ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, вона і Маркес
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
n
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
Душевна квота
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
Після дощу
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
* * *
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Епістола
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
iPhone 15 (сонет)
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь…
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
* * *
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Каштановий салют (сонет)
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
***
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу

Олена Побийголод
2024.04.23 20:00
Російські річки Убля¹ та Вобля²
Із І.В.Царьова (1955-2013)

Самі зміркуйте, в якім дерзанні
з’явилась назва у річки – Вобля!..
А ще – добряча й земля в Рязані:
ввіткнеш голоблю – цвіте голобля.

А потрясіння беріз пісенних!

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце (тріолет)
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
Хвилі
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що не може, промовити.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Критика | Аналітика):

Лайоль Босота
2024.04.15

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Анна Лисенко
2021.07.17

Валентина Інклюд
2021.01.08

Ярослав Штука
2020.12.05

Оранжевый Олег Олег
2020.03.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Щодо Поезії (і що таке поезія?)
...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-02-06 12:42:11
Переглядів сторінки твору 33304
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.824 / 5.5  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.777
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
ПРО МИСТЕЦТВО
Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 23:12:15 ]
Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 14:18:57]
Хочу повернутися до дискусії про поезію.Поезія - це не життя, це - ілюзії, фантазії, вигадка, це твоя специфічна реальність. В будь-якій поезії, якою б реалістичною та життєвою вона не була б, є доля вигадки. Тому, на мою думку, поезія- це якийсь ідеал, якого не існує насправді, але який сконструйовує наша уява.
Коли я читаю вірші,писані за принципом:"що бачу, те пишу",мені стає сумно.На мою думку, це зовсім не поезія, це- щось інше...Що саме- точнішу відповідь дадуть ті, хто так пише.Поезія - це "пишу, про те, що відчуваю".
Ще одна обов"язкова умова поезії - образність,можливо навіть якісь химерні вислови і метафори, слова-новоутворення, які належать лише тобі.Щось таке, чого немає насправді, але що зумів побачити лише ти. Це треба мати особливий хист:бачити не лише те, що бачать всі,а проникливо вбирати в себе значно ширші горизонти, дивитися ширше, глибше, више, ніж всі інші, проникаючи в саму суть речей.Бачити дещо особливе і потім дати можливість побачити його всім через твої вірші.
І наостанок. Поезія - це не просто римування, це- підсвідомість, це-потік, який б"є ключем з душі, і якщо розібратися прискіпливо-авторство належить не лише тобі. А ще й твоїй Музі, Генію, Творцю.ТОму мене дивують люди, які аналізуючи чужі вірші, пропонують автору замінити одне слово(яке присутнє в його творінні та нашептане Музою) на інше слово-синонім, рівнозначне за змістом та однакове по суті за розміром(але яке пропонують вони).Вони не розуміють(або не хочуть розуміти), що для автора саме це його слово може мати принципове значення.Тому поезія, яка вже відбулася в тобі(якщо справді відбулася),яка відстоялася, як вино,змінюється і коригується досить важко і в якомусь розумінні болісно.
Тож давайте не будемо оскверняти Поезію, це ж своєрідна медитація, молитва, це часточка душі, яку автор відриває і виставляє назагал.Думайте, коли критикуєте, адже це може комусь ранити
душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-02-21 12:36:12 ]
Абсолютно правильно, Сандро, інколи наші поради, викладені у рішучій формі серйозно ранять - що є, то є. Чи взагалі потрібно щось пропонувати авторові, правдиво ділитися враженнями?
І якби тільки це питання було головним...
Бо ще ж є і різні авторські рівні, а є ще і різні мистецькі півкулі? :)
Особисто мені близькою є думка, що автор, який публікує свій твір самостійно, повинен вислухати все, але не все залишити на сторінці вірша - непотрібні коментарі видалити. Щодо явної необ'єктивності оцінювання звернутися до адміністрації...

А що таке Поезія? Як на мене, сама по собі Поезія - це один із проявів Божественної гармонії. Явище, до якого дотичні всі спраглі Поезії. У близьких до ідеальності формах ці стосунки, очевидно, набувають мистецьких форм, і, зрозуміло, що не всі до них здатні.
Теоретично, щоби називати свої стосунки з Поезією Мистецтвом, авторові було б потрібно досягти у тих чи інших формах, чи глибиною, рівня неповторності, так? Про що ви власне, Сандро, і кажете у своєму коментарі.
Отже нове, що я хотів би додати - це стосунки автора з Явищем Поезії. А вони можуть бути різноманітні як для самого автора, так і з огляду на спектр бачення читача?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2008-07-15 10:45:44 ]
Щодо присутності на головних сторінках якісних композицій, то, нагадую, - якщо хтось із редакторів поставить під гідним такої участі твором оцінку 5,5 і вище, то він, час від часу, з'являтиметься у блоці "кращий вірш", "Краща проза" і т.д.

І навпаки, якщо наші редактори критично оцінять той чи інший твір із "кращих", то він перестане з'являтися у відповідних блоках.

Отже, редактори мають змогу нести мистецтво у читацькі маси. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:24:54 ]
Народ, а може якусь дискусію влаштуємо (більш менш чемну) на тему - що таке поезія? Зважаючи на те, що кожному з нас подобається різне, бажано шукати збіги - спільне, а не розбіжності...

Звісно, молодь закидатиме революційні гасла, в старші - консервативні штучки, але може вибудується перелік підпунктів, за якими (за сукупністю яких) кожен може себе причислити до когорти поеток і поетів?

1)...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:26:49 ]
1) Той хто пише, пише, і ще раз пише, але пише особливо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:41:56 ]
Поезія - це коли летиш рядками і наповнюєшся енергетикою слова, отримуючи естетичну насолоду.
Це коли хочеться перечитувати, знаходити щось нове. Ламати канони, але бути зрозумілим. Знаходити невідомі ракурси. Бути іншим і водночас цікавим. Поезія або є - або її немає. Йой - та цю листу можна продовжувати безмежно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-09 23:49:05 ]
Поети - це ті, в кого є я :))
Соррі, я дуже несерйозна ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:10:25 ]
Гммм, Мріє...
Тобто для того щоби творити поезію поети повинні лише мріяти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:20:27 ]
"Поет завжди в тому чи іншому ступені приречений до самотності. Це діяльність така, при якій помічників просто не має. І чим довше ти цим займаєшся, тим більше відокремлюєшся від всіх і вся.

На той час я достатньо знав історію красного письменства, щоб зрозуміти, що поет приречений на існування не саме благополучне. Особливо у сенсі особистому. Бували виключення. Але ми надзвичайно рідко чуємо про щасливе сімейне життя автора, будь те поет російський чи англомовний. Оден на мене робив враження дуже самотньої людини. Я думаю, що чим кращий поет, тим страшніша його самітність. Тим вона безнадійніша ..." Й.Бродський

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:39:16 ]
хто не мріє, той не крилатий. а хто не крилатий, той не поет. звідси висновок: хто не мріє - той не поет :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:51:23 ]
Не здається вам, що "крилатий" і "окрилений" - це як "побожний" і "божественний"? :)
Окрилюються поети не лише мрією, окрилюються теж... ну скажімо правдою.
А правда і мрія - це не одне і те саме. Хоча погоджуюсь, що мрія додає творчої наснаги.
Можливо не так мрія, як фантазія. І знову ж - не кожна фантазія є мрією, не кожна мрія
вифантазована. У кожному разі бути поетом і мріяти - це ще нікому не зашкодило :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:54:23 ]
"крилатий" - це назавжди, "окрилений" - на якийсь час.
взагалі, ви надто серйозно поставились до моєї напівсерйозної репліки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 01:09:01 ]
Ну просто хотілось побалакати з Мрією Поетів, вибачайте за серйозність.
Залишайтеся Мрією для кожного з нас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстерень Адміністрація (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:20:49 ]
"Романтизм повинен в том, что сложилась бредовая ситуация, которую явно бессмысленно обсуждать или анализировать. Конечно, когда мы говорим "романтический герой", то это вовсе не Чайльд Гарольд, не Печорин. На самом деле - это сам поэт. Это Байрон, Лермонтов. Оно, конечно, прекрасно, что они так жили, но ведь чтобы эту традицию поддерживать, требуется масса вещей: на войну пойти, умереть рано, черт знает что еще! Ибо при всем разнообразии жизненных обстоятельств автора, при всей их сложности и так далее, вариации эти куда более ограничены, нежели продукт творчества. У жизни просто меньше вариантов, чем у искусства, ибо материал последнего куда более гибок и неистощим. Нет ничего бездарней, чем рассматривать творчество как результат жизни, тех или иных обстоятельств. Поэт сочиняет из-за языка, а не из-за того, что "она ушла". У материала, которым поэт пользуется, своя собственная история - он, материал, если хотите, и есть история. И она зачастую с личной жизнью совершенно не совпадает, ибо - обогнала ее. Даже совершенно сознательно стремящийся быть реалистичным автор ежеминутно ловит себя, например, на том, что "стоп: это уже было сказано". Биография, повторяю, ни черта не объясняет..."

Й. Бродський

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:48:05 ]
Точнее Бродского бога нет.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-08-10 00:41:55 ]
Или очень-очень похожие.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галантний Маньєрист (М.К./Л.П.) [ 2010-08-10 00:06:07 ]
Поети живуть поезією, все інше - не важливе, крім милих серцю жінок, які втілена поезія! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:28:44 ]
Із http://maysterni.com/publication.php?id=83768

Тетяна Мілєвська (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-05 00:06:58 ] -

пане редакторе, а в чому тут збіг ("Лили(сь с)лова у творче піднебесся", ред.), це швидше асонанс і алітераці,засоби звукопису?
буває дуже корисно,може б, оскільки це приватний сайт, ви виставили нам точні вимоги, якими ви б хотіли бачити вірші на своєму сайті, вимоги, це, в принципі, Ваше право, власника, тільки поезія - річ демократична, вона і існує, аби в канонах створювати нові канони.
З повагою

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:01:15 ]

Тетяно, ми і поезія - різні речі. ПМ тримаються русла не вихваляння скромних і дуже скромних творчих спроб, а можливого вдосконалення наших умінь. Саме тому адміністрація наполягає на різних не дрібничках у творах, які автори скеровують на головні сторінки.
Адміністрація, в цілому, не відділяє поетичних спроб від поезії, але вимагає, аби на головні сторінки автори відправляли уважно доглянуті композиції.
Отже - НЕОБОВ'ЯЗКОВІ збіги, порушення наголосів, ритмізації. Безумовно - вульгарні, цинічні публікації теж не проходитимуть - тобто, говоримо і про рівень етики-естетики, відповідний перебуванню у публічних місцях...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-12-17 10:16:49 ]
Щодо збігів. Звичайно, що на ПМ традиційно людяне ставлення авторів один до одного, але елементарним речам таки маємо навчатися, наприклад, бачити, де збіги приголосних, та й голосних теж, функціонально обов'язкові, а де - ні. А то ж виглядаємо інколи вельми смішно. Апломбів на Шевченківську, і навіть Нобелівську Премію, а реальність найсумніша.
Тож вчимося "техніці", бо заднього ходу не буде - виникатимуть постійні проблеми з анонсуванням, а читачі знайомитимуться і з недоліками вміння того чи того автора у коментарях під безсмертними творіннями...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-11-11 11:10:30 ]
Допис другий: Про толковість в поезії і на ПМ, в т.ч.

Щоби зрозуміти рівень своєї, в цілому, особистої толковості, пропоную пройти відповідний тест - ось тут http://testoteka.narod.ru/pozn/1/10-on.html

Як на суто мою, найскромнішу думку, на кожному осягнутому нами, в т.ч. і в Поезії, рівні (тобто, рівноважно доданому до попередніх) - завжди (звісно, в тій, чи тій мірі), серед іншого присутні - ТОЛКОВЕ (як ступінь логічності), АБСТРАКТНЕ, і МІСТЕРІЙНЕ - бачення-подання.
Все це, нмсд, "робота" з образами.
ТОЛКОВЕ, прикладом, напевно, це точне оперування логічно обгрунтованими, як означеннями образів, так і зв"язками між ними.
МІСТЕРІЙНЕ - це не безтолкове, це оперування емоційно-чуттєвими властивостями образів, інколи навіть іще й повноцінно не означених.
Певно музика є чистим і найбільш точним проявом МІСТЕРІЇ. І, звісно, в містерії також присутня певна ступінь логіки й толковості, але, по-перше, тут, в Містерії, логічна прозорість не стоїть на першому, і навіть на другому плані, і, по-друге, має лише свою, схоже, суто технічну місію, і т.д, аж до специфіки професійного сприйняття...

Щодо ТОЛКОВОСТІ в поезії взагалі, то (визнаючи, що існує і надтонкий канал містерійної толковості) говоримо про домінанту логіки в сприйнятті і передачі інформації.
____________________________________________________________
ТОЛКОВИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Розумний, розсудливий; діловий, тямущий. Опонентів було аж пять, з них толкових два (Леся Українка, V, 1956, 380); — Вона [земля] не дорожче людей, — відповів Тимофій. — Ти ж, Супруне, толковий чоловік, зрозумій усе (Михайло Стельмах, II, 1962, 136).
2. Змістовний, слушний; зрозумілий. Толкова доповідь;
// Добрий, майстерний (про твір мистецтва). [Калич:] Це ваша музика, товаришу Павелко? Толкова музика (Іван Микитенко, I, 1957, 266).
Словник української мови: в 11 томах.
____________________________________________________________


Кажучи, "толкова річ", найчастіше мають на увазі річ, придатну для розсудливого використання. Звісно, також є речі, придатні для емоційно-чуттєвого використання. Але про це іншим разом.

Отже, толковість, як риса автора в цілому, чи ж бо, як риса того чи того, твору зокрема.
Тема відкрита для обговорення в коментарях до цієї публікації задля можливого розширення кількості термінів, якими ми послуговуємося при оцінці-обговоренні тих чи тих публікацій на ПМ і не тільки на ПМ...

Обговорення тут, або на http://maysterni.com/publication.php?id=88012