ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.05.01
12:38
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.
Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду
2024.05.01
10:27
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна
2024.05.01
08:57
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.
Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,
2024.05.01
05:52
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя тобі нехай, донечко,
ранок травневий приносить.
2024.05.01
05:27
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.
2024.05.01
05:24
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.
Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...
2024.04.30
22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.
Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --
2024.04.30
14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…
2024.04.30
13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.
Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...
2024.04.30
11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.
2024.04.30
09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…
2024.04.30
09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на
2024.04.30
09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
2024.04.30
06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,
2024.04.29
23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.
Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.
2024.04.29
13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Проза):
2024.04.01
2024.02.08
2023.12.19
2023.11.15
2023.10.26
2023.07.27
2023.07.15
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олег Доля (1995) /
Проза
Світле Щастя...
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Світле Щастя...
Олег Доля(Олег Коркушко)
З неопублікованої книги...
Глава 13
«Счастье - это когда ты на 7 месяце беременности, и вы с ним спорите, кто у вас будет и как вы назовете малыша.*»
Так чи інакше….всі бачать своє щастя навіть у найпростіших речах…
прекрасний день….оптимістичний настрій….приємні розмови з добрими людьми та звичайно,так звичайно ж з коханою людиною…
Яке в них обох може бути щастя?
це просто відсутність банальних інтриг,криків,постійних ричань один на одного?...в деякій мірі так ,але якщо відносинам вже роки та роки пора задумуватись про щось більш серйозне..
але не кожен може наважитись на крок пізнання реального Щастя…не простої казки ,які ввижаються наївним дівчаткам про принца на білому коні з блакитними очима,та світлим волоссям…зачаровуючим поглядом та просто величезною харизмою…
З одного боку це все дитячі історії, про які ти говориш в дитинстві,але безвихідна ситуація в зрілому віці часто змушує мріяти про такого.
Залежить все звичайно від психотипу людини…рівня її почуття гордості та простого світогляду…якщо глибше в почуття….. то хто знає яка та людина?чи вона взагалі «людина»…?!
якщо дійсно кохаєш її, то не дивлячись ні на які погоди в вашому житті ти будеш виривати самого себе разом з нею із власних провальних бажань…просто і зі смаком ми відчуваємо кожні наші інтриги,незрозумілі погляди в інший бік…
та також ревнощі…без яких нікуди…не дінешся…
ніколи все гладенько не обходиться навіть у найідеальніших пар на цій планеті…
думаєте так просто …раз і покохав….а тут тобі вже все Щастя на блюдечці подавай….
Кохання-це боротьба двох хворих сердець за здоров»я нервів та духовної блаженності,моменти, коли так зване «Сьоме небо»-починає існувати для вас..
тому всі ми повинні проходити через все це….
а що нам наше кохання дає навзаєм?чого ти добиваєшся?у пошуках якого саме щастя ти страждаєш?
найголовніше щастя людини ,на мою думку, це якраз те маленьке чудо ,з маленьками ніжечками,рожевими щічками,яке ще таке безпомічне та не може нічого зробити….з очами твоєї коханої людини…таке непорочне ,чесне перед всіма….плід кохання….найщасливішими ви стаєте саме тоді, коли таке ЧУДО з»являється у вашому житті…..коли вас вже не двоє ,а троє….
і ти дійсно пізнаєш саме тоді…..так саме тоді -сенс,смисл життя….і ти розумієш як довго ти цього чекав…як ти боровся за це…
9 місяців того безумного очікування….коли вже скоро ти відчуваєш в її животику ті ніжечки ,які саме тебе змушують ходити та бути найщасливішим батьком на землі…
«Син,син,син….хоча ні,ні, кохана …а якщо дочка то…..ммм….боже як же її назвати»,- в такі моменти, коли тебе просто переповнюють шалені емоції та почуття ,ти просто не знаєш, куди дітися такій щасливій як ти людині…
Це реально щастя….сльози радості ,які не часто тебе нагороджували своєю солодкістю під час боротьби за це все….за виживання ради нового життя…..»
і якщо те Чудо дійсно плід кохання …..то батьки любою ціною будуть боротися за все її подальше життя…..
Щастя…..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію