Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.30
19:48
Злетів у Небо передчасно
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
Співець любові осяйної.
Його поезія не згасне!
Безсмертні почуття прекрасні,
Що не розчавлені війною!
Злетів у Небо передчасно.
2026.04.30
18:19
хтось пан а дехто і пропав
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
кому кобила декому невіста
комусь вебсайт а ще комусь портал
до раю інколи й до пекла звісно
зоріючі стожари атлантид
наяди перламутрові намиста
гукне одна із них тобі привіт
подякуєш бо се красиво і корисно
2026.04.30
14:26
Сидять діди попід тином сиві та сивіші,
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
Розмовами про минуле зранку себе тішать.
Хоч укотре уже чули, слухають уважно,
Не якісь там пустобрехи, а люди ж поважні.
Розповідь ведуть неспішно – куди поспішати,
Все одно лиш до обіду вернуться до хати.
Си
2026.04.30
14:06
Витоки свідомості – це джерела,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,
що не стільки напувають, як живлять
мелодію твоїх думок а капела,
розмиваючи і зносячи тиху благодать
западин рахманного смиренства.
Мряка безсонячних просторів ущелин,
кулуари сходів минулих лавин і водоспадів,
2026.04.30
11:17
березня 1968 року героїчно загинув мій друг, космонавт Юрій Гагарін. Але перед тим, як загинути, він мені сказав: "Жоро, будь у літературі першим! Як я - у космосі!" З того моменту я зрозумів, що в моїй поезії і прозі ідіотизм має бути суто космічного м
2026.04.30
11:15
Нескінченні дощі заливають свідомість.
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
І ковчег для рятунку уже потонув.
Хто ж допише печальну і змучену повість,
У якій за лаштунками Бог підморгнув?
Хто допише дощі на картині стозвучній
Там, де пензель упав у провалля віків?
Хто допише туман, б
2026.04.30
09:39
Вітер увірвавсь на ганок,
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
ходором вся хата.
Не буди мене так рано,
я ще хочу спати.
Додивитись сни рожеві,
дочекатись зливи
і плекати світ у мреві
срібної оливи.
2026.04.30
05:47
Зоряниці марніють тоді,
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
Коли жаром займається обрій,
А розбуджений звуками дім
Переповнюють світло і добрість.
Погасають, як іскри, рої
Зоряниць на блідім небосхилі,
Коли родяться вірші мої
І показують крила та силу.
2026.04.29
23:51
Небесна синь така безмежна.
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
Не можу погляд зупинить.
Бо неповторна зникне мить.
А ми від Всесвіту залежні.
Думки бувають протилежні
тому, що коїться навколо.
Навколо скільки горя, зла.
Ось так і я в собі несла,
2026.04.29
22:02
ми переважно сумні
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
віриш у це чи ні
нас переважно не пре
ні депардьйо ні маре
і гороскопи не суть
хай вони інших несуть
рифами сірих діб
де заробляють на хліб
2026.04.29
21:39
О, шматяр колує справно
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
По вулиці вниз і вгору
Я спитав би, у чому справа
Але знаю, він не говорить
І пані до мене лагідні
І пов’яжуть бантики
Але глибоко у серці
Я знаю, не втекти
2026.04.29
20:34
Земля здригалась доокіл,
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
палало місто у кварталах.
В повітрі – дим з вогнем навпіл,
і люд нажаханий в підвалах.
За залпом залп в імлу цупку
гатили «Гради» неупинно,
а біля церкви нашвидку
2026.04.29
20:28
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мене
2026.04.29
19:31
Випльовує новатор гасло
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
сонети ж до яких не звик
на нього діють мов на чорта
часник
***
Дивлюсь у вибране, зітхаю...
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, потім з
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Огляди конкурсів)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні 13 квітня цього року на спільному засіданні оргкомітету та журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» під головуванням керівника Української Асоціації «ЧОРНОБИЛЬ» органів та військ МВС, радника Міністра МВС України, генерала внутрішньої служби України Дурдинця Василя Васильовича було вирішено оголошення переможців фестивалю, їх нагородження та сам концерт-реквієм з нагоди 35-ї роковини аварії на ЧАЕС провести 24 квітня 2021 року в прямому ефірі (в онлайн трансляції).
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
