Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.01
23:54
осяяно вітражний
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
фірмовий день осінній
оспіваний у римах
стрункіших за мої
засипаний плодами
а поруч – все у квітах
яких ти не купляєш
і я так само ні
2026.10.01
22:54
Частина I: Принц Руперт Пробуджується(0:00–4:31)
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
Прощавайте, дзвони майстра храму
Його кіоск і чорний кмин
Ґречність вибраного слова
Едем обіцяний
Принц Руперт при скляних сльозах
Шафран шабат кров із повік
2026.10.01
21:39
Прощай, Росіє! Хай буде це назавше,
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
Аби твоє буття зійшло на небуття.
Прощай і без прощення йди у міфологію,
Аби Вкраїна й світ тебе забули назавжди.
Нам буде з ким розмовлять по-людськи:
Народів тьми і тьми, зневажених тобою,
Уже готують словники
2026.10.01
20:31
Бринить над яром тиша десь далеко.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
Вже обрій золотить тополі.
Осінній відчуваю солод,
Хоч морок проростає ледве-ледве.
Воркують сині, вайлуваті тіні.
І чути ніжність слів доречних,
І сутінки схилились ґречно.
2026.10.01
19:48
Москалям на вулкані Камчатки
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
Закортіло пограти у «прятки».
Хто хутчіше стрибав,
Булькнув в лаву й пропав
Й не паскудить терени Камчатки.
На КП на кордоні Хорватії
Запровадили тест з демократії.
2026.10.01
19:09
Коли упхались в Україну москалі,
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
Її скорити дуже швидко захотіли,
Але по пиці тільки добре ухопили,
Стаючи добривом чужої їм землі,
Знайшлось не так багато світових країн,
Які б відкрито москалям допомагали,
Солдат і зброю їм у поміч посилали.
І се
2026.10.01
16:23
Я вип'ю келих осені гіркої,
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
Пізнаючи таємну благодать.
Ми так і не зустрілися з тобою...
Хіба що листям неживим загою
Безглузді мрії, що в мені болять.
Я осушу цей келих. Вмить порветься
Чекань моїх натягнута струна.
2026.10.01
14:52
Води ніколи не нап'єшся
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
З криниці чистої сльози.
Не зіграна на сцені п'єса.
Надірваний фагот грози.
Ти не пізнаєш цю криницю,
Її глибини, таїну.
Ідеї епохальні й ниці
2026.10.01
12:46
Захлинаюся зболеним віршем —
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
у сутемряві місяця німб.
Задивляюся в небо частіше,
щоб побачити Бога у нім.
Та пітьма затуляє Світило,
сіллю вкрила чумацький мій шлях.
Я колись божевільно любила
2026.10.01
11:24
Розірвеш тенета власного страху,
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
зробиш перший крок —
і починають рости крила.
І ширшає обрій,
бо ти вже — над собою колишнім.
Треба лише втримати напрямок польоту,
аби вітри спокус
2026.10.01
07:56
Спокійне сонце з неба волошкового
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
Тепло зливає до мілкого полудня.
Та не встигає вщент його наповнити,
Як тінь густа бджолині крила сковує,
В омані дня, що обернулась холодом.
Зніміння пересилити чи станеться
В погожім завтра тихооксамитовім,
2026.10.01
06:52
Солодкувато-пряний запах
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
Осінніх трав уже повсюди, -
Мов дух згасання причалапав
І в тьмяній тиші звично блудить.
Зашарудять пожовклі трави
І стихнуть зразу в безгомінні, -
Лише не меншає тіснява
Холодних запахів осінніх.
2026.10.01
00:42
Глиняні люди
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
Марять свої глиняні сни
В тій безпорадності — безнадії ріки.
Глиняні люди,
В яких забули вдихнути душу,
Яких не захотіли випалити
(Бо вони ж не глечики,
І не шматок гіркого лісу -
2026.09.30
23:11
ввійти у розповідь зненацька
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
заримувати бруд і брют
провести паралель між спрутом
і містом вулиць і споруд
неони ліхтарі вечірні
помножити на світ зірок
дощем заштрихувати тіні
а звідки дощ – не зна ніхто
2026.09.30
20:55
Гніздо із пташенятами мавпочка знайшла.
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
Хотіла малечу всю обняти, та поки підкрадалася,
Знялись вони, бо вміли вже літати.
Голопузеньке, котре одне зосталось,
Схопила мавпочка й крутити стала на всі боки,
Допоки не побачила, що очі в голопузика закри
2026.09.30
20:48
Тато донечку привіз
У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...У село родинне.
Показав загін для кіз: -
Подивись, дитино: -
Бачиш, козлик бородатий
Походжає поміж кіз.
Хіба схожий він на тата?
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.04.24
2024.11.26
2024.05.17
2023.04.01
2022.03.19
2022.01.12
2021.12.22
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Юрій Лазірко /
Іншомовна поезія
Sonnets XVI-XX
XVI.
Feel Poetry... don’t touch a word... just painted...
gain gravitation in the heart of Mecca,
the resting place for Kaaba. Sun has fainted.
A lucky coven cooks for stars a blackout.
I keep a tomb of IMHOs barely sainted
and follow accolades, the days to reckon...
When haloes are effloresced and untainted
the scent of love is stronger than a second.
And yet no coffin has been chiseled quickly,
no ersatz word can hide in grin its weakness.
The verse is made of fire – choose a keeper
for burning notes of pain. This music’s prickly,
but, if you look above your sheltered bleakness,
the sky is sowing rays, an eye roots deeper.
December 28, 2010
XVII.
The sky is sowing rays, an eye roots deeper,
exploring gaps between “I’m here” and wilted…
It seems no time for shades to dwindle steeper
for leaves stop dancing twist, their death is quilted
and xanthous to the bones. A breathful Dipper
draws out the painful words and leaves them stilted.
When dreams lose walls they could be seen as strippers.
When whiteness covers dirt, a wind pleads guilty
to nebulizing, lighting out for breeding.
Impelling souls, it marks its changeful margins
with striking blows and a minuscule fairness.
How’s good your “good”? How many “byes” succeed it?
The face of mine, a minefield, stays lethargic.
Catch Lethe’s flow in veins with your awareness.
December 30, 2010
XVIII.
Catch Lethe’s flow in veins with your awareness.
You are as good as word, don’t mince it loudly.
Arenas burst into "ole" in earnest,
an eye turns urge-to-kill to stone and proudly
burns banderilla pain with kitschy dearness.
You let me out to bleed while wrath is huddling,
awaiting for the cleanup of this smear mess.
My hooves are tied and blood is muddling.
Expected Death spits spiteful entertainment,
the time was right… to meet it at the center.
Adrenaline has rushed to claim its trophy.
It pays for madness. What a huge attainment!
Corrida waits. No time to gray, just enter!
The point’s cold and piercing... in the offing.
February 7, 2011
XIX.
The point’s cold and piercing... in the offing
where gleams can reach and scratch a worn-out tsata*
of endless lands. Beneath the crown’s an orphan,
deep-dreary face of sky, alike Erato*.
It wasn’t iconized since Lears lay coffined,
dissembled as the light on quotes. Its status
is known to true believers, they so often
reveal it through their tearful pain and gratis.
If soul and heart could have a hole-less pocket
filled up to brim with singing and blue flowers
where would I find rubatos* steeped in gossips?
For all I said I made a crib to rock it.
For all I know it’s worth to hear and scour,
catch last exhales of everlasting tocsin.
*tsata - an old gold or silver ornament attached to the oklad (decorative metal cover) of an icon, near the neck of the figure
*Erato - Greek myth the Muse of love poetry
*rubatos - rhythmic flexibility within a phrase or measure; a relaxation of strict time.
February 8, 2011
XX.
Catch last exhales of everlasting tocsin.
The fire tide is up to wash a flesh out.
In this reciprocation it’s outfoxing
an urge to stop its tongues to spread an ash sprout.
The speech is free to use by smoke as toxin,
it leaves behind a cinder dune rehashing
a purgatory act with all its moxie.
Where is the guard with wings? The wind is stashing
its bitterness in bells’ still starving tummy.
The screech is worn, beyond the recognition…
A soul is pinned as butterfly by rightness
on sky-rich epaulet where stars are crummy
for body-arsonists. Perfecting your contrition,
dispersing presence of the pain feel brightness.
February 9, 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Sonnets XVI-XX
XVI.Feel Poetry... don’t touch a word... just painted...
gain gravitation in the heart of Mecca,
the resting place for Kaaba. Sun has fainted.
A lucky coven cooks for stars a blackout.
I keep a tomb of IMHOs barely sainted
and follow accolades, the days to reckon...
When haloes are effloresced and untainted
the scent of love is stronger than a second.
And yet no coffin has been chiseled quickly,
no ersatz word can hide in grin its weakness.
The verse is made of fire – choose a keeper
for burning notes of pain. This music’s prickly,
but, if you look above your sheltered bleakness,
the sky is sowing rays, an eye roots deeper.
December 28, 2010
XVII.
The sky is sowing rays, an eye roots deeper,
exploring gaps between “I’m here” and wilted…
It seems no time for shades to dwindle steeper
for leaves stop dancing twist, their death is quilted
and xanthous to the bones. A breathful Dipper
draws out the painful words and leaves them stilted.
When dreams lose walls they could be seen as strippers.
When whiteness covers dirt, a wind pleads guilty
to nebulizing, lighting out for breeding.
Impelling souls, it marks its changeful margins
with striking blows and a minuscule fairness.
How’s good your “good”? How many “byes” succeed it?
The face of mine, a minefield, stays lethargic.
Catch Lethe’s flow in veins with your awareness.
December 30, 2010
XVIII.
Catch Lethe’s flow in veins with your awareness.
You are as good as word, don’t mince it loudly.
Arenas burst into "ole" in earnest,
an eye turns urge-to-kill to stone and proudly
burns banderilla pain with kitschy dearness.
You let me out to bleed while wrath is huddling,
awaiting for the cleanup of this smear mess.
My hooves are tied and blood is muddling.
Expected Death spits spiteful entertainment,
the time was right… to meet it at the center.
Adrenaline has rushed to claim its trophy.
It pays for madness. What a huge attainment!
Corrida waits. No time to gray, just enter!
The point’s cold and piercing... in the offing.
February 7, 2011
XIX.
The point’s cold and piercing... in the offing
where gleams can reach and scratch a worn-out tsata*
of endless lands. Beneath the crown’s an orphan,
deep-dreary face of sky, alike Erato*.
It wasn’t iconized since Lears lay coffined,
dissembled as the light on quotes. Its status
is known to true believers, they so often
reveal it through their tearful pain and gratis.
If soul and heart could have a hole-less pocket
filled up to brim with singing and blue flowers
where would I find rubatos* steeped in gossips?
For all I said I made a crib to rock it.
For all I know it’s worth to hear and scour,
catch last exhales of everlasting tocsin.
*tsata - an old gold or silver ornament attached to the oklad (decorative metal cover) of an icon, near the neck of the figure
*Erato - Greek myth the Muse of love poetry
*rubatos - rhythmic flexibility within a phrase or measure; a relaxation of strict time.
February 8, 2011
XX.
Catch last exhales of everlasting tocsin.
The fire tide is up to wash a flesh out.
In this reciprocation it’s outfoxing
an urge to stop its tongues to spread an ash sprout.
The speech is free to use by smoke as toxin,
it leaves behind a cinder dune rehashing
a purgatory act with all its moxie.
Where is the guard with wings? The wind is stashing
its bitterness in bells’ still starving tummy.
The screech is worn, beyond the recognition…
A soul is pinned as butterfly by rightness
on sky-rich epaulet where stars are crummy
for body-arsonists. Perfecting your contrition,
dispersing presence of the pain feel brightness.
February 9, 2011
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
