спілкується зі своїми колегами у групах: під публікацією іншого майстра виставляє одразу п'ять своїх. А то й десять. Коментар до твору початківця неодмінно розпочинається словами: «Я про таке уже писала років з десять тому і набагато майстерніше. Ось приклад…» .
І не приведи Господи зробити зауваження, що у людини є власна точка зору! Отримаєш одразу кулеметну чергу аргументів на кшталт: «Я знаю всі слова! Я пишу все без редактора! Я стала грамотною одразу як зіп'ялася на ноги! А ти, селючка, не вимивши рук після доїння кози, біжиш мені тут давати поради!»
До аргументів на власну користь неодмінно доточуються цитати великих світу цього, а саме «Бевзям не місце в літературі», «Кинь ручку, бовдуре, читай моє», «Слухай що я кажу!»… ну і так далі, і таке подібне.
З якогось дива на мою електронну адресу почало приходити її листування з певними майстрами. Мабуть, автоматична розсилка десь збоїть. Ох і дивні речі мені потрапили на очі! Хоча загалом тема одна: у мене - цяця, а от у того майстра – кака, той – бовдур, у того - немає смаку, і взагалі, увесь сайт – суцільна графоманія. Якби не я, то нічого й читати.
Ось така вона – Аглая Саловсмак, геній з надрозвиненими півкулями головного мозку та гіпертрофованим его.
Аж тут як Пилип з конопель на сайті з’явився якийсь грайливий сатирик. Пише і вдень, і вночі гуморески, особливо не заморочуючись над тим, чи вляпаються його творіння у вічність, чи обминуть стороною. Шалапутник, одним словом. Куснув трохи її музу в опуклий зад, вказав на спесивий характер і автора, і літгероїв, ще й станцював гопак на якійсь з її нетлінок.
Тьотя в крик: «Як посмів замахнутися щербатою сокирою гумору на брилу таланту?».
Не знав вуйко із села, що це - особа недоторкана, критики недостойна, гумору не розуміє. І поплатився страшно: підмовила майстриня гурточок власних епігонів здійснити акт насилля над горопашним гумористом. З палаючими від праведного гніву очима загнали його в темний і глухий завулок фанатики її творчості та закидали кізяками аж по саму шию.
Я теж хотів її трохи критикнути, але остерігаюся: ця мотрона може й мене забризкати нечистотами. Подумав трохи і вирішив обійти стороною цю слизьку тему. Хай пише що хоче і кому хоче. Від лиха подалі воно якось спокійніше. А відучора і її листування перестало мені приходити, тож душа моя звільнилася від тягаря чужих таємниць.
Настрій поліпшився, день сьогодні сонячний, теплий, обіцяють невеличкий дощик. Тож надвечір побіжу на річку карасиків наловити. А ви, шановні, якщо не спиться - читайте Аглаю Саловсмак, але недовго, і нечасто. Бо побічний ефект занадто потужний. Жінки вас тоді з дому виженуть.
Все, прийшов кум з сулією «святої води» за халявою, кличе на рибалку. Якщо хочте – приєднуйтеся, я у лозах над річкою ще одну пляшку приховав – всім вистачить. То що - йдете з нами?
23.05.2019р.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію