ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2024.05.16 09:45
травня - День вишиванки

На кістках тривають бісові танці,
пологові будинки лежать у руїнах…
Я сьогодні у вишиванці,
адже я - українець.

По ночах небо геть червоне,

Микола Соболь
2024.05.16 05:48
Зморені та щасливі.
Чи спати вони хотіли?
Де зорепадів зливи
останні спивали сили.
Світанку не чекали
своє у ночі багаття,
день наступав помалу,
ніби відьмацьке прокляття.

Віктор Кучерук
2024.05.16 05:15
Вітер розгойдує дзвоники,
Рве пелюстки голубі, –
Крильця розпрямивши коники
Тонко сюркочуть собі.
Ніби для слуху придумані,
Чи показової гри, –
Звуки не раз мною чувані
Й бачені вже кольори.

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Степанчук Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Ольга Чернетка
2023.12.19

Іван Кушнір
2023.11.22

Діана Новикова
2023.11.18

Галина Шибко
2023.11.06

Сніг Теплий
2023.10.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марина Шандорук (1986) / Інша поезія

 без назви




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-10 14:42:30
Переглядів сторінки твору 10408
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.300 / 5.25)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.951 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2012.11.26 13:29
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:10:26 ]
Так їх, Марино, тих постмодерністів, екзистенціалістів і як їх там?... - деменціалістів!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-10 15:11:19 ]
О, нова фотка! Симпатична у мене землячка!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 15:38:26 ]
)))) Все кепкуєте з мене, Валерію? Нічого хвалити, то Ви - фотку)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:28:41 ]
Та ні, Марино, вірш мені якраз сподобався, інакше я б мовчки пройшов мимо))) А нова фотка додала шарму - мені навіть здався знайомим краєвид, на фоні якого Ви фотографувались.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:30:36 ]
Можливо, у вірші варто трохи підправити ритм, Марино, нмсд...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 16:56:45 ]
Не пригадую в котрому з фільмів Олександра Довженка кінь обертається до селянина і каже: "Не туди б'єш, Іване".
Те ж саме мені хочеться сказати й про Ваший вірш, пані Марино, від першого й до останнього його рядка.
Невже, коли намагаємось передати іншим свої думки й почуття або й просто настрій, ми змагаємося з кимось з попередників чи сучасників?
Щодо постмодерну чи інших там "ізмів", то це справа автора. Аби було що сказати читачеві!..
Даруйте за "старечу балакучість води" (Тадеуш Ружевич).
Іван Потьомкін з Єрусалима


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марина Шандорук (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 17:59:51 ]
Все Ви вірно кажете, Іване! Проте "поезія - це завжди неповторність", тому митець повинен віднайти щось нове, сказати "своє" слово, а не те, що було сказано десятки разів ВЕЛИКИМИ від літератури. Ви знаєте, Панас Мирний спочатку спробував себе як поет. Його перший опублікований вірш називався "Україна" ,проте згодом він розуміє, що не зможе у такий спосіб сказати більше, ніж Шевченко. Панас Мирний шукає себе і стає НОВАТОРОМ, творцем психологічної прози. Важливо знайти себе, але інколи (і декого) ці пошуку ведуть у прірву. Щодо постмодерну, то деякі "поезії" мені нагадують белькотіння маразматика : "у вусі стрельнуло, стікає мед по бороді, пахне волоссям і немитими ногами ночі"... Нісенітниця! Однак є, навіть тут, на цьому сайті є класні поети-постмодерністи, як-от Леона Вишневська. Її поезії зворушують, це якийсь обдуманий "хаос", НЕ-МАРАЗМ! Шедевр - це довершеність змісту і форми - злитих воєдино, а не кострубата форма за відсутності змісту. Нікого я "не б`ю", просто висловила думку... Можна?)

Марина Тюх з України)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:00:10 ]
о, така разюча потреба дистанціювати себе від людства - це чисто підліткові пориви, Марино )))
я б і не відгукнулася, якби ви не згадали Вишенську, – я знаю повно таких двадцятирічних дівчаток, що пишуть в трагічно-надірваному стилі, але такі твори викликають переважно посмішку - цікаво, куди подінеться ця театралізована відчуженість, коли люди попідростають і зрозуміють, що в житті крім того, щоб страждати, треба ще й щось будувати ))) - принаймні, ростити дітей і будувати сім'ї. )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:13:43 ]
Знаєте, Олю, мені видається, що часто ця "відчуженість" - і зовсім не театралізована, на жаль... Інколи - а це ще гірше - з'являється байдужість.
Я в калюжах бачу - небо...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:20:45 ]
Зоре, я не про всіх... я недавно почитала вірші двадцятирічного юнака - і здивувалася, наскільки в нього яскраво виявлена ця потреба - бачити зорі в калюжі, хоч і пише він традиційно-надірвано... я про тих, хто дивиться в калюжу і упивається стражданням - дуже важко на душі після таких опусів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:25:27 ]
Олю, але погодьтесь, що стиль Леони Вишневської все-таки неповторний - я такого більше ні в кого не зустрічав. Я з величезним задоволенням читаю її вірші. Рими незвичайні (в чомусь схожа у цьому з Юлею Шешуряк, хоча стилі у них разюче відмінні). І у Юлі Шешуряк, до речі, теж свій неповторний стиль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 09:34:29 ]
ні, Валерію, не згоджуся з вами)) У Юлі Шешуряк - зовсім інше, в неї дуже сильний внутрішній стержень... як би це сказати... відчувається, що вона з будь-яких колізій вийде переможцем)))
я мала на увазі інше - на "рожевому" сайті повно дівчат, що косять під "амерікен-стайл" - це десь стиль Емінема - тобто нарочитий показний нігілізм - і нічого більше))) я б не звертала уваги на такі віршики, але по собі знаю - якщо медитувати на біду і кликати її в своє життя, то вона так затягне, що не виживеш))) а жаль - діти досить талановиті.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:42:14 ]
Олю, а покажіть мені на тому рожевому сайті, хто ще пише так, як Леона. Там взагалі більшість віршів настільки недосконала, що кидаєш читати після перших рядків (рядка) :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-11 10:43:24 ]
я ввечері вишлю вам на рожеву пошту


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 10:44:54 ]
Домовились :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:33:26 ]
ні-ні, Марино, я не про ваш вірш, як про відгук пану Потьомкіну - там була думка, яка мене зачепила, і лиш тому я вам написала. Я погоджуюся з вами - багато молодих людей підростають і перестають писати))) але ті, що не кидають - звичайно цікаві. І поспілкуватися з ними особливо цікаво )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:33:09 ]
Ага, я теж свої вірші, написані у 17 років, зараз навіть сам читати довго не можу, не те що публікувати...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Зоря Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-10 22:34:08 ]
Маринко, Вишенської... А мій студентський надрив завершився десятирічною перервою. Ось тепер - прорвало) Щоправда, надрив і справді зник. Принаймні у цій безкомпромісній формі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оля Лахоцька (Л.П./М.К.) [ 2011-08-10 22:35:38 ]
о, бачили б ви, який трагізм мені писався в 17-18... ))))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-11 08:21:59 ]
Ні, якщо я правильно зрозумів, мова якраз іде про Леону Вишневську (вона віднедавна публікується і на цьому сайті)