ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.28
11:24
Я вмию очі у росі,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
Вклоняюся сонцю й буйним травам,
Скупаюсь в первісний красі,
Де потонув миттєвий травень.
Побачу крізь росу дива,
Картини, сховані від ока.
В них відкриваються слова,
2026.02.28
10:50
І. Мама
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
Грецький профіль на тлі небесної сині.
У дзбані – прохолода гірських джерел.
В її усмішці – сонце, що ніколи не заходить.
ІІ. Ай-Петрі
Кам’яна корона над моєю колискою.
Вдень – варта свободи,
2026.02.28
09:35
Перший доброволець, якому прижиттєво присвоєно звання "Герой України".
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
Навчався в Івано-Франківському ліцеї на художника. Його позивний "Да Вінчі" пов'язаний саме з талантом — він гарно малював.
Для нього найголовнішими у житті були — перемога і ко
2026.02.28
06:13
Творчості години світанкові
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
Раз у раз, немов найперший спів, -
Поріднився з музою і в слові
Збагатився, виріс, помужнів.
Стало розлучитися несила
З тим, що вабить чарами щомить, -
З тим, що серцю дороге і миле,
І нічим ніколи не тяжить.
2026.02.27
21:53
Навіщо, скажіть, молоді соколята,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
тікаєте з дому на ситу чужину?
Нам разом боротись, або помирати
за рідну, стражденну, святу Батьківщину!
Куди ж ви лякливі? Не можна від себе
втекти не лишивши у хаті сльозини.
Кривава зоря заливає пів неба,
2026.02.27
21:17
І
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
Ми і не юрба, і ніби, люди,
що забули, де існує знов
росіянське чудо і любов,
воля на тарілці і приблуди...
а тепер б’ємо себе у груди, –
не хотіли ми, він сам прийшов!
2026.02.27
19:44
«Слухай, дівчинко!» Вона не слуха…
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
«Цей день білий, це містечко…»
Немає містечка, нема живого духу,
По руїнах біга гола, руда Рівка,
Дитина тринадцяти років.
Проїжджали грубі німці в танку
(Тікай, тікай, Рівко!),
2026.02.27
15:39
так мало статися
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
хай кажуть люди
серденько птахою
збилося в грудях
збилося вибилось
та не на волю
ніби все вицвіло
2026.02.27
10:43
То спиш... не спиш... Душа болить…
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
Собі чужий… ще крок до втрати,
А поруч, глядь, чатує гидь…
Хтось пропонує заспівати:
Фелічіта… Fe-li-ci-ta
Ритмічно, настрою у тему…
Я знаю, пісня то крута,
Але чи вирішить проблему?
2026.02.27
10:26
Прокидаєшся зранку крізь марення снів.
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
Продираєш заслону тугу і ворожу,
Прориваєшся крізь артилерію днів,
Крізь загони військових і задуми Божі.
Прокидаєшся зранку, народжений знов
Для звитяги і совісті, честі й наснаги.
І тобою керує богиня
2026.02.27
06:11
Шум старої яворини,
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
В тиші зоряних ночей, -
То вповільнено прилине,
То прискорено втече.
Звук, послаблений роками,
Чуйне серце не мина, -
Ходить досі поміж нами
Почуттів палких луна...
2026.02.27
00:26
Всі імперії трималися на війнах, але всі імперії врешті пішли туди, звідки прийшли. Окрім однієї.
Якби всі народи заходились повертати все, що колись комусь належало протягом тисячоліть, історія людства скінчилась би швидко і назавжди.
Фальсифікації
2026.02.26
22:19
А Україна жирний пиріжок
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
і кожному смакує укусити
хоч би кусок
у жадібний роток,
гамуючи звірячі апетити.
***
А ми поперек горла глитаям
2026.02.26
20:53
одягнись зі смаком
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
ідучи до танцю
лети ковзаючи
із трепетом літака
ув алмази плечей
усади троянди
швидкі авто і
люди ніби у снах
2026.02.26
20:38
Місто щулиться, мов шкарбан ,
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
в мряці киснуть пусті двори,
а у лузі такий туман –
не продивишся, як не зри.
Тане простір – за п’яддю п’ядь,
мла звисає рядном до ніг.
Ніби в засвіти – в непроглядь
2026.02.26
20:04
Відійшов у небуття видатний український диригент, який лише кілька місяців не дожив до свого 90-ліття…
До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...До речі, не лише диригент, а й письменник, поет, режисер, скрипаль, композитор,
викладач і навіть філософ. Про його музичні проекти, книги й афориз
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Критика | Аналітика):
2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Майстерень Адміністрація /
Критика | Аналітика
Психологічні проблеми авторів
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Психологічні проблеми авторів
Передусім, пропонуємо вам протестувати себе, і робити це хоча би раз на рік. :)
• Тест Люшара (кольори) • Архіватор • Соціоніка (слова)
Очевидно, що нині світ змінюється швидше, аніж вдається до цих змін пристосовуватися. Ось, ще донедавна можна було заповнити вільний час не тільки читанням, але і написанням віршів. При нагоді ознайомити з ними вибраних друзів. І основна проблема була вибрати вільний час, відволіктися від повсякденної метушні. Але навзамін, після написання чергового „шедевру”, приходило чітке внутрішнє відчуття радості, мовляв, я зробив дещо з того, що потребує душа.
Сьогодні ж усе змінилося. І досить дивовижно. З одного боку – є літературні ресурси, де зацікавлених читачів і сотні, і тисячі, де можна легко опублікуватись, і поспілкуватися з широким колом таких, як і ми, авторів, поціновувачів поезії.
Але з іншого боку – інформаційна катастрофа, - стільки нового про своє затишне колись хобі, стільки різних відкриттів, і багато з них і неприємних. Виявляється, що є купа різних речей, про які не мав колись жодної уяви, але це, незнання, у творчому плані виявилось таким очевидним і як подолати його - невідомо.
Як дрібні неприємності сприймаються постійні наїзди щодо поставлених, чи не поставлених знаків пунктуації, щодо правильності використання тих чи інших означень, щодо підводних скель суржику та русизмів, щодо милозвучності написаних рядків. :(
І це все на тлі насправді глибокої інтимності поетичного процесу, інтимності самого існування авторського вірша.
Про великі неприємності і говорити не хочеться. Раптом бачиш, що насправді вартісний літературний процес пішов уже досить далеко від місця твого перебування, а може і весь час знаходився в іншій від тебе галактиці, а ті чи інші автори пишуть так, як ти ніколи в житті не напишеш, а те, що з таким кайфом було написане раніше – НЕ ВИПРАВИШ! Одним словом – катастрофа. Вже не кажучи про те, що всі ці усвідомлення відбуваються на тлі, м’яко кажучи не простих життєвих колізій. :)
Що далі? Грати роль, обманювати себе і надалі? чи якимсь чином включити ось це – БУТИ?
Усі ці неприємності відбулися особисто зі мною - перед тим, як я у 2005 році зробив Самвидав „Поетичних Майстерень” і в тій, чи іншій мірі відбуваються і сьогодні. :( _ :)
Але з тих часів я зробив для себе багато висновків, і основні з них – кожен автор неповторний, і потрібно тільки цю неповторність найкращим чином творчо увиразнити. Без поспіху, у спокійній і дружній обстановці, бо не знаходить себе тільки той, хто не шукає, і всі розмови про те, що комусь дано, а комусь не дано – нісенітниця. Кожному дано бути схожим на свого Творця. На той його Аспект, задля вирішення, втілення якого - кожен із нас і призваний для Життя. :)
• Тест Люшара (кольори) • Архіватор • Соціоніка (слова)
Очевидно, що нині світ змінюється швидше, аніж вдається до цих змін пристосовуватися. Ось, ще донедавна можна було заповнити вільний час не тільки читанням, але і написанням віршів. При нагоді ознайомити з ними вибраних друзів. І основна проблема була вибрати вільний час, відволіктися від повсякденної метушні. Але навзамін, після написання чергового „шедевру”, приходило чітке внутрішнє відчуття радості, мовляв, я зробив дещо з того, що потребує душа.
Сьогодні ж усе змінилося. І досить дивовижно. З одного боку – є літературні ресурси, де зацікавлених читачів і сотні, і тисячі, де можна легко опублікуватись, і поспілкуватися з широким колом таких, як і ми, авторів, поціновувачів поезії.
Але з іншого боку – інформаційна катастрофа, - стільки нового про своє затишне колись хобі, стільки різних відкриттів, і багато з них і неприємних. Виявляється, що є купа різних речей, про які не мав колись жодної уяви, але це, незнання, у творчому плані виявилось таким очевидним і як подолати його - невідомо.
Як дрібні неприємності сприймаються постійні наїзди щодо поставлених, чи не поставлених знаків пунктуації, щодо правильності використання тих чи інших означень, щодо підводних скель суржику та русизмів, щодо милозвучності написаних рядків. :(
І це все на тлі насправді глибокої інтимності поетичного процесу, інтимності самого існування авторського вірша.
Про великі неприємності і говорити не хочеться. Раптом бачиш, що насправді вартісний літературний процес пішов уже досить далеко від місця твого перебування, а може і весь час знаходився в іншій від тебе галактиці, а ті чи інші автори пишуть так, як ти ніколи в житті не напишеш, а те, що з таким кайфом було написане раніше – НЕ ВИПРАВИШ! Одним словом – катастрофа. Вже не кажучи про те, що всі ці усвідомлення відбуваються на тлі, м’яко кажучи не простих життєвих колізій. :)
Що далі? Грати роль, обманювати себе і надалі? чи якимсь чином включити ось це – БУТИ?
Усі ці неприємності відбулися особисто зі мною - перед тим, як я у 2005 році зробив Самвидав „Поетичних Майстерень” і в тій, чи іншій мірі відбуваються і сьогодні. :( _ :)
Але з тих часів я зробив для себе багато висновків, і основні з них – кожен автор неповторний, і потрібно тільки цю неповторність найкращим чином творчо увиразнити. Без поспіху, у спокійній і дружній обстановці, бо не знаходить себе тільки той, хто не шукає, і всі розмови про те, що комусь дано, а комусь не дано – нісенітниця. Кожному дано бути схожим на свого Творця. На той його Аспект, задля вирішення, втілення якого - кожен із нас і призваний для Життя. :)
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
| Найвища оцінка | Дмитро Топольський | 5.5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
| Найнижча оцінка | Олександр Вернигора | 5 | Любитель поезії / Любитель поезії |
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1654 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1654 seconds