Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.01
06:55
Жити не можу без мрії
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
Тої, що сил додає, -
Мрію, що зникне росія
Та, що безчесною є.
Мрію і вірю уперто
В те, що у голову впхав:
Мусить імперія вмерти
Задля безпеки та прав
2026.08.01
03:53
…За 3 години до…
…Сніг петербурзького дитинства тане, стікаючи брудною, холодною водою у Подєбрадах. Чужина. 1922 рік. Еміграція – це коли твоє минуле безжально відрізали ножицями історії, а теперішнє пахне вогкістю дешевої студентської їдальні та бід
2026.07.31
22:18
Одна — світанок, інша — захід.
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
Одна — це сміх, та ж — сонми дум.
Одна — коріння, інша — пагін.
Одна — це заводь, інша — струм.
Одна не всидить в холодочку —
така вертлява, як в’юнок.
А інша — в тихому садочку
2026.07.31
15:19
між химерних споруд
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
у містечку загубленім
під небом химерних хмар
чи ішлось тобі про
несвідомі розчулення
чи про кривий димар
облітаюче листя
посеред літа
2026.07.31
14:44
Від садка на околиці Вишнівця
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
Скоро мало чого і залишиться,
Бо унадивсь в садок
Енергійний дідок
І там топче панянок із Вишнівця.
Повсякчас лісоруби Іршави
Працювали на благо держави.
2026.07.31
13:33
Попереду мороз і вічна мерзлота,
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
Розлам епох, непримиренні січі.
Я йду у поле, де палають свічі,
Де сипле снігом стигла німота.
Я йду у бурю, жорна, у тартак.
Хай перемелять світові хуртечі
У невтолимій лютій ворожнечі.
Проб'юсь крізь темряву, нем
2026.07.31
07:47
Це було надлюб’язно, подумати про мене, отут
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
І я дуже подячний, адже ти був збагнув, що
Мене нема тут
І я не знав, що місяць настільки великий
І я не знав, що місяць настільки блакитний
І я вдячний, що винесли старі черевики
І що вибрали у червоне,
2026.07.31
06:05
Коли ви вправно клавіші торкали, -
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
Стихав навколо гомін балачок
І сам рояль у танцювальній залі
Готовий був пуститися в
танок.
І радістю світилася естрада
Від кількості мелодій і тонів,
А я в кутку стояв і слухав радо
2026.07.31
05:55
до 120-ліття від дня народження Олени Теліги)
…Остання ніч перед вічністю. Камера смертників № 34 у підвалах київського гестапо на Короленка. Лютий 1942 року.
За кілька годин до розстрілу в Бабиному Ярі поетка Олена Теліга та її чоловік Михайло опиня
2026.07.30
16:11
У 2026 р. творчий спадок Сергія Губерначука продовжує жити, зокрема світ побачили нові музичні сингли на його вірші на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured), публікуються коментарі та цикли його поезій на літературних рес
2026.07.30
16:11
Іде війна. Україна вся кров’ю стікає,
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
А поляки гріхи давні все нам пред‘являють.
Про Волинську «різанину» забути не можуть.
Їх постійно якісь сили накручують, схоже.
Галасують про сто тисяч, начебто убитих,
Бандерівців обзивають, що вони бандити.
Ск
2026.07.30
15:51
Розквітла мамина герань
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
На спорожнілім підвіконні.
Лише розплющив очі сонні -
Одразу фініш сподівань.
Ходою днів моїх сумних
Ніколи не загою рану.
Мого дитинства запах пряний
2026.07.30
14:39
Помилки ще не пробачені,
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
На вікні рослина сохне.
Я святу приймаю спадщину -
Наш родинний тихий вогник.
У собі ховаю мрійника -
Вже його не повернути.
Від плити до рукомийника
2026.07.30
13:20
Наче перший Адам підбираєш назви
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
Для відкритих речей - гадюк і лілій...
Забагато курного в землі вцілілій,
Щоб одразу скласти з піску всі пазли.
І тому вирушаєш ,куди добачиш –
Шлях до раю то черга з гробів і храмів,
Про яке каяття ти у черзі п
2026.07.30
12:54
Забрів у юність, у провулок тихий,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
Де спів птахів, далекі голоси.
Під жовтим листям причаїлось лихо
В обіймах споконвічної краси.
Забрів подалі від кайданів міста
До первісних мелодій і казок.
Не виліплений із глевкого тіста,
2026.07.30
06:50
В. К. Осиповій
За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...За рікою, поза лісом,
Поле, всіяне залізом,
Ще шурхоче сумовито
До цих пір незжатим житом.
За рікою, поза лісом,
Воювати достобіса
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Огляди конкурсів)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні 13 квітня цього року на спільному засіданні оргкомітету та журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» під головуванням керівника Української Асоціації «ЧОРНОБИЛЬ» органів та військ МВС, радника Міністра МВС України, генерала внутрішньої служби України Дурдинця Василя Васильовича було вирішено оголошення переможців фестивалю, їх нагородження та сам концерт-реквієм з нагоди 35-ї роковини аварії на ЧАЕС провести 24 квітня 2021 року в прямому ефірі (в онлайн трансляції).
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
