Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.16
21:52
Дорогу бавлять ліхтарі
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
Тікають тіні вслід за снігом
Ніч розчиняється в вині
Чуття ховаються під кригу
Віддай таємне самоті
На зберігання безстрокове
Гріхів лічильник - в каятті
2026.01.16
17:14
Із Леоніда Сергєєва
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:
– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!
2026.01.16
15:52
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила
2026.01.16
11:53
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.
Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч, святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,
2026.01.15
21:29
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість
2026.01.15
21:12
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне
снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець
2026.01.15
20:08
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.
Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?
2026.01.15
19:55
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє
2026.01.15
13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.
Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим
2026.01.15
11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.
Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати
2026.01.15
10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.
Я дива жду в задушливій буденності.
2026.01.15
07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...
2026.01.14
19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.
У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -
2026.01.14
18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.
Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?
2026.01.14
12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…
Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…
2026.01.14
10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Критика | Аналітика
Страшный секрет сэра Артура
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Страшный секрет сэра Артура
Уже давно и с некоторым сожалением заметил, что не могу дочитывать истории о Шерлоке Холмсе и д-ре Уотсоне до конца. Я люблю А.К. Дойла, люблю перечитывать, то, что люблю, так что мне приходится делать усилие, чтобы взяться за новую книгу вместо уже прочитанной и даже где-то наизусть заученной. Но уж если я перечитываю - то от корки до корки, с головой окунаясь в атмосферу, вновь переживая историю, возвращаясь во времена первого знакомства с текстом и т.д. Но с Дойлом меня постигает разочарование: только когда-то очень давно про- и перечитывались рассказы доктора Уотсона целиком и взахлеб, а теперь - нет. В какой-то момент интерес пропадает совершенно - и дело вовсе не в том, что я уже знаю имя убийцы; но до этого момента рассказы читаются с неослабевающим интересом. Почему? Пожимая плечами, я ставлю книгу обратно на полку, потом еще долго к ней не возвращаюсь, а когда, наконец, все-таки возвращаюсь, все повторяется, а я вновь испытываю некоторое разочарование. Почему так?
А вчера мне, наконец, открылось, почему, причем разгадка, как во многих расследованиях Холмса, лежала на поверхности. По сути, сэр Артур изложил ее в нескольких словах в самой первой истории о Холмсе и Уотсоне, в "Этюде в багровых тонах". Но мне потребовалось много лет, чтобы ее заметить, а еще - тот самый ослабевающий интерес к повествованию, чтобы, наконец, обратить внимание на текст как объект анализа, а не источник удовольствия. Зато теперь я знаю творческий секрет Дойла - он раскрыт!
Холмс объясняет Уотсону, закаленному Афганистаном бойцу, видевшему, как его товарищей рубили в куски, почему того так взволновало преступление на Лористон-Гарденс. Все просто: "В этом преступлении есть таинственность, которая действует на воображение; где нет пищи воображению, там нет и страха". Стоило мне прочитать эту фразу медленно, и я понял, почему не дочитываю рассказы Дойла до конца. Пока он рисует картину преступления - неизменно таинственную, дающую богатую пищу воображению, читать интересно. Все так странно, непонятно, необъяснимо! - написанное кровью слово МЕСТЬ, пять апельсиновых зернышек в конверте, пляшущие человечки, невероятная тварь, преследующая род поколение за поколением, переписывание Британской энциклопедии! - да, да, еще, сообщайте мне больше алогичных, противоречивых, бессмысленных подробностей, намеренно умалчивая обо всем, что указывает на преступника и его мотивы! Пока этот паззл рассыпан на столе без всякого порядка, а по нему бестолково мечутся Грегсон с Лестрейдом, за которыми следит туповатый Уотсон - есть тайна. Сэр Артур скормил ее моему воображению, как приманку, и оно заработало, нагнав на меня того самого страху, который так славно переживать за книгой или в кинотеатре, но не в жизни.
Но стоит Холмсу небрежными движениями передвинуть несколько деталей, и картина преступления начинает складываться, а всякая таинственность улетучивается. Да и какая в преступлении может быть таинственность? Вот что великий детектив говорил Грегсону там же, в "Этюде":
- Это мне напоминает обстоятельства смерти Ван Янсена в Утрехте, в тридцать четвертом году. Помните это дело, Грегсон?
- Нет, сэр.
- Прочтите, право, стоит прочесть. Да, ничто не ново под луной. Все уже бывало прежде."
А лет через 60 братья Вайнеры устами Жеглова сообщат Шарапову примерно то же самое: "Понимаешь, Володя, неслыханных преступлений не бывает: каждый раз что-то подобное где-то когда-то с кем-то уже было. На том наш брат сыщик и стоит - на сходности обстоятельств, на одинаковых мотивах, на уловках одного покроя..."
Потому-то Холмс, внося порядок в иррациональное зрелище, убивает и тайну, и мой интерес. Правильное расположение лиц, поступков и мотивов в его изложении ничуть не загадочнее, чем изучение моего собственного холодильника с целью сочинить нехитрый ужин из одного, максимум - из двух блюд. Мне туда и смотреть не нужно, я и так уже все знаю, наперед.
И Дойл неукоснительно придерживался этой схемы, испытанной однажды в "Этюде": таинственное преступление - вспышка интереса читателя - ошеломительная простота разгадки. Схема эта работала и 100 лет назад, работает она и теперь, потому что с человеческим воображением все обстоит по-прежнему. Оно находит пищу в таинственности, таинственность возбуждает страх, а страшное в литературе служит разрядкой, убежищем и отдохновением от страшного в жизни.
ноябрь 2019 года
А вчера мне, наконец, открылось, почему, причем разгадка, как во многих расследованиях Холмса, лежала на поверхности. По сути, сэр Артур изложил ее в нескольких словах в самой первой истории о Холмсе и Уотсоне, в "Этюде в багровых тонах". Но мне потребовалось много лет, чтобы ее заметить, а еще - тот самый ослабевающий интерес к повествованию, чтобы, наконец, обратить внимание на текст как объект анализа, а не источник удовольствия. Зато теперь я знаю творческий секрет Дойла - он раскрыт!
Холмс объясняет Уотсону, закаленному Афганистаном бойцу, видевшему, как его товарищей рубили в куски, почему того так взволновало преступление на Лористон-Гарденс. Все просто: "В этом преступлении есть таинственность, которая действует на воображение; где нет пищи воображению, там нет и страха". Стоило мне прочитать эту фразу медленно, и я понял, почему не дочитываю рассказы Дойла до конца. Пока он рисует картину преступления - неизменно таинственную, дающую богатую пищу воображению, читать интересно. Все так странно, непонятно, необъяснимо! - написанное кровью слово МЕСТЬ, пять апельсиновых зернышек в конверте, пляшущие человечки, невероятная тварь, преследующая род поколение за поколением, переписывание Британской энциклопедии! - да, да, еще, сообщайте мне больше алогичных, противоречивых, бессмысленных подробностей, намеренно умалчивая обо всем, что указывает на преступника и его мотивы! Пока этот паззл рассыпан на столе без всякого порядка, а по нему бестолково мечутся Грегсон с Лестрейдом, за которыми следит туповатый Уотсон - есть тайна. Сэр Артур скормил ее моему воображению, как приманку, и оно заработало, нагнав на меня того самого страху, который так славно переживать за книгой или в кинотеатре, но не в жизни.
Но стоит Холмсу небрежными движениями передвинуть несколько деталей, и картина преступления начинает складываться, а всякая таинственность улетучивается. Да и какая в преступлении может быть таинственность? Вот что великий детектив говорил Грегсону там же, в "Этюде":
- Это мне напоминает обстоятельства смерти Ван Янсена в Утрехте, в тридцать четвертом году. Помните это дело, Грегсон?
- Нет, сэр.
- Прочтите, право, стоит прочесть. Да, ничто не ново под луной. Все уже бывало прежде."
А лет через 60 братья Вайнеры устами Жеглова сообщат Шарапову примерно то же самое: "Понимаешь, Володя, неслыханных преступлений не бывает: каждый раз что-то подобное где-то когда-то с кем-то уже было. На том наш брат сыщик и стоит - на сходности обстоятельств, на одинаковых мотивах, на уловках одного покроя..."
Потому-то Холмс, внося порядок в иррациональное зрелище, убивает и тайну, и мой интерес. Правильное расположение лиц, поступков и мотивов в его изложении ничуть не загадочнее, чем изучение моего собственного холодильника с целью сочинить нехитрый ужин из одного, максимум - из двух блюд. Мне туда и смотреть не нужно, я и так уже все знаю, наперед.
И Дойл неукоснительно придерживался этой схемы, испытанной однажды в "Этюде": таинственное преступление - вспышка интереса читателя - ошеломительная простота разгадки. Схема эта работала и 100 лет назад, работает она и теперь, потому что с человеческим воображением все обстоит по-прежнему. Оно находит пищу в таинственности, таинственность возбуждает страх, а страшное в литературе служит разрядкой, убежищем и отдохновением от страшного в жизни.
ноябрь 2019 года
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
