ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.13
15:12
Що відбувається у світі?
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
І виворіт реальності, і зовні
пронизує шалений вітер,
на жаль, багато розвелося довбнів.
Зійшли із розуму від принди
і сліпої влади. Злочинна дія:
встромили ніж у тишу. Кривда
розгулює кривавим буревієм.
2026.10.13
14:44
Він прокидався в лісі,
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
у покинутому будинку
і дивився у туманну даль,
виглядаючи майбутнє
чи нових, небачених потвор
і привидів минулого.
Він жив у своєму
гармонійному світі.
2026.10.13
10:46
Де ви, герої діорами
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
і показухи у бою
шкільної давньої програми,
кого немає у строю
із тими, що ідуть за нами?
Нехай поетам ріже слух
така метафора, незвична
на звук для музикальних вух.
2026.10.13
10:06
У Баден-Бадені москалики* й цикади,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
Та я про те не знаю до пуття,
Шукаю гуглом світові принади,
Для бестіарію надземного життя.
Уважні ще чорніючі зіниці,
Що не лякаються осінньої сльоти -
Гасають ровери, літають повз синиці,
2026.10.13
07:35
Знову осінь: дощ і сирість,
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
І принишклий голий сад, -
І синоптиків нещирість
У прогнозах невпопад.
Знову осінь: жаль і смуток,
І на серці гіркота,
Бо не змінює маршруту
Непотрібна самота.
2026.10.12
22:04
у кращому разі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
це нічого не означає
сонце сідає
запломенівши на мить
шибками
при цій пасторалі
не хочеться думати
що воно далі
2026.10.12
17:23
Наступний дубль? . .
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
Окей!
Ти кажеш, хочу революції
Ну, розумієш
Усім кортить міняти світ
Мовляв, за цим є еволюція
2026.10.12
15:28
Жовтень ступає у шовкових шатах,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
Золото сипле на плечі садів,
Літо згорнулось у хмарах крилатих –
Кутає шепіт у тінь берегів.
Світло і смуток – сестри єдині,
В серці злилися в мажорний акорд,
Тиша приходить, як сповідь людини,
2026.10.12
12:23
Я іду в елегійнім тумані
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
Повз надгробки забутих віків,
Крізь минулі епохи й обмани,
Крізь могутність запеклих замків.
У тумані мелодія чула
Озоветься із далі часів.
Прозвучить, наче флейта, минуле
Крізь граніт і Харона заплив.
2026.10.12
10:02
Пам’ятаю тебе, абрикосовий дух серед липня,
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
Як тремтіло на протязі діло натруджених рук —
Левітація літом завжди буде смерті подібна,
Ніби дощ середмістя у збурений Бург чи НЕбург…
Ну і хай! Смерть раптова і ходить щоденно за нами,
Наче місяць з-за
2026.10.12
06:18
Щуляться під вітром осокори,
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
Осінь тче із листя килими, -
Ти мовчиш, то знову щось говориш
Про стрімке наближення зими.
Ось вона завіє всі дороги,
Землю заховає в білий сніг, -
Тільки осокори чорноногі
Будуть чатувати сум доріг.
2026.10.11
23:17
Не на жарт розкис маслюк:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
час пливе, а він — малюк.
Не росте вже котрий день.
Всі глузують, навіть пень.
Співчуває лиш сорока,
що сліпа на ліве око:
2026.10.11
22:15
часу дрібязок все що лишилося
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
змарнувати його нарешті
ми зійшлися і розійшлися ми
в розподіленій цій мережі
всяк за своїми снами і віршами
небажаннями снів і віршів
недовірив і недовірився
недорадив
2026.10.11
18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од
2026.10.11
16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка?
Ні, це не о
2026.10.11
16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.
Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пленери
*
день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті
щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки
окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна
ще невимовностей безплідно~тлінних & ласкаво байдужих тих
трохи північний вітер
поруч зовсім кудись ліворуч само главне карти і сємочки
концептуально провідчутний фреґренс соку сливкового натще & травень, травень
*
дєтішкі сурікова ~
хтозна, чи буде з того щось, навряд найскоріше
знач, час перепихнутися з гарячою їжею
детальки суттєві~мало, спам контра спем, уголос замовчане у верлібрі
& хвилі шурхоту від проспекту там само ліворуч
& перехожі люде котрі щось мугикають на свої прозові смартфони
& вітер переплітає оце всяко все
& письмена претендують на роль mise-en-scène, тому що вони знічев’я такі
*
літо знаєш от-от, весна банкротує, музикуючи лямінорно
всесвіт пружним кроком, дахи як їм завгодно сповзають & сонце проблискує неабияк
одне слово, пензлюй ти з етюдником та й на пленер, бейб
через хрущоби пенсіонери з яких срають смітять під себе по лавочках під під’їздами
або псевдокласичний псевдокласицизм, щось хотіли ми тут нічóго
прогулюючи пари, почитуючи романтику пруссацьку
пити бозна з ким & за що, переоцінюючи несхвалення
убивство відчуттів заради не містить сенсу
хіба себе убивати й навіщо
& славетний ерос танатосович посміхається час від часу штовхаючись поміж нами
акварелі—пастелі—олії
*
нагло проповзає херня котрою займавсь по життю, або навіть—намагався нею займатися
поторочі в дорозі просто за рогом, суть нагадувачі, тільки от про що
народ тягне воду в бутлях & пиво в каністрах вжеж кудись ліворуч там
пішакуюча аліса, вчепивши брилика реквізитного, косить під інженю
чи яка сублімація знову для неї—білий кріль—березневий заяць—чеширський чіз—
не в змозі діяти яксь & вдіяти небудь-що
за рамками раціо, відсьогодні отримуючи оновлення вебсторінки edgar degas art
& тобі фіцджеральдівщино так само шалом
скрадається надвечір’я, в його вічах злотий картонний картон & ти сам, навіть не крапка ніде—
нікуди—нізвідки——
при надвечірнім картоні, у примиренні зі собою, хай на хвилину би
*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пленери
*
день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті
щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки
окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна
ще невимовностей безплідно~тлінних & ласкаво байдужих тих
трохи північний вітер
поруч зовсім кудись ліворуч само главне карти і сємочки
концептуально провідчутний фреґренс соку сливкового натще & травень, травень
*
дєтішкі сурікова ~
хтозна, чи буде з того щось, навряд найскоріше
знач, час перепихнутися з гарячою їжею
детальки суттєві~мало, спам контра спем, уголос замовчане у верлібрі
& хвилі шурхоту від проспекту там само ліворуч
& перехожі люде котрі щось мугикають на свої прозові смартфони
& вітер переплітає оце всяко все
& письмена претендують на роль mise-en-scène, тому що вони знічев’я такі
*
літо знаєш от-от, весна банкротує, музикуючи лямінорно
всесвіт пружним кроком, дахи як їм завгодно сповзають & сонце проблискує неабияк
одне слово, пензлюй ти з етюдником та й на пленер, бейб
через хрущоби пенсіонери з яких
або псевдокласичний псевдокласицизм, щось хотіли ми тут нічóго
прогулюючи пари, почитуючи романтику пруссацьку
пити бозна з ким & за що, переоцінюючи несхвалення
убивство відчуттів заради не містить сенсу
хіба себе убивати й навіщо
& славетний ерос танатосович посміхається час від часу штовхаючись поміж нами
акварелі—пастелі—олії
*
нагло проповзає херня котрою займавсь по життю, або навіть—намагався нею займатися
поторочі в дорозі просто за рогом, суть нагадувачі, тільки от про що
народ тягне воду в бутлях & пиво в каністрах вжеж кудись ліворуч там
пішакуюча аліса, вчепивши брилика реквізитного, косить під інженю
чи яка сублімація знову для неї—білий кріль—березневий заяць—чеширський чіз—
не в змозі діяти яксь & вдіяти небудь-що
за рамками раціо, відсьогодні отримуючи оновлення вебсторінки edgar degas art
& тобі фіцджеральдівщино так само шалом
скрадається надвечір’я, в його вічах злотий картонний картон & ти сам, навіть не крапка ніде—
нікуди—нізвідки——
при надвечірнім картоні, у примиренні зі собою, хай на хвилину би
*
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1019 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1019 seconds