ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2020.01.20
13:57
–– сюр ––
І навіть не поцікавилась.
Є коло у парку імені Ґолікава,
по якому щовечора чиркає відчай,
його камуфлює незвичний
для цих місць
ароматно блакитний дим
І навіть не поцікавилась.
Є коло у парку імені Ґолікава,
по якому щовечора чиркає відчай,
його камуфлює незвичний
для цих місць
ароматно блакитний дим
2020.01.20
10:10
у нашій славній пиріжкарні
печуть найкращі пиріжки
смачні пухкі поживні гарні
але бувають з тарганом
печуть найкращі пиріжки
смачні пухкі поживні гарні
але бувають з тарганом
2020.01.20
10:10
В безодні мрій затоплено причали,
Втонули в Леті роки молоді.
Я не шукав у суєті печалі -
Сама прийшла непрошеною в дім.
Огрійна блаж - для праведників, чистих,
А я пішов, беззбройний, на війну.
Сніжок уп'яте білить сіре листя,
Втонули в Леті роки молоді.
Я не шукав у суєті печалі -
Сама прийшла непрошеною в дім.
Огрійна блаж - для праведників, чистих,
А я пішов, беззбройний, на війну.
Сніжок уп'яте білить сіре листя,
2020.01.20
09:12
Повіває тепло
Як було восени.
На осонні – зело.
Ні зими, ні весни.
Щось у лісі не те.
Поздихали вовки.
Омела не цвіте,
Як було восени.
На осонні – зело.
Ні зими, ні весни.
Щось у лісі не те.
Поздихали вовки.
Омела не цвіте,
2020.01.19
18:57
Збав ходу, і я поруч піду,
обережно ступаючи кроки,
біля тебе, півночі, півроку,
півжиття без знаття проведу.
Ти розгледь, це моя напівсмерть,
щоб отак про одне лиш благати –
зачекати мене, пригадати,
обережно ступаючи кроки,
біля тебе, півночі, півроку,
півжиття без знаття проведу.
Ти розгледь, це моя напівсмерть,
щоб отак про одне лиш благати –
зачекати мене, пригадати,
2020.01.19
16:33
Процеси хаосу – дорога у нікуди,
якщо це засоби досягнення мети.
Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти.
Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мапі океанів, суші і небес,
якщо це засоби досягнення мети.
Але ідуть по ній наївні люди –
природа сущого боїться пустоти.
Цивілізація являється пустою
породою землі. Це той же діатез
на мапі океанів, суші і небес,
2020.01.19
16:23
Ай! Моє брязкальце
троїсто лунає,
як циганська пісня
мре і серце крає!
Мре і серце крає
на циганській мові.
Кінець пісні, танку, горю
і моїй любові.
троїсто лунає,
як циганська пісня
мре і серце крає!
Мре і серце крає
на циганській мові.
Кінець пісні, танку, горю
і моїй любові.
2020.01.19
16:08
Товпа булькоче: - Гетьмана на мило-о-о!
Та пізно. Бо у лобі ґлузду брак.
Ти сам і винен в тому, що дурило
Державою керує. Чи не так?
В кишенях дулі? Постуєшся? Висох?
Життя не мед, а з дустом хай Бог ми?
Жаліти дурнів, вибач - не навчився,
Та пізно. Бо у лобі ґлузду брак.
Ти сам і винен в тому, що дурило
Державою керує. Чи не так?
В кишенях дулі? Постуєшся? Висох?
Життя не мед, а з дустом хай Бог ми?
Жаліти дурнів, вибач - не навчився,
2020.01.19
12:35
Балакаємо нині про… Турботу,
Якою доля душу обсідає,
Затягує журою у болото…
Немає слів?.. І тема не чіпає?
Поговорімо брате за … Роботу,
Яка не дуже грошей добавляє.
Чекаємо омріяну суботу…
Що і ця тема душу оминає?
Якою доля душу обсідає,
Затягує журою у болото…
Немає слів?.. І тема не чіпає?
Поговорімо брате за … Роботу,
Яка не дуже грошей добавляє.
Чекаємо омріяну суботу…
Що і ця тема душу оминає?
2020.01.19
11:27
Порохоботи" чи "ЗЕбіли"?
Біде чи золотий клозет?
Поспільство глупство навпіл ділить,
А я ізнов - ні те, ні се.
Владар наобіцяв пасатів,
Епохи бідності кінець.
Не вірю гномикам пейсатим,
Біде чи золотий клозет?
Поспільство глупство навпіл ділить,
А я ізнов - ні те, ні се.
Владар наобіцяв пасатів,
Епохи бідності кінець.
Не вірю гномикам пейсатим,
2020.01.19
09:57
Пролунав останній дзвоник
і настало літо.
У село до баби з дідом
завтра я поїду!
Там червоні помідори,
гарбузи пузаті,
кавунів розлогі гори,
і настало літо.
У село до баби з дідом
завтра я поїду!
Там червоні помідори,
гарбузи пузаті,
кавунів розлогі гори,
2020.01.19
08:02
Нащо, Чайко, втрачаєш волосся,
мов останню надію на завтра.
Скільки спити тобі довелося
трунку відчаю, пір'я не варта.
Доля терен, жаливу стелила,
самий рідний топив у багнюці,
упивались голками чорнила
мов останню надію на завтра.
Скільки спити тобі довелося
трунку відчаю, пір'я не варта.
Доля терен, жаливу стелила,
самий рідний топив у багнюці,
упивались голками чорнила
2020.01.19
06:03
Раніше у небо дивився і мріяв про зорі
Думками радів, що людина сягла висоти,
Й лежав на землі у розбитім війною соборі,
У нім і ховався від мряки життя і сльоти.
Роки пролетіли на крилах швидкого Ікару.
Собор відновили, віряни до храму пішли.
Міл
Думками радів, що людина сягла висоти,
Й лежав на землі у розбитім війною соборі,
У нім і ховався від мряки життя і сльоти.
Роки пролетіли на крилах швидкого Ікару.
Собор відновили, віряни до храму пішли.
Міл
2020.01.18
23:51
Ми сиділи на травичці.
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.
Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,
Грали скрипочки й челести.
Я розписував про звички.
Про кохання п’яно-престо.
Ти всміхалася, чи навіть
Реготалася потрхи,
Я вірші читав напам’ять,
2020.01.18
18:56
Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя!
Лину вітрами-просторами
за долинами, горами!
У ліс залітаю,
2020.01.18
18:16
Штормило море.
Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Навісні вітри
вітрила рвали,рвали чайкам крила,
Кололи скелі на самотні брили.
І був у захваті від отакої гри
Нащадок Тора.
Штормило море.
Мітини рубці-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Рецензії):
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
2017.03.14
2016.03.01
2016.02.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Рецензії
Відгук на вірш Світлани Гармаш
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Відгук на вірш Світлани Гармаш
Чудовий, щирий, світлий вірш, і багато знахідок поетичних, хоч над кінцівкою я б ще трішечки попрацював у плані думки більш оригінальної. Вніс би маленьку правочку на розсуд автора "Де коні щастя мчаться (що роблять? отже не "у" а "а" у множині вживається. Це з граматики) А сам образ "коней щастя" - чудовий, свіжа і тільки Ваша знахідка, нагадує позу вершниці із Камасутри, але переосмислена Вами по-українськи.
Так що чекаю нових віршів і зичу успіхів у поезії і щастя в сімейному житті. Хай "скачки" на шлюбному ложі надихають на нові цікаві поетичні знахідки.
Ярослав Чорногуз
Так що чекаю нових віршів і зичу успіхів у поезії і щастя в сімейному житті. Хай "скачки" на шлюбному ложі надихають на нові цікаві поетичні знахідки.
Ярослав Чорногуз
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.149 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.149 seconds