ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.27
10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг
2024.04.27
09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.
2024.04.27
08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.
2024.04.27
08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.
Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,
2024.04.27
05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.
2024.04.27
05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
2024.04.26
23:36
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від народу? Але
2024.04.26
14:24
То що - почнім уму екзамен?
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
Примостим мужа до жони?
Без грошей не збудуєш храма,
Немає віри без війни.
Гризе католик православних,
Юдея душить бусурман.
А я пророк. Мабуть, останній,
2024.04.26
08:55
Їй снились , мабуть, чудодійні теплі сни,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
Коли зима засипала снігами.
Старенька вишня не сумує навесні,
Хоча кора потріскана роками.
Її садили руки бабці золоті.
Стоїть, як завше, в цвіті білім-білім.
Нагадує родині знову дні оті,
2024.04.26
08:39
Доктор Фрейд переважно приймає таких без полісу.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
Це троянда у січні, це наче серпневий пролісок.
Бозна, де в ній свій досвід, а де – від матусі спадщина.
Її мрії нечувані, сни – авангард небачений.
Доктор Фрейд далі більше нічого в ній не второпає.
2024.04.26
07:39
Розхлюпалось тепло бузкових чар,
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
Так, ніби хоче зцілити медово.
Зелений кущ, одягнений в обнови,
Де променем запалена свіча
Загіркла, оповита у печаль,
Вслухається у тишу вечорову.
У тишу ненадійну, нестійку.
2024.04.26
05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.
2024.04.25
19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’
2024.04.25
17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.
2024.04.25
11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.
2024.04.25
09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…
Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Руслана Василькевич (1977) /
Проза
/
Усе близьке та серцю миле
ЛИСТ ДО КОХАНОГО або ТРИ СЕСТРИ
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ЛИСТ ДО КОХАНОГО або ТРИ СЕСТРИ
Привіт, дорога моя Людино! Вже саме твоє існування на цьому світі надихає мене до життя. Я живу для Тебе, я живу Тобою, за Тебе щодня я молюсь… З думкою про Тебе я прокидаюсь, ця думка супроводжує мене протягом дня, з нею я засинаю, вона ж веде мене у дивні та казкові сни, де Ти поруч – де ми разом. Ця думка – Мрія, стала моєю сестрою, вона добра і лагідна, вона завжди поруч і щораз нагадує про Тебе. Я мрію про дивовижні миті у житті, коли зможу торкнутись твоєї руки, коли мої губи знайдуть твої у палкому поцілунку, коли наші серця поєднає назавжди велика Любов у щасливому та неземному коханні. Мрія мене веде за собою, і як хочеться довіритись їй і забути про все, але не можу…
Самотність, вона стримує мене, нагадує про реальність життя. Вона друга моя сестра. Вона не така добра як попередня, бо коли вона приходить я починаю сумувати, моє серце починає плакати. А ти знаєш як плаче серце? Так тихо, тихо, ледве чутно, але так від цього боляче, наче хтось рве його на шматки. Воно страждає мовчки, бо з його ран витікає любов. Така щира і вірна, багатостраждальна і довготерпелива, ніжна і лагідна любов, якої, нажаль, не помітили, чи не прийняли. А це серце вміє любити, воно так горнеться до свого єдиного і так потребує краплинки тепла, щоб натомість віддати полум’я любові. Воно вміє розрадити, зігріти, подарувати хвилини щастя, але й вміє просто чекати і любити.
Надія – це третя моя сестра. Вона втішає мене у важку хвилину, додає впевненості у житті, дає сили долати всі життєві труднощі і йти далі по життєвій стежині. Вона приводить мене до Бога, клякає поруч зі мною на молитву і, зі сльозами на очах, просить Його про наше щастя. Вона вірить у те, що лише разом ми будемо щасливі, що лише удвох зможемо подолати усі перешкоди. Вона не дозволяє мені опускати руки та падати у розпач, а вказує мені шлях до здійснення мрій.
Коханий мій, я хочу, щоб ти знав, що любов моя до тебе, наче спів солов’їний, який лине від самого серця, що здатна розтопити лід негараздів та непорозумінь. Що лише Ти один можеш визволити мене від самотності і з надією у своїй душі запровадити мене до нашої спільної мрії, де ми удвох будемо щасливими. Я вірю, що цей лист обов’язково дійде до Твоєї душі, що словами кохання відгукнеться у твоєму серці і тоді ніхто і ніщо у світі не зможе розлучити нас.
А поки ми не разом... Я навіть не знаю де ти. Може Ти – моя нездійснена мрія, але ще жевріє іскорка надії серед такої довгої і такої нестерпної самотності.
Самотність, вона стримує мене, нагадує про реальність життя. Вона друга моя сестра. Вона не така добра як попередня, бо коли вона приходить я починаю сумувати, моє серце починає плакати. А ти знаєш як плаче серце? Так тихо, тихо, ледве чутно, але так від цього боляче, наче хтось рве його на шматки. Воно страждає мовчки, бо з його ран витікає любов. Така щира і вірна, багатостраждальна і довготерпелива, ніжна і лагідна любов, якої, нажаль, не помітили, чи не прийняли. А це серце вміє любити, воно так горнеться до свого єдиного і так потребує краплинки тепла, щоб натомість віддати полум’я любові. Воно вміє розрадити, зігріти, подарувати хвилини щастя, але й вміє просто чекати і любити.
Надія – це третя моя сестра. Вона втішає мене у важку хвилину, додає впевненості у житті, дає сили долати всі життєві труднощі і йти далі по життєвій стежині. Вона приводить мене до Бога, клякає поруч зі мною на молитву і, зі сльозами на очах, просить Його про наше щастя. Вона вірить у те, що лише разом ми будемо щасливі, що лише удвох зможемо подолати усі перешкоди. Вона не дозволяє мені опускати руки та падати у розпач, а вказує мені шлях до здійснення мрій.
Коханий мій, я хочу, щоб ти знав, що любов моя до тебе, наче спів солов’їний, який лине від самого серця, що здатна розтопити лід негараздів та непорозумінь. Що лише Ти один можеш визволити мене від самотності і з надією у своїй душі запровадити мене до нашої спільної мрії, де ми удвох будемо щасливими. Я вірю, що цей лист обов’язково дійде до Твоєї душі, що словами кохання відгукнеться у твоєму серці і тоді ніхто і ніщо у світі не зможе розлучити нас.
А поки ми не разом... Я навіть не знаю де ти. Може Ти – моя нездійснена мрія, але ще жевріє іскорка надії серед такої довгої і такої нестерпної самотності.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію