Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!
Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.
ІІ
Із минулого бачу сьогодні
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.
Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати
у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Крык (литературная пародия)
…На чёрном, говорят, не видно.
Врут.
Всё дело в том, что в нём,
под ним –
уж больно бычай крут.
«Невзгоды, говорят,
привычных не берут».
Не верь.
Чем гуще содрано - тем горячей
накладывают жгут.
Кто, вместо стерляди жрёт стервень,
Те только ждут.
Кто говорит «Не каркай!»,
До времени в своём корыте ймут:
Несёт певучую крыло-кистень
свинца копыто,
Клыком молочным выпрет день,
И рваную, бычьём покрыту,
Забудут в этом разгуляе,
и те и эти,
остывающую тень.
Сомнут.
И выпорет…
Желтком по зелени прибитой потекут.
Лови момент,
Покуда не срифмован тут
в браслеты басмачей наряда.
Налей запретную отраду,
Да выгляни: чай, не идут?
…На чёрном, говорят, не видно.
Врут.
Krajzer
…На чёрном, говорят, не видно.Врут.
И в жизни и в стихотвореньях я -
крут.
Да, это, кстати, очевидно. Нет?
Ах.
Ведь жизнь одно мгновенье. Да?
Трах.
В ряду калашном со свиным рыл-
ом
Желтком по зелени день стыд-
ом.
Сомнут и выпорят меня. Нет?
Да?
А я - в отряды басмачей тог-
да.
Лови момент. Иди в при-
бой.
И почему мне нравится тот мальчик-
бой?
Рифмую я, покуда не срифмую все
тут.
На черном, говорят, не видно? Нет?
Врут.
17.09.2010
* Источник: Krajzer "Крык" (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211312)
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
