Укотре Микола Соболь починає першим. Незважаючи на свої постійні виправдовування: «Не я першим починаю!»…
Так, на мій вірш «Моя вишиванка», який 16 травня був опублікований на всіх провідних літературних порталах, зокрема урядовому, Соболь надіслав провокативну і, як завжди, брехливу «рецензію».
Так само мій вірш «Намалюй Перемогу!», що також обійшов практично всі українські сайти, Олександр Сушко «зустрів» украй блюзнірською «сатирою».

А хто, власне кажучи, судді? Ті, хто не можуть без численних помилок скласти трьох речень! При цьому виправдовуються, що, мовляв, пишуть в електричках, без окулярів, без словників і, на превеликий жаль, без нічого святого…
Переконаний, ті, хто вважають себе поетами, повинні мову не лише любити, а й досконало нею володіти, пам‘ятаючи, що до тебе у цьому храмі вже були Бажан і Семенко, Симоненко і Драч... І не лише вони!
Хіба можна сучасну українську поезію зводити до шароварного рівня: агов, йой, наче, шмарклі-міраклі тощо?..
Як ви вважаєте, що переважить, якщо на одну шальку художніх терезів покласти лише одну поезію Ілахіма чи, скажімо, Каразуба, а на іншу - всі п‘ять тисяч віршів Соболя плюс усі сатири Сушка разом із його короною?!
Проте такі «рецензії» і «сатири» Соболя і Сушка, а також нав’язливе просування примітивних текстів останнього у Вибраному «надихають» мене на створення поезій та оповідань, які, дякуючи Богові, читають далеко за межами ПМ.
Хоча насамперед надихають мене слова підтримки колег - справжніх Поетичних Майстрів, що я отримую майже щодня!

… До речі, вже такого далекого 1993-го мені пощастило протягом майже року обідати за одним столиком із В‘ячеславом Максимовичем Чорноволом, якого я згадую у вірші «Моя вишиванка». Як він відрізнявся від таких, як Сушко чи Соболь! Як кажуть, інша група крові…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік