ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.06.24 13:39
Олексій Сурков (1899-1983)

В боротьбі та тривозі
нас тримав у дорозі
бойовий вісімнадцятий рік.
Ми збирались не довго,
від Кубані до Волги
розливався наш кінний потік.

Борис Костиря
2026.06.24 13:25
Порину в сон чудовий і величний
Без страхітливих тюрем і тортур.
Чарівний птах у майбуття покличе,
Де вже нема маркізи Помпадур,
Де сяє світ новий, багатоликий,
Де розвалився споконвічний мур.

Нарешті висплюсь після злої битви,

Ірина Вовк
2026.06.24 11:13
Розділ ІV. ПЕРША ЗУСТРІЧ: ЗІТКНЕННЯ ДВОХ СВІТІВ «Травень розсипав цвіт над Реймсом, кам’яні химери застигли у німому подиві. Вона йде по кубах холодного каміння, двадцятирічна весна у вишитих шатах. Поруч – король, сивий від битв і років, дивиться

хома дідим
2026.06.24 08:11
consider death
співає майкел стайп
consider death
з динаміків у супермаркеті
на пенсіонерів
на поліціянтів
на матусь із дитями
на візки для гавчиків

Віктор Кучерук
2026.06.24 06:54
Знову спека шалена
Непорушно стоїть, -
В'яне пагін зелений
І зривається цвіт.
Ні хмаринок над нами,
Ні поривів вітрів, '
Лиш пече до нестями
В глибині літніх днів.

С М
2026.06.23 20:42
Більш не буде тут такої ось, як ти
Більш не буде ось такої, хто би
Щось витворяв подібне, о

Чи даси мені той шанс?
Спробуєш хоча би, га?
Зупинися, згадай-но
Ми були разом

Охмуд Песецький
2026.06.23 18:31
Охайна дівчина і при скромному макіяжі викликала потаємний інтерес і швидку згоду на послуги. Чому приваблюють саме такі, якщо мені потрібна робітниця лише для прибирання, для мегамаркетів і як водійка мого майбутнього авто? Про ескортні виходи того дня

Володимир Бойко
2026.06.23 17:18
Історія сповнена історичних парадоксів і парадоксальних істориків. Були царі, були і блазні, але щоби цар і блазень у одній особі? Що більше є нагарбаних територій, то більше їх бракує для повного щастя. Можна і концтабір у країні створити, а мож

Борис Костиря
2026.06.23 12:56
Протоптую стежину у снігах,
Єдину, неповторну і глибоку.
Іду снігами, нібито у снах,
Гамуючи ненависть і тривогу.

Протоптую стежину у полях
Прологом у небачене майбутнє,
Яка укаже подорожнім шлях,

Вячеслав Руденко
2026.06.23 12:03
Будь ласка! - Гра у сквош -
Дарунок нам на втіху,
Щоб у степах нічних
Не загубити слід!

В рожевих дзеркалах
Витають духи сміху.
Та нам їх не впізнать

хома дідим
2026.06.23 07:23
у своїй непрозорій стихії
віршувати
недбало як слід
відкидаючи ревнощі хитрі
розбиваючи сяючий лід
у коморі своїй
саркастичній
обдираючи рештки шпалер

Віктор Кучерук
2026.06.23 06:09
Сонце жаром запашіло
І відразу вітер стих, -
І вогнем взялося тіло,
І робити важче вдих.
Усього проймає потом
Й обпікає водночас, -
Сонце встало до роботи
І отак гартує нас.

Ірина Вовк
2026.06.23 01:44
Розділ III: КОЛИ ДЗВОНИТЬ СОФІЯ, ЗАТИХАЄ ПАРИЖ Це було навесні 1048 року. Київ тільки-но скинув із себе зимові кайдани, коли до Золотих воріт підходила пишна кавалькада заморських гостей – французьке посольство, очолюване єпископом Роже Шалон

Володимир Бойко
2026.06.22 14:33
Не хочете стати овочем на старості – їжте овочі замолоду. Глибше лизнеш – більше куснеш. Безкорислива любов корисніша для здоров’я. Сила мистецтва не залежить од сили звуку. Не втрачайте голову – шануйте працю перукаря. Політ думки був пере

Борис Костиря
2026.06.22 13:22
Я заблукав поміж дерев зимових,
І нитка Аріадни на снігу
Згубилася, немов прадавня мова,
Забруднена у лютому гріху.
Поміж дерев зимових я шукаю
Нитки, які врятують нас усіх.
Мене ж у сутінках чекає Каїн.
А сніг летить, як первозданний сміх.

Ірина Вовк
2026.06.22 12:20
Розділ II: РУНІЧНЕ КОЛО ПІВНІЧНОЇ КРОВІ Наступного дня після того, як золоте чорнило застигло на пергаменті, туман над Києвом змінився пронизливим північним вітром. Маленька Анна сиділа в дівочих покоях своєї матері, княгині Інгігерди. Тут пахло зовсі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Критика | Аналітика

 Виростаємо чи деградуємо?
...переглядаючи сторінки авторів з поезією і прозою, читаючи про кохання і ненависть, про мальви і калину, про те, як кожен з нас ховається у окрему мушлю (поза життям, поза тим, що відбувається в реальному житті), питаю себе і Вас, шановні майстерчани... - що відбувається з нами? Чому ми кожен у власній мушлі створюємо нереальний наївний мрійливий світ подій? Чому ми боїмося реалій світу? Чому ми не помічаємо його, а може навмисне не помічаємо, того, що діється навкруги?
Про щастя... - тільки в тому, щоб ВІН НЕ ПІШОВ(!),про власніх тараканів... чи, вибачте, ПАВУКІВ ВЛАСНОГО СЕРЦЯ.
... хто ми і що у цьому світі? Задумаємося? поміркуємо разом?




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-20 15:58:25
Переглядів сторінки твору 15985
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Соціум
Дамський клуб, аналітика
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 08:58:55 ]
Вне литургий и панихид мне мой батюшка, а однажды - и настоятель, сказали примерно то же самое. Дескать, телевидение, радио (особенно нынешнее) и прочие интернеты и всяческие игровые приставки и медиаплеера погружают, а то и втягивают в черные дыры ирреального существования, из которых выйти можно либо пройдя геенну огненную, либо застрять там на веки вечные. А можно этого избежать, ни во что подобное не погружаясь, а обратиться к Богу во всех значениях глагола. А о душах по душам мы тоже говорили - как о храмах.
А я вот думаю - а где как не в поэзии, раскрываются наши души, приветливо призывая читателя-странника - входи, мол.
На комментарий меня вдохновило Ваше замечание о 'мушле'.
Есть кому о каждом из нас заботиться. А нам есть, к кому и чему прислушиваться. Храмы наших душ то вопиют, то торжествуют, то пребывают в тишине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-10 11:42:28 ]
Я не був би таким категоричним! Впевнений що я не все читав!Не впевнений що я усе зрозумів правильно. І найголовніший аргумент -- якщо я починаю щось узагальнювати, то починаю з себе самого!
Рекомендую і Вам так робити.


1   2   3   Переглянути все