ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це джерела,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Жорж Дикий (1961) /
Критика | Аналітика
Андеграунд як є.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Андеграунд як є.
Зауважу, що на цю тему вже було промовлене Слово, потім Друге..., - на ПМ воно було таким:
"...Андеграунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, класицизму, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеграунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду", який можна трактувати і в рамках англійського терміну для позначення хоралу. І питання не в тому, наскільки серйозним є таке культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння"), майже європейського UNDEGROUND (світові корифеї, наприклад скульптор Шамякін) іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через АНДЕГРАУНДНЕ дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість (тут нам сайтовим індикатором служить ЖОРЖ ДИКИЙ), і до екстремальних проявів нищівного бунтарства АНДЕ_REVOLUTION. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння"...
Проминули певні часові Самвидав виміри і постало питання: а далі що?
Андеграунд є чи минув? А як є, то який він?
Як розрізнити, де є "граунд", а де - андеграунд?
Для мене, Жоржа Дикого, класичним маніфестом андеграунду є казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка з сірниками".
Кожен крихітний сірник на мить спалахує теплом потаємних мрій, щоб за мить загаснути, обпікаючи пальці. І знову довкола холодна зимова байдужість світу огортає тебе як мале беззахисне дівчатко - найвищий символ всесвітньої вразливості. Ми всі однаково вразливі перед всеохоплюючою жорстокістю Вічності. Тільки одні добровільно підчиняють себе цій фатальності, а інші - ні. Вони бунтують і приходять в андеграунд, щоби колись піти і звідси під три чорти кудись інде.
"...Андеграунд не являє собою звичної філософсько-мистецької системи, на кшталт тієї ж готики, неоготики, бароко, необароко, класицизму, модернізму ... Є явищем динамічним, схожим, наприклад, на фемінізм, але зі своєю сферою прикладання зусиль. Тобто, андеграунд містить в собі суто свої концепції, направлені "проти" (для фемінізму проти сучасної "чоловічої" цивілізації) "сучасної" культ.традиції, а точніше, проти її визнаного "граунду", який можна трактувати і в рамках англійського терміну для позначення хоралу. І питання не в тому, наскільки серйозним є таке культурне протистояння, а в тому, що воно існує і достатньо в широкому спектрі - від майже інтелігентного ( означення - від "розуміння"), майже європейського UNDEGROUND (світові корифеї, наприклад скульптор Шамякін) іронізування тих інтелектуалів, що не знайшли (як правило, поки що) ситого місця; через АНДЕГРАУНДНЕ дошкульне єхидство заперечення, частіше цинічне й поверхневе, різноманітних майже "асоціальних типів", вічно незадоволених чи вже махнувших рукою на свою житєйську невлаштованість (тут нам сайтовим індикатором служить ЖОРЖ ДИКИЙ), і до екстремальних проявів нищівного бунтарства АНДЕ_REVOLUTION. Останнє взагалі характерне "молодому сприйняттю" дійсності. Хто ж в юності не є революціонером? Раз у цьому світі не видно приємного місця для себе, значить світ потрібно негайно трансформувати... І, зову ж таки, зауважу, - річ не в тім, що "діти" можуть помилятися, а в одвічній реальності цього "контркультурного" протистояння"...
Проминули певні часові Самвидав виміри і постало питання: а далі що?
Андеграунд є чи минув? А як є, то який він?
Як розрізнити, де є "граунд", а де - андеграунд?
Для мене, Жоржа Дикого, класичним маніфестом андеграунду є казка Ганса-Християна Андерсена "Дівчинка з сірниками".
Кожен крихітний сірник на мить спалахує теплом потаємних мрій, щоб за мить загаснути, обпікаючи пальці. І знову довкола холодна зимова байдужість світу огортає тебе як мале беззахисне дівчатко - найвищий символ всесвітньої вразливості. Ми всі однаково вразливі перед всеохоплюючою жорстокістю Вічності. Тільки одні добровільно підчиняють себе цій фатальності, а інші - ні. Вони бунтують і приходять в андеграунд, щоби колись піти і звідси під три чорти кудись інде.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Що таке андеграундДивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.257 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.257 seconds