ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Майя Залізняк
2019.03.25 10:38
Гадання на кавовій гущі
осилила - знаю, що нині.
Пручається-коле минуще.
У кошику зайчики, свині,

виблискує мідь... порцеляна...
Так затишно мило і любо!
Цілують іуди... уляни...

Галина Михайлик
2019.03.25 10:19
У час весняних рівнодень
Лунає світом «Дзень-дзелень!» -
Поезії всесвітній день
І уродини у Поета!

- Між днями бузьків і Галин
Він серед нас такий один! -
у сяйві сонячних краплин

Олександр Сушко
2019.03.25 09:29
Час іти, відкрилася тюрма,
Змив з душі брудні шматочки піни.
Тут мого нічого вже нема,
Все віддав, що мав, нарешті вільний.

Діти - врозтіч, внуки - хто куди,
Висипав дружини прах у море.
Власний гроб пропив, вінки, сатин,

Ольга Паучек
2019.03.25 08:45
Дощ розписав на срібні смужки світ,
Упало небо в хмари... соковиті...
Забувши свій міжзоряний політ,
Душа блукає смутком оповита.

Вона бажає: світла і тепла,
Яскавих вражень, щастя і... любові,
Правдивості, натхненного добра

Світлана Майя Залізняк
2019.03.25 02:06
Я не вельми жалкую, що залишаю сайт. У моєму віці і статусі перебувати тут можна лише за умови підтримки адміністрації.

Коли я у 2009 році прийшла на майстерні, мені зауважували, я дослухалася, зростав коефіцієнт прозорості.
Мені дали статус майстра

Ярослав Чорногуз
2019.03.25 01:03
Ми ледь зустрілися, і ти пішла –
Хворіють рідні – біль сіпнув за очі.
Боги дозовано дали тепла,
Чи наших зустрічей вони не хочуть?

Чи хочуть, щоб ми друзями були?
Ми ними й так уже віддавна стали.
Та більше не ходжу, на долю злий,

Віктор Кучерук
2019.03.25 00:17
Тремтять зіщулені дерева
Іще в притишених садах,
А вже кохання березневе
Проторувало в душу шлях.
І так уміло розбудило
Поснулі міцно почуття,
Що побіліли почорнілі
Убогі залишки життя.

Олександр Сушко
2019.03.24 22:04
Собачий хвіст заважав зосередитися. Веселий песик Шобтиздох віддано дивився мені у вічі, очікуючи аби я його погладив, і вихляв обреп’яченим вертуном як пропелером. На носі сидів кліщ завбільшки з ніготь і безплатно ссав кров з мого гавкуна. Як тут мож

Віктор Кучерук
2019.03.24 18:25
Одній не стати на крило.
Без двох – самому не злетіти.
Але двом долям повезло
В одну з’єднатися край світу.
Тобі пасує голубе, –
І я блакитне уподобав,
Як покохав нараз тебе
За гарний смак і пишну вроду.

Сергій П'ятаченко
2019.03.24 18:19
взимку всі запахи важчі й гостріші
дух аромат і парфюм і амбре
цей стане спогадом той стане віршем
хтось мов метелик до квітня завмре
глибшає день і ростуть перемети
взимку всі лінії леза гостріш
ляжуть вони й на перетині плетив
буква до букви плес

Володимир Бойко
2019.03.24 15:47
Коли завершиш путь земний,
Не помилившись ні на кому –
Висять борги, хоч вовком вий,
А ти не винен вже нікому.

Дмитро Куренівець
2019.03.24 15:23
На дистанції – четвірко первачів,
Кожен думає, що краще відпочив,
Що спритніший він за інших, що мастак,
Кожен хоче на високий п’єдестал.
Хтось – навідчай, а хтось спершу полічив, –
Всі відчули вболівання глядачів,
Кожен зранку рівну пайку наче їв –

Марґо Ґейко
2019.03.24 14:39
Не кидай каміння помноживши осуд,
Не вір у ворожий брудний поговір,
А може ця жінка обпалений острів,
А може у прозу розпатланий вірш…

А може вона натерпілася вдосталь,
Бо ближні на плечі скидали хрести.
В той час як метал роз’їдає короста,

Світлана Майя Залізняк
2019.03.24 14:23
Друзі пішли за вітром:
винні туман і мряка...
Всім допоможе "вітрум".
Снилася мла-Ітака.

Руно сухе і мокре
хтось колошматив, різав...
Дух розбудився - окрик:

Олександр Сушко
2019.03.24 13:48
Спитаю в лоба, тільки не лякайтесь,
Хоч знаю - будуть дикі воплі, крик:
Писаки мають право на пихатість
Й цілодобове надимання щік?

Співав би, наче жайвір понад лугом,
Нехай би світ вигукував "Овва!".
Але біда - став схожий на ропуху,

Іван Потьомкін
2019.03.24 11:34
І добре,
Що не відреклися від ілюзій.
«Літаючі верблюди»
Не заважають літакам.
А в замки на піску
Ніхто не поривається вселятись.
...І добре,
Що безнадійних нема поміж дівчат.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Величко Анастасія
2019.01.16

Садовнікова Катя
2017.06.30

Ірина Вовк
2017.06.10

Олександр Сушко
2017.03.14

Єва Вінтер
2016.07.15

Наталя Сидорова
2016.03.20

Меркулов Максим
2016.03.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Людмила Калиновська (1968) / Критика | Аналітика

 Виростаємо чи деградуємо?
...переглядаючи сторінки авторів з поезією і прозою, читаючи про кохання і ненависть, про мальви і калину, про те, як кожен з нас ховається у окрему мушлю (поза життям, поза тим, що відбувається в реальному житті), питаю себе і Вас, шановні майстерчани... - що відбувається з нами? Чому ми кожен у власній мушлі створюємо нереальний наївний мрійливий світ подій? Чому ми боїмося реалій світу? Чому ми не помічаємо його, а може навмисне не помічаємо, того, що діється навкруги?
Про щастя... - тільки в тому, щоб ВІН НЕ ПІШОВ(!),про власніх тараканів... чи, вибачте, ПАВУКІВ ВЛАСНОГО СЕРЦЯ.
... хто ми і що у цьому світі? Задумаємося? поміркуємо разом?




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2011-08-20 15:58:25
Переглядів сторінки твору 6717
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.057 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.893 / 5.49)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.819
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Соціум
Дамський клуб, аналітика
Автор востаннє на сайті 2015.12.27 04:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2011-08-21 08:58:55 ]
Вне литургий и панихид мне мой батюшка, а однажды - и настоятель, сказали примерно то же самое. Дескать, телевидение, радио (особенно нынешнее) и прочие интернеты и всяческие игровые приставки и медиаплеера погружают, а то и втягивают в черные дыры ирреального существования, из которых выйти можно либо пройдя геенну огненную, либо застрять там на веки вечные. А можно этого избежать, ни во что подобное не погружаясь, а обратиться к Богу во всех значениях глагола. А о душах по душам мы тоже говорили - как о храмах.
А я вот думаю - а где как не в поэзии, раскрываются наши души, приветливо призывая читателя-странника - входи, мол.
На комментарий меня вдохновило Ваше замечание о 'мушле'.
Есть кому о каждом из нас заботиться. А нам есть, к кому и чему прислушиваться. Храмы наших душ то вопиют, то торжествуют, то пребывают в тишине.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2011-09-10 11:42:28 ]
Я не був би таким категоричним! Впевнений що я не все читав!Не впевнений що я усе зрозумів правильно. І найголовніший аргумент -- якщо я починаю щось узагальнювати, то починаю з себе самого!
Рекомендую і Вам так робити.


1   2   3   Переглянути все