ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2022.01.28 21:16
Я вірю, що усі ми незабаром…
У сховищі від порчі і від сказу
Хіба що консультації задаром…
Ніколи, аби з ким, ніде ні разу…

Ми стрінемось у непогоду попри…
Думками половинчате обв’яжем
І розішлем можливості у кофри

Тамара Шкіндер
2022.01.28 12:09
Ще сонце із-за обрію не встало.
Зимовий день не піднімав повік.
Лиш засвітилось обрію лекало,
Вловивши перших променів потік.

Ще світ дрімає і в прозорій тиші
Здається чую як пульсує кров.
А я пісчинка у космічній ніші.

Олександр Сушко
2022.01.28 09:38
Відсьогодні білий світ немилий,
Жінка плаче, я - ні в сих, ні тих.
Пожильці гойдаються на хвилях
Океану любовщів жарких.

Линуть охи й ахи крізь кватирку,
Стогони сплітаються вузлом.
Штукатурка сиплеться від криків,

Микола Соболь
2022.01.28 06:08
Як відбивало серце: тьох-тьох-тьох…
Сеанс і ряд останні в кінозалі.
Лишитися ми мріяли удвох,
а, що робити з цим, на жаль, не знали.
Життєва проза: осені сльота
ховає повню в хмарах почорнілих,
з тобою ми отримали квитка
та долі поєднати не зуміли.

Євген Федчук
2022.01.27 19:47
Було колись…чи, може й не було.
Але ж дарма навіщо б говорили?
Стояло у степу одне село,
В якому люди роботящі жили.
Трудились від зорі і до зорі,
Під щедрим сонцем урожай ростили,
Овець отари та стада корів
На буйних травах набирали сили.

Сергій Губерначук
2022.01.27 17:42
Ґанок дзвенів кришталем
і, оздоблений сріблом, яскрився.
Я ще не був королем,
але код на замку підкорився.

Рухнула брама важка,
знявши пил з канонічної влади,
і в брудному вбранні ватажка

Ігор Деркач
2022.01.27 16:30
А на майдані Банкової – смута
і невідомо, – де ті вороги?
Поліція вгодована і люта
нагадує, що віддає борги...
а самооборона – не обута.

***
Ще кінця московії нема

Микола Дудар
2022.01.27 13:25
А на дворі ще зима…
А в роялі ноти…
А на столику хурма,
Десь тако, з півроти…
Не піду на двір, мете.
А рояль приструню.
А хурма хурмі… про те
Відчуваю слюні.

Сергій Губерначук
2022.01.27 11:16
Літній день видався світлим і прекрасним. Людей було дуже багато, як у свято. Ми з Андрієм у гарному настрої проходимо вулицею до тролейбусної зупинки. Розповсюджувачі анкет пропонують моєму товаришу заповнити одну з них. Я кажу: «Та не варто. Навіщо тобі

Микола Соболь
2022.01.27 07:28
Дивись – це щастя! (Просто вигляд ззаду).
Нічого не кажи мені про такт.
Фортуна повернулась до громади
й стоятиме віднині саме так.
Анфас хотіли? Ви наївні дурні!
Стояти так є тисячі причин.
Давай дістанем голос твій із урни!
Тепер сиди та думай, я

Віктор Кучерук
2022.01.27 05:19
Під хмаркою ластівок щебет,
А луками – запах п’янкий, –
І дотики квітів та стебел
Приємно лоскочуть боки.
Обдмухує жваво обличчя
Мінливий завжди вітерець
І шепче щомить таємничо
У вуха повзучий чебрець.

Микола Дудар
2022.01.27 00:03
А ось і хліб пшеничний житній хліб
Болить молюсь цілую плачу
Мале дитя як свірка наче німб
І як снопи на полі наче…

Мій крик мій біль і стогін долі шлях -
Не міф, не міт… о-о треба вміти
Коса і серп чи неба вільний птах

Іван Потьомкін
2022.01.26 19:56
Світлій пам’яті
Якова СУСЛЕНСЬКОГО

Необрізані й недорізані,
Що вам лишилося ще ділить:
Повість гіркаву минулих століть
Чи в гронах червоних калинову віть?
Не читайте ту повість нарізно.

Микола Дудар
2022.01.26 16:51
Зима… весни майбутньої перерва
Хай сотні справ застрягли у снігах…
І чути сміх з одкритої консерви…
І чим, вже я, здогадуюсь, пропах…
У зав’язі невидиме й дотичне -
Не спіймане у просторі ніким…
Без паніки! Сьогодні не критично
На те й перерва… Люд

Ігор Шоха
2022.01.26 13:36
В поезії не вистачає манни
небесної і варива води,
якої вистачає графоману...
і лицарі без сумніву й догани
пакують у бульки свої труди.

***
Як жаль, що і поети не мольфари,

Володимир Невесенко
2022.01.26 13:16
Мліє місто в прохолоді.
В смерку – сяєва парча.
А в підземнім переході
чепурне співа хлопча.
Лине музика в огромі,
розлітаються слова
і витають – невагомі,
ніби хмараа дощова.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Сер К
2021.11.15

Евеліна Гром
2021.11.08

Марія Артамонова
2021.09.11

Алекс Міс
2021.07.31

Конрад Ренегат
2021.07.14

Наталія Кравченко
2021.07.06

Наталія Чумак
2021.03.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Зеньо Збиток (1971) / Проза

 Всім ду-па-рада! :-)
Притренькавсі день, обходєчи дорожні ями, як Петро Грець свою тещу. Коли Божі свєта – то п`ємо після церкви, а коли народні – то кожен день.
Га-не-га, але нинька народне свєто, і чєс парадуватисі. А же би всьо було так, як у людей - то тра робити всьо так, як кажут. Інструкція по проведенню паради застрєгла у планшеті носили штабу Міська Фйортки, а той скочив у гречку не дійшовши дві хати до Бази.
Шо робити? Значит камандіри хочут жеби ми то самі допетрали. Ну шо, підготовка пройшла, як то кажут "без керовніци" – і то файно, бо демократично.
Завезли соляри – увімкнувся ґенератор, а за ним пелєнґатор, а за ним цілева нишпорка, а за нею запрацювала підпільна фабрика міцно-підігріваючих напоїв (цукор і дріжджі мінєли на шкірки сибірьських котів, привезених з Молдови (як придаток до партії вина "Трійло 1") у колишнім радгоспі "Шляк Камунізму")), деґустацію проводили хором – хором і хоріли на рано.
Кароче, у нас людиска – майстри справи! Змайструвалисьмо трибуну з похоронного ЗиЛ(а) – ну, на ній ми небіжчиків возимо і гній чєсом. Кіномеханік переробив воден з "камєр проводу цілі" на телєкамеру (вишка вже була). Зеньо взєв на себе гріх вести передачу "наживо" прємо з паради.
Як то си належит, перед парадов троха взєли на груди і си загріли... Телєвізори ввімкнули тіко ті, хто вже не міг пройтисі головнов вулицев села. Решта вишикуваласі на ходу. Оператор камери, той самий кіно-механік, заснув, але камера видавала сигнал. На трибуні все трибунальне начальство і дослужені вособи вособливо весело сьорбали грахвінами віно і сиву з горя водичку і наводили фокус на все, шо побілє трибуни.
Захрипів балакомовец – пішла музика пропагандистського характеру: "Розпрягайте, хлопці, коні...".
Колона трударів хвацько рушила у такт помахів рук з трибуни. Почався членороздільний репортаж з місцє трафунку паради.

- Дорогі кулєги, кулєжанки... ну і решта! Нинька наша парада, дєкувати Богу, почаласі (сьорбає прамо з графіна і втирає писок перед вогирком – хрум!).

- Ну, ідіт вже, чо сталисти (забув вимкнути мікрофон)?

- У перших шеренгах (прошу читати так як є, а не "ширінках") ідут наші пердовики... йой, тримайте Василє, бо зара впаде, ну, не видите, же хлоп… перехвилювавсі і прийнєв... перед телевізією... Це наша гордість і надія (підморгує доярці Надії Набитій). Вони всі зароблєють тежко на Радехівському М`ясокомбінаті "Бичі Роги і ратиці Радехова".
Шеренга пройшлась, як на бал-маскараді вікінгів і вікінгинь.

- Тепер вже гойдаютьсі мужні мужі і мужихи з панчухової фабрики "Добрі на литки нитки".

- Приходєт телеґрами від всіх трудєщих нашого краю. Ось і водна з них – нас чує Данєцк – вуглекопи кидають кирки – їм остопі...ило "лупати цю скалу", уже сміються правими зубами і скрегочуть лівим – решту з`їли алігархи.

- А ось наші славні свиноматки... ведіт акуратно – трибуну загадют... все їм сі прибавлєє. Не знаю, кіко, але видко, же теньґі.

- Онде наше майбутнє... викинь цигарку з писка... я ти дам зара "Подависі".. яким боком плякату несеш?.. Що за переноска у слові "рахуй"?..

- От їде символ праці робітник і селянка у цікавій позиції, кампазіція якої зовсім не похожа на "Мосфільм". Вона ніби серпом по колоскам, а він ніби зозаду молотом по долоту. Непонятно, але вражає. Прамо сюр і реалізм.

- Видко вже комбайн "Нива"... ним ми, хіх, макову соломку збираємо і за горівков їздимо... і трактор, за назвою якого утворилась цала держава – "Білорусь".

- Ось і решта... хто як... хто на чім... Не смійсі так водверто, Штефане, – зубів нема – стид на телєвізію давати... А ти шо? Не шкірсі! Прамо ювелірний магазин, а не зуби...
Ну, куди прийшов у кухвайці і в кирзаках по коліна в гною... Бабо Ганьо, то тра прапорцєма махати і чвітками, а не ціпком у бік трибуни... Не сідайте більше десяти на фіру – розвалисі в дідьчу маму, чим потім боєгруз і пільотів до бойових машин підвозити?

- У небі з`явлеєсі наша неперевершна авіяція...

Тут репортаж перериваєсі – п`яний пільота, який летів на поле розкидати гній, натискає кнопку відкуркованє шлюзів... і все удобрєніє рясно поливає ходу та трибуну. Тоє бомбованє спричинєє раптову й хаотичну міграцію люду...
Тіко Зеньовий Сірко троха примруживсі перед камеров, як показав врешті свою морду... бо цалий час камера була наведена на його... знаєте шо?

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.




Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією
Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-08-06 20:05:42
Переглядів сторінки твору 1882
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.105 / 5.5  (4.826 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.715 / 5.27)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2013.09.21 07:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-03-18 21:49:10 ]
Не можу більше!!!! Живіт від сміху болить і щелепи заклинило! Тільки пальці ще якось на клавіші натискають! ))))) ДЯКУЮ!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2011-03-18 23:52:12 ]
Ну я доштуцував продолженіє...
Читай!