ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.07.25 13:14
Так шкода, що казка так швидко скінчиться
Зі снігу, і льоду, і вітру погроз.
Завиє у лісі самотня вовчиця
Крізь тугу і лютий недремний мороз.
І замість принцеси у шатах святкових
Нам явиться звична, буденна печаль.
Так замість польоту до хмар пурпур

хома дідим
2026.07.25 10:16
риби на морському дні
очевидні або ні
їх вивчає гуманоїд
у підводному човні
електронні шпигуни
на війні як на війні
тільки нам все не до того
при сезонній метушні

Тетяна Левицька
2026.07.25 08:47
Лоскочи мою душу словами,
подаруй компліменти мені,
може, щось спалахне поміж нами
у забутім людьми курені.

Може, блискавка вдарить знадвору,
розколовши небес далину,
заіскриться смарагдове море,

Віктор Кучерук
2026.07.25 07:21
Нема підстав, як і причин,
Клясти погоду, -
Бажане сонце з-за хмарин
Завжди виходить.
Невдовзі вітер віднесе
Важкі хмарини
І стане чистим небо все,
Як і донині.

Артур Курдіновський
2026.07.24 23:28
На перехресті спогадів та мрій
Тримав за руку благодатне літо.
Веселку щастя бачив я з-під вій,
А червень, мов салюти, сипав квіти.

Стояв поет замислено-сліпий,
Хотілося заради інших жити.
О, небо! Сном про ті часи покрий,

М Менянин
2026.07.24 18:11
Для достойного життя дав Бог землю народу. Та лідери вирішили, що не таку, не там, не стільки… І повели багато люду, майже весь народ, всюди за більшою, кращою, також Божою, але інших… І хто вони тепер перед Богом? 24.07.2026р. UA

Вячеслав Руденко
2026.07.24 17:43
Є потреба бути-вщухнуть
І тріпочучи зомліть ,
Духи злого нарікання
Дичиною захопить.

Розчепірь-но пальці щему,
Прикуси язик скорбот,
Видирайся на ґорґоші*

Ольга Садкова
2026.07.24 17:03
Надія — вона така:
на поклик руша, де важко.
І тиха, й негомінка,
неначе пір’їнка пташки,
у душу впаде й живе —
така собі незнищенна.
Заповідає нове,
що станеться недаремно.

Роксолана Вірлан
2026.07.24 15:50
Каліфорнійські береги
запричастились океаном.
Іду собі - бозна - куди -
ніким не прошена й не звана.

Солона хвиля до колін,
мов змійка лащиться та мліє.
Тут причаївся чайчин слі...

Паб Лімерик
2026.07.24 15:26
підприємці із міста пирятина
гостювали в трудяг із заплатина
йшли в заплатинський ліс
куштувати кумис
що привезли його із пирятина
 
гірськолижник один у небрасці
в суд явився в кисневій у масці

Борис Костиря
2026.07.24 13:18
Стовпи зі світла - первісні знамення,
Що Суд Страшний невідворотно йде.
Він кожного покличе на імення.
Від нього не сховаєшся ніде.

Стовпи зі світла кличуть у глибини,
До справжніх нас, без оболонок зла.
Замерзлі в лід слова, мости й рибини

Василь Дениско
2026.07.24 12:54
Осінній вечір позаминулого року. У селі вже геть стемніло та ще й електроенергію вимкнули. Взявши потужний ліхтарик та двоє відер, вирішив принести від колонки води в хату, щоб не бігати ранком під дощем, який обіцяли. Напевно я щільно не зачинив вхідних

Іван Потьомкін
2026.07.24 12:48
Чи на землі цій грішній були б ми,
Якби ще юною праматір наша Єва
З цікавості не скуштувала плоду того,
Який Всевишній і зривати не велів,
Та ще й Адама пригостила?
І лиш тоді розкрилися в подружжя очі,
Вперше побачили вони себе нагими.
А як зляка

Тетяна Левицька
2026.07.24 10:23
Всі твої кумири, як на гріх,
Постарілі викликають сміх
Завше.
Пластика і ботокс на чоло,
Мов корові золоте сідло,
Наче.

Ти у сорок два ще молода:

хома дідим
2026.07.24 08:48
у нього ризики і квоти
роботи завжди є турбот
він зовсім і не проти
лише би тільки
відповідно до зусиль
не птах що у твоїй руці
не менеджер
все на автопілоті

Віктор Кучерук
2026.07.24 07:38
Сяйвом яскравим сяє
Місяць вночі над гаєм,
Звідки прозорі тіні
Пнуться гуртами нині
Та до світання блудять
Лугом росистим всюди -
Де сінокосів свіжих
Запах легені ніжить
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Артур Курдіновський
2023.12.07

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Леся Низова (1967) / Критика | Аналітика

 Ненависть влади до Низового навіть після його смерті - оце визнання!!!
5 січня 2012 року в центрі Сватового було встановлено меморіальну дошку Івану Низовому. Зрозуміло, без участі влади міста, а тільки завдяки зусиллям народних депутатів (на той момент) і відомих громадських діячів від опозиції. Крім того, було заплановано в тому ж Сватовому встановити протягом року погруддя мого батька. Місцева влада мала б дати згоду на виділення землі під пам"ятник. Більше ніж півтора року (чому не сказали чесно одразу - вгадайте!) розгляд цього питання переносився через різні "обставини"...
І ось сьогодні я дізналася, що нещодавно пройшла сесія Сватівської міської ради, яка (нарешті!) винесла остаточне рішення: пам"ятника Івану Низовому у Сватовому (і будь-де на Луганщині - тим паче!) установлено НЕ БУДЕ!!!
Здогадайтеся, чому?!
А мене особисто потішив (слово ж яке!) один із аргументів: "Низовий писав вірші про Юлію Тимошенко!"... Що вже казати про його виступи й вірші "іншого" змісту...

................................

А тепер спробуйте уявити, як ставилася будь-яка влада регіону, який ніколи "не гнав порожняк", до мого батька протягом 45 років його проживання в ньому! І писав ТАК, як на той час боялися писати навіть на Галичині, і діяв ТАК, як, на жаль, ще не готові діяти в самостійницьких, якщо можна так сказати, регіонах...

.................................

Як мені все це усвідомлювати? Що маю на серці?
У цьому мені точно бракує слів...

...................................

Але як я пишаюся своїм "незручним і неручним" батьком - ІВАНОМ НИЗОВИМ!!!

..................................

Так, мабуть, визначено Творцем...для чогось важливого...






  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-08-09 16:55:33
Переглядів сторінки твору 16232
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.526 / 5.43)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.824 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми ПЕРСОНИ
Людина і тоталітаризм, аналітика
Автор востаннє на сайті 2017.04.30 09:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-12 15:33:23 ]
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Дорога моя Любо, уклін за таку підтримку.
А вірш - краще не скажеш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-08-12 16:17:27 ]
Тримайся, Лесь, і не переймайся дуже! Що можна від НИХ очікувати? Друзі тут тобі все вірно написали - пам"ятник у людських душах Низовому ВЖЕ є, а тим, хто "виносив остаточне рішення" треба пам"ятати - все ТАК не буде!
Ти молодець, тішуся знайомству із тобою!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-15 10:14:59 ]
Ванюшо, СПАСИБІ, сонечко!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2013-08-12 19:04:04 ]
Лесю, в усіх країнах повно меморіальних дощок і пам’ятників, повз котрі кожен день проходять люди, а спитай їх, за що і кому той пам’ятник чи ця дошка – не знають. І це не їхня вина, а біда, бо нас намагаються потроху перетворити на суспільство бездуховних споживачів-інвалідів, здатних пишатися лиш своєю посадою, машиною, зачіскою, одягом, гаманцем, але не своєю Батьківщиною чи співвітчизниками. Практично усі влади докладають до цього зусиль, бо суспільство споживачів дуже зручне у використанні. Тож, мабуть, головний пам’ятник – у головах, навіть якщо цій голові дах їде від ненависті (чи, можливо, не навіть якщо…, а особливо якщо…). В історії повно особистостей, імена котрих змило хвилею часу, але вони зробили свій внесок у Храм Краси і Духовних Здобутків Людства. Його неможливо зруйнувати,цей Храм, поки існує хоч одна істота, що має право називатись людиною. Ніхто з нас не знає, що буде колись, але гарантовано, що внесок Вашого батька, примножений Вашими зусиллями, назавжди залишається у цьому Храмі…


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-08-15 10:16:33 ]
Дорога Тетяно, мені нічого додати! Усе, що Ви сказали, - істина!!!
Я Вас люблю!)


1   2   3   Переглянути все