
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.19
02:25
Сумний полон смарагдової тиші
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
Читає гордовито свій вердикт.
Підходжу до судді свого все ближче,
Бо слухати про себе правду звик.
Він повністю правий. Йому видніше,
Для кого хто – безцінний рятівник.
Минуле стало чорним попелищем,
2025.07.18
22:16
Ця жінка погубить мене.
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
В подвір'я забуте й сумне
Прилине листок випадковий,
Зірвавши природи закови.
Ця жінка загрозу таїть.
У Богом призначену мить
2025.07.18
21:34
Встала думка українця
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
натерпівся вже по вінця:
скільки питиму цю чашу –
топче ж ворог землю нашу.
Нести смерть йому не вперше,
ще при цьому світу бреше –
всіх в оману ввести хоче,
2025.07.18
17:00
Рештки волосся випадуть геть
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
Старість, все оце
Далі слатимеш мені валентинки
Ще вітання і грампластинки?
Як загуляю, прийду вночі
Ти мені одчиниш?
Будеш зі мною разом і поруч у
Шістдесят чотири?
2025.07.18
16:08
Таїна дерев і повітря
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
Відома схимнику Сонце –
Відлюднику лісу Галактика,
Що вдягнув діряву свиту Ніщо,
Може він був кульгавим грішником?
А тепер світить у цій темряві,
Наче він запалив воскову свічку
Молитви першопочатку –
2025.07.18
13:17
Київ – не Сузи. Доки Майдан зализував невиліковні рани, Гаман-Янукович шибениці уник. Зібравши награбоване, вдосвіта із Межигір’я зник.
Тепер він у гостиннім краї, куди злітаються злочинці звідусіль. Сказати б, у царстві Амалека. Міняються там претендент
2025.07.18
10:02
А наші предки мали на Русі
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
все, що нащадки захищають нині
в усій красі,
бо живемо усі
не на московії, а в Україні.
***
А косолапе рижого не чує.
2025.07.18
05:15
Треба вірити в краще,
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
Бути мужнім і сильним, –
Не здаватись нізащо,
Щоби дихати вільно.
Бо не раз вже ставалось,
Що соромились вчинків,
Як шукали і жалість,
І просили підтримки.
2025.07.17
22:21
Моя спокуса і мої вериги.
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
Холодна лава і гаряча крига.
Яскравий місяць і пожухле сонце.
У світ ворота. Із душі віконце.
З тобою просто, а без тебе складно.
Ні відстані, ні часу не підвладна,
Ти владарюєш на землі й на небі,
2025.07.17
21:35
Місто-привид, в якому втонули серця,
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
Місто-привид, в якому втонули надії.
Місто-привид, в якому збагнеш до кінця
Смисл нездійсненності, втраченість мрії.
Місто-привид здіймається, ніби скелет,
І гуркоче в падінні у цеглу і глину.
І даремно шу
2025.07.17
20:44
Вже сонечко до заходу хилилось.
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
Позаду залишавсь буремний Понт.
Легенька хвиля билася у борт.
А люди із надією дивились
На Таврики високі береги,
Куди вони вже кілька тижнів прагли.
Губами, пересохлими від спраги,
Подяку шепотіли, бо ж боги
2025.07.17
18:25
Ні порічки, ні Марічки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
спілі ягідки – не милі.
На плечі, на спині річки
чоловік долає милі.
Макрометри. Невеличкий,
та ні краплю не безумний.
На плечі, на спині річки
2025.07.17
11:43
Серед стерні, що вицвіла в борні
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
Під час метафізичної атаки
В межах часу війни за білі маки
Рятують поле роси осяйні,
Де зла Солоха з лантухом в кутку,
На випадок нічної ескапади
Не мотивованого края зорепаду,
Усім готує схованку хитку,
2025.07.17
06:25
Перегріте сонцем літо
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
Пахне п’янко в’ялим цвітом
І пахтить, немов кадило,
З боку в бік гарячим пилом.
Душним робиться повітря
По обіді на безвітрі
І легені обпікає
Спекота оця безкрая.
2025.07.16
23:14
Ледь прозора нитка з поділкою між -
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
На багатих і може...
Може і не варто за ломаний гріш
Поклонятись вельможам.
Хто усе шукає де подіти час,
Хто за крихти роботу.
Та осиротіло дивляться на нас
2025.07.16
23:11
Згубило небо слід амеби в краплі
і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...і дурняка мікроби лОвлять за язик.
По кінескОпі скаче Чарлі Чаплін -
в котлі готовиться трапезний черевик.
Приспів:
А там, у кума -
Стигне бараболя.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Виклик системі червоного «благополуччя»?
Вже в назві твору автор спонукає читача до думки що повість можна сприйняти неоднозначно. І це сприйняття залежатиме від ідейно-політичних поглядів читача, адже книга написана «в’язнем сумління» жахливих таборів, де людину ставили перед вибором: забути про мораль, віру у Всевишнього, власні переконання чи просто вижити?. Повість є по суті, автобіографічним викладом фактів та роздумів про нестерпно важкі обставини, в яких опиняється автор під час п’яти років ув’язнення (1982-1987 рр.). Важливо, що автор не «зламався» під натиском безжальної нищівної системи і завжди залишався дуже віручою люлиною, яка в усьому покладається на Волю Творця і є безмежно вдячний Богові за кожний день свого сповненого випробувань і потрясінь життя. Автор дуже детально, а іноді, навіть , прискіпливо, описує сповнені зради та брехні табірні будні.
Унікальною особливістю повісті є те, що автор дописує її в різні періоди свого життя і завершує твір роздумами про причини сьогоднішньої суспільно –політичної кризи в нашій державі. Микола Горбатюк з прикрістю зауважує, що українці звикли пристосовуватись до реалій сьогодення: хабарництва та корупції у всіх сферах і їм, як правило, «не вигідні справжні реформи», тому що впровадження таких реформ порушить добре налагодженні корупційні зв’язки. А політики лише використовують популістські гасла, щоб прийти до влади і безсоромно лобіювати інтереси олігархів та їх кланів.
На моє переконання, загальне позитивне враження від книги дещо нівелюється спрощеними назвами розділів, а деякі дуже короткі уривки тексту, виділені окремими заголовками доцільно, об’єднати у більші за обсягом фрагменти.
Весь твір Миколи Горбатюка, сповнений віри у високі моральні цінності, дотримання яких є мірилом праведного життя людей «у своїй Богом даній країні!».
17.01.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Виклик системі червоного «благополуччя»?
Рецензія на документальну повість «Біла ворона» сучасного українського автора Миколи Горбатюка.
Часто буває так, що звертаєш увагу на певну книгу, ніби, випадково. Але саме завдяки правдивості фактів описаних на її сторінках, твір надовго западає у свідомість та серце читача, змушує замислитися, чому ж в сучасній Україні майже в усіх галузях – повний занепад, а культура і високі моральні цінності взагалі нікому не потрібні… І найголовніше: як вийти з цивілізаційної прірви в якій опинилися українці сьогодні?. Відповіді на ці злободенні завжди актуальні питання намагається відшукати український автор Микола Горбатюк у документальній повісті «Біла ворона».
Вже в назві твору автор спонукає читача до думки що повість можна сприйняти неоднозначно. І це сприйняття залежатиме від ідейно-політичних поглядів читача, адже книга написана «в’язнем сумління» жахливих таборів, де людину ставили перед вибором: забути про мораль, віру у Всевишнього, власні переконання чи просто вижити?. Повість є по суті, автобіографічним викладом фактів та роздумів про нестерпно важкі обставини, в яких опиняється автор під час п’яти років ув’язнення (1982-1987 рр.). Важливо, що автор не «зламався» під натиском безжальної нищівної системи і завжди залишався дуже віручою люлиною, яка в усьому покладається на Волю Творця і є безмежно вдячний Богові за кожний день свого сповненого випробувань і потрясінь життя. Автор дуже детально, а іноді, навіть , прискіпливо, описує сповнені зради та брехні табірні будні.
Унікальною особливістю повісті є те, що автор дописує її в різні періоди свого життя і завершує твір роздумами про причини сьогоднішньої суспільно –політичної кризи в нашій державі. Микола Горбатюк з прикрістю зауважує, що українці звикли пристосовуватись до реалій сьогодення: хабарництва та корупції у всіх сферах і їм, як правило, «не вигідні справжні реформи», тому що впровадження таких реформ порушить добре налагодженні корупційні зв’язки. А політики лише використовують популістські гасла, щоб прийти до влади і безсоромно лобіювати інтереси олігархів та їх кланів.
На моє переконання, загальне позитивне враження від книги дещо нівелюється спрощеними назвами розділів, а деякі дуже короткі уривки тексту, виділені окремими заголовками доцільно, об’єднати у більші за обсягом фрагменти.
Весь твір Миколи Горбатюка, сповнений віри у високі моральні цінності, дотримання яких є мірилом праведного життя людей «у своїй Богом даній країні!».
17.01.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію