Осіння Сандра (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-20 14:18:57]
Хочу повернутися до дискусії про поезію.Поезія - це не життя, це - ілюзії, фантазії, вигадка, це твоя специфічна реальність. В будь-якій поезії, якою б реалістичною та життєвою вона не була б, є доля вигадки. Тому, на мою думку, поезія- це якийсь ідеал, якого не існує насправді, але який сконструйовує наша уява.
Коли я читаю вірші,писані за принципом:"що бачу, те пишу",мені стає сумно.На мою думку, це зовсім не поезія, це- щось інше...Що саме- точнішу відповідь дадуть ті, хто так пише.Поезія - це "пишу, про те, що відчуваю".
Ще одна обов"язкова умова поезії - образність,можливо навіть якісь химерні вислови і метафори, слова-новоутворення, які належать лише тобі.Щось таке, чого немає насправді, але що зумів побачити лише ти. Це треба мати особливий хист:бачити не лише те, що бачать всі,а проникливо вбирати в себе значно ширші горизонти, дивитися ширше, глибше, више, ніж всі інші, проникаючи в саму суть речей.Бачити дещо особливе і потім дати можливість побачити його всім через твої вірші.
І наостанок. Поезія - це не просто римування, це- підсвідомість, це-потік, який б"є ключем з душі, і якщо розібратися прискіпливо-авторство належить не лише тобі. А ще й твоїй Музі, Генію, Творцю.ТОму мене дивують люди, які аналізуючи чужі вірші, пропонують автору замінити одне слово(яке присутнє в його творінні та нашептане Музою) на інше слово-синонім, рівнозначне за змістом та однакове по суті за розміром(але яке пропонують вони).Вони не розуміють(або не хочуть розуміти), що для автора саме це його слово може мати принципове значення.Тому поезія, яка вже відбулася в тобі(якщо справді відбулася),яка відстоялася, як вино,змінюється і коригується досить важко і в якомусь розумінні болісно.
Тож давайте не будемо оскверняти Поезію, це ж своєрідна медитація, молитва, це часточка душі, яку автор відриває і виставляє назагал.Думайте, коли критикуєте, адже це може комусь ранити
душу.

Абсолютно правильно, Сандро, інколи наші поради, викладені у рішучій формі серйозно ранять - що є, то є. Чи взагалі потрібно щось пропонувати авторові, правдиво ділитися враженнями?
І якби тільки це питання було головним...
Бо ще ж є і різні авторські рівні, а є ще і різні мистецькі півкулі? :)
Особисто мені близькою є думка, що автор, який публікує свій твір самостійно, повинен вислухати все, але не все залишити на сторінці вірша - непотрібні коментарі видалити. Щодо явної необ'єктивності оцінювання звернутися до адміністрації...

А що таке Поезія? Як на мене, сама по собі Поезія - це один із проявів Божественної гармонії. Явище, до якого дотичні всі спраглі Поезії. У близьких до ідеальності формах ці стосунки, очевидно, набувають мистецьких форм, і, зрозуміло, що не всі до них здатні.
Теоретично, щоби називати свої стосунки з Поезією Мистецтвом, авторові було б потрібно досягти у тих чи інших формах, чи глибиною, рівня неповторності, так? Про що ви власне, Сандро, і кажете у своєму коментарі.
Отже нове, що я хотів би додати - це стосунки автора з Явищем Поезії. А вони можуть бути різноманітні як для самого автора, так і з огляду на спектр бачення читача?

Щодо присутності на головних сторінках якісних композицій, то, нагадую, - якщо хтось із редакторів поставить під гідним такої участі твором оцінку 5,5 і вище, то він, час від часу, з'являтиметься у блоці "кращий вірш", "Краща проза" і т.д.

І навпаки, якщо наші редактори критично оцінять той чи інший твір із "кращих", то він перестане з'являтися у відповідних блоках.

Отже, редактори мають змогу нести мистецтво у читацькі маси. :)

1) Той хто пише, пише, і ще раз пише, але пише особливо...

Поезія - це коли летиш рядками і наповнюєшся енергетикою слова, отримуючи естетичну насолоду.
Це коли хочеться перечитувати, знаходити щось нове. Ламати канони, але бути зрозумілим. Знаходити невідомі ракурси. Бути іншим і водночас цікавим. Поезія або є - або її немає. Йой - та цю листу можна продовжувати безмежно.

Поети - це ті, в кого є я :))
Соррі, я дуже несерйозна ))

Поети живуть поезією, все інше - не важливе, крім милих серцю жінок, які втілена поезія! :)

Із http://maysterni.com/publication.php?id=83768

Тетяна Мілєвська (Л.П./Л.П.) [ 2012-11-05 00:06:58 ] -

пане редакторе, а в чому тут збіг ("Лили(сь с)лова у творче піднебесся", ред.), це швидше асонанс і алітераці,засоби звукопису?
буває дуже корисно,може б, оскільки це приватний сайт, ви виставили нам точні вимоги, якими ви б хотіли бачити вірші на своєму сайті, вимоги, це, в принципі, Ваше право, власника, тільки поезія - річ демократична, вона і існує, аби в канонах створювати нові канони.
З повагою

Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2012-11-05 11:01:15 ]

Тетяно, ми і поезія - різні речі. ПМ тримаються русла не вихваляння скромних і дуже скромних творчих спроб, а можливого вдосконалення наших умінь. Саме тому адміністрація наполягає на різних не дрібничках у творах, які автори скеровують на головні сторінки.
Адміністрація, в цілому, не відділяє поетичних спроб від поезії, але вимагає, аби на головні сторінки автори відправляли уважно доглянуті композиції.
Отже - НЕОБОВ'ЯЗКОВІ збіги, порушення наголосів, ритмізації. Безумовно - вульгарні, цинічні публікації теж не проходитимуть - тобто, говоримо і про рівень етики-естетики, відповідний перебуванню у публічних місцях...

Щодо збігів. Звичайно, що на ПМ традиційно людяне ставлення авторів один до одного, але елементарним речам таки маємо навчатися, наприклад, бачити, де збіги приголосних, та й голосних теж, функціонально обов'язкові, а де - ні. А то ж виглядаємо інколи вельми смішно. Апломбів на Шевченківську, і навіть Нобелівську Премію, а реальність найсумніша.
Тож вчимося "техніці", бо заднього ходу не буде - виникатимуть постійні проблеми з анонсуванням, а читачі знайомитимуться і з недоліками вміння того чи того автора у коментарях під безсмертними творіннями...

Допис другий: Про толковість в поезії і на ПМ, в т.ч.

Щоби зрозуміти рівень своєї, в цілому, особистої толковості, пропоную пройти відповідний тест - ось тут http://testoteka.narod.ru/pozn/1/10-on.html

Як на суто мою, найскромнішу думку, на кожному осягнутому нами, в т.ч. і в Поезії, рівні (тобто, рівноважно доданому до попередніх) - завжди (звісно, в тій, чи тій мірі), серед іншого присутні - ТОЛКОВЕ (як ступінь логічності), АБСТРАКТНЕ, і МІСТЕРІЙНЕ - бачення-подання.
Все це, нмсд, "робота" з образами.
ТОЛКОВЕ, прикладом, напевно, це точне оперування логічно обгрунтованими, як означеннями образів, так і зв"язками між ними.
МІСТЕРІЙНЕ - це не безтолкове, це оперування емоційно-чуттєвими властивостями образів, інколи навіть іще й повноцінно не означених.
Певно музика є чистим і найбільш точним проявом МІСТЕРІЇ. І, звісно, в містерії також присутня певна ступінь логіки й толковості, але, по-перше, тут, в Містерії, логічна прозорість не стоїть на першому, і навіть на другому плані, і, по-друге, має лише свою, схоже, суто технічну місію, і т.д, аж до специфіки професійного сприйняття...

Щодо ТОЛКОВОСТІ в поезії взагалі, то (визнаючи, що існує і надтонкий канал містерійної толковості) говоримо про домінанту логіки в сприйнятті і передачі інформації.
____________________________________________________________
ТОЛКОВИЙ, а, е, розм., рідко.
1. Розумний, розсудливий; діловий, тямущий. Опонентів було аж пять, з них толкових два (Леся Українка, V, 1956, 380); — Вона [земля] не дорожче людей, — відповів Тимофій. — Ти ж, Супруне, толковий чоловік, зрозумій усе (Михайло Стельмах, II, 1962, 136).
2. Змістовний, слушний; зрозумілий. Толкова доповідь;
// Добрий, майстерний (про твір мистецтва). [Калич:] Це ваша музика, товаришу Павелко? Толкова музика (Іван Микитенко, I, 1957, 266).
Словник української мови: в 11 томах.
____________________________________________________________


Кажучи, "толкова річ", найчастіше мають на увазі річ, придатну для розсудливого використання. Звісно, також є речі, придатні для емоційно-чуттєвого використання. Але про це іншим разом.

Отже, толковість, як риса автора в цілому, чи ж бо, як риса того чи того, твору зокрема.
Тема відкрита для обговорення в коментарях до цієї публікації задля можливого розширення кількості термінів, якими ми послуговуємося при оцінці-обговоренні тих чи тих публікацій на ПМ і не тільки на ПМ...

Обговорення тут, або на http://maysterni.com/publication.php?id=88012