ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вікторія Лимарівна
2021.01.15 15:47
У відчаї! Десь зникла доля.
Перегортаю сторінки.
У темряві життєве поле:
стерня, каміння, колючки.

Років лиш невблаганний відлік
журбу у спогади несе.
Та серця доленосний виклик:

Сергій Губерначук
2021.01.15 13:10
Важко тримати чужі таємниці.
У мене їх стільки, як тлі на малині.
Поволі отак заповзаю в провидці.
Оскільки мовчу, то всі інші – не винні.

14 серпня 2001 р., Богдани

Сергій Гупало
2021.01.15 12:51
Книжкові джунглі-2020 Січень 10, 2021 від Галини Пагутяк У джунглях свої закони, зі своїми хижаками і своїми мауглі, пастками і блудом. Твм сильні пожирають слабких, там можна підчепити лихоманку. Тому йти туди треба озброєним і зосередженим.

Тетяна Левицька
2021.01.15 12:06
Цієї неділі Віра знову йшла до свого Андрія. Віктор не влаштовував їй сцен, лише запитав о котрій годині вона повернеться, і дружина спокійно пішла з дому. Через деякий час залунав дзвінок, і хазяїн квартири відчинив двері високій білявці з пухлими накве

Іван Потьомкін
2021.01.15 11:22
«Йоселе, а чи дививсь сьогодні ти на небо?»-
Питає раббі Нахман учня.
«Ні, ребе. Ніколи. Якось іншим разом...»
« Послухай, голубе, але ж оцю мелодію небес,
Відлиту в кольори та їх відтінки,
Ти завтра, певен, не побачиш.
Усе ж минає на цім світі...

Микола Соболь
2021.01.15 08:04
Чужий біль до сорочки не липне.
На водиці умити лице…
Випадково зустрілись у липні,
тліло сонце в диму - каганцем.

Ти сидів, ниць потупивши очі,
а мене розривав лютий щем.
Полонений із Псковщини хлопче,

Ярослав Чорногуз
2021.01.15 01:27
Надворі сніг, надворі сніг,
Іде зима, як чарівниця.
Іскринки падають до ніг,
В усіх людей світліють лиця.

І колихання срібних віт,
І теплі усміхи святкові...
Біліє світ, радіє світ,

Володимир Бойко
2021.01.14 23:59
Корумпованих чиновників усунути можна. Але де взяти некорумповних? Національність подекуди визначається чисто шкурним інтересом. Диявол ховається в деталях. Тож не варто зайве деталізувати, аби не накликати. Однозначні тлумачення приховують н

Євген Федчук
2021.01.14 19:38
Надворі вітер гне дерева долі
Аж сухе віття падає з тополі,
З дерев других лиш листя обрива.
По небу хмари мчать, мов навіжені,
Хіба що кинуть яких крапель жменю,
Бо ж вітер їх жене, аж завива.
Сидить Василько під вікном у хаті,
Не випускають бідно

Віталій Білець
2021.01.14 13:41
Пригадалося все, що було
Сумом, радістю у душі.
Що відснилося, промайнуло,
Залишивши терпкі вірші.

Притомилося серце битись
Через років незгойний щем.
Зостається лише змиритись

Ігор Шоха
2021.01.14 11:32
Минулого лубочні сторінки –
це не лише пейзажі лукомор’я.
Росія закріпила на віки
своє багатолике безголов’я.

Украдена історія Русі,
і міфи, і легенди літописні
на українській Росі, у сльозі

Тетяна Левицька
2021.01.14 10:49
Після тієї ночі в селі вона думала, що більше ніколи не побачить Андрія, але він зателефонував і сказав, що Валя помирає. Віра не могла не попрощатися. Переступивши поріг Валиної кімнати, відчула ядучу задуху. Над бідною жінкою чорною хмарою нависла тінь

Сергій Гупало
2021.01.14 10:38
Не досягай у втісі ранку,
Бо ніч себе не позабула.
Твого незнаного старанку
Не полюбити у минулім.

Тепер і наші громовиці
Тепер і ти, як дух, повсюдна.
Вночі нічого нам не сниться,

Микола Соболь
2021.01.14 10:18
У заметіль знайшовши двері,
стояв, дивився скільки міг,
як в нашім невеличкім сквері
гуляв між ліхтарями сніг.
Із вітром вальсував охоче,
хоч промайнуло пів зими,
люблю казкові, зимні ночі
де снігом стеле килими.

Сергій Губерначук
2021.01.14 08:12
Ой, не треба, не треба, не треба
диким голосом рвати мене.
Я без тебе, без тебе, без тебе.
Час мине…

Ти вже їдеш на довгому возі.
То не відчай, а пісня твоя.
Хай стоїть на сусідній дорозі

Іван Потьомкін
2021.01.13 19:01
Такого ще не було на білім світі:
Комар із левом надумав битись.
«Що твоя сила - кігті та зуби,
А перемога моєю буде!»
Лев і не зуздривсь, як щось впилося
У його ніздрі, що без волосся.
Забувши сан і горду породу,
Став роздирати цар свою морду.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Рецензії):

Тарас Ніхто
2020.01.18

Сергій Губерначук
2019.07.07

Юля Костюк
2018.01.11

Олександр Подвишенний
2017.11.16

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Сергій Губерначук (1969 - 2017) / Рецензії

 "Сквозь нервы натянутых струн…"
Поэзия, если она настоящая, – на струнах… и на нерве. Поэзия Сергея Губерначука – и на струнах, и на нерве.
Вниманию читателя предлагаются стихотворения украинского поэта Сергея Губерначука на русском языке, в том числе и ранние, написанные автором в 1985–1987 гг. в возрасте всего 16–17 лет, когда в душе юноши происходил выбор жизненного пути.
"Сколько языков ты знаешь – столько раз ты и человек", – гласит английская пословица, а великий Гёте писал: "Сколько языков ты знаешь, столько раз ты живёшь".
Сергей Губерначук писал на украинском языке, любил всем сердцем родную Украину. В одном из первых стихотворений "Україно рідна!", написанном еще в 12-летнем возрасте, он искренне выразил свои чувства:

Україно рідна –
Вкраїно моя,
люблю тебе щиро,
милая земля!
Ліси, степи, луки,
і Дніпро реве.
Ні за які муки
не віддам тебе...
(2 октября 1981 г.)

И вместе с тем Сергей не отвергал мировую культуру, читал зарубежных классиков, в том числе русских, немецких, французских.
Нашим национальным, всеми любимым поэтом Тарасом Григорьевичем Шевченко написаны повести, письма, личный дневник и ряд стихотворений на русском языке. Часть исследователей относят его творчество не только к украинской, но и к русской литературе.
Вот и Сергей Губерначук заявляет о себе:

"Я – украинский поэт,
спешаще пишущий по-французски.
Думающий иногда, как эстет,
а иногда, как … русский…"

Вспоминается художник Василий Суриков, который считал себя сугубо русским художником, акцентирующим творчество на русской истории и в отдельных случаях не позволяющий себе отображать даже библейских персонажей (речь идёт о картине "Юдифь"). Вместе с тем тот же Василий Суриков любил оперу, очень увлекался музыкой и, несомненно, слушал не только русских композиторов.
Когда в 20–30-е гг. прошлого века великий тенор Леонид Собинов пел в Украине и разучивал музыкальные произведения на украинском языке, он с восторгом отмечал, что они звучат прямо-таки по-итальянски.
Не страшно быть похожим на других, если ты "остаёшься собой". К языкам это тоже относится.
Когда речь идёт о языках, невольно вспоминается то время, когда многие русские аристократы на языке своей родной страны говорили с французским акцентом, а некоторые и вовсе не знали русского. Как же великолепно в этом смысле выглядит Михаил Лермонтов, прекрасно владевший русским, писавший замечательные стихи и на русском, и на французском. Это высота… высота таланта, которая создаёт вершины духа человеческого, создаёт их навечно.
Современный украинский поэт Сергей Губерначук был убеждён в том, что:

"Сьогодні вічним бути варто."

И в этом – его стремление к высоте, совершенству.
Талантливый человек устремляется ввысь – к высокому небу, к звёздам:

"Зірка, осяяна думкою, ближче".

И на каком бы языке он не писал, справедливы слова:

"Я верю в лиру ту и в те слова святые,
которые через века несут
священной правды огненные силы…"

На суд читателя выносятся стихи Сергея Губерначука, в том числе написанные в юном возрасте. Стихи эти не защищены правкой времени. Это своеобразный поэтический дневник-исповедь Сергея.
Великий английский поэт Джордж Гордон Байрон в своё время издал первые стихи, обозначив возраст – "17 лет", что можно трактовать как проявление гордости поэта и как просьбу о снисходительности с оглядкой на возраст.
Сергей Губерначук не планировал печатать свои ранние стихотворения на русском языке. То, что они издаются, – инициатива родных и близких, которые продолжают поиски рукописей поэта и издают то, что удаётся найти.
Сергей ушёл из жизни рано, хотя и писал от имени своего лирического героя:

"Куда уж сердцу праздновать года?!".

В свои 16–17 лет будущий поэт задавался очень серьёзными и важными вопросами, ответы на которые искал все остальные отпущенные ему годы. Ему любопытно было постичь:

"Почему у жизни, любви и смерти женские имена?";

ярко, образно и одновременно просто описать сложные жизненные ситуации:

"Жизненные комбинации – как икс-игрековый зет";

поэтично переосмыслить категории времени:

"Молодость вернет лишь тот, кто состарит вечность".

Сергей Губерначук не успел состарить вечность. Он так и остался молодым в этой жизни, в памяти тех, кто его знал, любил и продолжает любить.

"Я знал любовь – судьбой я избалован."

Сергей действительно умел любить! И поэтому много знал о любви:

"Роза любви, как роза ветров.";

"Жизнь – волшебство, когда любовь – божество."

Впечатляют слова поэта:

"И в эту ночь я ожидаю смерть.
Но видит Бог, что мне не умереть."

Позволю себе продолжить мысль Сергея:

Бог смерти в этот мир не посылает…
Он вызов к нашей новой жизни шлёт.
Душа поэта это понимает…
О том душа поэта и поёт.

Что вызов – через смерть, то не оспорить…
Для нас иного нет пути.
Здесь, на Земле, ещё мы споры,
раскрыться в Небе нам и прорасти.

Всем сердцем, всей душой то понимаю,
но много лишнего – телодвижений, поз.
И всё ж я ощущаю: прорастаю!..
А он, Сергей Губерначук, пророс.

Сергей Губерначук ушёл от нас, к превеликому сожалению, рано, но, как настоящий поэт, оставил нам свой мир – прекрасный мир мыслей, слов и поэзий.

Ольга Диденко-Шипкова,
15 декабря 2019 г.

Рецензія написана як передмова збірки "Мозаика", Київ: ArtHuss, 2020 р.
http://lukl.kiev.ua/elib/index.php/h-2
http://irbis-nbuv.gov.ua/ulib/item/ukr0000015158


Контекст : "Мозаика", стор. 5–8



Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-02-06 12:59:52
Переглядів сторінки твору 516
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.869 / 5.69)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.861 / 5.72)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.745
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми АВТОРИ
Автор востаннє на сайті 2021.01.15 13:16
Автор у цю хвилину відсутній