Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.20
20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.
Це була зима грудневих тижнів
З холодом сердечних потрясінь,
Гірша, ніж були позаторішні,
2026.04.20
20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.
Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.
2026.04.20
17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні
2026.04.20
17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2026.04.20
17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.
А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,
2026.04.20
15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.
Долинають образи трмвожні,
2026.04.20
10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
В дальнім полі любонька
жде мене,
а вже сходить сонечко
весняне,
обрій світлом сяючим
залило...
2026.04.20
09:27
Сум…
Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці.
Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!».
Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
2026.04.19
23:17
Насипана Юрку могила*
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
колись, багато літ тому,
але і досі в ній та сила,
що Бог послав тоді йому.
Тож хочу жити в тій країні
де весь народ – одна сім’я,
в козацькому зростать корінні,
2026.04.19
22:59
Вона умовчує тайноти -
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
вино немов
у часі вистояне в гротах -
якось бо мо'....
бо може мить прийде дозріла -
хтось надіп'є
на смак терпке, з дубових діжок,
вино оте.
2026.04.19
21:41
Мій друг питав мене
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
Де він бував
Куди потрапив?
Я казав, його звільнили
Ділитися зі світом жартами
Так, ніби він створив ореол
Я чув, як його радість плине
2026.04.19
21:32
Нескінченні, тривалі дощі
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
І сльота, ніби магма мовчання.
Так вода досягає душі
У бездушнім німім проминанні.
Так вода досягає єства,
Найсвятіших основ і законів.
І народиться думка жива
2026.04.19
18:56
Сакура біла розквітла!
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.
Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —
Світло зробилось і чисто.
Звуки і запахи квітня
легко котились крізь місто.
Ей, зупинись незнайомцю
і охмілій з її світла.
Місто скорилося сонцю —
2026.04.19
17:21
Вона завітала під час вересневих дощів,
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
Коли все свистіло й жбурляло під ламаним дахом.
Чим міг пригостити її я в квартирі своїй?
Вином молодим та густим обліпиховим чаєм.
Вона не просила ніколи мене ні про що,
Дивилась в вікно, як стікають потока
2026.04.19
17:19
Над рікою туман висить.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
Промайне, може, часом тінь.
Чи то птах який пролетить,
Чи то форкне в тумані кінь.
Попід верби вогонь горить,
Хтось багаття в траві розклав.
Дим в тумані не розрізнить.
Мабуть, хтось на спочинок став.
2026.04.19
17:13
Найбільша країна виявилася тупо найширшою.
Дебіл таки добився свого - його добили.
Любов до ближнього реклами не потребує.
Якби правда не була гіркою, на неї перестали б звертати увагу.
Золота середина добряче підгнила від часу.
Гуманність
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Низовий (1942 - 2011) /
Публіцистика
/
"З низів я бачу все" (2008)
КРИВОЗБОЧЕННЯ
Я всього набачився у своєму житті: зрад, підступів, словоблудства і криводушності, отож мене чимось подібним здивувати непросто. Однак дещо мене таки дивує.
Ось і перший приклад. Після якихось літературних заходів, що проводились у Сватовому, сидимо в кафе: В.В. Просін, голова райдержадміністрації, В.С. Честних, голова райради, С.І. Кривонос, редактор райгазети, я, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України, поет Андрій Медведенко та критик Олег Бішарєв. По якійсь чарці Просін мене запитує: «Чому не приймаєте до спілки нашого поета Сергія Кривоноса?». «А він не подавав мені заяви, – відповідаю, – до того ж він уже має квиток міжрегіональної спілки літераторів. Якщо він вийде з останньої, яка не є юридично легітимною, то я зроблю все від мене залежне, аби мій давній підопічний став членом НСПУ».
Серьожа дав тоді привселюдно обіцянку, що вийде з міжрегіональної спілки. І я, повіривши йому, менше ніж за рік вручив Сергію Кривоносу членський квиток НСПУ. Та Сергій обдурив усіх – лишився активним «багнетом» альтернативного (антиукраїнського) літературного утворення, що суперечить статуту НСПУ.
Ще приклад. Той же В.В. Просін, звільняючи посаду редактора райгазети, передав свої повноваження С.І. Кривоносу, усіляко допомагав і редакції, і Сергієві особисто в усьому: давав безкоштовні путівки, дарував недешевий холодильник, усіляко відзначав. І Серьожа неодноразово на словах дякував за це Просіну, писав йому хвалебні оди, спілкувався з ним лише українською, себто державною, мовою.
Та ось… В області та районі відбувся сепаратистський путч-переворот, і «патріот» Серьожа перекинувся на протилежний бік барикад. Спішно перевів справік україномовну газету на російський «язык», підперся ще одним «міжпланетним генієм» Вовою Петрушенком, задушив усе українське як у редакції, так і в літстудії. А крім усього цього почав поливати брудом і колишнього свого друга та благодійника В.В. Просіна. А як же оди-балади?! А де ж проста людська гідність і звичаєва пристойність?! Звідки в потомственого українця Кривоноса взялися антиукраїнська зажерливість, несприйняття українського духу-звичаю на праукраїнській землі?! Що поєднує Кривоноса (хай би вже переписався на Кривоносова!) із шовіністами місцевими, обласними і північно-сусідськими?! Невже ідея?!
Дивуюся, печалюся, відповіді не знаходжу.
2007 – 2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
КРИВОЗБОЧЕННЯ
Я всього набачився у своєму житті: зрад, підступів, словоблудства і криводушності, отож мене чимось подібним здивувати непросто. Однак дещо мене таки дивує.
Ось і перший приклад. Після якихось літературних заходів, що проводились у Сватовому, сидимо в кафе: В.В. Просін, голова райдержадміністрації, В.С. Честних, голова райради, С.І. Кривонос, редактор райгазети, я, голова правління обласної організації Національної спілки письменників України, поет Андрій Медведенко та критик Олег Бішарєв. По якійсь чарці Просін мене запитує: «Чому не приймаєте до спілки нашого поета Сергія Кривоноса?». «А він не подавав мені заяви, – відповідаю, – до того ж він уже має квиток міжрегіональної спілки літераторів. Якщо він вийде з останньої, яка не є юридично легітимною, то я зроблю все від мене залежне, аби мій давній підопічний став членом НСПУ».
Серьожа дав тоді привселюдно обіцянку, що вийде з міжрегіональної спілки. І я, повіривши йому, менше ніж за рік вручив Сергію Кривоносу членський квиток НСПУ. Та Сергій обдурив усіх – лишився активним «багнетом» альтернативного (антиукраїнського) літературного утворення, що суперечить статуту НСПУ.
Ще приклад. Той же В.В. Просін, звільняючи посаду редактора райгазети, передав свої повноваження С.І. Кривоносу, усіляко допомагав і редакції, і Сергієві особисто в усьому: давав безкоштовні путівки, дарував недешевий холодильник, усіляко відзначав. І Серьожа неодноразово на словах дякував за це Просіну, писав йому хвалебні оди, спілкувався з ним лише українською, себто державною, мовою.
Та ось… В області та районі відбувся сепаратистський путч-переворот, і «патріот» Серьожа перекинувся на протилежний бік барикад. Спішно перевів справік україномовну газету на російський «язык», підперся ще одним «міжпланетним генієм» Вовою Петрушенком, задушив усе українське як у редакції, так і в літстудії. А крім усього цього почав поливати брудом і колишнього свого друга та благодійника В.В. Просіна. А як же оди-балади?! А де ж проста людська гідність і звичаєва пристойність?! Звідки в потомственого українця Кривоноса взялися антиукраїнська зажерливість, несприйняття українського духу-звичаю на праукраїнській землі?! Що поєднує Кривоноса (хай би вже переписався на Кривоносова!) із шовіністами місцевими, обласними і північно-сусідськими?! Невже ідея?!
Дивуюся, печалюся, відповіді не знаходжу.
2007 – 2008
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
