ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2018.12.19
13:33
Ох, як малеча чекає це свято!..
З мандаринками, шоколадними цукерками, новорічними кульками та дощиком, що вже чекають на ялинку, м'якими іграшками, теплим одягом, святковими піснями, віршами та молитвами до Святого Миколая...
А як дорослі чекають на ц
З мандаринками, шоколадними цукерками, новорічними кульками та дощиком, що вже чекають на ялинку, м'якими іграшками, теплим одягом, святковими піснями, віршами та молитвами до Святого Миколая...
А як дорослі чекають на ц
2018.12.19
12:56
Що ти, літуне, видів за горизонтами, -
Грізними швами двох неосяжних твердей?
Я б тобі видала віру свою приземлену,
Як видають нагороди і таємниці,
Щоби не падала ниць, не зривалась з мого лиця,
Щоб уплітав її до сонячного вінця.
Промені, наче спиц
Грізними швами двох неосяжних твердей?
Я б тобі видала віру свою приземлену,
Як видають нагороди і таємниці,
Щоби не падала ниць, не зривалась з мого лиця,
Щоб уплітав її до сонячного вінця.
Промені, наче спиц
2018.12.19
10:28
Розцвів нарцис у авторськім єстві.
Стеблом повзе комашка величава.
- Не вказуй... не потрібен шелех твій!
На пуф до мене прийде юнка-пава,
А ти - дозріла, мудра... ти - не та,
яку я намалюю на шпалері.
Зламавсь нарцис...
І просить в ос бинта...
Стеблом повзе комашка величава.
- Не вказуй... не потрібен шелех твій!
На пуф до мене прийде юнка-пава,
А ти - дозріла, мудра... ти - не та,
яку я намалюю на шпалері.
Зламавсь нарцис...
І просить в ос бинта...
2018.12.19
10:11
Укліщився в сідниченьку зоїл,
Щодня гризе мої творіння, злюка:
- Драглисті, бевзе, віршики твої!
Пегас не кінь, а хвора й лиса курка!
Мій читачу! Сонетяра прости!
Чудовні оди грамузляв ізмалку.
Та це не ґандж, такий у мене стиль,
Щодня гризе мої творіння, злюка:
- Драглисті, бевзе, віршики твої!
Пегас не кінь, а хвора й лиса курка!
Мій читачу! Сонетяра прости!
Чудовні оди грамузляв ізмалку.
Та це не ґандж, такий у мене стиль,
2018.12.19
08:18
З одного боку, нібито – орли,
а з іншого , мов когути, обоє.
Ой, людоньки! Закльовує малий
великого ліричного героя.
Але оба – мої учителі:
один – сонету, інший – параної...
А дисципліна – наче москалі:
а з іншого , мов когути, обоє.
Ой, людоньки! Закльовує малий
великого ліричного героя.
Але оба – мої учителі:
один – сонету, інший – параної...
А дисципліна – наче москалі:
2018.12.19
07:57
Від самоти осатанілий,
У плині скорбному ночей, –
Шукаю досі марно тілом
Її довірливе плече.
Ніяк змиритися не можу
Із тим, що стихнув скрип пружин, –
Що на розстеленому ложі
Лежу засмучено один.
У плині скорбному ночей, –
Шукаю досі марно тілом
Її довірливе плече.
Ніяк змиритися не можу
Із тим, що стихнув скрип пружин, –
Що на розстеленому ложі
Лежу засмучено один.
2018.12.18
20:58
ожеледиця жебрає
на роздоріжжі
_дайте хоч одненьку жертву_
тихо канючить
підступно скалячись
услід перехожим
мовляв
недалеко втечете від мене
на роздоріжжі
_дайте хоч одненьку жертву_
тихо канючить
підступно скалячись
услід перехожим
мовляв
недалеко втечете від мене
2018.12.18
17:14
День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.
В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.
В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю
2018.12.18
15:50
Мене повчає псевдодруг, як жить,
Хоча молодший віком проти мене.
Та уявля себе «великим» вченим,
Й нема нахабству дикому межі.
І по воді його все пишуть вила –
Він хоче, щоб поліг я на війні.
А він пророком став, був на коні,
Хоча молодший віком проти мене.
Та уявля себе «великим» вченим,
Й нема нахабству дикому межі.
І по воді його все пишуть вила –
Він хоче, щоб поліг я на війні.
А він пророком став, був на коні,
2018.12.18
15:27
кому доводити і що?
а головне – то є навіщо?
танцюючи на попелищі,
розплата буде і «расчет»
кому доводити і де?
хто я – я теє добре знаю,
на ранок з кавою чи чаєм,
а головне – то є навіщо?
танцюючи на попелищі,
розплата буде і «расчет»
кому доводити і де?
хто я – я теє добре знаю,
на ранок з кавою чи чаєм,
2018.12.18
11:43
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.
Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.
Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.
2018.12.18
11:23
Хочеться крикнути: «Де ти?» –
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.
Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.
Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором
2018.12.18
11:15
Усі ми аплодуємо, буває,
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.
ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.
ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...
2018.12.18
10:23
Сон...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?
Сцени...
ліани...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?
Сцени...
ліани...
2018.12.18
06:36
Як прикро, люба, що не разом
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...
2018.12.17
22:02
сніжно
ніжно
біло
біль
минув
давно -
гадало_ся...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...ніжно
біло
біль
минув
давно -
гадало_ся...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2017.06.30
2017.06.10
2017.03.14
2016.07.15
2016.03.20
2016.03.02
2016.03.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
Психологічні проблеми авторів
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Психологічні проблеми авторів
Передусім, пропонуємо вам протестувати себе, і робити це хоча би раз на рік. :)
• Тест Люшара (кольори) • Архіватор • Соціоніка (слова)
Очевидно, що нині світ змінюється швидше, аніж вдається до цих змін пристосовуватися. Ось, ще донедавна можна було заповнити вільний час не тільки читанням, але і написанням віршів. При нагоді ознайомити з ними вибраних друзів. І основна проблема була вибрати вільний час, відволіктися від повсякденної метушні. Але навзамін, після написання чергового „шедевру”, приходило чітке внутрішнє відчуття радості, мовляв, я зробив дещо з того, що потребує душа.
Сьогодні ж усе змінилося. І досить дивовижно. З одного боку – є літературні ресурси, де зацікавлених читачів і сотні, і тисячі, де можна легко опублікуватись, і поспілкуватися з широким колом таких, як і ми, авторів, поціновувачів поезії.
Але з іншого боку – інформаційна катастрофа, - стільки нового про своє затишне колись хобі, стільки різних відкриттів, і багато з них і неприємних. Виявляється, що є купа різних речей, про які не мав колись жодної уяви, але це, незнання, у творчому плані виявилось таким очевидним і як подолати його - невідомо.
Як дрібні неприємності сприймаються постійні наїзди щодо поставлених, чи не поставлених знаків пунктуації, щодо правильності використання тих чи інших означень, щодо підводних скель суржику та русизмів, щодо милозвучності написаних рядків. :(
І це все на тлі насправді глибокої інтимності поетичного процесу, інтимності самого існування авторського вірша.
Про великі неприємності і говорити не хочеться. Раптом бачиш, що насправді вартісний літературний процес пішов уже досить далеко від місця твого перебування, а може і весь час знаходився в іншій від тебе галактиці, а ті чи інші автори пишуть так, як ти ніколи в житті не напишеш, а те, що з таким кайфом було написане раніше – НЕ ВИПРАВИШ! Одним словом – катастрофа. Вже не кажучи про те, що всі ці усвідомлення відбуваються на тлі, м’яко кажучи не простих життєвих колізій. :)
Що далі? Грати роль, обманювати себе і надалі? чи якимсь чином включити ось це – БУТИ?
Усі ці неприємності відбулися особисто зі мною - перед тим, як я у 2005 році зробив Самвидав „Поетичних Майстерень” і в тій, чи іншій мірі відбуваються і сьогодні. :( _ :)
Але з тих часів я зробив для себе багато висновків, і основні з них – кожен автор неповторний, і потрібно тільки цю неповторність найкращим чином творчо увиразнити. Без поспіху, у спокійній і дружній обстановці, бо не знаходить себе тільки той, хто не шукає, і всі розмови про те, що комусь дано, а комусь не дано – нісенітниця. Кожному дано бути схожим на свого Творця. На той його Аспект, задля вирішення, втілення якого - кожен із нас і призваний для Життя. :)
• Тест Люшара (кольори) • Архіватор • Соціоніка (слова)
Очевидно, що нині світ змінюється швидше, аніж вдається до цих змін пристосовуватися. Ось, ще донедавна можна було заповнити вільний час не тільки читанням, але і написанням віршів. При нагоді ознайомити з ними вибраних друзів. І основна проблема була вибрати вільний час, відволіктися від повсякденної метушні. Але навзамін, після написання чергового „шедевру”, приходило чітке внутрішнє відчуття радості, мовляв, я зробив дещо з того, що потребує душа.
Сьогодні ж усе змінилося. І досить дивовижно. З одного боку – є літературні ресурси, де зацікавлених читачів і сотні, і тисячі, де можна легко опублікуватись, і поспілкуватися з широким колом таких, як і ми, авторів, поціновувачів поезії.
Але з іншого боку – інформаційна катастрофа, - стільки нового про своє затишне колись хобі, стільки різних відкриттів, і багато з них і неприємних. Виявляється, що є купа різних речей, про які не мав колись жодної уяви, але це, незнання, у творчому плані виявилось таким очевидним і як подолати його - невідомо.
Як дрібні неприємності сприймаються постійні наїзди щодо поставлених, чи не поставлених знаків пунктуації, щодо правильності використання тих чи інших означень, щодо підводних скель суржику та русизмів, щодо милозвучності написаних рядків. :(
І це все на тлі насправді глибокої інтимності поетичного процесу, інтимності самого існування авторського вірша.
Про великі неприємності і говорити не хочеться. Раптом бачиш, що насправді вартісний літературний процес пішов уже досить далеко від місця твого перебування, а може і весь час знаходився в іншій від тебе галактиці, а ті чи інші автори пишуть так, як ти ніколи в житті не напишеш, а те, що з таким кайфом було написане раніше – НЕ ВИПРАВИШ! Одним словом – катастрофа. Вже не кажучи про те, що всі ці усвідомлення відбуваються на тлі, м’яко кажучи не простих життєвих колізій. :)
Що далі? Грати роль, обманювати себе і надалі? чи якимсь чином включити ось це – БУТИ?
Усі ці неприємності відбулися особисто зі мною - перед тим, як я у 2005 році зробив Самвидав „Поетичних Майстерень” і в тій, чи іншій мірі відбуваються і сьогодні. :( _ :)
Але з тих часів я зробив для себе багато висновків, і основні з них – кожен автор неповторний, і потрібно тільки цю неповторність найкращим чином творчо увиразнити. Без поспіху, у спокійній і дружній обстановці, бо не знаходить себе тільки той, хто не шукає, і всі розмови про те, що комусь дано, а комусь не дано – нісенітниця. Кожному дано бути схожим на свого Творця. На той його Аспект, задля вирішення, втілення якого - кожен із нас і призваний для Життя. :)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
| Найвища оцінка | Дмитро Топольський | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Олександр Вернигора | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ | Підтримка сайту "Altopix"
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1215 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1215 seconds