Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
2026.11.20
10:40
Від ракетного вибуху тремтить земля,
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
а надворі дитячий голос: «Бабах!»…
Не відає ще нерозумне маля,
що війна - жах…
Воно думає, що це просто гра:
дорослі ж не можуть його вбити
чи завдати важких ран!
2026.11.20
05:52
У наших жилах предків міць і сила,
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
А в пам'яті - звитяги чималі, -
Шукаю гідних, щоби відомстили
За сльози української землі.
Пліч-о-пліч станем проти супостата,
З'єднаємось в єдиний моноліт,
Бо час уже йому борги вертати,
Прийшла пора за все дав
2026.11.19
23:26
Враз, у далекій землі
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
На диво, долоні мої
Воложіють з очікувань
Квітень, повітряна млість
Ліхтарі, а дитина як снить
На алеї піхоти стрій
Друже, хто із нас неправий
2026.11.19
22:57
мла імлиться
ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ще хтось її не боїться
ані в політичному сенсі
ані в релігійному смислі
хтось не звертає уваги
яка насправді різниця
але бувають інші
завше бувають інші
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Тонкою ниткою в'ється наше життя...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Тонкою ниткою в'ється наше життя...
Пять лет на небе живёт моя Бабушка. Человек большой души и большого сердца. И масштабы её как личности и как проводника мудрости и доброты я стала ощущать с каждым годом острее и сильнее. Для меня она с детства делала сюрпризы и подарки купила первую парту, большой велосипед “Сура”. И каждому из нас дарила столько любви и внимания. Я не помню, чтобы бабуля нас за что-то ругала и отчитывала, эту обязанность отдала родителям. А нас старалась повкуснее накормить и лишний раз поцеловать и приласкать. Её поддержку и заботу я ощущаю и сейчас ...
💖💖💖
Тонкой нитью вьётся наша жизнь,
В хрупком теле вечно юная душа.
Позовёт её к себе однажды неба синь,
Сбросит тело и земное чуть спеша.
Но вернётся вновь на землю в образе ребёнка,
Обретя иную жизнь, судьбу и тело.
И зажжёт сердца огнём любви так звонко.
Да полюбит вновь наивно и несмело.
Обретая тело словно платье,
Испытания получит под задачу.
Преодолев все горести и страсти,
Жизнь десертом радость даст на сдачу.
Но не все уроки выполнить легко,
Часто падаем и каменеет сердце.
Потом взлетать боимся высоко,
А ищем лишь того, кем можно отогреться.
И просыпаются тогда опять мечты,
Приходит осознание не зря живём!
Потом детей оберегаем как цветы,
Ведь в их крови мы память обретём.
26.01.2021
Гульмира Джумагалиева
Перевела на украинский язык 29.05.21 5.26
П'ять років на небі живе моя Бабуся. Людина великої душі і великого серця. І масштаби її як особистості і як провідника мудрості і доброти я стала відчувати з кожним роком гостріше і сильніше. Для мене вона з дитинства робила сюрпризи і подарунки купила першу парту, великий велосипед "Сура". І кожному з нас дарувала стільки любові й уваги. Я не пам'ятаю, щоб бабуся нас за щось лаяла і вичитувала, цей обов'язок віддала батькам. А нас намагалася посмачніше нагодувати і зайвий раз поцілувати і приголубити. Її підтримку і турботу я відчуваю і зараз ...
💖💖💖
Тонкою ниткою в'ється наше життя,
У крихкому тілі вічно юна душа.
Покличе її до собі якось неба синь,
Поскидає тіло і земне трохи поспішаючи.
Але повернеться знову на землю в образі дитини,
Здобувши інше життя, долю і тіло.
І запалить серця вогнем любові так дзвінко.
Так полюбить знову наївно і несміливо.
Знаходячи тіло немов плаття,
Випробування отримає під задачу.
Подолавши всі прикрощі та пристрасті,
Життя десертом радість дасть на здачу.
Але не всі уроки виконати легко,
Часто падаємо і кам'яніє серце.
Потім злітати боїмося високо,
А шукаємо лише того, ким можна відігрітися.
І прокидаються тоді знову мрії,
Приходить усвідомлення не дарма живемо!
Потім дітей оберігаємо як квіти,
Адже в їх крові ми пам'ять знайдемо.
26.01.2021
Гульмира Джумагаліева
Переклала на українську мову 29.05.21 5.26
💖💖💖
Тонкой нитью вьётся наша жизнь,
В хрупком теле вечно юная душа.
Позовёт её к себе однажды неба синь,
Сбросит тело и земное чуть спеша.
Но вернётся вновь на землю в образе ребёнка,
Обретя иную жизнь, судьбу и тело.
И зажжёт сердца огнём любви так звонко.
Да полюбит вновь наивно и несмело.
Обретая тело словно платье,
Испытания получит под задачу.
Преодолев все горести и страсти,
Жизнь десертом радость даст на сдачу.
Но не все уроки выполнить легко,
Часто падаем и каменеет сердце.
Потом взлетать боимся высоко,
А ищем лишь того, кем можно отогреться.
И просыпаются тогда опять мечты,
Приходит осознание не зря живём!
Потом детей оберегаем как цветы,
Ведь в их крови мы память обретём.
26.01.2021
Гульмира Джумагалиева
Перевела на украинский язык 29.05.21 5.26
П'ять років на небі живе моя Бабуся. Людина великої душі і великого серця. І масштаби її як особистості і як провідника мудрості і доброти я стала відчувати з кожним роком гостріше і сильніше. Для мене вона з дитинства робила сюрпризи і подарунки купила першу парту, великий велосипед "Сура". І кожному з нас дарувала стільки любові й уваги. Я не пам'ятаю, щоб бабуся нас за щось лаяла і вичитувала, цей обов'язок віддала батькам. А нас намагалася посмачніше нагодувати і зайвий раз поцілувати і приголубити. Її підтримку і турботу я відчуваю і зараз ...
💖💖💖
Тонкою ниткою в'ється наше життя,
У крихкому тілі вічно юна душа.
Покличе її до собі якось неба синь,
Поскидає тіло і земне трохи поспішаючи.
Але повернеться знову на землю в образі дитини,
Здобувши інше життя, долю і тіло.
І запалить серця вогнем любові так дзвінко.
Так полюбить знову наївно і несміливо.
Знаходячи тіло немов плаття,
Випробування отримає під задачу.
Подолавши всі прикрощі та пристрасті,
Життя десертом радість дасть на здачу.
Але не всі уроки виконати легко,
Часто падаємо і кам'яніє серце.
Потім злітати боїмося високо,
А шукаємо лише того, ким можна відігрітися.
І прокидаються тоді знову мрії,
Приходить усвідомлення не дарма живемо!
Потім дітей оберігаємо як квіти,
Адже в їх крові ми пам'ять знайдемо.
26.01.2021
Гульмира Джумагаліева
Переклала на українську мову 29.05.21 5.26
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
