Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.04
10:39
Російські окупанти офіційно стверджують, що б'ють лише по військових об'єктах…
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
Унаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула 12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.
Знов військові об'єкти — діти!
Витягують з-під завалу
юну зо
2026.03.04
10:15
Засуваю ворота від лих і нещасть,
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
Та даремна ця спроба нічого не варта.
Зачиняюсь від хаосу, лютих ненасть.
Догорає у серці невтілена ватра.
Засуваю ворота від битв і нашесть,
Від знущань, катувань, безнадії та мору.
Від епохи збираю небачен
2026.03.04
06:06
Зітхання матері й відбитки
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
Її повік невтомних ніг,
Чутно донині й добре видко
В дворі, на полі, вздовж доріг.
Їх не убило всяке горе
І болі знищить не змогли, -
Вони, мов плетиво узорів
Діянь і прагнень на землі.
2026.03.04
01:18
Весно! Мила чарівнице!
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
З льоду робиш ти водицю,
З неба синього казково
Ллється дощик іграшковий!
Весно! Радісна панянко!
Розфарбовуєш альтанку
В ніжні кольори зелені
2026.03.03
22:23
І
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
Сьогодні що не авгур, то поет.
І як не засміятися на кутні,
вичитуючи опуси майбутні,
де що не автор, то авторитет,
і що не геній, то анахорет
окремої і запашної кухні.
2026.03.03
18:57
В-есна і жінка, звісно, неподільні.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!
І тануть всі сніги навколо.
Е-(Є) в кожній усмішка від Лади.
С-іяє сонце, дихається вільно.
Н-ароджують життя, рулади.
А як в романтику цілком пірнають!
І тануть всі сніги навколо.
2026.03.03
12:32
Забути все, не значить все!
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
Лишились: Пам’ять, Душа, Тіло
Одне питанняко просте:
А що, у прощі не скрипіло?
Хіба, що в Пам’ять хтось заліз…
Хіба, що в снах Душа блукала…
Хіба, що Тіло між коліс…
Хіба, що того було мало.
2026.03.03
10:32
На блошиних ринках пустоти
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
Вловиш ти ніщо, німу безглуздість.
У палкій гонитві до мети
Здійсниться спектакль хиткого тлуму.
На блошиних ринках віднайдеш
Відчай, небуття, відсутність сенсу,
Книги із безоднею без меж
2026.03.03
07:01
Великий Віз
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
Вночі привіз
Яскраве світло, -
Світінь вогні,
Неначе в сні,
Блищали й квітли.
Зникала ніч
Побіля віч
2026.03.02
20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…
А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду
2026.03.02
18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю
2026.03.02
14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!
***
По третім році, як засів на троні в Сузах,
2026.03.02
10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.
Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,
2026.03.02
05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.
2026.03.01
23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.
2026.03.01
23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?
Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Перехожий (1963) /
Критика | Аналітика
Єднаймо Україну, українці!!!
Як і обіцяв, публікую під цією рубрикою чергову замальовку про спражній Донбас.
На тему : Єднаймо Україну, українці!!!:
• "Отшельник Донецкого кряжа"
Так спасают счастье
На помощь обреченной птице пришли люди
В Станице Луганской, что всего в получасе езды от областного центра, аисты появились прошлой весной.
— До этого их в наших краях не видели уже лет пятьдесят, — говорят старожилы. — Значит, по всем приметам, станица — место хорошее.
Для гнезда пернатая пара облюбовала верхушку памятника героям Великой Отечественной войны и, как говориться, стала жить поживать. Когда минувшей осенью аисты подались в теплые края, станичники забеспокоились: не улетело ли с птицами и их счастье? Оказалось, зря тревожились.
В начале июне, к радости всего поселка, в гнезде над памятником пищали и разевали клювы четверо птенцов. Была среди них и Ася. Впрочем, тогда у нее еще не было имени.
Теперь ее «гнездом» стал дом предпринимателя Вячеслава Рассветова.
— Асей ее назвала подруга жены. Где-то в середине июля, в обед, прибежали дети и говорят: аистенок из гнезда выпал, — вспоминает Вячеслав, — Я туда. Смотрю, у птицы нога сломана. Позвонил в поссовет. Мне сказали, что уже в курсе и сейчас пришлют машины, чтобы отвезти птицу к ветеринару.
— Через несколько дней, — продолжает жена предпринимателя Ольга, — Мы решили позвонить в ветеринарку, узнать: как состояние птички? Там сказали: «Все в порядке. Можете забирать!» Так у Аси появились новые «родители».
В первое время в «гнезде» Рассветовых царило беспокойство. Птица выжила, но сломанную в трех местах ногу ветеринарам пришлось ампутировать.
— Первые дни я чуть не плакала. Смотреть на то, как она мучается было просто невыносимо, — рассказывает Ольга. — Но потом взяла себя в руки. Надо же спасать аистенка.
Мало помалу, благодаря заботе людей, искалеченная птица стала оживать на глазах. И даже приноровилась передвигаться, опираясь на крылья.
— Аппетит у нашей Асеньки будь здоров, — замечает хозяйка. — В день съедает по триста граммов рыбки или мяса. Массажируем ей здоровую ножку. Помогаем разминать крылья. В станице она уже стала всеобщей любимицей. Из похода на рынок каждый раз возвращаюсь с гостинцами: кто рыбку ей передаст, кто мяса кусочек.
— А как же ее настоящие родители?
— Однажды они ее увидели, сделали над домом два круга и улетели. Наверное, поняли, что их птенец выжил, что люди его не бросят и успокоились. С тех пор не прилетали.
Сейчас Асиных родителей беспокоит одно: как заново научить ее ходить.
— Я проконсультировался с ветеринарами, — говорит Вячеслав. — Они сказали, что самое верное средство — сделать Асе протез. Но ни в коем случае не жесткий. А мягкий, подвижный, который бы в точности копировал строение ампутированной лапки.
Если найдется мастер, способный сделать такую вещь, я за ценой не постою.
И в этом Вячеслав не одинок. Поселковый совет и несколько местных предпринимателей тоже готовы скинуться на новую ножку для Аси. Дело за мастером.
Вот только, научившись ходить, сумеет ли птица подняться в небо?
— Специалисты, — продолжает Асин «папа», — говорят, что она вряд ли уже сможет вернуться к жизни в дикой природе. И советуют потом, на всякий случай, подрезать ей крылья — чтобы не улетела и не погибла. Но я не хочу этого делать. Наша Ася еще взлетит. И все у нее будет хорошо.
Юрий ТКАЧЕНКО, Фото Натальи БЕРЕЗИНОЙ.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Єднаймо Україну, українці!!!
Як і обіцяв, публікую під цією рубрикою чергову замальовку про спражній Донбас.На тему : Єднаймо Україну, українці!!!:
• "Отшельник Донецкого кряжа"
Так спасают счастье
На помощь обреченной птице пришли люди
В Станице Луганской, что всего в получасе езды от областного центра, аисты появились прошлой весной.
— До этого их в наших краях не видели уже лет пятьдесят, — говорят старожилы. — Значит, по всем приметам, станица — место хорошее.
Для гнезда пернатая пара облюбовала верхушку памятника героям Великой Отечественной войны и, как говориться, стала жить поживать. Когда минувшей осенью аисты подались в теплые края, станичники забеспокоились: не улетело ли с птицами и их счастье? Оказалось, зря тревожились.
В начале июне, к радости всего поселка, в гнезде над памятником пищали и разевали клювы четверо птенцов. Была среди них и Ася. Впрочем, тогда у нее еще не было имени.
Теперь ее «гнездом» стал дом предпринимателя Вячеслава Рассветова.
— Асей ее назвала подруга жены. Где-то в середине июля, в обед, прибежали дети и говорят: аистенок из гнезда выпал, — вспоминает Вячеслав, — Я туда. Смотрю, у птицы нога сломана. Позвонил в поссовет. Мне сказали, что уже в курсе и сейчас пришлют машины, чтобы отвезти птицу к ветеринару.
— Через несколько дней, — продолжает жена предпринимателя Ольга, — Мы решили позвонить в ветеринарку, узнать: как состояние птички? Там сказали: «Все в порядке. Можете забирать!» Так у Аси появились новые «родители».
В первое время в «гнезде» Рассветовых царило беспокойство. Птица выжила, но сломанную в трех местах ногу ветеринарам пришлось ампутировать.
— Первые дни я чуть не плакала. Смотреть на то, как она мучается было просто невыносимо, — рассказывает Ольга. — Но потом взяла себя в руки. Надо же спасать аистенка.
Мало помалу, благодаря заботе людей, искалеченная птица стала оживать на глазах. И даже приноровилась передвигаться, опираясь на крылья.
— Аппетит у нашей Асеньки будь здоров, — замечает хозяйка. — В день съедает по триста граммов рыбки или мяса. Массажируем ей здоровую ножку. Помогаем разминать крылья. В станице она уже стала всеобщей любимицей. Из похода на рынок каждый раз возвращаюсь с гостинцами: кто рыбку ей передаст, кто мяса кусочек.
— А как же ее настоящие родители?
— Однажды они ее увидели, сделали над домом два круга и улетели. Наверное, поняли, что их птенец выжил, что люди его не бросят и успокоились. С тех пор не прилетали.
Сейчас Асиных родителей беспокоит одно: как заново научить ее ходить.
— Я проконсультировался с ветеринарами, — говорит Вячеслав. — Они сказали, что самое верное средство — сделать Асе протез. Но ни в коем случае не жесткий. А мягкий, подвижный, который бы в точности копировал строение ампутированной лапки.
Если найдется мастер, способный сделать такую вещь, я за ценой не постою.
И в этом Вячеслав не одинок. Поселковый совет и несколько местных предпринимателей тоже готовы скинуться на новую ножку для Аси. Дело за мастером.
Вот только, научившись ходить, сумеет ли птица подняться в небо?
— Специалисты, — продолжает Асин «папа», — говорят, что она вряд ли уже сможет вернуться к жизни в дикой природе. И советуют потом, на всякий случай, подрезать ей крылья — чтобы не улетела и не погибла. Но я не хочу этого делать. Наша Ася еще взлетит. И все у нее будет хорошо.
Юрий ТКАЧЕНКО, Фото Натальи БЕРЕЗИНОЙ.
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
