ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода кушніру порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.

Артур Курдіновський
2024.04.28 23:06
Наприкінці двадцятого сторіччя,
Без дозволу прийшов у цей я світ.
Від сонця не ховав своє обличчя,
Але не знав, як стати під софіт.

Тоді мені дитинство наказало
Повірити мелодії душі.
Я йшов крізь простір чарівного залу,

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27

Гельґа Простотакі
2023.07.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Славік Славко (1988) / Проза

 МІніполіс


* мініполісом я назвав більш - менш розвинені міста нашої хвайнючої - трясця його - країни.

я - Артюх В"ячеслав Володимирович 1988 м. Пирятин.

26 октября 2013 21:51:39
Автор: Славiк


мініполіс*


...мініполіс - гамірна місцина наповнена лицемірними і зверхніми пиками... гроші... тут вони скрізь, навіть в туалетах, здається скоро ці папірці замінять там рулони обухівської фабрики. Рятує тільки дим "прими" і розливний кримський коньяк, тільки у цих ароматах таїться справжність почуттів...

Ці тоненькі гіпсокартонові перестінки, крізь них так чутно силу грошей... як вони дають чоловікові владу над жінкою... як вона стогне від болю й агонізує у передчутті оплати... раніше вона стогнала так від дотику лише пальців... раніше... ці гіпсокартонові перестінки... вони так мало захищають тіла від куль... вони не вміють хоронити таємниці... як і люди мініполісу не вміють оплакувати людей котрих любили... вміють оплакувати втрачені гроші... то що ж для них любов ? розкидані по кімнаті речі... м’яке ліжко, молоде тіло... гроші !!! Бісові гроші... коли я зустрів її після тих змарнованих років, у її обличчі читалася невимовна, прекрасна підлість...

- Я чекала тебе... всі ці довгі роки... я ще й досі тебе...

- Нетреба...

Дотик до її шиї був таким холодним, я торкав вже не її, а... тушу підвішену в морозильній камері м’ясної лавки... це неможливо приховати... це як бирка, цінник прямо на все тіло...

Вже третю годину не припиняють... скільки ж їх там ? Нічого куль вистачить... ще є лезо і палиця... а для неї... Моя улюблена "прима"... смак дитинства... нам було по тринадцять... ми не ходили до одної школи, але прогулювали на одному містку... якось вона пригостила мене вкраденою в діда " Робочою " ми блювали у сірувато зелені води так... коли шкільні роки закінчилися я пообіцяв повернутися і забрати її туди... я повернувся, а вона вже тут... чому я хотів забрати саме її і саме сюди ? Що тут є чого ми не мали у рідному містечку... тихі вечори для двох... все...

Здається затихли, хтось відчинив двері на балкон...

Кремезні руки рознесли вщент металеву конструкцію і натреновані рухи профі - вбивці відправляли до пекла бовдурів... гроші розліталися по кімнаті і здавалося що вони не опускаються на підлогу, порівняно зі швидкісттю вильоту кулі зі стволу револьвера сорок п’ятого калібру, куль розтинаючих плоть ніби ніж сукно, куль перетворюючих паперові ілюзії на жах, порівняно з цим папірці не опускалися на підлогу, а відлітали в рай... брехня у них як і у кожного в цій кімнаті не було душі... Ніхто не встиг крикнути... верески чулися тільки з балкону... дівча мовчки сиділо забившись в куток біля ліжка... на балконі молодик з відстріленими причандалами, та роздробленими колінами намагався вилізти з балкону на вулицю, він так хотів політати... цікаво чи встиг перерахувати всі двадцять три поверхи ?

Все стихло, на стіні тмяно поблимувала лампа у формі амура... дівчатко дивилося скляними очима... у ній не чулося страху, ні розпачу... скоріше вдячність... вона тихесенько підійнялася і підійшла до балкону...

- Дай сигарету...

Дим летів у захмарене небо і цілувався з ледь помітним місяцем...

- Ті самі...

На її блідій щічці блиснуло... рука затряслася...

- Трясця його матері !!! Що воно все це тобі дало ?

- Просто тебе не було поруч...

...



Кисень... твій аромат

Я живу поки кров насичена ним

Тисне, наче зашморг утрат

Тілу замало мільярду таких,

Але інших...



* мініполісом я назвав більш - менш розвинені міста нашої хвайнючої - трясця його - країни.



ця писанина зявилася у наслідок перетравлення протухших сосисок мінімаркету на розі вечірнього блядства.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2013-12-14 01:17:18
Переглядів сторінки твору 882
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.778
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми ІРОНІЧНИЙ РЕАЛІЗМ, НЕОРЕАЛІЗМ
Автор востаннє на сайті 2014.09.30 18:34
Автор у цю хвилину відсутній