ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Музичук
2020.01.29 18:55
Рукави широкі
у її вбранні.
Долман у циганки –
злато на броні.
А під тим долманом
пісня із грудей,
наче із полону
рветься до людей.

Мессір Лукас
2020.01.29 15:52
Залетіла шалена муха
У розірваний мій рукав
Почалася зелена смуга
Не життя а сама труха
Роздягнувся щоб дати волю
Вилітай-но – отам вікно
А тепер от вірші мусолю
Може дійсно вони …но?

Сергій Губерначук
2020.01.29 11:00
На кривавому полі,
на горбочку край Крут
вітруганища голі
забігають в редут,
мертвим холодом стрілять,
світ шугають на смерть,
мов надіються й вірять
відстояти цю твердь!

Ігор Герасименко
2020.01.29 09:40
Дякую Богу, що дихаю
Й хочеться дихати ще.
Стрічкою, річкою тихою
Стежка життєва тече.

Дякую, що розмежовую:
Де золоте, де святе?
Де висота, де безодня є?

Світлана Майя Залізняк
2020.01.29 06:19
Задраїти люк і не заходити на сайт. Хочеться закрити назавжди ці двері.
Відгородитися. Не знаю, кого зацікавить пропозиція Олександра - відкрити лице.
Я обіцяла на реагувати на провокації. Є типажі, які не вгамуються. Не відкриватиму вкладки. Не читати

Микола Соболь
2020.01.29 06:13
Не змінити нічого. Шлях обрано.
Невідоме з іксакми сокрите ще.
Та уже розплавляється оливо
І запалюють культове вогнище.

Язиками спокусливо полум’я
Непокірних до віри облизує,
Сонце палить страшніше до полудня

Віктор Кучерук
2020.01.29 05:12
Погода природою править
Невимушено, жартома, –
Не хочеться вірити навіть
У те, що навколо зима.
Брунькують берези і клени,
Безсила заснуть мошкара, –
Край стежки травицю зелену
Косити вже скоро пора.

Олександр Сушко
2020.01.29 03:20
Є красуні та красені на сайті, які панічно бояться, що їх хтось покритикує, або залишить несхвальний коментар під їхнім опусом. І блокують власні сторінки від осіб, яких вважають недостойними оцінювати їхні вічні створіння. Натомість вільно заходять н

Олександр Миколайович Панін
2020.01.28 21:55
Героям-Кіборгам присвячується

***

Війна в Аеропорту
це – головний стан життя.
Війна триває 24 години на добу.
Якщо ворог не атакує,

Олександр Сушко
2020.01.28 19:45
Собаки брешуть, люди брешуть, влада...
А ти - правдивець? Витязь добрих справ?
Облуда підла - в золотистих шатах,
А правда - гола, без гарячих барв.

Я кликав цирк: - Гайда в стрілецьку роту!
Але з вертепу чути: "Йди ти на...".
Паяц-очільник не д

Володимир Бойко
2020.01.28 19:31
В Болгарії є місто Козлодуй,
А в Україні – станція Козятин.
На мапі смак романтики відчуй
Та музу клич і нумо віршувати

Про Козову, Козлів і Козелець
Козляничі, Козин і Козероги,
Козельне, Козорізи й накінець

Микола Дудар
2020.01.28 18:38
Не робіть з мене ворога.
Ваша хитрість - потала.
І розвіється соромом,
І це буде замало…
Протилежного берега
Не дістатись без весел.
І згадайте про Терен...
Тридцять третю із Весен…

Надія Тарасюк
2020.01.28 16:57
Наші зустрічі в небі клин.
Серед гілля бринить
пташа.
Гей, пташино! Куди ж ти, га? —
Попід ноги сухий
полин…

Ми підсніжника цвіт зима

Сергій Губерначук
2020.01.28 11:54
Випити кави
й не спати, не спати.
Плюнути голосно вниз.
Якби ж мені снилися
тільки Карпати
чи рими нових реприз.

Яка ти була…

Олександр Олехо
2020.01.28 11:51
А хто ти є? Чи є кому різниця?
Аби не шут на троні короля.
Аби ума не погріб, а світлиця.
Аби у даль від брата-москаля…

А хто ти є, то тільки ти і знаєш,
коли з душею сам на самоті,
і короля на публіку не граєш,

Олександр Сушко
2020.01.28 11:50
У слави є гидка, вельбучна тінь,
Немов собачий хвіст плететься ззаду.
Не віддереш. Та я від неї втік
І на пиху вдягнув смирення каптур.

А дехто із Полтави не такий -
І сам не гам, і світу - дуля з маком.
Людську хвалу трамбує у мішки,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Се Гупало
2020.01.28

Тарас Ріль
2020.01.18

Євген Чорний
2019.04.01

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Владислав Рижий / Критика | Аналітика

 Даєш діаманти в народ!
***

Душа поета боїться світла –
Конвульсій червивих сонць –
Піну проміння вичерпую відрами,
А з нею і сенсу есенцію.

Вона нелогічна, адже безхребетна,
Без правди в устах та з іклами в слові
Націю вироджує, спустошує етнос –
Гордість народна, месія масований.

І, скажу я вам, любити поезію,
Як серцем в болота п’явок красти.
Смоктати губи, комодо полизані,
Щоб осідлати контрасти …

Методи? Будь-які виправдані –
Не дай тільки крові згорнутись;
Вночі з дерева кліщем випади,
Бо ж упирів від світла нудить.

Так от: в п...у часник з його вітамінами;
Місяць хоч супутник, а то якась там зірка.
Не труїть мене кровозамінниками,
Я ще не раритет, але рідкість …

P.S.
І прошу не путати із комарами –
Їх вереском змітає вітер
І опікає вождь вольфрамовий –
Поезія ж не терпить світла!



Нехай це буде моєю реакційною реакцією на один фрагмент з листів «Майстерень» (мануфактур стесування з алмазів «зайвого») у «Школах». Той, де говориться про поето-діаманти і пропускання крізь них світла.

Які, нах, діаманти? Може, колись, в доісторичні часи, коли Гімалаї починали своє життя купами динозаврячого посліду, саме так і було – хоча б щось подібне ... Поет, письменник, художник і загалом творчий організм – втілення жалюгідності. Це те, що свідомо тиняється під ногами, чешеться під шкірою, смокче кров; кліщ, жучок, що розносить інфекцію свого, свідомо і несвідомо схибленого, світобачення. Патологія: наркоман, ханига, псих, маніяк, туберкульозник, вілінфікований, гомик, партизан, терорист, бандит тощо. Нікчемний, але живий! Не може бути поета з «довгим щасливим життям» (абстрагуючись від рідкіснин винятків, які не творять ніякої закономірності). Пропускання світла всяко-різними способами – парафія журналістів, творців фейлетонів, критиків чи інших призм. Поетові і без того є чим випалити, вицарапати, вичавити, викрутити навиворіт очі і мізки: задушливим газом, гранатовими уламками, урановими свердлами, в кінці кінців, своєї внутрішньої ультраупередженості (-одержимості ).

Такі живуть недовго – старих поетів не буває (в сенсі біологічного розвитку), а точніше – не має бути. Адже вони горять, вигорають – не тліють (у будь-якому розумінні). Куля вічності свою жертву знайде!

Ще: про душу... Типу: саме душа це – діамант; у маленьких – велика душа. Тут є такі слова пана Селіна (що з ними, на даний момент, я солідарний на всі свої сто процентів): душа – марнославство тіла; а ще краще – бажання хворого, захирілого тіла вмерти, – десь так. Летальний фінал у 27 років – душа, її прояв. Ті, що заганяючи під нігті перегній своїх прадідів, мішаний з піском, деруть землю, шкребуться, хапаються за куций хвіст буття – мають мінімум душі; нудотну (у інтелігентів-старперів) – за кращих обставин. Люмпени, що сплять в параші синьо-білих автобусних зупинок, уявлення не мають про душу – вони виживають. Хоча вони теж декласовані паразити...

Ну от, десь так... Все, що наклювалося стосовно каміння і пов’язаного зним. Не бив конкретністю прикладів, бо впевнений, що на сходинці вашого віку статистика сильніша. Я молодий – мені легше мислити; вам – аналізувати пережитки, свої чи інших. Також, вищесказане стосується розуміння творчих людей, адже вся ця словесна трахомудія вашого сайту саме для таких (наче). А для стадного витоптувача пасовищ – хай будуть діаманти!






Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання
Зв'язок із адміністрацією


  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2006-11-05 12:14:34
Переглядів сторінки твору 1856
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.392 / 5  (3.713 / 4.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.380 / 5  (3.492 / 4.21)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 1999.11.30 00:00
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Майстер Рим (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-05 23:34:05 ]
Приводжу цитату про діамант, аби було зрозуміло про що йдеться :)

"...взагалі, старий поет повинен бути старим, коштовним діамантом, і виглядає на те, що навіть і просто добре ограненим діамантом хорошої чистоти, бо яке має значення вік для діаманта? Головне, щоби поет добре пропускав крізь себе світло. Подумай над цим, а ще над тим, чи є поетом той, хто не є діамантом. "Майстерні" - листи

Що ж до ваших зауваг пане Владиславе, то, як на мене, ви яскраво зуміли передати своє бачення. :) І важливо, що без грубощів і без образ. І віршик цікавий вийшов, змістовний і, водночас, в авангардному стилі 20-х років минулого сторіччя.
І тут важко з вами сперечатися, заперечувати ваше бачення - молодих авторів із не модно нереволюційними поглядами в природі не існує. Хоча справжні зрілі поети дуже (теж, як на мене) схожі між собою. Це вже я кажу про приведену вище цитату "з діамантами" - про схожість. Схожість між собою? - Ні, схожість з Чимось Іншим, до Чого діаманти теж мають певне відношення.
Краще за все про цю схожість сказав наш Тарас Григорович Шевченко -

"Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Звичайне, що не всі, а так,
Хоч деякі..."

і трохи далі, в тому ж вірші:

"Думи душу осідають,
І капають сльози.
І хочеться сповідатись,
Серце розповити,
І хочеться... Боже милий!
Як хочеться жити,
І любити твою правду,
І весь світ обняти!"

Успіхів вам, Владиславе!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Чернишенко (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-20 08:45:05 ]
Тобі ж ніколи не присвячували віршів? Оце, скурвий сину, перший. Давай, пиши так, щоб не останній! :)

***

Ти не месія і ти не Бог,
Ти – той, хто греблі рве.
Тобі лишень обирати з двох:
Мертве, чи ще живе.

Ретельно вслухайся і пильно стеж,
Що промовляє твій дух.

Стежі – межі,
Безмежність – обмеженість,
Рух –
Брухт –
Бруд?!

Бо ти єдиний колись збагнеш
Звідки береться біль.
І що немає ніяких меж,
Крім тих, що їх ставиш собі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Владислав Рижий (Л.П./Л.П.) [ 2006-11-20 17:38:23 ]
Ти ж, безперечно, і сам розумієш, що писав не конкретно про мене, а про "типічного" творця ХХ-го століття (типу: Сартр, знову ж таки Селін, Жан Жене, Лімонов, Гамсун ну і тепе). Точно так: "рух–брухт–бруд" - черва теж шевелиться і теж прекрасна. Я просто не стрибаю біло-синім кроликом по хмарах. Розплющ очі - думай! І не будь реакційним - це не твоє...