ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.11.20 13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.

По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,

Ігор Терен
2026.11.20 12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!

***
Малоросійців зомбувати просто

Юрій Гундарів
2026.11.20 10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…

Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!

Віктор Кучерук
2026.11.20 05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав

С М
2026.11.19 23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань

Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий

хома дідим
2026.11.19 22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші

В Горова Леся
2026.11.19 22:24
Розриває тишу ранню криками
Птаха, ніби воду каламутить —
Так безглуздо.
Куширями сплутані спокути
Майже занімілі та забуті,
Тануть поміж тінями безликими,
В мулі грузнуть.

Ольга Береза
2026.11.19 17:18
Лиш, прошу, не розказуй мені про війну,
бо війна — то не гасла, а кров, глина й порох.
Ані те, як з донецьких доріг я прийду,
залишивши в бою половину опори.

Чи як свист небосхил на шматки розтинав,
де вогонь, побратими, окопи і вибух…
Як за кожни

Ольга Олеандра
2026.11.19 16:18
Давай перепишемо сенси, видалимо з них поверховість.
Потім приберемо шаблонність. Натомість… натомість
додамо у них ніжність – легеньку, наче пір’їну, що лягла на поверхню ставка.
Моя ніжність до тебе саме така.

А ще додамо обережність, щоб вітер, к

Артур Курдіновський
2026.11.19 16:11
Все затихло, замовкло у снах листопада...
Тільки сірі світанки та дні мовчазні
Нагадають, якими були навесні
Почуття та листи. Знову зайва порада
Заглушає тонкі солов'їні рулади...
У дворі вже давно поміняли паркан.
Все за ним тепер видно. Ніяких о

Борис Костиря
2026.11.19 13:22
О, як важливо вчасно відійти
Від суєти, марноти, часоплину!
Лиш тільки так ти досягнеш мети
І будеш вільним, мов незламна глина.

Я залишаю сцену у той час,
Коли вручають ордени й медалі,
І йду у ліс, де мій вогонь не згас

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Сушко (1969) / Проза

 Давай вип'ємо, бо одвикнемо!
З’явилася у нас на сайті химерна пані: вірші пише. І не просто вірші, а ВІРШІ! Сама про себе нашкребла резюме: ікона стилю! Взірець вишуканості! Естетичний ляпас несмаку товпи!
Почитав увечері на сон грядущий її нетлінки, дійшов до сторінки надцятої і… благополучно заснув. Там такі мовні викрутаси закодовані, така гуща маловживаних слів та неологізмів, що щелепи самі роззявляються аби позіхнути.
Читав якось лекцію з квантової механіки студентам в університеті, коли дійшов до квантової заплутаності та почав розжовувати елементарні речі лопуцькам, то половина молоді поснула. Отака от «слонова хвороба» нападає і на читачів «Пихокардії». Повірте, ця важка як цеглина книга – найкращий рецепт від безсоння, сміливо розгортайте на будь-якій сторінці і - вперед!
Ще одну капость примітив після чтива цього фоліанта: жінка перестає цікавити. А оце вже диверсія, за таке можна і до суду притягнути. Бо це вже не поезія, а психотропна зброя для знищення роду людського. А нас, українців, і так меншає, новий Президент навряд чи кардинально поліпшить рівень народжуваності в країні, оскільки вся його потенція розхлюпалася на виборчу кампанію, в результаті якої у владні коридори сповзається голодна до готівки безідейна молодь.
Пробував я інший - творчий підхід до опанування її письмацького вантажу: почав читати її творіння з ліва на право, книжку перевернув уверх ногами та почав одразу з кінця. І, о диво! – справа пішла веселіше! Там такі мовні дива можна здибати – аж дух захоплює! Це вам не банальний Булгаківський АБИРВАЛГ з «Собачого серця». Чого варте слово «ЙИНЧУБЬЛЕВ»? Звучить майже як Чингачгук, правда ж? Ох і потужно! Або АВИЛГ! Ну це вже просто позаземна симфонія, а не слово!
Ось такий спосіб прочитання виявився набагато цікавішим – стільки алюзій з’явилося незвичайних! А фантазія узагалі почала розвиватися бурхливими темпами: кожне слово – новий образ, неповторний; кожний вираз – як постріл з гаубиці - убиває наповал. Так зараз тільки в Полтаві пишуть. І ще на Борщагівці. Наче.
Є одна деталь, яка псує позитивну дію цієї фундаментальної праці: геній оригінально спілкується зі своїми колегами у групах: під публікацією іншого майстра виставляє одразу п'ять своїх. А то й десять. Коментар до твору початківця неодмінно розпочинається словами: «Я про таке уже писала років з десять тому і набагато майстерніше. Ось приклад…» .
І не приведи Господи зробити зауваження, що у людини є власна точка зору! Отримаєш одразу кулеметну чергу аргументів на кшталт: «Я знаю всі слова! Я пишу все без редактора! Я стала грамотною одразу як зіп'ялася на ноги! А ти, селючка, не вимивши рук після доїння кози, біжиш мені тут давати поради!»
До аргументів на власну користь неодмінно доточуються цитати великих світу цього, а саме «Бевзям не місце в літературі», «Кинь ручку, бовдуре, читай моє», «Слухай що я кажу!»… ну і так далі, і таке подібне.
З якогось дива на мою електронну адресу почало приходити її листування з певними майстрами. Мабуть, автоматична розсилка десь збоїть. Ох і дивні речі мені потрапили на очі! Хоча загалом тема одна: у мене - цяця, а от у того майстра – кака, той – бовдур, у того - немає смаку, і взагалі, увесь сайт – суцільна графоманія. Якби не я, то нічого й читати.
Ось така вона – Аглая Саловсмак, геній з надрозвиненими півкулями головного мозку та гіпертрофованим его.
Аж тут як Пилип з конопель на сайті з’явився якийсь грайливий сатирик. Пише і вдень, і вночі гуморески, особливо не заморочуючись над тим, чи вляпаються його творіння у вічність, чи обминуть стороною. Шалапутник, одним словом. Куснув трохи її музу в опуклий зад, вказав на спесивий характер і автора, і літгероїв, ще й станцював гопак на якійсь з її нетлінок.
Тьотя в крик: «Як посмів замахнутися щербатою сокирою гумору на брилу таланту?».
Не знав вуйко із села, що це - особа недоторкана, критики недостойна, гумору не розуміє. І поплатився страшно: підмовила майстриня гурточок власних епігонів здійснити акт насилля над горопашним гумористом. З палаючими від праведного гніву очима загнали його в темний і глухий завулок фанатики її творчості та закидали кізяками аж по саму шию.
Я теж хотів її трохи критикнути, але остерігаюся: ця мотрона може й мене забризкати нечистотами. Подумав трохи і вирішив обійти стороною цю слизьку тему. Хай пише що хоче і кому хоче. Від лиха подалі воно якось спокійніше. А відучора і її листування перестало мені приходити, тож душа моя звільнилася від тягаря чужих таємниць.
Настрій поліпшився, день сьогодні сонячний, теплий, обіцяють невеличкий дощик. Тож надвечір побіжу на річку карасиків наловити. А ви, шановні, якщо не спиться - читайте Аглаю Саловсмак, але недовго, і нечасто. Бо побічний ефект занадто потужний. Жінки вас тоді з дому виженуть.
Все, прийшов кум з сулією «святої води» за халявою, кличе на рибалку. Якщо хочте – приєднуйтеся, я у лозах над річкою ще одну пляшку приховав – всім вистачить. То що - йдете з нами?

23.05.2019р.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2019-05-23 07:10:24
Переглядів сторінки твору 1072
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (4.942 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.283 / 5.84)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.11.11 17:14
Автор у цю хвилину відсутній