ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Зненацька душу обпекло
І так мені недобре стало,
Як ще ніколи не було.
Умить згорьовано подумав,
Що вірю в завтрашнє дарма,
Адже навколо стільки суму,
Що місця радощам нема.
П’ять пальців по руці – це все, що є.
Трудись від мавпи поскрізь сміх і сльози,
трудись, людино, бо ж не все – твоє.
На всі віки, на всі премногі літа
молитву калібруєш позалад.
Повір у себе! І не будеш бита
Людей, що не слухають
Цвірінькання горобців,
П’ють повітря настояне на шумі,
І не знають, що землі боляче,
Коли вони топчуть її – втомлену
Цвяхованими черевиками байдужості.
Я носив тягар смутку
Він ямки копає, а ми із сестрою,
Кидаємо в ямки картоплю обоє
В надії, що скоро закінчиться вся.
Вже сонечко добре з небес припіка.
Дідусь утомився та й ми ледве ходим.
Уже посадили ледь не пів городу.
Аж ось і бабуся о
Підняти очі від землі,
А серце бачити готово
Свободи натяки малі.
Помалювали стару клітку,
А охорони не зняли,
Душею линемо у сітку,
Я на фуршеті цьому мало не здурів.
Які ж вони немилосердні, комарі –
Жалкі завсідники вечірньої зорі.
все поглинає полумя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...
Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,
Ти жалиш!
Повернутий спиною – Злом!
А спробуй убити –
на-зав-жди –
Добром.
Шкандибаю, у руках ковінька
Став старим, а був - прехтивий фавн.
А спекотне літо, наче жінка,-
жбурляє у космосу вир
де мов бумеранг папуаса
галакто-спіралиться шир
і на астероїдів брили
розсипавши простору схил
пітьма проявляє пітьмила
в непевному світлі світил
Коли? Не знаю. Та давно було.
Унадились татари в Україні
Чи не щодень чинити своє зло.
Ішли так часто. Йшло їх так багато,
Що всю траву стоптали у степах
Не стало чим й коня погодувати
На широченних степових шляхах.
Засмучена дівчина у дрімучому лісі…
Як у ліс потрапила, Прекрасна,
Що робиш на галявині, Красна?
«Краще бути в лісі почорнілому,
ніж у чоловіка в домі немилому…
Скакав по сцені у рябих трусах.
А нині - Президент! Спаситель! Ленін!
Країна, врешті, витягла туза.
І зажила-а-а! Аж мед тече по вухах,
Грошви до біса і війни нема...
Ці вибори - солодка груповуха,
Голубить воно, не пече.
Тону у вогні я оцім дивовижнім –
Смарагдових бранець очей.
ПРИСПІВ:
Смарагдові очі, смарагдові очі
Мене огорнули теплом.
Під хвіст коту усі мої труди!
Кошлате мудромисліє - поезія,
А те, що в мене - сірий наратив.
О, хто би дав хоча б ковточок радості?
Боги парнаські вирок прорекли:
"Для вічноті твої творіння - капості,
по тілах по людських,
не в однакових ритмах кочує.
Десь фонтаном прорве
між артерій вузьких,
десь мелодію Брамса прочує.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Іншомовна поезія): • Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Крык (литературная пародия)
…На чёрном, говорят, не видно.
Врут.
Всё дело в том, что в нём,
под ним –
уж больно бычай крут.
«Невзгоды, говорят,
привычных не берут».
Не верь.
Чем гуще содрано - тем горячей
накладывают жгут.
Кто, вместо стерляди жрёт стервень,
Те только ждут.
Кто говорит «Не каркай!»,
До времени в своём корыте ймут:
Несёт певучую крыло-кистень
свинца копыто,
Клыком молочным выпрет день,
И рваную, бычьём покрыту,
Забудут в этом разгуляе,
и те и эти,
остывающую тень.
Сомнут.
И выпорет…
Желтком по зелени прибитой потекут.
Лови момент,
Покуда не срифмован тут
в браслеты басмачей наряда.
Налей запретную отраду,
Да выгляни: чай, не идут?
…На чёрном, говорят, не видно.
Врут.
Krajzer
…На чёрном, говорят, не видно.Врут.
И в жизни и в стихотвореньях я -
крут.
Да, это, кстати, очевидно. Нет?
Ах.
Ведь жизнь одно мгновенье. Да?
Трах.
В ряду калашном со свиным рыл-
ом
Желтком по зелени день стыд-
ом.
Сомнут и выпорят меня. Нет?
Да?
А я - в отряды басмачей тог-
да.
Лови момент. Иди в при-
бой.
И почему мне нравится тот мальчик-
бой?
Рифмую я, покуда не срифмую все
тут.
На черном, говорят, не видно? Нет?
Врут.
17.09.2010
* Источник: Krajzer "Крык" (http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=211312)
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1142 seconds