Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.08
00:02
Вранці протер очі заспаний день,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
кинув бузку у кватирку кімнати.
Кава гірка... на столі де-не-де
крихти сухі від пахучої м'яти.
Меблі старі, як божественний світ,
бра посивіло, мов бабчині скроні.
В рамці над ліжком увесь її рід,
2025.12.07
22:20
Заборонений плід закотився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
Ген далеко під саме буття.
Разом з ним цілий світ завалився
В повний хаос без сліз каяття.
Заборонений плід надкусився
У найбільш несприятливу мить.
І потік навіжений полився
2025.12.07
22:16
Ішов чумак ще бідніший,
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
Аніж перше з дому вийшов,-
Ані соли, ні тарані,
Одні тільки штани рвані,
Тільки латана свитина
Та порожняя торбина.
“Де твої, чумаче, воли?
Чом вертаєшся ти голий?
2025.12.07
22:02
Потребність спокою зросла…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
Усиновилась до потреби.
Чомусь, за зверненням козла,
Прийшла і всілась позад себе…
Широка спина… обрій зник
Ну а про пастбище окремо…
Не про морське і чайок крик
І не проте, як вовчик-демон…
2025.12.07
19:04
твою поезію я глибоко шаную і ціню,
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
твого таланту поціновувач я й шанувальник!
Тому пришли мені свою світлину в жанрі "ню",
А сильно комплексуєш - то вдягни купальник...
2025.12.07
18:01
Уроки лінь робити, купа всього у Сашка.
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
Домашня вправа з мови знов чомусь важка.
Надумався спитати в свого братика Іллі:
- Що означає «наступати на оті ж граблі?»
Та брат лиш посміявсь: - Учися сам. Нема дурних.
Дзвони до друзів. Хай тобі пояснюють в
2025.12.07
12:23
Збирається вже в хмари вороння,
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
На падалі готове жирувати.
Уже недовго москалям чекати,
Вже скоро стрілки Смути задзвенять
І встане над Московією дим,
І ріки крові потечуть до моря.
Уже ударить грім розплати скоро
Та стукатиме Смерть у кожен дім.
2025.12.07
08:06
Я плела тобі віночок
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
не на смерть, моя дитино.
Підірвався мій синочок
в міннім полі на машині.
Відірвало: руки, ноги,
під Покровськом гострим лезом.
Кров'ю син кропив дороги —
2025.12.07
06:13
Укрившись вогкою землею
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
Опісля вибуху, - лежав
Безсилий вилізти з-під неї,
Через серйозність клятих травм.
Лише стогнав несамовито
І сам себе щомить жалів
За те, що мало зміг прожити
На щастям зрадженій землі...
2025.12.07
04:57
Володимиру Діброві
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
О де ви, милі серцю покритки
та ніжні тонкосльозі байстрюки! -
гукаю в небо відчайдушним покриком
і роззираюся довкола з-під руки.
Нема. Нема. Невже повимирали ви,
2025.12.06
22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.
Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,
2025.12.06
15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний.
«Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з
2025.12.06
05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сонце Місяць /
Проза
пленери
*
день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті
щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки
окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна
ще невимовностей безплідно~тлінних & ласкаво байдужих тих
трохи північний вітер
поруч зовсім кудись ліворуч само главне карти і сємочки
концептуально провідчутний фреґренс соку сливкового натще & травень, травень
*
дєтішкі сурікова ~
хтозна, чи буде з того щось, навряд найскоріше
знач, час перепихнутися з гарячою їжею
детальки суттєві~мало, спам контра спем, уголос замовчане у верлібрі
& хвилі шурхоту від проспекту там само ліворуч
& перехожі люде котрі щось мугикають на свої прозові смартфони
& вітер переплітає оце всяко все
& письмена претендують на роль mise-en-scène, тому що вони знічев’я такі
*
літо знаєш от-от, весна банкротує, музикуючи лямінорно
всесвіт пружним кроком, дахи як їм завгодно сповзають & сонце проблискує неабияк
одне слово, пензлюй ти з етюдником та й на пленер, бейб
через хрущоби пенсіонери з яких срають смітять під себе по лавочках під під’їздами
або псевдокласичний псевдокласицизм, щось хотіли ми тут нічóго
прогулюючи пари, почитуючи романтику пруссацьку
пити бозна з ким & за що, переоцінюючи несхвалення
убивство відчуттів заради не містить сенсу
хіба себе убивати й навіщо
& славетний ерос танатосович посміхається час від часу штовхаючись поміж нами
акварелі—пастелі—олії
*
нагло проповзає херня котрою займавсь по життю, або навіть—намагався нею займатися
поторочі в дорозі просто за рогом, суть нагадувачі, тільки от про що
народ тягне воду в бутлях & пиво в каністрах вжеж кудись ліворуч там
пішакуюча аліса, вчепивши брилика реквізитного, косить під інженю
чи яка сублімація знову для неї—білий кріль—березневий заяць—чеширський чіз—
не в змозі діяти яксь & вдіяти небудь-що
за рамками раціо, відсьогодні отримуючи оновлення вебсторінки edgar degas art
& тобі фіцджеральдівщино так само шалом
скрадається надвечір’я, в його вічах злотий картонний картон & ти сам, навіть не крапка ніде—
нікуди—нізвідки——
при надвечірнім картоні, у примиренні зі собою, хай на хвилину би
*
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
пленери
*
день був, чого би не відмічалося & господь відпочивав, урешті
щонайменше, буяли трави & терни, при них релаксово свистали пташки
окраєм всякого, паруюча кава, свіжа пачка цигарок маршал павер, спокусливо тактильна
ще невимовностей безплідно~тлінних & ласкаво байдужих тих
трохи північний вітер
поруч зовсім кудись ліворуч само главне карти і сємочки
концептуально провідчутний фреґренс соку сливкового натще & травень, травень
*
дєтішкі сурікова ~
хтозна, чи буде з того щось, навряд найскоріше
знач, час перепихнутися з гарячою їжею
детальки суттєві~мало, спам контра спем, уголос замовчане у верлібрі
& хвилі шурхоту від проспекту там само ліворуч
& перехожі люде котрі щось мугикають на свої прозові смартфони
& вітер переплітає оце всяко все
& письмена претендують на роль mise-en-scène, тому що вони знічев’я такі
*
літо знаєш от-от, весна банкротує, музикуючи лямінорно
всесвіт пружним кроком, дахи як їм завгодно сповзають & сонце проблискує неабияк
одне слово, пензлюй ти з етюдником та й на пленер, бейб
через хрущоби пенсіонери з яких
або псевдокласичний псевдокласицизм, щось хотіли ми тут нічóго
прогулюючи пари, почитуючи романтику пруссацьку
пити бозна з ким & за що, переоцінюючи несхвалення
убивство відчуттів заради не містить сенсу
хіба себе убивати й навіщо
& славетний ерос танатосович посміхається час від часу штовхаючись поміж нами
акварелі—пастелі—олії
*
нагло проповзає херня котрою займавсь по життю, або навіть—намагався нею займатися
поторочі в дорозі просто за рогом, суть нагадувачі, тільки от про що
народ тягне воду в бутлях & пиво в каністрах вжеж кудись ліворуч там
пішакуюча аліса, вчепивши брилика реквізитного, косить під інженю
чи яка сублімація знову для неї—білий кріль—березневий заяць—чеширський чіз—
не в змозі діяти яксь & вдіяти небудь-що
за рамками раціо, відсьогодні отримуючи оновлення вебсторінки edgar degas art
& тобі фіцджеральдівщино так само шалом
скрадається надвечір’я, в його вічах злотий картонний картон & ти сам, навіть не крапка ніде—
нікуди—нізвідки——
при надвечірнім картоні, у примиренні зі собою, хай на хвилину би
*
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
