ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
2026.06.11
08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.
2026.06.11
07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить.
Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов
2026.06.11
06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Панін (1948) /
Проза
Кохання любить вас
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру.
Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок…
Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони
зачаровано слухали.
- Я кохала…Несамовито…Нестямно…
А він – кохав, любив, розлюбив… Морок, смерть заживо.
Інший чоловік…Відродження…Нове коханн
Душа і серце волали: “Годі! На коханні - хрест! Ніколи! Ніколи!”
Душа і серце бриніли: “Любий! Нове кохання! Нове життя!”
А потім – знову: “любив – розлюбив – любив – пішов”..,
кружляння по колу, по колу страждань…
Аж раптом я зрозуміла – УСЕ ГАРАЗД!
Любі мої, подруги мої, сестри мої, повірте –
УСЕ ГАРАЗД!
Ви кохаєте не чоловіка, ви кохаєте КОХАННЯ,
а Кохання любить Вас, а Любов кохає Вас!
Любов втілюється в оболонку, в оболонку чоловіка!
Не існує “розлюбив”, оболонка не здатна ані любити, ані розлюбити.
Це Кохання приходить і любить, потім воно відходить… Не назавжди…
Воно повертається в іншій оболонці.
Кохання завжди з вами!
Кохання любить вас, Любов кохає вас! Неначе комета, яка спалахує, відлітає, повертається і палає знову!
Оболонка-чоловік, то величина змінна, Кохання-Любов, то величина постійна…
- Подруги мої, сестри, розправте плечі, посміхніться, відчуйте, що ви кохані!
Кохання любить вас, Любов кохає вас! Не засмучуйте Кохання нещасливим виглядом, не ображайте Любов!
Невтішні жінки трохи ожили, почали розходитись…
У очах, що раніше були “наче холодна зола”, жевріло світло сподівання.
Проповідниця ридала за лаштунками…
- Заспокойся, - казали їй. – Ти знову подарувала надію стражденним…
- А хто подарує надію мені!? В мене не виходить жити так, як проповідую.
Я не можу відділити кохання від образу чоловіка, який давно вже не гідний цього.
Але якщо мої слова комусь допоможуть, я буду проповідувати і надалі!
Я допомагатиму людям, але хто допоможе мені!? –
І вона знову зайшлася риданнями…
2015 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Кохання любить вас
Вона стояла на сцені невеличкого зеленого театру.
Перед нею колихався натовп, натовп розлюблених жінок…
Зовсім молоденькі, молоді, середнього віку, літні.., усі вони
зачаровано слухали.
- Я кохала…Несамовито…Нестямно…
А він – кохав, любив, розлюбив… Морок, смерть заживо.
Інший чоловік…Відродження…Нове коханн
Душа і серце волали: “Годі! На коханні - хрест! Ніколи! Ніколи!”
Душа і серце бриніли: “Любий! Нове кохання! Нове життя!”
А потім – знову: “любив – розлюбив – любив – пішов”..,
кружляння по колу, по колу страждань…
Аж раптом я зрозуміла – УСЕ ГАРАЗД!
Любі мої, подруги мої, сестри мої, повірте –
УСЕ ГАРАЗД!
Ви кохаєте не чоловіка, ви кохаєте КОХАННЯ,
а Кохання любить Вас, а Любов кохає Вас!
Любов втілюється в оболонку, в оболонку чоловіка!
Не існує “розлюбив”, оболонка не здатна ані любити, ані розлюбити.
Це Кохання приходить і любить, потім воно відходить… Не назавжди…
Воно повертається в іншій оболонці.
Кохання завжди з вами!
Кохання любить вас, Любов кохає вас! Неначе комета, яка спалахує, відлітає, повертається і палає знову!
Оболонка-чоловік, то величина змінна, Кохання-Любов, то величина постійна…
- Подруги мої, сестри, розправте плечі, посміхніться, відчуйте, що ви кохані!
Кохання любить вас, Любов кохає вас! Не засмучуйте Кохання нещасливим виглядом, не ображайте Любов!
Невтішні жінки трохи ожили, почали розходитись…
У очах, що раніше були “наче холодна зола”, жевріло світло сподівання.
Проповідниця ридала за лаштунками…
- Заспокойся, - казали їй. – Ти знову подарувала надію стражденним…
- А хто подарує надію мені!? В мене не виходить жити так, як проповідую.
Я не можу відділити кохання від образу чоловіка, який давно вже не гідний цього.
Але якщо мої слова комусь допоможуть, я буду проповідувати і надалі!
Я допомагатиму людям, але хто допоможе мені!? –
І вона знову зайшлася риданнями…
2015 рік
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1032 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1032 seconds