Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.11.14
12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,
2025.11.14
12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.
2025.11.14
10:36
Дорога (цикл сонетів)
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
2025.11.14
08:28
За поповнення, за поновлення
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
Вип’ю чарочку знову з друзяками…
А знеболення і оновлення
Будем порівно гризти з собаками
Тую кісточку, що без тістечка
Я смоктатиму а не гризтиму
Ну а стрілочка… свіжа вісточка:
Друзів втриматись я проситиму…
2025.11.13
21:46
Уже не літо, а зима.
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
Фатальне листя облітає.
Так неминучості тюрма
В кайданах болісно тримає.
Зима гряде, немов тиран,
Змітаючи усе навколо.
Я прикладатиму до ран
2025.11.13
19:42
Вже двісті літ минуло з тих часів,
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
Як москалів у поміч запросив
Богдан. Наївно, мабуть сподівавсь,
Що цар московський справді поміч дасть.
Та, де ступила лапа москаля,
Там, він вважа, що вже його земля.
Тож помочі від них було на гріш
Та вже г
2025.11.13
19:19
люди говорять а не зна ніхто
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
чому тебе я покохав ото
мовби старатель злотоносний пісок
ґо танцюймо добрий час зійшов
ей
багато хто живе в полоні мрій
ретельно бруд ховаючи у рукаві
2025.11.13
19:13
Вогнем оманливих ідей
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
Там харчувалися потвори,
Страждання множачи і горе –
Вже, мабуть, каявсь Прометей!
«Хто був ”ніким“ – той став ”усім!“» –
Юрба вигукувала гасло.
І ті ”ніякі“ кров’ю рясно
2025.11.13
18:52
Вирви досаду з того саду,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
Що ти плекав і боронив.
У дальню путь візьми відраду,
Щоб золотавий помах нив,
Черешень квіт, гомін бджолиний
До тебе піснею прилинув.
Аби і в найщаслившім краї,
Коли, буває, розпач крає,
2025.11.13
13:07
Живи Україно
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
віка і віка,
Отця де і Сина
керує рука.
Бо воля як криця
танок де і спів –
слів Божих криниця
2025.11.13
08:59
Якби ж ми стрілися раніше,
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
коли ще весни молоді
в гаю нашіптували вірші,
а я ходила по воді.
Якби Ви зорі дарували,
метеликів у животі,
та кутали в шовкові шалі
2025.11.12
21:52
Перший сніг
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
розділяє життя
на "до" і "після".
Перший сніг бомбрдує
думки і слова.
Перший сніг розтанув,
як невидимий рукопис,
як зникомі письмена.
2025.11.12
20:09
Ти без довгих прощань застрибнула в останній вагон,
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
Ти вже бачиш себе у світах на дорозі широкій.
А мені зостається хіба що порожній перон,
Де за спокоєм звичним чатує незвичний неспокій.
2025.11.12
18:20
Все карр та карр - пісні старої тітоньки.
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?
І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,
Коли садили верби ще діди,
Питалися у неї: птахо, звідки ти
Перенесла гніздо своє сюди?
І що облюбувала, чорнопера, тут?
Околиці затишшя чи сади?
Гукала дощ і випасала череду,
2025.11.12
10:31
Підійди сюди тихенько
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться
Роздивись, не пожалкуєш
Тут і білі, і опеньки
Не спіши, ще поцілуєш…
Хтось садив, а ми збираєм
Ось би встрітить слід провидця
Ти диви, природа дбає
Берем ще і ще — згодиться
2025.11.12
08:53
Пам'яті сестри
Людмили
Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Людмили
Сил нема спинити,
Хоч я так хотів, -
Метушливі миті
Найкоротших днів.
Квапляться аж надто
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2021.12.12
2020.01.20
2020.01.18
2019.07.07
2018.01.11
2017.11.16
2017.06.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ігор Зіньчук (2008) /
Рецензії
Виклик системі червоного «благополуччя»?
Вже в назві твору автор спонукає читача до думки що повість можна сприйняти неоднозначно. І це сприйняття залежатиме від ідейно-політичних поглядів читача, адже книга написана «в’язнем сумління» жахливих таборів, де людину ставили перед вибором: забути про мораль, віру у Всевишнього, власні переконання чи просто вижити?. Повість є по суті, автобіографічним викладом фактів та роздумів про нестерпно важкі обставини, в яких опиняється автор під час п’яти років ув’язнення (1982-1987 рр.). Важливо, що автор не «зламався» під натиском безжальної нищівної системи і завжди залишався дуже віручою люлиною, яка в усьому покладається на Волю Творця і є безмежно вдячний Богові за кожний день свого сповненого випробувань і потрясінь життя. Автор дуже детально, а іноді, навіть , прискіпливо, описує сповнені зради та брехні табірні будні.
Унікальною особливістю повісті є те, що автор дописує її в різні періоди свого життя і завершує твір роздумами про причини сьогоднішньої суспільно –політичної кризи в нашій державі. Микола Горбатюк з прикрістю зауважує, що українці звикли пристосовуватись до реалій сьогодення: хабарництва та корупції у всіх сферах і їм, як правило, «не вигідні справжні реформи», тому що впровадження таких реформ порушить добре налагодженні корупційні зв’язки. А політики лише використовують популістські гасла, щоб прийти до влади і безсоромно лобіювати інтереси олігархів та їх кланів.
На моє переконання, загальне позитивне враження від книги дещо нівелюється спрощеними назвами розділів, а деякі дуже короткі уривки тексту, виділені окремими заголовками доцільно, об’єднати у більші за обсягом фрагменти.
Весь твір Миколи Горбатюка, сповнений віри у високі моральні цінності, дотримання яких є мірилом праведного життя людей «у своїй Богом даній країні!».
17.01.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Виклик системі червоного «благополуччя»?
Рецензія на документальну повість «Біла ворона» сучасного українського автора Миколи Горбатюка.
Часто буває так, що звертаєш увагу на певну книгу, ніби, випадково. Але саме завдяки правдивості фактів описаних на її сторінках, твір надовго западає у свідомість та серце читача, змушує замислитися, чому ж в сучасній Україні майже в усіх галузях – повний занепад, а культура і високі моральні цінності взагалі нікому не потрібні… І найголовніше: як вийти з цивілізаційної прірви в якій опинилися українці сьогодні?. Відповіді на ці злободенні завжди актуальні питання намагається відшукати український автор Микола Горбатюк у документальній повісті «Біла ворона».
Вже в назві твору автор спонукає читача до думки що повість можна сприйняти неоднозначно. І це сприйняття залежатиме від ідейно-політичних поглядів читача, адже книга написана «в’язнем сумління» жахливих таборів, де людину ставили перед вибором: забути про мораль, віру у Всевишнього, власні переконання чи просто вижити?. Повість є по суті, автобіографічним викладом фактів та роздумів про нестерпно важкі обставини, в яких опиняється автор під час п’яти років ув’язнення (1982-1987 рр.). Важливо, що автор не «зламався» під натиском безжальної нищівної системи і завжди залишався дуже віручою люлиною, яка в усьому покладається на Волю Творця і є безмежно вдячний Богові за кожний день свого сповненого випробувань і потрясінь життя. Автор дуже детально, а іноді, навіть , прискіпливо, описує сповнені зради та брехні табірні будні.
Унікальною особливістю повісті є те, що автор дописує її в різні періоди свого життя і завершує твір роздумами про причини сьогоднішньої суспільно –політичної кризи в нашій державі. Микола Горбатюк з прикрістю зауважує, що українці звикли пристосовуватись до реалій сьогодення: хабарництва та корупції у всіх сферах і їм, як правило, «не вигідні справжні реформи», тому що впровадження таких реформ порушить добре налагодженні корупційні зв’язки. А політики лише використовують популістські гасла, щоб прийти до влади і безсоромно лобіювати інтереси олігархів та їх кланів.
На моє переконання, загальне позитивне враження від книги дещо нівелюється спрощеними назвами розділів, а деякі дуже короткі уривки тексту, виділені окремими заголовками доцільно, об’єднати у більші за обсягом фрагменти.
Весь твір Миколи Горбатюка, сповнений віри у високі моральні цінності, дотримання яких є мірилом праведного життя людей «у своїй Богом даній країні!».
17.01.2013
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
