Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.26
17:24
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
Сніжинки витанцьовують у лад.
У дирижера- грудня певний такт.
Білішає примерзле з ночі віття.
Оновлення землі з старим графітом,
Бо справжній сніг, неначе чистий клад.
Сніжить, світлішає у сірім світі.
2025.12.26
15:11
З віконня ковзнувши, стрибайте собі
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
Промінчики Місяця, ви є часткою снива
в якому (іще інший хтось-то, як ти)
й усміхнене сяєво киває згори
Стрибайте, промінчики, я знаю, я чув
ніби сходи небесні до пекла утечуть
і наша гординя – знамення падінь
2025.12.26
15:03
Приваблюють чужі жінки? —
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
Красиві, вишукані, свіжі,
одружені та незаміжні —
не доторкнутися руки.
В їх погляді і крутизна,
і незбагненність магнетична,
хода і усмішка незвична
2025.12.26
13:06
Лютий залишив мороз,
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
Наче відгомін погроз.
Навздогін штовхає сніг,
Ніби доленосний сміх.
Він з собою забере
Все нікчемне і старе.
2025.12.26
11:35
Хто на кого… проти кого…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
Я навпроти, я за вас
Ви за мене і за Бога.
Я не проти, зробим пас.
А, ворота?.. Спільна квота.
Мій відрізок — мій ґешефт.
Хтось питає, чути: - Хто там?
«Хто» — той самий рикошет…
2025.12.26
09:27
Білий сніг - шепіт чорної ночі,
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
Безголоса симфонія грудня.
Несміливо сказати щось хоче
Тихий спогад - поламана лютня.
Німота безпорадної тиші.
Ніч мене, мов дитину гойдає.
Але руки святі, найрідніші
2025.12.25
18:48
Все хваляться по світу москалі,
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
Як героїчно предки воювали,
Як ворогів усіх перемагали.
Нема, мовляв, сильніших на землі,
Ніж москалі. І носяться із тим.
Роти всім «русофобам» закривають,
Які москальську «правду» не сприймають.
Уже всі вуха просвис
2025.12.25
14:53
Феєричне колесо Ярила
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
покотило знову до весни,
тогою сріблястою укрило
ясла, де у сонмі таїни
народила Сина Діва-мати,
але людям нині не до свята.
На святій і праведній землі
убивають віру москалі
2025.12.25
14:03
Я іду крізь незміряне поле
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
Несходимих і вічних снігів.
Я шукаю вселенської волі,
Що не має стійких берегів.
Ген далеко у полі безмежнім
Постає споважнілий монах.
Він здолав маяки обережні
2025.12.25
09:09
Різдвяна зірочка ясніє
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
Понад оселями в імлі
І подає усім надію
На мир та радість на землі.
Вона одна з небес безкраїх
До нас з'явилася смерком
І крізь густу імлу вітає
Своїм світінням із Різдвом.
2025.12.25
08:06
Замерехтіли трояндові свічі,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
Мов розлились аромати весни.
Ти подивилася ніжно у вічі,
Мов пелюстками усипала сни.
ПРИСПІВ:
Вечір кохання, вечір кохання,
Іскри, як зорі, летіли увись,
2025.12.24
21:29
Сказав туристу футурист:
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
- Я-футурист! А ти -турист!
- Все вірно, - відповів турист,-
Який я в біса футурист?
2025.12.24
15:51
Безсніжна зима. Беззмістовний мороз.
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
Безрадісний вечір, безмовний світанок.
В повітрі - відлуння сумних лакримоз,
Сліди від порожніх палких обіцянок.
Беззахисне місто. Безсовісний світ.
Безбарвні думки та безплідна планета.
Свиней не відтягнеш від
2025.12.24
14:40
Ти бачив те, небачене ніким…
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
Забутий ним і згублений між ними.
Вдавав себе завбачливо глухим
Своїми (Господи, сприйми…) гучними.
В тобі ховалось сховане від сліз
З усіх доріг назбиране роками…
І ти як той у долі доле-віз,
2025.12.24
12:14
Ці паростки весни проб'ються безумовно
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
Крізь кригу і сніги, крізь сумніви і страх.
Вони здолають підступи і мову,
Якою говорив зими старий монах.
Вони здолають забуття і змову
Ненависті і зла, потворної тюрми
І так здобудуть певну перемогу
2025.12.24
09:23
– Який пан товстий та негарний.
– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...– О-о-о, у пана в животі – риба.
У риби всередині – ікра.
А ікра та – очі.
А очі то – світ.
Світ – то пан.
23–24 серпня 1996 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
/
Роздуми з 6 слів
Коротко про різне
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротко про різне
* * *
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
