Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.21
09:21
Осені прощальної мотив
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
нотами сумними у етері.
Він мене так легко відпустив,
ніби мріяв сам закрити двері.
Різко безпорадну відірвав
від грудей своїх на теплім ложі,
хоч вагомих не було підстав
2025.11.21
02:48
Димок мисливського багаття
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
Серед осінньої імли...
Згадаймо, хто живий ще, браття,
Як ми щасливими були!
Тісніше наше дружне коло,
Та всіх до нього не збереш:
Не стало Смоляра Миколи,
2025.11.20
22:08
Я іду у широкім роздоллі,
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
В чистім полі без тіні меча.
І поламані, згублені долі
Запалають, немовби свіча.
Я іду у широкім роздоллі.
Хоч кричи у безмежність віків,
Не відкриє криваві долоні
2025.11.20
21:46
Прем’єр угорський Орбан заграє
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
Постійно з москалями. Мутить воду,
Щоби завдати Україні шкоди:
Європа вчасно поміч не дає.
З ним зрозуміло, бо таких, як він
Москва багато в світі розплодила.
На чомусь десь, можливо підловила
І в КаДеБе агент іще оди
2025.11.20
21:20
Ой учора ізвечора сталася новина:
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
Зчаровала дівчинонька вдовиного сина.
А як мала чарувати, кликала до хати:
“Зайди, зайди, козаченьку, щось маю сказати!"
Українська народна пісня
Перше ніж сказати своє заповітне,
Запросила козаченька шклянку в
2025.11.20
13:41
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.20
10:40
Хмар білосніжні вузлики
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
Звісили сірі зАв'язки.
Може, то дійство запуску
Ватяних дирижабликів
Під вітродуйну музику?
Так він легенько дмухає -
Листя сухе терасою
2025.11.20
07:42
За рогом тут кіношку
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
Про Бетмена крутили
Як він літає по небесах –
Чому і я не міг би сам?
Придбавши пару крил
Стіною вліз нагору
Майже стрибав у повітря
2025.11.20
00:03
На її повіках чорна сажа,
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
губи й здалеку вульгарні, Васю.
До тієї «самки», як ти кажеш,
жоден кілька років не торкався.
Кривить рот від сорому — дитина
не померла в ній іще донині.
Та хіба нещасна в тому винна,
що в її очах тумани сині?
2025.11.19
22:21
Я йду вночі під дощем
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
крізь ліс. Мені в обличчя
хлище вода, як небесна кара.
Так сторінки історії
вдаряються болючими кинджалами.
Непізнані події
б'ють ляпасами.
Гострими стрілами
2025.11.19
18:50
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,
Котрі роздоюють корів, заплітаю
2025.11.19
17:30
Над прірвою я балансую, а ти
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
все радиш триматись міцніше
за тишу осінню, ціпок самоти,
ліричну мелодію вірша.
Та я неспроможна чіплятись за спів,
бо краще - за небо рахманне;
за лагідну ніжність малинових слів
2025.11.19
13:12
День похмурий. Дощ іде.
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
Не вщухає ні на миті.
Листячко тремтить руде,
Тихим щемом оповите.
Натягнула сивина
Понад світом поволоку.
Непривітна і сумна
2025.11.19
13:01
А пацієнти шостої палати
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
московії і найнятої вати
готові до війни,
та тільки не пани,
а пацієнти шостої палати.
***
А мафії не писані закони
2025.11.19
12:24
А ми теляті довіряли мало,
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
та вірили, – воно кудись веде...
але охляле
язиком злизало,
а (д)ефективне невідомо де.
***
А вибір означає за і проти
2025.11.19
01:27
Не в своїй, не в Палестині,
був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...був Ґолем* і в Чеха глині.
Пишуть в рот йому і нині,
але в нас вже, в Україні.
Хватку маючи звірячу,
ненаситність на нестачу –
це ж за гроші "стіна плачу",
час покаже, мо й пробачу.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"З низів я бачу все" (2008)
КРИВОЗБОЧЕННЯ
Я всього набачився у своєму житті: зрад, підступів, словоблудства і криводушності, отож мене чимось подібним здивувати непросто. Однак дещо мене таки дивує.
Ось і перший приклад. Після якихось літературних заходів, що проводились у Сватовому, сидимо в кафе: В.В. Просін, голова райдержадміністрації, В.С. Честних, голова райради, С.І. Кривонос, редактор райгазети, я, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України, поет Андрій Медведенко та критик Олег Бішарєв. По якійсь чарці Просін мене запитує: «Чому не приймаєте до спілки нашого поета Сергія Кривоноса?». «А він не подавав мені заяви, – відповідаю, – до того ж він уже має квиток міжрегіональної спілки літераторів. Якщо він вийде з останньої, яка не є юридично легітимною, то я зроблю все від мене залежне, аби мій давній підопічний став членом НСПУ».
Серьожа дав тоді привселюдно обіцянку, що вийде з міжрегіональної спілки. І я, повіривши йому, менше ніж за рік вручив Сергію Кривоносу членський квиток НСПУ. Та Сергій обдурив усіх – лишився активним «багнетом» альтернативного (антиукраїнського) літературного утворення, що суперечить статуту НСПУ.
Ще приклад. Той же В.В. Просін, звільняючи посаду редактора райгазети, передав свої повноваження С.І. Кривоносу, усіляко допомагав і редакції, і Сергієві особисто в усьому: давав безкоштовні путівки, дарував недешевий холодильник, усіляко відзначав. І Серьожа неодноразово на словах дякував за це Просіну, писав йому хвалебні оди, спілкувався з ним лише українською, себто державною, мовою.
Та ось… В області та районі відбувся сепаратистський путч-переворот, і «патріот» Серьожа перекинувся на протилежний бік барикад. Спішно перевів справік україномовну газету на російський «язык», підперся ще одним «міжпланетним генієм» Вовою Петрушенком, задушив усе українське як у редакції, так і в літстудії. А крім усього цього почав поливати брудом і колишнього свого друга та благодійника В.В. Просіна. А як же оди-балади?! А де ж проста людська гідність і звичаєва пристойність?! Звідки в потомственого українця Кривоноса взялися антиукраїнська зажерливість, несприйняття українського духу-звичаю на праукраїнській землі?! Що поєднує Кривоноса (хай би вже переписався на Кривоносова!) із шовіністами місцевими, обласними і північно-сусідськими?! Невже ідея?!
Дивуюся, печалюся, відповіді не знаходжу.
2007 – 2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРИВОЗБОЧЕННЯ
Я всього набачився у своєму житті: зрад, підступів, словоблудства і криводушності, отож мене чимось подібним здивувати непросто. Однак дещо мене таки дивує.
Ось і перший приклад. Після якихось літературних заходів, що проводились у Сватовому, сидимо в кафе: В.В. Просін, голова райдержадміністрації, В.С. Честних, голова райради, С.І. Кривонос, редактор райгазети, я, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України, поет Андрій Медведенко та критик Олег Бішарєв. По якійсь чарці Просін мене запитує: «Чому не приймаєте до спілки нашого поета Сергія Кривоноса?». «А він не подавав мені заяви, – відповідаю, – до того ж він уже має квиток міжрегіональної спілки літераторів. Якщо він вийде з останньої, яка не є юридично легітимною, то я зроблю все від мене залежне, аби мій давній підопічний став членом НСПУ».
Серьожа дав тоді привселюдно обіцянку, що вийде з міжрегіональної спілки. І я, повіривши йому, менше ніж за рік вручив Сергію Кривоносу членський квиток НСПУ. Та Сергій обдурив усіх – лишився активним «багнетом» альтернативного (антиукраїнського) літературного утворення, що суперечить статуту НСПУ.
Ще приклад. Той же В.В. Просін, звільняючи посаду редактора райгазети, передав свої повноваження С.І. Кривоносу, усіляко допомагав і редакції, і Сергієві особисто в усьому: давав безкоштовні путівки, дарував недешевий холодильник, усіляко відзначав. І Серьожа неодноразово на словах дякував за це Просіну, писав йому хвалебні оди, спілкувався з ним лише українською, себто державною, мовою.
Та ось… В області та районі відбувся сепаратистський путч-переворот, і «патріот» Серьожа перекинувся на протилежний бік барикад. Спішно перевів справік україномовну газету на російський «язык», підперся ще одним «міжпланетним генієм» Вовою Петрушенком, задушив усе українське як у редакції, так і в літстудії. А крім усього цього почав поливати брудом і колишнього свого друга та благодійника В.В. Просіна. А як же оди-балади?! А де ж проста людська гідність і звичаєва пристойність?! Звідки в потомственого українця Кривоноса взялися антиукраїнська зажерливість, несприйняття українського духу-звичаю на праукраїнській землі?! Що поєднує Кривоноса (хай би вже переписався на Кривоносова!) із шовіністами місцевими, обласними і північно-сусідськими?! Невже ідея?!
Дивуюся, печалюся, відповіді не знаходжу.
2007 – 2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
