
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.05
19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна
підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина
2025.07.05
10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів
зажди хвилину бо не теє щось
2025.07.05
06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.
2025.07.04
17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,
2025.07.04
16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.
2025.07.04
12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м
2025.07.04
06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить
Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана
2025.07.03
21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.
2025.07.03
21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому
2025.07.03
10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій
у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі
2025.07.03
08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…
Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу
2025.07.03
05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.
2025.07.02
21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
2025.07.02
17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.
Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,
2025.07.02
05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.
2025.07.02
03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!
Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2023.12.07
2018.01.02
2017.03.14
2016.03.25
2015.04.08
2014.03.11
2014.03.10
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Галина Михайлик /
Новини (Публіцистика)
ПМ на виставці!
…Не встигли відгомоніти дійства Форуму видавців-2013, де на численних зустрічах і презентаціях ПМівська спільнота мала можливість насолодитися красою поетичного слова, як чергова мистецька подія знову згуртувала наше славне товариство…
Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПМ на виставці!

Але – все по-порядку…
17 вересня 2013 року о 16.00 у виставкових залах на третьому поверсі Музею етнографії і художнього промислу АН НАНУ відкрилася виставка живопису відомого львівського художника Ігоря Гапона.
Не буду переповідати життєпису митця – бажаючі завжди можуть знайти цю інформацію в спеціальній літературі чи в інтернеті.
А поділитися хочеться саме враженнями від краси витворів малярського пензля пана Ігоря та розкішшю людського спілкування споріднених душ. Адже серед численних гостей урочистого ритуалу відкриття виставки, мабуть, не було нікого випадкового…
Як годиться, перше слово для благословення виставки та для промови про І.Гапона ведучий відкриття - директор Музею Роман Чмелик - надав священикові церкви Преображення Господнього, що на Знесінні, - доброму приятелеві художника. Далі своїм щирим баченням таланту митця поділилися господар установи, де розміщена виставка, - директор Інституту народознавства АН НАНУ (Музей етнографії – підрозділ Інституту) - академік Степан Павлюк, колеги-митці – професори Львівської академії мистецтв, колега-художниця з Ізраїлю Анна Зарницька, художник з Донецька Олексій Поляков, науковець-мистецтвознавець з Львівського Національного музею Олена Кіс-Федорук – водночас і наша колега по ПМ )) (Хай вже вибачають ті шановні промовці, імен і прізвищ яких я не називаю, бо не фіксувала їх спеціально, а ідея написати про цю подію прийшла мені вже удома )) Підсумував урочисту частину відкриття сам винуватець події – пан Ігор і запросив до оглядин його доробку за останні декілька років…
А оглядати таки є що! У трьох залах розміщено близько 40-ка (точно я не рахувала )) робіт: карпатські та кримські пейзажі у різні пори року, натюрморти, і ще багато різних цікавинок….
І як же приємно було побачити у цьому мистецькому велелюдді рідні ПМівські обличчя: Наталю Мазур, Любу Долик, вже згадану Оленку Кіс-Федорук, Віру Олеш, Ярослава Петришина, Івана Гентоша! (може ще когось не згадала – доповнюйте )) А скільки було вітань і обмінів теплими словами з друзями артистами – Наталкою Лісовою, Романом Білем, Григорієм Шумейком, Галиною Похилевич та Ларисою (…) (гурт «Коралі»)!.. І скільки чудових фотографій має бути виставлено на фейсбуці учасниками цього дійства – блискавиці фотоспалахів вирували і вирували!..
А який менеджерсько-посередницький талант виявив наш шановний Іван Гентош!… Не буду розкривати усіх секретів, скажу лише, що завдяки його хисту красномовства, дві дуже палкі поціновувачки малярства з числа ПМівців, на завершення виставки стали щасливими власницями уподобаних творів ))
…Подібне притягує подібне… Художники, поети, актори – усім було затишно і комфортно…
Дивлюсь на частинку цього затишку тепер уже у себе на стіні – і не можу не поділитися своїми враженнями з Вами…
Львів, 17-18 вересня 2013 року
Відеосюжет про цю подію:
Ігор Гапон відкрив персональну виставку живопису - YouTube
► 1:46► 1:46
www.youtube.com/watch?v=PUQb4XJH1OM
2 дні тому - Автор відео lviv24
Читати на сайті: http://lviv24.comhttp://lviv24.com/news/1/1/79868
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію