Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.29
14:56
Баба стогне третій день –
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
Мабуть, помирать зібралась.
Все болить та ще мігрень
Її люто доконала.
Дід у паніку упав,
Лікаря додому клика,
Щоб нарешті підказав
2025.12.29
13:44
Білий аркуш паперу -
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
як біле поле тиші,
як поле безгоміння,
німоти, покути,
поле збирання каміння,
поле переоцінки цінностей,
поле з упалими круками відчаю.
Що буде написано
2025.12.29
13:10
Чому з небес не впали оксамити?
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??
Два білі олені блищать очима в
Чому зірки, немов голівки цвяхів,?
тримають шлейф, земну частину ночі,
пришпиленим з космічною пітьмою?
і не згинаються, з орбіти не щезають,
аби був дунув день і північ скрасив день??
Два білі олені блищать очима в
2025.12.29
00:56
Питає вчителька: - Де був учора ти?
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
- Та на уроки йшов, але не зміг прийти.
До школи ліз, вернувсь, бо завірюха зла.
Що роблю крок вперед, то потім два назад.
Згадав, що ви казали в класі нам нераз:
Природа мудра, дбає, думає про нас.
Не наробіть
2025.12.29
00:12
дружня пародія)
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
Кінець життя
Стукотять по черепу колеса
Напханих бедламом поїздів.
Ось тому я вию, наче песик,
2025.12.28
22:35
Небритої щоки торкнувся спокій,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
вгортає рунами — душі мембрани.
Мій соколе, ясний, блакитноокий,
чом погляд твій заволокли тумани?
Судоми крутенем зв'язали мозок,
встромили рогачі у м'язи кволі.
Зурочення зніму із тебе. Може,
2025.12.28
22:17
Всіх читав та люблю я
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
Більш Рентгена - Пулюя.
Ніж Малевич - Пимоненко --
Рідний, наче люба ненька.
Скорик більш, ніж Дебюссі -
Почуття хвилює всі.
2025.12.28
16:43
Місто пахло стерильністю та озоном. У 2045 році ніхто не будував хмарочосів — вони були надто агресивними. Будівлі зберігали свої величезні розміри, однак втратили шпилі та будь-які гострі кути. Архітектуру тепер створювали алгоритми «Комфорт-Плюс», що м’
2025.12.28
15:43
Сьогодня Ніч, Сьогодня Ніч
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
Брюс Бері був робочий кент
Він обслуговував еконолайн-вен
Жевріло у його очах
Хоча не мав на руках він вен
Вже уночі
як усі йшли додому
2025.12.28
14:22
– Здоров будь нам, пане Чалий!
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
Чим ти опечаливсь?
Маєш хату – палац справжній,
Дружину нівроку.
Вже й на батька-запорожця
Дивишся звисока.
Може, тобі, любий Саво,
Не стачає слави?
2025.12.28
13:20
Приїхала відпочити бабуся на море.
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
Привезла свого онука – йому п’ять вже скоро.
Гуляють вони по березі. Хвилі набігають
Та сліди на піску їхні позаду змивають.
Сонце добре припікає. А чайки над ними
Носяться, ледь не чіпляють крилами своїми.
- Що це
2025.12.28
13:09
Життя таке як воно є:
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
Щоб не робив — йому не вгодиш.
І як цвіте, і як гниє —
І те і се в собі хорониш…
Без сліз й без радощів — ніяк.
Без злости трішки сирувате…
З своїм відтіночком на смак
На певний час з небес узяте.
2025.12.28
12:27
Стукотять важкі нудні колеса
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
Споважнілих, мудрих поїїздів.
І шматують серце, ніби леза,
Меседжи майбутніх холодів.
Подорож для того і потрібна,
Щоб збагнути спалахом сльози
Те, що відкривається на ринзі,
2025.12.28
12:16
Де твій, поете, 31-ший,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
В якому кращому з світів?
Ти на Землі свій шлях завершив,
Життя коротке поготів.
Твої вірші. Вони -чудові!
Тебе давно пережили.
Але серця хвилюють знову,
Звучать, мов музика, коли,
2025.12.28
12:13
Жовті кудли безлисті на сірому - ніби осінні,
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
Чорне плесо колотять, розводячи синім палітру.
Оживає замулене дно - вигинаються тіні
Половини верби, що із вечора зламана вітром.
Бік лускатий сріблиться, ховається поміж торочок.
Поселенець місцевий
2025.12.28
11:06
Зубаті красуні озера забуття
Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Дарують квіти латаття
Бородатому рибалці людських душ.
Зубаті красуні світу води
Вдягнені в хутра весталок
Шукають жовту троянду
(А вона не цвіте).
Бо птах кольору ночі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Огляди конкурсів)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні 13 квітня цього року на спільному засіданні оргкомітету та журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» під головуванням керівника Української Асоціації «ЧОРНОБИЛЬ» органів та військ МВС, радника Міністра МВС України, генерала внутрішньої служби України Дурдинця Василя Васильовича було вирішено оголошення переможців фестивалю, їх нагородження та сам концерт-реквієм з нагоди 35-ї роковини аварії на ЧАЕС провести 24 квітня 2021 року в прямому ефірі (в онлайн трансляції).
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
