Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.07
20:06
як апокаліксис минеться
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
залізо стане золотим
однак ніде не цінуватись
на цій землі уже ніким
2026.04.07
19:48
Із дзеркала витікає смисл,
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
поступово, повільно, невблаганно.
Із дзеркала тече кров
воєн світу.
Свічадо показує язик
новітнім тенденціям і теоріям,
які порвав на шматки час.
Дзеркало стало відображувати
2026.04.07
18:59
І
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
Менестрелі є. Вони існують
в цьому світі як мандрівники,
може бути, що не одесную,
та ошую де-не-де кочують
обіруч Господньої руки.
Отже, поки є чим дорожити,
ідемо попутно до кінця
2026.04.07
18:43
І тільки уява є швидша за світло,
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
і тільки уяві підкорений простір,
як кориться глина- в теплі розімліла-
рукам гончаря - на майстерскім помості.
Як діва паліє під поглядом любка,
під помахом пензля злітають заграви -
так никнуть парсеки - до нест
2026.04.07
18:36
Я хочу знов відчути море за вікном,
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
Не десь…на вістрі узбережжя Криму,
І просто до води, де сонечко зійшло
Крізь сад черешні преспокійно линуть.
Всміхаючись, сховавши в окулярах блиск
Очей, та йти по теплій плитці вулиць.
За стільки років, що майн
2026.04.07
11:50
Маленька, немічная ліра,
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
Неначе блюдце, скалка, що з тобою,
І на ній зіграть печалі світу,
Голосом її кричать од болю.
Непримітний голос, неврочистий,
Ледве чутний, і чужий на попит,
Ну і що! Та був би тільки чистий.
Ну а решта – це не мій вже кло
2026.04.07
08:51
Коротка ніч і довгий день,
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
І угорі - блакить небесна, -
І море радісних пісень
Переповняє світ чудесний.
І я святкую навесні
Всього народження й зростання, -
І рвуться пута на мені,
Щоб розпочав пересування
2026.04.06
19:03
не перевершити себе
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
до чого навіть намагатись
це усміхання де-не-де
не зовсім позначає радість
ту радість що усе підносить
і салютує бозна-чим
котрій ніколи не є досить
такий її бентежний чин
2026.04.06
18:31
На улиці леви неспішні
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
Пси у жару, у сказі із піною
Звір, у серці міської кліті
Труп його матері
Гниє в літнім ґрунті
Із міста гайнув
На Південь курс, через кордон
2026.04.06
18:31
не торкаться долу
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
сонця не узріть
анічого тільки
біг біг біг
біжім
біжім
дім на пагорбі
2026.04.06
17:06
Коли я повернусь, перший сніг долетить до землі,
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
А старенький таксист довезе із вокзалу додому.
Я згадаю, як мама казала слова непрості,
Як стрічала мене на порозі в халаті м’якому.
Коли я повернусь, місто буде холодним, чужим.
Наплюю, що ось так п
2026.04.06
16:34
Столітній парк розорений, розбитий,
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
Осквернений вандалами, стоїть
У сотнях невловимих смолоскипах,
Де гасне час, перемагає мить.
Завзяті лиходії й тимчасовці
Спроможні потолочити красу.
Вони взялися погасити сонце
2026.04.06
15:53
Сергій Островой (1911-2005)
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
У лісі наодинці
жила Зима в хатинці;
вона солила сніжки,
поклавши їх до діжки;
замети нагортала,
2026.04.06
11:35
лютого 2026 року в Україну повернули тисячу тіл (останків) загиблих захисників…
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
В безсонячний лютневий день
одна за одною машини:
колона траурна іде —
німі холодні домовини…
Нам повернули лиш тіла,
2026.04.06
11:24
…Як дні летять! Їх годі зупинити.
І аркуші злітають стрімголов
З календаря, мов невідчутні миті,
Та крізь папери проступає кров.
Зима, весна і літо пронесуться,
Як марення, як навіжений сон.
Крізь них прогляне невмолима сутність,
Немов гучн
2026.04.06
09:22
Весна заграє радісну симфонію,
Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Акордами розпустяться бруньки.
Я теж хотів піти до філармонії,
Та в долі закінчилися квитки.
Закрила серце злим чотирикутником
Тверда холодна кам'яна стіна.
Я не завжди був тінню та відлюдником!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Огляди конкурсів)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні 13 квітня цього року на спільному засіданні оргкомітету та журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» під головуванням керівника Української Асоціації «ЧОРНОБИЛЬ» органів та військ МВС, радника Міністра МВС України, генерала внутрішньої служби України Дурдинця Василя Васильовича було вирішено оголошення переможців фестивалю, їх нагородження та сам концерт-реквієм з нагоди 35-ї роковини аварії на ЧАЕС провести 24 квітня 2021 року в прямому ефірі (в онлайн трансляції).
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
