ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2021.06.21 21:59
Я знаю, що він виїв очі тобі,
не думай про нього більше.
Згубися веселкою в сірій юрбі,
пройми своє серце віршем.

- То, як же не думати?... важко зректись...
із плоті ми однієї.
З гіркого полину, сльози самоти,

Юлія Івченко
2021.06.21 18:19
що зробиш... вона не схильна до описової лірики,
її тривожать занурення в океани геніально-заглиблених істин,
яким заздрила, що вже написані та крутяться в її голові,
які шугають дзиґами, по русявій брові.
хотось приходить із небесної гори із своїм не

Володимир Бойко
2021.06.21 17:03
Я сам себе, нарешті, стрів,
З собою сам погомонів
І з’ясував, що я і я -
То буцімто одна сім’я.

Прощай, роздвоєння моє,
У мене я, нарешті, є...
І налива на брудершафт

Віктор Михайлович Насипаний
2021.06.21 15:31
До бабці з міста у село прибув онук на день.
Де гуси, кури, кіт і пес, дивитись він іде.
Малий подвір’я обійшов. Оглянув, що де є:
- А скільки, бабцю, молока корова ця дає?
Всміхнулась бабця. Що сказать? Для когось дивина:
- Та зовсім, хлопче, не да

Олександр Сушко
2021.06.21 14:40
Жити без жони на світі нудно,
І це правда, браття, а не жарт.
Карася ловити многотрудно,
А дружину - важче востократ.

Бо жінки шукають грошовитих,
І таких, що люблять як Ерот.
А у мене всох кохання гвинтик,

Микола Дудар
2021.06.21 13:40
Шарую кожну мить...
Із власних відображень
Усе, що наболить,
Витрушую як сажу.

З усіх своїх дилем
Сприймаю лиш одненьку.
Якщо сучасних тем

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:22
Черешень грона так неспішно
Достигли в маминім саду.
За ними червоніють вишні
В солодкім веснянім меду.

У яблук рожевіють щоки,
З горіхів роси, як вода.
Мов пелюстки злітають роки...

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:20
Травневий вечір співає люлі,
Гойдає зорі в м'якій імлі.
Чиїсь рахує літа зозуля,
А в них любові, а в них жалі.

Вишневі квіти на вітах густо,
Неначе казка весняний сад.
Земля вдягнула вечірню хустку,

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:19
Пора ромашок і півоній,
Весняний дивний зорепад.
Моє лице в твоїх долонях:
Ніщо не вернеться назад.

Камін, вино і рідні руки
І теплий вечір на дворі.
Так тихо. Славно. А розлука

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:17
У кожного свій світ, своє життя,
Своя дорога і своя оселя.
І висота зринає з небуття,
Комусь до неба, а комусь до стелі.

Біжу назустріч вітру і тобі
І холоду від радості не чую.
Скажи мені, коханий мій, в журбі

Ніна Виноградська
2021.06.21 13:15
Чи роки, чи щасливі наші дні,
Сьогодні тут зозуля накувала,
Хвалу любові і хвалу весні
Моя душа злетіла й заспівала.

Крізь гомін міста, тишу вечорів,
Вогонь кохання серце не забуде.
І кожен в цьому полум’ї горів,

Іван Потьомкін
2021.06.21 12:01
Ні, не з історії я знаю
Ту найстрашнішу поки що із воєн.
Самому довелося бачить,
Як вели колони наших бранців,
Як ніс Дунаєць у Дніпро кров юдеїв,
Як начебто в качину зграю,
Регочучи фашисти цілились
В парашутистів на Букринськім плацдармі...

Олена Побийголод
2021.06.21 11:24
Ми не цупимо з казни
ні копійки просто...
Це - Господь нас борони -
формене геройство!

- Від наметів грошей нам
переймає подих,
ми ж - не вкрали ані грам,

Дума Козак
2021.06.21 10:34
Кому потрібні ці табу,
червоні лінії і вето?
Постійні виверти, секрети
нову спотворюють добу…

В житті я спробую усе,
щоб перед вічності порогом
без жалю стрінутися з богом

Віктор Кучерук
2021.06.21 09:28
Зранку задихаюся від спеки,
Піт рясний стираючи з чола,
Бо дощі струмують десь далеко
Від цього нестерпного тепла.
Мов багаття, літо палахкоче
І безжально жаром обдає
Зморені мигтінням сяйним очі
Та лице обпечене моє.

Олександр Сушко
2021.06.21 07:40
У Верховній Раді є стронгмен,
Три попи і професійна хвойда.
Сполом пишуть мудрий документ,
Щоб здирати грошики з народу.

Не життя - суцільний парадиз!
Давиться громада щастям мовчки.
Удихнув повітря - заплати,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Наталія Чумак
2021.03.31

Іван Іванченко
2021.01.05

Марина Олексіївна
2020.12.03

Зозулько Зузулько
2020.10.11

Олексій Сергєєв
2020.08.13

Тарас Баш
2020.07.28

Сергій Кузін
2020.07.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Андрій Будкевич (1962) / Проза

 Мистецький анабазис* Володимира Гарбуза.
Образ твору (Продовження циклу есеїв – «Про що може розповісти одна картина?»).

Дивлюся на картину «В селі Єрчики», пропоную і Вам те саме зробити, особливо тим, хто шанує творчість Володимира Гарбуза. Поцікавився історією села, довідався, що населених пунктів з подібною назвою в Україні три. Просто Єрчики – на Житомирщині, і Великі та Малі Єрчики на теренах Київської області. Перед нашими очима краєвид, що розкинувся неподалік од Великих Єрчиків.

Точна дата народження села невідома. Проте, відштовхуючись від етимології назви, можна припустити, що з’явилося воно десь у межах 14 – 15 століть. Народні перекази свідчать, - «Єрчики», похідне від слова яр. Тут кілька сотень років тому протікало багатенько струмків, які впадали в річку Роставицю, від них залишалися сліди, єрчики…

… Неоднорідна, пересічена місцевість, укрита – ярами, долинами, пагорбами, невисокими горами. Там щедра рослинність, поруч сусідять: квартети і дуети дерев, густі кущі, верболози і очерет біля водойми. Далечінь світло – синьо – бузкова… І, хмари різнобарвні пливуть, то насуваючись ближче до землі, то віддаляючись. Попереду двійко кіз, прийшли на водопій, постатей людських не видко, але якщо є свійські тварини, то і люд десь поблизу мешкає, про що натякають і дві стежини, що в’ються змійкою знизу догори…

Насичена пастозність письма передає енергію, дух ландшафту. Володимир сотворив близько двохсот етюдів у цьому загадковому краї. На них фіксується вид місцин, сьогодні він вже інакший, як і протічна вода річки, у яку двічі не увійдеш… В цьому цінність оцих робіт. Око художника ніколи не вибере звичайнісінький закуток природи, лише той, що наділений особливою принадністю.

Годиться почути Валерія Сніжка: «Психологічна пам’ять ландшафту занурена глибоко в підсвідомості і може виринати уві снах, повторюючись у своїй «реальній» очевидності, або відтворюватися у творах мистецтва. Паралельно існує особистісна пам'ять ландшафту – це пам'ять про довкілля, в якому ти виріс, про те, що тебе оточувало. Воно концентрується навколо конкретного пейзажу і людина, повертаючись думками в минуле, обов’язково опиняється в якомусь конкретному, реальному, далекому в часі ландшафті. Добре, якщо психоетнічна й особистісна пам’ять ландшафту збігаються або вони у своєму ботанічно – географічному визначенні є близькі – це є психічний баланс підсвідомого і свідомого».

Картини автора звернені не до всіх (моя думка). Він пише для тих, хто глибинно належить до тієї ж когорти українства, що й він сам. Звертається до обособлених індивідів, до тих, хто не належить до десакралізованого світу, навпаки, до носіїв сакрального начала, до тих, хто знайомий із засадами Традиції, поділяє їх. Його твори містять – і трансцендентність, і архетиповий підтекст.

Французький філософ Кузен вважав: «Дайте мені мапу краю, її обриси, її води, її вітри і всю її фізичну географію, дайте мені її природні скарби, її флору, її геологію, і я берусь сказати вам апріорі, якою буде людина в цій країні і яка роль її в історії».

............Шалений технічний поступ, механізація життя з одного боку, та збереження закріпленого в природі буття і збереження інтимного зв’язку зі Всесвітом з іншого, то два світи, що суперечать один одному. Поєднати розрив між культурою і цивілізацією, спробувати засипати яму, яка утворилася між внутрішнім і зовнішнім світом, можуть здійснити представники одного народу. Того народу, котрий ще не зовсім підпав під цивілізаторський вплив Міста, і в своїй творчості зберіг органічний зв'язок з Живою Природою. Залагодити кризу , на добро тієї ж Європи, можна тільки в Україні. З незапам’ятних часів в народі нашому живе дух синтези, та тонке розуміння і відчуття довкілля. Вся наша історія повниться спробами примирити цінності духовні Заходу і Сходу…

Запізнати космогонії, - створені в дохристиянську епоху і роль наших прабатьків…, тоді мусимо порушити два питання: «Хто ми такі?» і «Яка наша роль в Історії?»… Сотні років втовкмачували в голови українців думку, що Світова Історія творилася поза нашими землями. Ми ж, нібито, постійно перебували на загумінках… Насправді, все відбувалося не так. Історію нашу для нас писали ззовні, і зрозуміло як…

Час дуже потихенько, та все ж працює на відродження волхівського способу світосприйняття, українським мислителям даються ключі, якими можна відкрити сховок Істинної Історії. Відкриваються глибинні пейзажі істини, наших містерій. Вони вкажуть шлях куди рухатися, як діяти, і, ХТО МИ ТАКІ! Один з ключів мовний. УКРАЇНСЬКА МОВА, саме вона є справжнім очевидцем історії (мова живопису теж, А.Б.). Тому, зовсім не випадково так навіжено, нестримно борються україножери супроти МОВИ ЦІЄЇ ЗЕМЛІ.

Художник подорожуючи Україною писав твори присвячені не селянству, а касті аріїв – хліборобів. Заратустра одним з перших дав їм визначення: «Найсвітлішою гідністю є орати землю і сіяти зерно». Опісля Геноциду 1932 – 1933-го років арія не стало, виник селянин, а це вже інша іпостась, інше світобачення. Голодомор – це спланований, продуманий розстріл духу оріїв – орачів…

Живописання автора, як і небагатьох колег по пензлю, - Василя Копайгоренка, Олександра Чегорки, таке близьке до змісту вірша великого українця Євгена Товстухи:

«Збираю квіти степові
Легенди давні
і нові.
Збираю звуки
(Без принуки).
Мелодії, пісні.
Осінні далі
Та весняні,
Омріяні скрижалі.
Збираю шум гаїв,
Дарунки солов’їв,
Краплини
Сонечка – Дажбога,
Вогонь і давню міць
Сварога».

Немає ні одного слова, ні однієї дії, котрі не відобразилися б у Вічності…

Ігор Каганець днями озвучив: «Озиратись на думку невігласів і шахраїв – це не поважати себе. Єдина адекватна поведінка в умовах масового безумства – робити те, у що віриш і наполегливо гнути свою лінію».

Ось таке життєво – мистецьке кредо Володимира Гарбуза…

Андрій Будкевич (Буткевич), історик мистецтва, брендолог.

*Анабазис - термін слід розуміти, як шлях вглиб країни.

Інтернет – портал «НАРОДНИЙ ОГЛЯДАЧ».





Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2020-07-28 18:13:26
Переглядів сторінки твору 117
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.784
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2021.06.14 16:32
Автор у цю хвилину відсутній