Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.28
16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.
Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,
2026.09.28
15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.
Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...
2026.09.28
15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і
2026.09.28
15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.
Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —
2026.09.28
13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!
Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі
2026.09.28
10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.
В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.
2026.09.28
07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ
Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у
2026.09.28
06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.
2026.09.28
01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.
Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону
2026.09.27
23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш
2026.09.27
20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя
2026.09.27
17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.
2026.09.27
15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.
Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
2026.09.27
10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.
Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —
2026.09.27
07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
2026.09.27
06:11
ІХ. ОСТАННІЙ РАХУНОК ЛИХВАРЯ
У тісній, закритій на засуви кімнаті міняйла Каїма, ранок починався зі звуку, який він любив понад усе на світі – тихого, кришталевого дзвону золота. На великому дубовому столі лежали акуратні стовпчики сестерціїв та денар
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Сергій Губерначук (1969 - 2017) /
Проза
/
Роздуми з 6 слів
Коротко про різне
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Коротко про різне
* * *
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
Не забувайте речі на краю світу.
* * *
Не залишайте свої шарфи на зірках.
* * *
Навіть зірка може перетворитися на камінь.
* * *
Кожен камінь кричить, особливо камінь спотикання.
* * *
Світ підводний чи то космос земний?
* * *
Душа прагне волі, а серце – любові
* * *
Серцю не накажеш, бо воно гаряче.
* * *
Серце – це біль і прожиті роки.
* * *
У серці більше страхів, ніж любові.
* * *
Судоми душі від зради, болі, печалі.
* * *
Любов – капкан, свобода – капкан. Життя – капкан!
* * *
Страшна свобода, доведена до рівня зради.
* * *
За добре і зле – розплата йде.
* * *
Жінка шукає кохання, а чоловік – революцію.
* * *
Набралася жінка лиха – плаче, сміється тихо.
* * *
Яскравіше сонця зірки після перших сліз.
* * *
Найкраще – труд, бо він є добро.
* * *
Створи мрії, де оживуть усі квіти.
* * *
Мрії вголос читай, нехай починається рай!
* * *
Не роняйте свої мрії під ноги.
* * *
Навіть вітер гріє мрію у душі.
* * *
Ліниві почуття, як у жирі фігура.
* * *
Біль без причини – ознака поганої личини.
* * *
Біль вчить відчуттю, що ти живий.
* * *
Місце, яке болить, леліють-люблять сильніше.
* * *
На старість наш погляд втрачає свіжість.
* * *
Молодість поверне той, хто постарить вічність.
* * *
Гірко, коли овець ріже їх поводир.
* * *
Де сил багато – там терпіння мало.
* * *
Негри-альбіноси – це просто білі люди.
* * *
Коли немає свіч, стає страшною ніч.
* * *
Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* * *
Не кожна гілка птаху на притулок.
* * *
Не кожне небо зірці на взірець.
* * *
Суворі очі глибоко прорізають м'якість серця.
* * *
Постійність треба виховувати, як малу дитину.
* * *
Чим вище політ, тим вільніші крила.
* * *
Радій сонцю! Без нього – вигадай світло!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
