
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховає тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у ма
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
2025.07.01
23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.
Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –
2025.07.01
22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!
Багрянисто зірка догорає,
2025.07.01
21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.
2025.07.01
21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це - вперед.
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
Я краще все перетворю на сміх і попіл.
Забуду ключ від усіх своїх дверей.
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.
Закриюся від натовпу плащем.
Пройду як ніж через вершкове масло.
Залишуся заручни
2025.07.01
13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Тонкою ниткою в'ється наше життя...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тонкою ниткою в'ється наше життя...
Пять лет на небе живёт моя Бабушка. Человек большой души и большого сердца. И масштабы её как личности и как проводника мудрости и доброты я стала ощущать с каждым годом острее и сильнее. Для меня она с детства делала сюрпризы и подарки купила первую парту, большой велосипед “Сура”. И каждому из нас дарила столько любви и внимания. Я не помню, чтобы бабуля нас за что-то ругала и отчитывала, эту обязанность отдала родителям. А нас старалась повкуснее накормить и лишний раз поцеловать и приласкать. Её поддержку и заботу я ощущаю и сейчас ...
💖💖💖
Тонкой нитью вьётся наша жизнь,
В хрупком теле вечно юная душа.
Позовёт её к себе однажды неба синь,
Сбросит тело и земное чуть спеша.
Но вернётся вновь на землю в образе ребёнка,
Обретя иную жизнь, судьбу и тело.
И зажжёт сердца огнём любви так звонко.
Да полюбит вновь наивно и несмело.
Обретая тело словно платье,
Испытания получит под задачу.
Преодолев все горести и страсти,
Жизнь десертом радость даст на сдачу.
Но не все уроки выполнить легко,
Часто падаем и каменеет сердце.
Потом взлетать боимся высоко,
А ищем лишь того, кем можно отогреться.
И просыпаются тогда опять мечты,
Приходит осознание не зря живём!
Потом детей оберегаем как цветы,
Ведь в их крови мы память обретём.
26.01.2021
Гульмира Джумагалиева
Перевела на украинский язык 29.05.21 5.26
П'ять років на небі живе моя Бабуся. Людина великої душі і великого серця. І масштаби її як особистості і як провідника мудрості і доброти я стала відчувати з кожним роком гостріше і сильніше. Для мене вона з дитинства робила сюрпризи і подарунки купила першу парту, великий велосипед "Сура". І кожному з нас дарувала стільки любові й уваги. Я не пам'ятаю, щоб бабуся нас за щось лаяла і вичитувала, цей обов'язок віддала батькам. А нас намагалася посмачніше нагодувати і зайвий раз поцілувати і приголубити. Її підтримку і турботу я відчуваю і зараз ...
💖💖💖
Тонкою ниткою в'ється наше життя,
У крихкому тілі вічно юна душа.
Покличе її до собі якось неба синь,
Поскидає тіло і земне трохи поспішаючи.
Але повернеться знову на землю в образі дитини,
Здобувши інше життя, долю і тіло.
І запалить серця вогнем любові так дзвінко.
Так полюбить знову наївно і несміливо.
Знаходячи тіло немов плаття,
Випробування отримає під задачу.
Подолавши всі прикрощі та пристрасті,
Життя десертом радість дасть на здачу.
Але не всі уроки виконати легко,
Часто падаємо і кам'яніє серце.
Потім злітати боїмося високо,
А шукаємо лише того, ким можна відігрітися.
І прокидаються тоді знову мрії,
Приходить усвідомлення не дарма живемо!
Потім дітей оберігаємо як квіти,
Адже в їх крові ми пам'ять знайдемо.
26.01.2021
Гульмира Джумагаліева
Переклала на українську мову 29.05.21 5.26
💖💖💖
Тонкой нитью вьётся наша жизнь,
В хрупком теле вечно юная душа.
Позовёт её к себе однажды неба синь,
Сбросит тело и земное чуть спеша.
Но вернётся вновь на землю в образе ребёнка,
Обретя иную жизнь, судьбу и тело.
И зажжёт сердца огнём любви так звонко.
Да полюбит вновь наивно и несмело.
Обретая тело словно платье,
Испытания получит под задачу.
Преодолев все горести и страсти,
Жизнь десертом радость даст на сдачу.
Но не все уроки выполнить легко,
Часто падаем и каменеет сердце.
Потом взлетать боимся высоко,
А ищем лишь того, кем можно отогреться.
И просыпаются тогда опять мечты,
Приходит осознание не зря живём!
Потом детей оберегаем как цветы,
Ведь в их крови мы память обретём.
26.01.2021
Гульмира Джумагалиева
Перевела на украинский язык 29.05.21 5.26
П'ять років на небі живе моя Бабуся. Людина великої душі і великого серця. І масштаби її як особистості і як провідника мудрості і доброти я стала відчувати з кожним роком гостріше і сильніше. Для мене вона з дитинства робила сюрпризи і подарунки купила першу парту, великий велосипед "Сура". І кожному з нас дарувала стільки любові й уваги. Я не пам'ятаю, щоб бабуся нас за щось лаяла і вичитувала, цей обов'язок віддала батькам. А нас намагалася посмачніше нагодувати і зайвий раз поцілувати і приголубити. Її підтримку і турботу я відчуваю і зараз ...
💖💖💖
Тонкою ниткою в'ється наше життя,
У крихкому тілі вічно юна душа.
Покличе її до собі якось неба синь,
Поскидає тіло і земне трохи поспішаючи.
Але повернеться знову на землю в образі дитини,
Здобувши інше життя, долю і тіло.
І запалить серця вогнем любові так дзвінко.
Так полюбить знову наївно і несміливо.
Знаходячи тіло немов плаття,
Випробування отримає під задачу.
Подолавши всі прикрощі та пристрасті,
Життя десертом радість дасть на здачу.
Але не всі уроки виконати легко,
Часто падаємо і кам'яніє серце.
Потім злітати боїмося високо,
А шукаємо лише того, ким можна відігрітися.
І прокидаються тоді знову мрії,
Приходить усвідомлення не дарма живемо!
Потім дітей оберігаємо як квіти,
Адже в їх крові ми пам'ять знайдемо.
26.01.2021
Гульмира Джумагаліева
Переклала на українську мову 29.05.21 5.26
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію