ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2018.12.19 13:33
Ох, як малеча чекає це свято!..
З мандаринками, шоколадними цукерками, новорічними кульками та дощиком, що вже чекають на ялинку, м'якими іграшками, теплим одягом, святковими піснями, віршами та молитвами до Святого Миколая...
А як дорослі чекають на ц

Маркіяна Рай
2018.12.19 12:56
Що ти, літуне, видів за горизонтами, -
Грізними швами двох неосяжних твердей?
Я б тобі видала віру свою приземлену,
Як видають нагороди і таємниці,
Щоби не падала ниць, не зривалась з мого лиця,
Щоб уплітав її до сонячного вінця.
Промені, наче спиц

Світлана Майя Залізняк
2018.12.19 10:28
Розцвів нарцис у авторськім єстві.
Стеблом повзе комашка величава.
- Не вказуй... не потрібен шелех твій!
На пуф до мене прийде юнка-пава,
А ти - дозріла, мудра... ти - не та,
яку я намалюю на шпалері.
Зламавсь нарцис...
І просить в ос бинта...

Олександр Сушко
2018.12.19 10:11
Укліщився в сідниченьку зоїл,
Щодня гризе мої творіння, злюка:
- Драглисті, бевзе, віршики твої!
Пегас не кінь, а хвора й лиса курка!

Мій читачу! Сонетяра прости!
Чудовні оди грамузляв ізмалку.
Та це не ґандж, такий у мене стиль,

Ігор Деркач
2018.12.19 08:18
З одного боку, нібито – орли,
а з іншого , мов когути, обоє.
Ой, людоньки! Закльовує малий
великого ліричного героя.

Але оба – мої учителі:
один – сонету, інший – параної...
А дисципліна – наче москалі:

Віктор Кучерук
2018.12.19 07:57
Від самоти осатанілий,
У плині скорбному ночей, –
Шукаю досі марно тілом
Її довірливе плече.
Ніяк змиритися не можу
Із тим, що стихнув скрип пружин, –
Що на розстеленому ложі
Лежу засмучено один.

Василина Іванина
2018.12.18 20:58
ожеледиця жебрає
на роздоріжжі
_дайте хоч одненьку жертву_
тихо канючить
підступно скалячись
услід перехожим
мовляв
недалеко втечете від мене

Тетяна Левицька
2018.12.18 17:14
День врунився, хмелів учора,
сьогодні - втратив щастя шарм.
І знову хочеться на море
в оазу фінікових пальм.

В тропічнім царстві оживаю,
блакитним лотосом цвіту.
Блаженство неземного раю

Ярослав Чорногуз
2018.12.18 15:50
Мене повчає псевдодруг, як жить,
Хоча молодший віком проти мене.
Та уявля себе «великим» вченим,
Й нема нахабству дикому межі.

І по воді його все пишуть вила –
Він хоче, щоб поліг я на війні.
А він пророком став, був на коні,

Віта Парфенович
2018.12.18 15:27
кому доводити і що?
а головне – то є навіщо?
танцюючи на попелищі,
розплата буде і «расчет»

кому доводити і де?
хто я – я теє добре знаю,
на ранок з кавою чи чаєм,

Олександр Сушко
2018.12.18 11:43
Замріявся (на те я і піїт),
Із пуза долина приємний буркіт.
Померти в ліжку аж під сотню літ
Забаглось між турботливих онуків.

Хай патріоти скніють на війні,
А я на кухні попишу віршата
Про сад, любов, озера та лани.

Любов Бенедишин
2018.12.18 11:23
Хочеться крикнути: «Де ти?» –
У глибину Інтернету.
Між чудасій і докорів
Щастя впізнати своє.

Скрізь – несполохана тиша,
Луни її не колишуть.
Бачити внутрішнім зором

Ігор Шоха
2018.12.18 11:15
Усі ми аплодуємо, буває,
всьому новому, любимо пісні.
І не буває соромно мені,
що долучився із якогось краю
до арії у опері одній.

ІІ
Є фабула. Анонси оминаю я...

Світлана Майя Залізняк
2018.12.18 10:23
Сон...
піднімаюся вище за трави.
Сила тяжіння тепер несуттєва
Ось долітає червіньковий гравій.
Хто ж там зустріне - Евтерпа чи Єва?

Сцени...
ліани...

Віктор Кучерук
2018.12.18 06:36
Як прикро, люба, що не разом
Уже радіється й болить, -
Що ти впокоїлась одразу,
А я - вагаюся що мить.
Зіперсь лякливо на онуків
І, мов зачумлений, стою, -
Собі продовжуючи муку
Та поділяючи твою...

Галина Михайлик
2018.12.17 22:02
сніжно
ніжно
біло

біль
минув
давно -
гадало_ся...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02

Лариса Пугачук
2016.03.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Майстерень Адміністрація / Критика | Аналітика

 Психологічні проблеми авторів
Передусім, пропонуємо вам протестувати себе, і робити це хоча би раз на рік. :)
• Тест Люшара (кольори)             • Архіватор                    • Соціоніка (слова)

Очевидно, що нині світ змінюється швидше, аніж вдається до цих змін пристосовуватися. Ось, ще донедавна можна було заповнити вільний час не тільки читанням, але і написанням віршів. При нагоді ознайомити з ними вибраних друзів. І основна проблема була вибрати вільний час, відволіктися від повсякденної метушні. Але навзамін, після написання чергового „шедевру”, приходило чітке внутрішнє відчуття радості, мовляв, я зробив дещо з того, що потребує душа.

Сьогодні ж усе змінилося. І досить дивовижно. З одного боку – є літературні ресурси, де зацікавлених читачів і сотні, і тисячі, де можна легко опублікуватись, і поспілкуватися з широким колом таких, як і ми, авторів, поціновувачів поезії.

Але з іншого боку – інформаційна катастрофа, - стільки нового про своє затишне колись хобі, стільки різних відкриттів, і багато з них і неприємних. Виявляється, що є купа різних речей, про які не мав колись жодної уяви, але це, незнання, у творчому плані виявилось таким очевидним і як подолати його - невідомо.

Як дрібні неприємності сприймаються постійні наїзди щодо поставлених, чи не поставлених знаків пунктуації, щодо правильності використання тих чи інших означень, щодо підводних скель суржику та русизмів, щодо милозвучності написаних рядків. :(

І це все на тлі насправді глибокої інтимності поетичного процесу, інтимності самого існування авторського вірша.

Про великі неприємності і говорити не хочеться. Раптом бачиш, що насправді вартісний літературний процес пішов уже досить далеко від місця твого перебування, а може і весь час знаходився в іншій від тебе галактиці, а ті чи інші автори пишуть так, як ти ніколи в житті не напишеш, а те, що з таким кайфом було написане раніше – НЕ ВИПРАВИШ! Одним словом – катастрофа. Вже не кажучи про те, що всі ці усвідомлення відбуваються на тлі, м’яко кажучи не простих життєвих колізій. :)

Що далі? Грати роль, обманювати себе і надалі? чи якимсь чином включити ось це – БУТИ?

Усі ці неприємності відбулися особисто зі мною - перед тим, як я у 2005 році зробив Самвидав „Поетичних Майстерень” і в тій, чи іншій мірі відбуваються і сьогодні. :( _ :)

Але з тих часів я зробив для себе багато висновків, і основні з них – кожен автор неповторний, і потрібно тільки цю неповторність найкращим чином творчо увиразнити. Без поспіху, у спокійній і дружній обстановці, бо не знаходить себе тільки той, хто не шукає, і всі розмови про те, що комусь дано, а комусь не дано – нісенітниця. Кожному дано бути схожим на свого Творця. На той його Аспект, задля вирішення, втілення якого - кожен із нас і призваний для Життя. :)

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Дмитро Топольський 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Вернигора 5 Любитель поезії / Любитель поезії


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2008-01-20 18:24:19
Переглядів сторінки твору 23456
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 3.526 / 5.17  (0.591 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0.591 / 5.25)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ЛІТПРОЦЕСИ
ПРО ПОЕЗІЮ
Соціум
Автор востаннє на сайті 2017.03.02 00:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-30 13:27:52 ]
Дякую, Любо, за допитливість і неспокій.
Та про жінок ми тільки з любов'ю, навіть коли йдеться про зауваження.
Імена не має змісту називати, важлива правильність наших вчинків на такому специфічному ресурсі як "ПМ" і не залежно від імен. Ще раз повторю про важливість маленької корисної поради, бо усвідомлення починається з маленького. І нехай вже початківці стабільно виправляють маленьке, а до великого ще потрібно дорости...

Щодо "ніяких поетів" то ось те, що я сказав насправді "На мою думку, усі, хто собі дозволяє публічну недоброзичливість - не є достатньо хорошими поетами, аби на їх слова звертати особливу увагу."

Нормальні стосунки, це і справді не розхвалювання, і дуже не коректно нашим початківцям вітати один одного із композиціями, мяко кажучи - не досконалими. Великі автори теж, напевно, були би проти дифірамбів. Кваліфіковані репліки, коли коментатори знають про що говорять - ось, на мою думку, бажане русло подій...

А нашим програмістам завдання поставлене, і певні кроки будуть невдовзі зроблені.

Тобто, кожен має право комфортно навчатися, але і висота планки наших вимог до власних результатів гармонійно зростатиме. Думаю, що в майбутньому у цьому напрямку краще співпрацюватимуть і традиції, що з роками виробляться на ПМ, і програмна частина ресурсу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-11-28 13:13:17 ]
Повертаючись до теми адекватності критики, до питання співмірності величин, можливих наслідків, публікую ось веселу, невеличку, можливо постмодерну, штучку від, очевидно, послідовника Крилова старшого,
Костянтина Крилова

Моська и Слон


Моська проснулась, потягиваясь в перинах. Тихо тявкнула, давая понять дежурным слонам, что их услуги востребованы.

Ловкий хобот дежурного немедленно сдёрнул одеяло и повязал вокруг шеи Моськи новый бантик от Гальяно (вещица в стили "милитари" цвета фельдграу). Другой хобот поднёс к мордочке Моськи чашечку кофе с молоком. Пока Моська лакомилась любимым напитком, первый хобот, ухватив веер, обмахивал собачонку.

После кофе Моська задумалась - приступать ли к завтраку или сначала почитать прессу. Решила немножко подразнить свой аппетит и потребовала "Эксперт". Небрежно, но внимательно просмотрела свою свежую статью - всё вроде было на месте. Остальное Моська пролистала, не глядя.

Она как раз собиралась приступить к завтраку, когда над головой зажужжало.

Дежурный слон выронил веер (его тут же подхватил второй дежурный) и потянулся за хлопушкой для папарацци, но Моське стало любопытно и она милостиво кивнула, соглашаясь на блиц-интервью

Папарацци осторожно снизилось, сделало два круга над чашкой и в конце концов пристроилось на краешке. Это было крупное, ухоженное насекомое билайновской расцветки с модными фасетчатыми буркалами от Canon. Между ними торчал хоботок направленного микрофона.

- Никаких фотографий без моего разрешения. Никаких цитат. Только заверенный мной текст. Иначе у вашего издания будут очень большие неприятности, - сразу расставила акценты Моська.

- Конечно-конечно, - зажужжало папарацци. Видимо, оно уже было в курсе того, как редакцию интернет-портала "Посудная лавка.com" посетило стадо слонов и чем всё это закончилось.

- Смотрите у меня, - Моська лакнула кофе. - Ну, давайте, что ли, вопросы. У меня сегодня приёмный день. Розовый индийский слон, знаете ли. Сложный случай.

- И как вы намерены поступить? - папарацци подползло поближе, виляя жалом.

- Не знаю, - Моська сыто зевнула. - Нужно работать с клиентом. Заранее ничего сказать нельзя.

- Традиционный вопрос. Ваше первое выступление, которое наделало столько шуму...

- Откровенно говоря, мне в какой-то степени повезло, - теперь Моська могла себе позволить такие признания, и охотно этим пользовалась. - Очень чистый случай. Тогда слоны у нас ещё были в диковинку, знаете ли... Но меня как эксперта оценили сразу, - она зажмурилась, вспоминая крики «Ай, Моська, знать, она сильна!»

- А сейчас вы узнали бы своего первого слона? Среди других слонов? - жужукнуло папарацци, подёргивая от возбуждения микрофоном .

Моська задумалась. Вопрос был хороший, но с подковыркой.

- Не знаю, - наконец, сказала она. - Я даже не уверена, что я бы его облаяла.

- Но он ведь слон? - вытращило линзы папарацци.

- Когда я его облаяла, он был слоном. А сейчас - не знаю. Слон - понятие относительное, - философски заключила Моська. - Я занимаюсь этим вопросом всю жизнь, но если бы вы попросили мне дать исчерпывающее определение слона, я бы не стала отвечать. Здесь нужно писать книгу... и то я не уверена, что могу осветить все аспекты вопроса.

- Книгу? А когда ожидается? Кто издатель? - папарацци аж задрожало от любопытства.

Моська сообразила, что сболтнула лишнее.

- Или вы забудете, что я это сказала, или вас прихлопнут как муху, - пообещала она.

Насекомое ласково зажужжало, всем своим видом выражая готовность к сотрудничеству.

- Но всё-таки, как бы вы определили сущность слона? - решилось оно залететь с другой стороны. - Кратенько так, в двух словах? У нас гламурное издание, его блондинки читают...

Это было ловко ввёрнуто. Моська была brun и недолюбливала белобрысых. В своём известном интервью "Вогу" она даже назвала блондинок "депигментированными особями", что стоило ей многих полезных знакомств наверху. Зато обидный эпитет прижился в молодёжной прессе.

- Если кратенько... Слон - это тот, кого я облаяла, - сообщила она.

- Но вы ведь лаете не так просто, а на основании каких-то критериев? - не отставало папарацци.

- Есть определённые приёмы экспертизы, которые я здесь не стану обсуждать. Это некорпоративно, - повела носиком Моська. - Но в конечном итоге всё решается в контексте конкретной ситуации. Лай либо приходит сам, либо не приходит.

- То есть, в конечном счёте, всё решает интуиция? - насекомое приблизилось ещё на сантиметр.

На такой наезд у Моськи была в запасе домашняя заготовочка.

- Интуиция необходима, иначе нет смысла и пытаться. Но вы, наверное, слышали поговорку: гений - это капля таланта на бочку пота. Нужно очень хорошо разбираться в вопросе, быть в струе момента, непрерывно тренироваться - тогда да, тогда интуиция может помочь. А так... Попробуйте отличить слона, скажем, от мамонта.

- А кто-нибудь видел живого мамонта? - папарацци решилось подпустить яда.

- Мы говорим о слонах, - отбрила Моська.

- Но есть же объективные признаки? Вы слышали про разработки Семи Мудрецов по вопросу слоновости?

- Лажа! - взвизгнула Моська. - Совершенно слепые люди, - добавила она, несколько успокоившись. - Ощупывать слона и потом публиковать эти дурацкие статьи... "Слон похож на верёвку", "слон похож на колонну" - это очень поверхностный подход. Как и этот ихний принцип дополнительности: "слон есть одновременно верёвка и колонна". Всё это было бы смешно, если бы от этого не зависела репутация многих честных слонов...

Дежурный слон тяжело вздохнул, вспоминая, во что ему обошлось подтверждение своей честной слоновости.

Моська долакала кофе.

- Закругляемся, - сказала она, вспомнив о томящемся в прихожей розовом индийском слоне. - Последний вопрос и вы улетаете мухой, - добавила она.

- Что бы вы хотели передать нашим читателям? - папарацци предательски блеснуло кэноновским глазом.

- Никаких фотографий без моего разрешения! Текст должен быть заверен мной лично, - напомнила Моська. - Читателям... Что пожелать читателям... Подлинности, пожалуй. Подлинности, заверенной подлинным экспертом.

Жужжало поднялось в воздух, сделало круг почёта вокруг Моськи и вылетело в форточку.

Моська подняла хвостик, давая знак дежурному. Тут же перед ней появилась миска с нежной молодой слонятиной.

Собачонка покушала, после чего, наконец, сказала дежурному: "Ладно, зови".

Розовый слон вполз в помещение на коленях. Дверь была сделана именно с таким расчётом. Моська считала, что клиент должен с самого начала принять нужную позу - чтобы не забывал, кто здесь главный.

В хоботе розовый слон нёс увесистый портфель. Моська принюхалась. Пахло зеленью. На запах выходило что-то около двадцати штук грина мелкими.

- Здравствуйте, - заикаясь, выговорил слон. - Я на экспертизу...

- Вы кто, собственно? - презрительно прищурилась Моська.

- Слон я... - начал было розовый.

- Слоном вы будете называться, когда Я вас облаю, - сообщила Моська. - Пока что вы - невнятное розовое нечто.

Слон потряс портфелем.

- Ну вот мне бы справочку, - протянул он - что слон я... - он извлёк откуда-то ещё один портфель.

Моська снова принюхалась. Фыркнула. Зелени было больше. но всё-таки недостаточно, чтобы розовый гоношился. К тому же ей хотелось покуражиться.

- Не-е-ет, так не пойдёт, - протянула собачонка. - Моя репутация специалиста...

Слон весь ужался и снова бухнулся на колени.

- Ну ладно, будем с вами работать, - снизошла Моська. - Я ещё сделаю из вас слона. Когда б вы знали, с какими мухами иногда приходилось иметь дело... Ничего, получались неплохие слоны. Завтра приходите. И приносите... Пока всё.

И она поправила бантик цвета фельдграу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 11:07:52 ]
Щодо конфліктів (у коментуванні) поміж "дорослими" і "юними".

Я так розумію, що, в першу чергу, ми на літературних ресурсах і, зокрема на "ПМ", шукаємо спілкування саме з мистецтвом Поезії, шукаємо його в собі, в колегах наших, зрештою, вилущуємось зі старої шкаралупи, доки ще здатні розвиватися. І ніхто з нас повноцінно не володіє істиною, у кращому випадку - певним досвідом, і певною майстерністю, які ми повинні проявляти у своїй творчості, а не в коментуваннях. І, як на мій скромний досвід, будь який наш коментар мав би служити подальшому нашому творчому розвитку, тобто подальшому пошуку, а не освяченню нашого не безсумнівного досвіду.

Minuit praesentia famam - присутність зменшує славу, - не дарма це часто звучало в Античному світі. І якщо ви маєте таку можливість - насолоджуйтесь нею.

Молоді ж бо властиво пробиватися вгору, самостверджуватися. Але не будь якою ціною, про що нині буває забувається. І якщо "дитя" проявляє явну неповагу до старшого, на це не можна не реагувати.
Дорослим ж бо, натомість, потрібно давати молодим оту, нормальну, можливість для самоствердження, але і слідкувати за тим, аби при цьому зростання відбувалося і етично, естетично, а найголовніше, - морально правильно.

Дають дорослі, наприклад в рамках ресурсу "ПМ", молоді проявляти себе? - думаю, що дають. Дружні стосунки присутні? Присутні.
Але якщо у молодого автора не вистачає на цей момент потуги для подальшого зростання в Поезії, і таке молоде явище шукає самоствердження у нападках на інших, інколи отою Моською із байки Крилова, - то це явно хибний шлях. І потрібно такого автора делікатно повертати на путь істинний.

Крайня міра лікування, відлучення від ресурсу, але це вже за особливі заслуги в підлості і хамстві. Помилки прощаються завжди, явну підлість - у жодному разі, бо тоді підлість розростається. Але до таких вершин іще потрібно дорости.

А "дорослим", напевно, потрібно пам'ятати, що хороший поет не може бути хорошим воякою.
Радіймо своїй слабкості, і витонченості сприйняття, - бо в цьому сила.

І радійте тому, що не ви головний редактор, котрому постійно забивають голову усім на світі, і дуже часто різною бридотою.

Цінуйте те, що маєте, і не спілкуйтеся з тими, з ким вам неприємно спілкуватися, не приймайте від них ні коментарів, ні оцінок, ні подарунків, ні образ.

На кожній сторінці твору є опція - "• Зв'язок із адміністрацією" - не подобається поставлена оцінка, чи виникає проблема - просто викликайте пожежників. Але рішення не обов'язково буде таким, яке вам сподобається.

І пам'ятайте про Minuit praesentia famam - присутність зменшує славу.
Але бажано з оцим усім дорости і до „А ви ж бо ростіть з малого, і з більшого станьте меншим”


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:05:53 ]
Усе це так, Володю, тільки варто, мабуть, ще додати, що дехто з "дорослих" при спілкуванні не дотягує до багатьох "молодих" (хоча це дуже сумнівний поділ у творчості, бо просто життєвий досвід мало чого додає без присутності таланту). І те, що у "молодих" може виглядати як своєрідна "проблема зростання", у "дорослих" набуває карикатурних рис. А якщо до цього додається агресія і неадекватність реакцій - це стає проблемою для багатьох, а не лише для такого "дорослого".
Щодо долі головного редактора - мої Вам щирі співчуття :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 13:26:26 ]
Талант є у всіх, Любо. Але він може маліти, губитися... :(
Щодо дорослих, то їм, безперечно, теж ніхто не дає в літературі права зупинятися у своєму розвитку. І, ви праві, усім нам доводиться кожен день перевіряти себе на адекватність. І талановита молодь у цьому добрий чинник-подразник, принаймні за це її потрібно цінити, всіляко їй допомагати. Бо вони прийдуть на передову після нас.

Разом із цим, я глибоко переконаний у тому, що нинішній пересічний український читач є значно досвідченішим за середньостатистичного українського письменника.
Тут є проблема - і вона, схоже, вирішується серйозним підняттям планки для авторів.

З іншого боку, є стара мудра традиція - поваги до старших, і таки тон голосу із уст молодих у розмові зі старшими завжди повинен нести в собі оцю повагу.

Дякую за співчуття. Сподіваюся, що ми спільними зусиллями налагодимо традиції і правила таким чином, аби щоденне життя ресурсу не потребувало настирливого втручання з боку адміністрації. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 14:13:14 ]
Щодо "читачів" і "письменників" я думаю, що приблизно 70-80% перших складаються саме з других :)
Щодо решти 20-30%, може, справа в значному "омолодженні сучасної української літератури"? "Стара" значною мірою заражена конформізмом і пристосовуваністю, а виключення завжди і так читатимуть і пам"ятатимуть. Але, скоріше за все, ця проблема не є суто літературною :(


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2010-01-11 13:34:16 ]
Стосовно ризику змаління чи втрати таланту, напевно, погоджуся. Без розвитку й постійної роботи над собою, він просто кане в Лету. Але як відомо, молоді - гнучкіші в роботі над собою, аніж старші - і тут нічого вже не поробиш:)
Молодші не бояться експериментів, змін, і - що найголовніше - не бояться помилитися. При всій повазі до старших.

Одначе, талант є далеко не у всіх. Так само можна стверджувати, що всі можуть малювати чудові картини і для цього варто лише піти вчитися у художню школу. Але цього замало, чи не так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-01-11 16:55:31 ]
Звичайно, Вандо, кожен званий до свого Мистецтва. І пошуки кожного потрібно, принаймні, поважати.

Але ви знаєте, якщо взяти 10-20 найіменитіших нині в Україні поетів, то 90% з них, скажуть що на Інтернет-ресурсах немає нічого хорошого, окрім випадково чи не випадково там опублікованих саме їхніх творів. Себто, окрім них, один мотлох. :)
Але ж це не правда, мотлох є і у знаних. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-02-21 16:40:44 ]
Для тих, хто щойно зареєструвався.

Шановний авторе. Добре, що ви з нами. Але адміністрація ресурсу повинна вас попередити, що активне перебування на такому ресурсі як "Поетичні Майстерні" - вельми непроста штука.

По-перше, інтернет-спілкування сильно відрізняється від звичайного, і потрібно не менше аніж півроку на початкове звикання. Адміністрація ПМ хоча і робить все для того аби не ставалося конфліктів, але вони у тій чи тій формі завжди присутні, бо основною причиною конфлікту є велика авдиторія досвідчених читачів і накопичені (будь-яким) автором внутрішні диспропорції. І чим вищий апломб автора, чи ж бо навіть і потенціал автора, тим гостріші бувають суперечки. А кожна гостра суперечка - це психологічні травми для усіх сторін.

Зрештою, доводиться вивіряти кожне слово, кожен наголос, кожну кому, заново вивіряти те, на що раніше не зверталося особливої уваги, бо все це тут набирає інколи катастрофічно-гротескної ваги.

По-друге, потрібно аби до вас звикли, зрозуміли вас, почали доброзичливо вказувати на можливі "неохайності", чи недогляди, зауважувати позитивні моменти, тому найкраща модель поведінки для наших авторів - толерантні запитання і толерантні відповіді, щире бажання допомогти і отримати потрібну допомогу...

Зрештою, в нас творчі Майстерні і важлива позитивна динаміка, а не різноманітні форми статики.

Успіху вам!

P.S. Практика показує, що емоції не найкращий порадник, і якщо вам щось не подобається, щось здається маловартісним, то це зовсім не значить, що проблема саме в когось, а не у вас, не у вашому розумінні, не у вашому недостатньому творчому рівні розвитку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2010-02-21 18:08:04 ]
Годилося би цей останній коментар втулити на сторіночку, яка зачитується при реєстрації. Бо потім заникається... Не усі сюди забігають


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 12:39:05 ]
У світлі нещодавніх, та й постійних дискусій на Майстернях, щодо якості коментування і оцінювання, ще раз викажу погляди адміністрації ПМ на ці питання, як і на питання критики і аналізу авторської творчості взагалі.

1) У спілкуванні між авторами повинна бути присутньою етика і естетика.

2) Аби братися за "писання" - потрібно мати уявлення про світ, про його конструктив і, бажано, оцінивши різні світоглядні точки зору. Їх не так вже й багато.
Дві основні: Руйнування і Творення.

2.1)Якщо наші користувачі займаються Творенням - жодних проблем із адміністрацією не буде.

2.2)Що стосується руйнування, то відповідь буде, як завжди, жорсткою, без огляду на імена і регалії. ПМ ніколи не стане місцем, з якого поширюється зло - через це із сайту пішло вже багато талантів, напевно туди, де дозволено все...

3) Щодо способів творення і творчості взагалі, то тут якраз і працюють стилі - цілі мистецькі напрямки. Навіть якщо ви їх не знаєте, це не значить, що підсвідомо не дотримуєтеся одного з них, або не "присіли" на руйнуванні чи спробі "оновлення" ("модернізму")одного із них.

4) Якщо для вас мистецькі напрямки - тьма єгипетська, то не вдавайте, що ви вищі за це, нічого не вдавайте, просто вчіться далі, а не намагайтеся повчати інших...

5) Для того і Майстерні, щоби нормально розвиватися, і не заважати іншим це робити, і якщо ви вже на вершині, то Майстерні вам не потрібні - тоді не затримуйтесь тут.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 14:08:21 ]
Редакціє, але, зважаючи на такі аспекти проблеми як, скажімо, вік авторів і критиків (я маю на увазі вік не біологічний, а певну ступінь зрілості..моральної, духовної і т.і.) і потреби авторів у застосуванні в процесі критики та аналізу різних метод, у тому числі - принципово різних, можливо варто подумати над створенням на базі ПМ ряду авторських майстер-класів?

Скажімо, за таким принципом: люди, які вважають себе здатними аналізувати авторські тексти і давати грамотну конструктивну оцінку творам, не лише нагороджуючи себе статусом "Майстер-клас" (що передбачено політикою Майстерень), а й обгрунтовуючи свою позицію з огляду на певні теоретичні підгрунтя літературної критики, заявляють про це якимось чином і отримують від Майстерень можливість у спеціально для цього відведеному розділі проводити свої персональні Класи.

Працювати це мало б таким чином: Автор сам може обрати собі Майстра, думка якого йому цікава, не зважаючи на манеру Майстра висловлюватись і надавати зауваження. Тому що, погодьтесь, хтось потребує до себе і своїх доробків трепетного батьківського ставлення, а комусь для подальшого розвитку потрібен добрий ментальний пинок.:) Власне, я дещо утрірую, не зважайте.

Отже, обравши людину, за чиєю авторитетною думкою автор бажає звернутись, він надає твори згідно регламенту, як запит на критику та аналіз і Майстер, коли має час та натхнення, висловлює свої обгрунтовані зауваження.

Або ж, як спрощений варіант, створити для авторів, які бажають отримати неупереджену оцінку своїх творів розділ, куди можна виставляти тексти анонімно. І де, після обговорення між усіма бажаючими твору, автор зможе обрати: чи оприлюднити авторство, чи забрати свій твір на доробку, не порушуючи анонімності.

Дякую за увагу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2010-09-04 14:49:45 ]
Гарні, як на мене, думки, але нездійсненні в найближчому майбутньому.
Чому не зараз? Бо всім тим, про що ви говорите, як на мене, можуть займатися лише учні майстрів, які зацікавлені "закрити" таким ось "викладанням" деякі дірочки своєї некомпетентності спільною, так би мовити, працею...

Проблема у тому, що справжні майстри навіть дотикатися без болю не можуть до "творінь" рук наших, і навряд чи захочуть бути видимими для всіх.
У кращому випадку їх твори будуть присутні серед наших творів, а значить і вони певною мірою тут, і вже впливають на ситуацію.

Я думаю, що в цьому розрізі в Майстернях вже щось таке вибудовано і вибудовується. Тому ми і закликаємо до тонкощів у сприйнятті.

Не можу погодитися лише з тим, що виросте щось путнє із тих авторів, які потребують грубого до себе ставлення.

А ще, звичайно, можна зробити "Хату читальню", де якийсь приємний зору і слуху оглядач, ось як ви, наприклад, пропонуватиме ті чи ті твори для дискусії. Якщо автори тих творів не проти. І на такій сторінці дозволити певну методику дослідження, що втім не повинна допускати брудних прийомів, цинізму і зверхності...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2011-07-03 20:03:27 ]


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2013-08-02 11:52:03 ]
А ще є такий собі ефект Даннінга, який, думається, поширений і в поетичних колах... (

"Ефект Даннінга - Крюгера - когнітивне спотворення, яке полягає в тому, що «особи, які мають низький рівень кваліфікації, роблять помилкові висновки і приймають невдалі рішення, але не здатні усвідомлювати свої помилки в силу свого низького рівня кваліфікації».
Це призводить до виникнення у них завищених уявлень про власні здібності, в той час як дійсно висококваліфіковані особи, навпаки, схильні занижувати свої здібності і страждати недостатньою впевненістю у собі, вважаюючи інших більш компетентними.
Таким чином, менш компетентні в цілому мають більш високу думку про власні здібності, ніж це властиво просто компетентним, які до того ж схильні припускати, що оточуючі оцінюють їх здібності так само низько, як і вони самі.

Гіпотеза про існування подібного феномена була висунута в 1999 році Джастіном Крюгером і Девідом Даннінгом, які при цьому посилалися на висловлювання Чарльза Дарвіна («Невігластво частіше народжує впевненість, ніж знання») і Бертрана Рассела («Одна з неприємних властивостей нашого часу полягає в тому, що ті, хто відчуває впевненість, дурні, а ті, хто володіє хоч якимось уявою і розумінням, сповнені сумнівів і нерішучості»).
Для перевірки висунутої гіпотези Крюгер та Даннінг провели серію експериментів за участю студентів - слухачів курсів з психології в Корнельському університеті. При цьому вони виходили з результатів досліджень своїх попередників, які продемонстрували, що некомпетентність багато в чому виникає з незнання основ тієї чи іншої діяльності, будь то розуміння прочитаного, керування автомобілем, гра в шахи, гра в теніс і т. п.
Ними була висунута гіпотеза, що для осіб із низькою кваліфікацією в будь-якому виді діяльності характерно наступне:
1. Вони схильні переоцінювати власні вміння;
2. Вони не здатні адекватно оцінювати дійсно високий рівень умінь у інших;
3. Вони не здатні усвідомлювати всю глибину своєї некомпетентності;
(4 У разі, якщо рівень цих умінь вдається значно підвищити, у них з'являється здатність усвідомити рівень своєї колишньої некомпетентності ..)

Результати експериментів, які підтвердили висунуту гіпотезу, були опубліковані в англ. Journal of Personality and Social Psychology"


1   ...   3   4   5   6   7   Переглянути все