Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.18
22:11
Ти - ніжна квітка орхідеї.
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
Ти - місток
між земним і небесним.
Коли закипить любовний шал
у розпеченій пустелі,
будуть написані
найпалкіші вірші.
Ти для мене -
2025.11.18
19:20
Я стомився, мила, буть твоєм рабом,
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
Ну бо народився вільним козаком.
Вже при кожнім кроці весь тремчу, як гусь.
На жінок на інших глянути боюсь.
Серіал відомий я дивиться стану,
Кажеш, проміняв тебе на "Роксолану".
2025.11.18
18:38
Вавилон пітьми горобиної ночі зруйновано,
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
Сонце пшеничне одягає штани нового дня,
А самотній старчик-друїд гортає книгу заграви:
Бо кожна дорога прямує крізь дольмен осені,
Бо якщо й запалити вогнище треби, то не сьогодні,
І гілки горобинові ховают
2025.11.18
15:05
Бачиш, скільки автомобілів
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
їде на червоне світло?
Дорога є – а перейти не можна.
І річ не в тім, що кількість дебілів
зростає помітно,
а в тім, що забита дорога кожна.
2025.11.18
14:41
У будь-якому віці,
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
У лісі, біля гаю
Так хочеться почути
Омріяне "кохаю".
Палкі плекати вірші,
Підказані Пегасом.
І відчувати поруч
2025.11.17
22:04
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
Згубились у ній дорогі імена.
Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.
Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.
2025.11.17
20:06
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
душу продала за краплю насолоди.
Врешті-решт збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?
У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескид чорторию,
2025.11.17
18:09
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.
Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій
2025.11.17
13:08
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.
Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,
2025.11.17
11:56
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?
2025.11.17
09:38
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.
2025.11.17
08:31
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.
2025.11.17
07:51
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.
Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк
2025.11.17
05:30
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм
О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів
2025.11.16
21:47
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
І посмішка тане з лиця.
Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.
Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.
2025.11.16
20:32
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
/
Роздуми з 6 слів
Коротко про різне
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротко про різне
* * *
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
