ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.02.03 19:19
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Іван Потьомкін
2026.02.03 19:03
Немає поки що незамінимих на той світ,
Та все ж Всевишнього благаю:
Щоб зберігати справедливість на Землі,
Тільки злочинців слід по-справжньому карати:
Брать поза чергою на той світ, а не саджать за грати.
Зрештою як і тих, хто не знає, що робить,

Артур Курдіновський
2026.02.03 16:59
Наснилася осінь посеред зими
І наш стадіон, той, що родом з дитинства.
Кружляє пожовкле і втомлене листя...
Далеко від мене скорботні шторми.

Ворота відчинені. Треба зайти,
Бо як же давно не було туди входу!
Повільно заходжу. Вдихаю свободу,

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Лесь Коваль
2026.02.02 20:41
Надішліть мої сни лелеками
ген за обрій, за небокрай,
де любов заливає глеками
росянистий карпатський плай,
щоб слова оселились птицями-
емігрантами в далині
і віддали тепла сторицею
тим, хто дав колись крил мені.

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Іншомовна поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Гіпсофіл Підсніжнюк Євгеній Кузьменко Павло
2024.11.26

Ігор Прозорий
2024.05.17

Владислав Город
2023.04.01

Чоловіче Жіноче
2022.03.19

Ольга Буруто
2022.01.12

Любов Ю
2021.12.22






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Лазірко / Іншомовна поезія

 A falling star
a_falling_star From the bottom of my heart
a mortal hope
descends alone
on the murk firmament
of omnipresence.
Its death
swells in melancholy.
The light drowns
in somnambulant darkness.
Adrift emotions
inhale the deep ocean
of ambivalence.
When a dream is shoal,
soul struggles
with own volition
drawing circles
in the maelstrom of despair,
creating tracks
for a falling star.

25 January, 2012




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-01-25 21:30:38
Переглядів сторінки твору 3660
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.075 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.135 / 5.75)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.570
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Англійською мовою
Автор востаннє на сайті 2026.01.30 15:28
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-25 21:40:14 ]
The light drowns
in somnambulant darkness.
Сумно, але гарно про падаючу зірку. Загадала бажання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 22:01:31 ]
"Все йде ... все минає... і краю немає...." Т.Ш.
Але бажання, коли воно земне, а не позанебесне має всі шанси збутися,
Дякую
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 21:40:20 ]
створюючи треки
для зірки, що падає...) Піднятись непросто, та, якщо зірка, то має сяяти.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 22:03:24 ]
Ну так - тихо падає, не заваджаючи іншим...
Треба ж звільнити місце на наступне падіння... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 21:41:13 ]
Its death
swells in melancholy !!!
ну й ще
ocean of ambivalence :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 22:04:57 ]
ocean of ambivalence - це саме те що насерці зараз...
Thanks!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 21:51:22 ]
hope descending on the murk firmament... from where? what's above the firmament?... I guess I know... as well as "drawing tracks FOR a falling star"... an ocean of ambivalence, indeed... but how juicy!! ;o)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 22:19:27 ]
You're right, Nat'
It has to be told - from where and which...
And I did it.
A lot of thanks,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 22:48:21 ]
I like taking bricks apart... but it doesn't mean that I didn't find it fascinating! :o) quite the opposite!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 23:42:40 ]
Good to have something in common, Nat’.
With sharp eyes the world is a pocket. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
віарвілгвсим вловмивоапв (Л.П./М.К.) [ 2012-01-25 23:56:37 ]
Having a hawkeye makes one a pickpocket. ;o)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-26 00:43:28 ]
... and all poets are... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-01-26 00:04:13 ]
поспiлкувалися.+1000000000 я з коментiв зрозумiла, що йдеться про падаючу зiрку. ну тодi хай тi зiрки падають в кишенi i будуть щасливими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-26 00:44:51 ]
Абсолютно, Маріанно!!!
Нехай падають - Вам жмені зіркок часом не треба?
Дякую!
Ніжно,
ЛЮ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-01-26 11:03:23 ]
ЛЮ! Я нічого не тямлю у преміях і різних "перемогах у конкурсах" :о)
Може, не доріс... :о)
Вірші краще знають, кого вибирати...
Згадав притчу: "Після смерті один відомий поет потрапив до Раю (ну праведний був :о). Його там прийняли, приголубили, але ніхто жодного разу не звернувся до нього як до поета... Це його надзвичайно здивувало – бо на землі його знали повсюди… Не витерпівши, він завів розмову з ангелом про поезію, і тут же видав: «Я поет N! Чули?» - «Та ні. У нас тут в шані поетеса W. Вона ще живе на землі, до речі, у вашому рідному місті» Поета це здивувало: «Я знаю всіх поетів, які зробили хоч який-небудь внесок в поезію! Але такої не було!». Ангел повів плечами: «Дивно. W – улюблена поетеса Бога. Тільки її Він останнім часом і слухає…» :о)
Ваша нагорода – просто нагода для мене висловити захоплення Вашими віршами і побажати визнання такого, як у поетеси W :о)
З кримським теплом Домінік :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2012-01-31 16:08:00 ]
Чудова причта, Домінік.
Дякую за тепле слово і побажання.
Щиро,
ЛЮ