ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Соболь
2021.04.20 17:45
Тому, хто йде – осилити дорогу.
Тому, хто вірить – не хитких думок…
Велике небо кожному в підмогу
упевненості й витримки у крок.

Пекуче сонце в небесах шаріє,
гуляє вольний вітер у степу…
А до мети веде людину – мрія.

Ярослав Чорногуз
2021.04.20 17:29

(легенда)

Каліпсо, німфа, в гроті цім жила
На Огігії — острові чималім.
Була, по суті, це чаклунка зла,
Що на свиней людей всіх обертала.

Петро Скоропис
2021.04.20 17:15
На мості Прачок, де і ми колись
вподібнювались стрілкам циферблата
щоодванадцятій обіймами прощань
не на добу, а на віки розлуки,
– сьогодні тут, на нашому мосту,
вудляр, достоту – з комплексом Нарциса,
утупився, забувши поплавок,
у миготіння вл

Ігор Шоха
2021.04.20 14:02
На горі далекій і високій,
де ще є герої із казок,
рискає по лісуодинокий
і забутий сіромаха вовк.

Ау! ау! – лунає вечорами.
Ау! ау! –відлунює луна.
У лісіодинокими вовками –

Сергій Губерначук
2021.04.20 12:09
Тугим вузлом зав’язані вуста,
кінці якого стягнуто жінками.
Остання з них – є справа непроста,
не секс, а штурм відвертими думками.

Сипіння зреченого, кволе й зле,
вже просто навмання свої прокльони шле.

Юлія Івченко
2021.04.20 08:24
із позолоченої клітки пірнаєш прямо до ліфту,
а між думками блукають хижі бенгальські тигри
це мабуть здійснився сьогодні стонадцятий переліт
отого німого кіно що має чужі субтитри.

та ти рукою махаєш – та хай вже собі та хай!
хтось як і твоя дитин

Олександр Сушко
2021.04.20 07:47
Громадо! Я тебе вітаю
З Пейсахом! Та беруть жалі...
Христос - семіт, труси - з Китаю,
А мова - суржик москалів.

Скрутив Єгова ґлузд у рульку,
На шиї українцям "Гоп!".
Спасителя, дажбожі внуки,

Віктор Кучерук
2021.04.20 07:42
Віршами повню зошит,
Як у найкращі дні, –
Настрій такий хороший,
Що хоч співай пісні.
Про почуття нестерпні
До вподобань моїх,
Бо вже язик не терпне,
А розливає сміх.

Олександр Сушко
2021.04.20 05:47
Питання руба ставить нам життя,
Підсовуючи жмут проблем на таці.
Хто ліпший: піп чи юна попадя?
Нога жони, а чи стегенце паці?

На перший погляд у дилемі цій
Немає глузду. Та копніть поглибше!
Жона гавкуча - щастя у руці,

Микола Соболь
2021.04.20 04:59
Пам'ять устеляє дим,
скільки всього не збулось –
дитяче стало чужим,
сковує серце мороз…
Дні вигорають до тла,
ночі коротші за мить…
Хочеться трішки тепла
маминого, аж кортить.

Віктор Михайлович Насипаний
2021.04.19 23:47
В класі нині шум і галас,
Тягне руку Таня:
- Ми по темі сперечались,
В мене є питання.

Що буде, якщо узяти
Курці, що неслася,
І до курячих підкласти

Ірина Вовк
2021.04.19 19:26
Плаче дощ, не по-весняному, гірко –
ховають моїх давніх знайомих,
любих моєму серцю довгожителів,
чарівників Слова, заклинателів вітрів-буревіїв.
Гей, Свароже Великий, відкрий свої луки зелені,
освіти Душам правим, відлетним
шлях до Вічного Світла.

Олександр Сушко
2021.04.19 16:53
Хто має совість - той іде і платить,
А хто халявщик - гамає за так.
Я сам у цьому, сестри, винуватий,
Роздарував усе. Дурний простак.

Тепер біда. А красти не умію.
Пісні та вірші - ось і весь навар.
Хвороба підла влізла чорним змієм,

Юлія Івченко
2021.04.19 09:57
наліво - пістолети направо – кулемети…
страшна війна кривавить та спопеляє край !
час струшує з чола колишні еполети,
бо ж кожен день – борня а кожен син – відчай!

це скільки вже століть знов заступа на горло
звіряча тінь орди та глушить мови гро

Віктор Кучерук
2021.04.19 07:25
Ані танка, ні ракети,
Ще і пороху катма, –
Лиш за кількістю поетів
Нині рівних нам нема.
Наших віршів терикони,
Від Луганська до Карпат, –
У незламній обороні
До загибелі стоять.

Микола Соболь
2021.04.19 04:48
Послухай, шелестить як очерет –
адажіо вкраїнської природи.
Присів надвечір стомлений поет
там, де русалки водять хороводи.

Зійшлися мавки круг його душі.
А виманити? Де пізнати чари?
Звиваються наяди, як вужі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Потьомкін (1937) / Проза

 Франковий стогін-ридання

На Личаківськім цвинтарі він ще не Каменяр. Не лупає скалу в двобої безнастаннім. Запалі плечі, руки трясуться і тільки в очах немовби жевріє надія.
«Андрієчку, Андрунику, Андрусю, Андруню, Андруську... Які ще імена додати, аби ти озвався з того світу?..»

Письменник Богдан Лепкий став свідком такої сцени, коли Андрієві було вже 5 років:
“Я на пальцях перейшов салю та несміливо зазирнув до гостинного покою. Франко сидів на кріслі коло канапки, обтулював дитину і присипляв її якоюсь казкою, мабуть, одною з тих, що склалися на збірку “Коли ще звірі говорили”. Не знаю чому, але образ цей був для мене якоюсь дивною несподіванкою. Такої батьківської ніжності по суворім і поважнім Франку я тоді не сподівався”.

«Синочку любий, ти не уявляєш, якого горя нам усім завдав. Найпаче – мені. Без тебе не був я годен не тільки ложку до рота піднести, а й ручку утримать, перегорнуть сторінку… Зрештою, це могли б зробить Катерина, Петро, Тарас.
А от сподвижником моїм був тільки ти. Яким старанним співробітником… Без тебе не зміг би я повести своєї праці так, як вона доконана. Надто в систематичнім впорядкуванні рукописного матеріалу, в доборі численних варіантів із друкованих джерел.
Та й сам неабияким дослідником ти був: збирав галицько-руські народні пісні й приповідки. Я почав, а ти завершив працю «Григорій Ількевич як етнограф», надруковану в «Записках наукового товариства імені Шевченка». Твої дослідження «Галицькі приповідки й загадки» знайшли схвальні відгуки вітчизняних і зарубіжних дослідників. Був ти і віршувальником цікавим…Шкода, що ані я, ні тим паче ти не побачив свою першу збірку…
…Чверть віку, коли інші тільки починають свідомо жити, тебе доля забрала в засвіти інші. Звідки ні привіту, ані одвіту. Невдовзі, мабуть, стрінемося там».

P.S.
Це сталося через три роки.





Андрі́й Іва́нович Франко́ (16 липня 1887, Львів — 22 квітня 1913, Львів) — український філолог, фольклорист, етнограф, перекладач. Син Івана Франка, його помічник і секретар.






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-27 22:25:04
Переглядів сторінки твору 161
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.980 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.109 / 5.76)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2021.04.20 12:15
Автор у цю хвилину відсутній