Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.29
12:33
Знову снилися мертві. Снилося, що я мушу бути на якійсь конференції по кубофутуризму. Заходжу в якийсь бароковий будинок: анфілади, мармурові сходи, скульптури Геракла в левовій шкурі, Гекати, Діани Вічноцнотливої, двері, що більш нагадують врата, по тім
2026.04.29
11:27
Не хочу в дзеркало дивитись,
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
Бо я себе не впізнаю.
Лиш хмара зяє, ніби витязь,
Мов усміх янгола в раю.
Я пізнаю свої глибини
У морі в штормах громових,
Коли торкається людини
2026.04.29
10:34
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.
2026.04.29
10:08
Не дозволяй мені себе винити,
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
Я більше за життя його люблю!
Як небеса — отави соковиті,
І чуйну пісню з присмаком жалю.
Я так його кохаю, Боже! Нащо
Ти дав мені жагу земного щастя,
Аби міняла волю на кайдани?
Його любити я не перестану.
2026.04.29
07:10
Мов сонця промінь із туману,
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
З'явився спогад про кохану,
Яку з глибокої могили
Я повертати вже знесилів,
Адже, немов жіноча рима,
В моїх думках щомить незримо
Тремтить, колишеться, тріпоче
Вона й забутися не хоче...
2026.04.28
21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи
2026.04.28
19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі
2026.04.28
19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.
Далеко-
2026.04.28
16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.
У зеніті щоденних висот,
У сліпучому образі диска
Це життя зоресвітній оплот
2026.04.28
15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:
«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,
2026.04.28
11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!
Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,
2026.04.28
10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.
Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці
2026.04.28
10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.
Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми
2026.04.28
08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.
Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.
2026.04.28
06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.
2026.04.28
00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.
Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Новини (Огляди конкурсів)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Фестиваль «Дзвони Чорнобиля - 2021». Концерт-реквієм пройде в прямому ефірі 24 квітня 2021 року
Враховуючи епідеміологічну ситуацію в країні 13 квітня цього року на спільному засіданні оргкомітету та журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» під головуванням керівника Української Асоціації «ЧОРНОБИЛЬ» органів та військ МВС, радника Міністра МВС України, генерала внутрішньої служби України Дурдинця Василя Васильовича було вирішено оголошення переможців фестивалю, їх нагородження та сам концерт-реквієм з нагоди 35-ї роковини аварії на ЧАЕС провести 24 квітня 2021 року в прямому ефірі (в онлайн трансляції).
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Україна пам’ятає своїх героїв-ліквідаторів наслідків аварії. А чи згадає людство про Чорнобиль і жахливу катастрофу на ЧАЕС, копирсаючись в океані буденного пандемічного хаосу?
Тоді, 35 років тому, весь світ з тривогою спостерігав за тим, що відбувається поблизу древнього Києва… Відтоді слово Чорнобиль знає кожна дитина на усіх континентах планети Земля…
У далекому квітні 1986 року, коли сталась чорнобильська трагедія, моїм теперішнім друзям (учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС) Анатолію Молотаю було тільки 47 років, Мар’янові Гаденку – 30, а Віктору Мітлі – 27.
Трагічні роковини 26 квітня вони відзначатимуть разом з нами, схиляючи свої забілені сивиною голови та згадуючи тих, кого вже сьогодні немає. Це вони, ризикуючи своїм здоров’ям і життям, без паніки і піару, разом з іншими тисячами невідомих героїв їхали до Чорнобильської зони рятувати світ.
А голова журі фестивалю «Дзвони Чорнобиля - 2021» народний артист України (в недалекому минулому заступник командувача внутрішніх військ МВС України, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії) Гаденко Мар’ян Ілліч сьогодні разом з іншими членами журі вже переглядають відеоматеріали конкурсантів, щоб до кінця дня визначити лауреатів і переможців. Хай пощастить тим, хто на це дійсно заслуговує.
Та про них вже завтра.
23 квітня 2021 р.
Контекст :
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
