ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
2024.04.29
12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.
За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Микола Блоха /
Публіцистика
Украина размышление.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Украина размышление.
То, что происходит в моей стране, натолкнуло меня на мысль, надо понять, что происходит? - а главное почему? – это происходит. Нет порядка и стабильности, небольшая проблема приводит к серьёзным последствиям.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
Так вот, для начала я проанализировал историю страны, последних лет и давно прошедших. И что получил? – А не чего не изменилось: во времена Киевской Руси, князья Руси, практиковали в междоусобных войнах, приглашение третьих сторон для борьбы за престол Руси. Так одни князья, приглашали поляков, другие половцев, ну а третье татар. Таким образом, вместо создания серьёзного государства, они превратили Русь в полигон, противостояния, третьих государств, культур. Ну, а сейчас одни политики тянут к России, другие в Европу, в НАТО, а в результате, наша страна буфер между Европой и Россией, при этом не кто не смотрит на страну в центре Европы, как на страну, при том, то что она, эта страна занимает второе место по территории, и могла бы быть сверх державой. Но нет, моя страна это буфер между интересами, третьих стран, граница между ними странами с различными полюсами, претензиями на лидерство. А это именно то чего не хватает, Украинцам. Почем так? – просто я заметил, в стране, существует злость на всех, и попытка обвинить в своих бедах окружающих. Одни обвиняют, русских другие, другие американцев, третье жидов, ну, а четвёртые кацапо-жидов, американо-жидов, поляко-жидов, ну и так далие. Причина злости, отсутствие чёткой национальной идеи, а всё потому, что спокон веков на территории Руси, главным была борьба за власть, и на данный момент мы видим тоже самое. Другие страны пытаются нас привлечь на свою сторону, и мы вновь на границе интересов.
Что делать? – для начала, вспомнить, что многие историки, говорят, что название Украина означает: у края, окраина, пограничье, приграничье, граница. Таким образом, само название Украина определяет суть жизни данной страны. Что нам это даёт? – первое, мы видим причину того как мы живём. И есть два способа выхода из этой ситуации, но они на одной основе, воспитании национальной гордости, и они похожи только на разной исторической основе. Первый способ: переименовать страну из Украины в Русь, и на этой основе построить национальную идею, о создании великой Руси. Но это трудно, но нельзя сказать, что нельзя.
Второй способ построен на осознании того что слово Украина означает окраина, а во времена гетманов и казачества окраины были и в Сибири, и там было казачество, а это значит, что гетман всея Украина, означает гетман всех окраин. То есть Богдан Хмельницкий присоединил к Росси не тот маленький кусочек, что мы называем нынче Украиной, а большую часть европейской части современной России. А идея такая объединить земли Украины. Пусть это не возможно, но сама идея! Может объединить, но есть не уважение к истории, и это может погубить идею.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію