Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.11.21
22:43
ніхто ні разу не просив
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
мене
дістати з неба зірку
мабуть життя пройшло дарма
поезія це рух окремий
або рух
усього із усім
і звідки взяти певність
2026.11.21
18:28
В душі - гіркий відбиток болю втрат.
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
Лунають самоти осінні дзвони.
Та тільки вірний перстень Соломона
Не дозволяє бити у набат
І темний проклинати каземат,
В якому все життя дарма спливає.
Як лячно підійти до вогнеграю,
Бо він чужий! У когось є свя
2026.11.21
14:59
ПЗ неба червоно захід хлюпає,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
Зафарбовує сокурину.
Будуть в осені сумнолюбої
Ще погідні та теплі днини.
Будуть в осені любоніжної
Над водою легкі тумани.
Буде осінь щоранку іншою,
2026.11.21
13:13
Я лезами тендітних пелюсток
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
Прийду у край нечуваний, незнаний
Крізь сонце і розпечений пісок,
Де квітне час глибокий, несказанний.
Так важко парадоксами іти,
Шляхами незбагненними, чужими.
Ти битим склом дістанешся мети,
2026.11.21
12:33
Гусак містом ходить-бродить*
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
винуватий без вини,
що шукає – не знаходить
бо довкола стан війни.
Ой, шкода як, сумний пташе,
не гроза, не буревій
так змінили життя наше –
2026.11.21
11:57
Ні промінчика. Ніч смоляна.
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
Вже націлені жерла…
Люд у світі дивується нам:
Ще живі, ще не вмерли.
Стіни зводим і сієм жита,
Хоч війна за війною,
І бороним безцінне життя –
Та якою ціною…
2026.11.21
11:18
Унаслідок російської атаки на Київ 19 листопада 2026 року вибухова хвиля від падіння уламків пошкодила вікна, рами та окремі елементи фасаду й карнизів Володимирського собору.
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
Одними з авторів розписів у цьому храмі є видатні художники Віктор Васнєцов і
2026.11.21
07:39
Із Василя Лебедєва-Кумача)
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
Барвить РАНОК світозорий
мури в древньому Кремлі.
Прокидається бадьорий
люд радянської землі.
Прохолода добромисно
2026.11.21
07:20
Німіють, поколюють, просто болять
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
Натруджені працею руки,
Та хочуть, як завжди, мене обійнять
Опісля гіркої розлуки.
В зусиллі притиснуть - прожиті літа,
Турбота, терпіння і ласка,
І мамина мудрість, одвічно свята,
Що з буднів утворює казку.
2026.11.20
23:44
Колись, не так давно, в часи не такі уже й давні і навіть не епічні, і не міфічні я написав новелу «Дружина прокурора». Мене тоді звинуватили в упередженості, однобічності, суб’єктивності, надлишковій актуальності (це не література, мовляв), гіперболізова
2026.11.20
22:24
видива осінні
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
мокнуть під дощем
красоту зацінить
дехто із нікчем
начебто дизайнер
інколи естет
часом копірайтер
може і поет
2026.11.20
21:23
Догоряє свіча горизонту,
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
Розповзається напівпітьма.
Вовкулаки незримого фронту
У облогу беруть крадькома.
Поховалися далі чимдалі,
Світ уклався у відстань руки.
Лиш в астралі, мов авта на ралі
2026.11.20
21:11
Осіння ніч
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
примчала на колісниці,
зупинилась…
п'є чашу темряви
до самого дна.
Ловить крізь тишу звуки -
гучно…
гучно…
2026.11.20
20:59
Не забуду! І свічка ніколи не згасне!
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
Я шукаю Її серед суму алей,
Заглядаю в обличчя байдужих людей,
Все навколо здається пустим і невчасним.
О, насніться мені, рідні очі прекрасні!
Вся реальність - поламана. Все шкереберть.
Ніжний погляд юрбою спап
2026.11.20
13:05
Чоловік, що прожив небагато
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
І розтанув у розквіті сил,
Мов згоріле до часу багаття,
Наче птах без польоту і крил.
По собі він залишив надгробок,
Ну а пам'ять розтала в літах,
Почорнілих, як зношена роба,
2026.11.20
12:46
Настала драма у комедіанта –
розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...розтанули ілюзії і ось
нема кому у вічі заглядати,
прокажене продовжує стріляти,
а західне недочуває, – SOS!!!
***
Малоросійців зомбувати просто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.07.04
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2026.01.11
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі
Притча о великодушии от Леонардо да Винчи
Высунув голову из гнезда, орленок увидел множество птиц, летающих внизу среди скал.
- Мама, что это за птицы? – спросил он.
- Наши друзья, - ответила орлица сыну.
- Орел живет в одиночестве - такова его судьба.
Но и он порой требует окружения, иначе, какой же он царь птиц? Все, кого ты видишь внизу - наши верные друзья.
Довольный маминым разъяснением орленок продолжал с интересом наблюдать за полетом птиц, считая их отныне своими верными друзьями.
Вдруг он закричал: - Ай-ай, они украли у нас еду!
- Успокойся, сынок! Они ничего у нас не украли. Я сама их угостила.
Запомни раз и навсегда, что я тебе сейчас скажу! Какой бы орел ни был голоден, он непременно должен поделиться частью своей добычи с птицами, живущими по соседству. На такой высоте они не в силах найти себе пропитание, и им следует помогать. Все, кто хотят иметь верных друзей, должны быть добрыми и терпимыми, проявляя внимание к чужим нуждам. Почет и уважение добываются не силой, а великодушием и готовностью поделиться с нуждающимся последним куском.
Перевела на украинский язык 14.01.19 5.46
Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі
Висунувши голову з гнізда, орля побачило безліч птахів, що літають внизу серед скель.
- Мама, що це за птахи? – запитало воно.
- Наші друзі, - відповіла орлиця сину.
- Орел живе на самоті - така його доля.
Але і він часом потребує оточення, інакше, який же він цар птахів? Всі, кого ти бачиш внизу, - наші вірні друзі.
Задоволене маминим роз'ясненням орля продовжувало з цікавістю спостерігати за польотом птахів, вважаючи їх відтепер своїми вірними друзями.
Раптом воно закричало : - Ай-ай, вони вкрали у нас їжу!
- Заспокойся, синку! Вони нічого у нас не вкрали. Я сама їх пригостила.
Запам'ятай раз і назавжди, що я тобі зараз скажу! Який би орел не був голодний, він неодмінно повинен поділитися частиною своєї здобичі з птахами, що живуть по сусідству. На такій висоті вони не в силах знайти собі прожиток, і їм слід допомагати. Всі, хто бажають мати вірних друзів, повинні бути добрими і терпимими, проявляючи увагу до чужих потреб. Пошана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
Переклала на українську мову 14.01.19 5.46
Высунув голову из гнезда, орленок увидел множество птиц, летающих внизу среди скал.
- Мама, что это за птицы? – спросил он.
- Наши друзья, - ответила орлица сыну.
- Орел живет в одиночестве - такова его судьба.
Но и он порой требует окружения, иначе, какой же он царь птиц? Все, кого ты видишь внизу - наши верные друзья.
Довольный маминым разъяснением орленок продолжал с интересом наблюдать за полетом птиц, считая их отныне своими верными друзьями.
Вдруг он закричал: - Ай-ай, они украли у нас еду!
- Успокойся, сынок! Они ничего у нас не украли. Я сама их угостила.
Запомни раз и навсегда, что я тебе сейчас скажу! Какой бы орел ни был голоден, он непременно должен поделиться частью своей добычи с птицами, живущими по соседству. На такой высоте они не в силах найти себе пропитание, и им следует помогать. Все, кто хотят иметь верных друзей, должны быть добрыми и терпимыми, проявляя внимание к чужим нуждам. Почет и уважение добываются не силой, а великодушием и готовностью поделиться с нуждающимся последним куском.
Перевела на украинский язык 14.01.19 5.46
Притча про великодушність від Леонардо да Вінчі
Висунувши голову з гнізда, орля побачило безліч птахів, що літають внизу серед скель.
- Мама, що це за птахи? – запитало воно.
- Наші друзі, - відповіла орлиця сину.
- Орел живе на самоті - така його доля.
Але і він часом потребує оточення, інакше, який же він цар птахів? Всі, кого ти бачиш внизу, - наші вірні друзі.
Задоволене маминим роз'ясненням орля продовжувало з цікавістю спостерігати за польотом птахів, вважаючи їх відтепер своїми вірними друзями.
Раптом воно закричало : - Ай-ай, вони вкрали у нас їжу!
- Заспокойся, синку! Вони нічого у нас не вкрали. Я сама їх пригостила.
Запам'ятай раз і назавжди, що я тобі зараз скажу! Який би орел не був голодний, він неодмінно повинен поділитися частиною своєї здобичі з птахами, що живуть по сусідству. На такій висоті вони не в силах знайти собі прожиток, і їм слід допомагати. Всі, хто бажають мати вірних друзів, повинні бути добрими і терпимими, проявляючи увагу до чужих потреб. Пошана і повага добуваються не силою, а великодушністю і готовністю поділитися з нужденним останнім шматком.
Переклала на українську мову 14.01.19 5.46
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
